Справа № 738/14/26
№ провадження 2/738/172/2026
Рішення
іменем України
30 квітня 2026 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., прокурора Кот-Тимошенко О. М. розглянувши цивільну справу за позовною заявою керівника Корюківської окружної прокуратури Карася Вадима Васильовича в інтересах держави в особі Менської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, пояснень третіх осіб.
05 січня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява керівника Корюківської окружної прокуратури Карася В. В. в інтересах держави в особі Менської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю. Позовна заява мотивована тим, що по АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля - гараж, загальною площею 225,2 м2, яка належить на праві власності ОСОБА_1 відповідно до договору про поділ нерухомого майна, що перебуває в спільній частковій власності від 31 грудня 2013 року. Даний гараж, розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,8030 га з цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та оборони та іншого призначення (для виробничих цілей), з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797, що знаходиться у власності територіальної громади міста Мена Чернігівської області. Згідно із рішенням 23 сесії восьмого скликання Менської міської ради № 318 від 26 вересня 2022 року вулиця 8-го Березня перейменована на вулицю Віталія Горбача. Земельна ділянка з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797, площею 0,8030 га, на якій розташований вищезазначений об'єкт нерухомого майна, належить на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Менської міської ради Чернігівської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3181096074230). Менська міська рада 07 березня 2024 року на адресу ОСОБА_1 скеровувалася лист щодо необхідності укладання договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, що належить їй на праві власності, однак лист залишений без реагування. Відповідачка, маючи у власності об'єкт нерухомого майна, який розташований по АДРЕСА_2 , протягом тривалого часу не вживає заходи щодо належного оформлення права користування на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, грошові кошти за використання земельної ділянки не сплачує, у зв'язку з чим Менська міська рада провела розрахунок збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Розмір збільшеного доходу відповідачки, у зв'язку з використанням земельної ділянки Менської міської ради без достатньої правової підстави, є розміром плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, що встановлена Менською міською радою. Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році становила 1 505 219,58 грн, у 2025 році - 1 685 845,93 грн. Рішеннями 7 сесії 8 скликання від 30 червня 2021 року № 322 та 48 сесії 8 скликання від 29 травня 2024 року № 293 Менської міської ради встановлено ставки орендної плати за землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) - 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради від 26 березня 2021 року №82, зі змінами, внесеними рішеннями від 20 травня 2022 року №86, 27 лютого 2023 року № 45, 08 листопада 2023 року № 326, 27 червня 2024 року № 135 створено комісію з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам. На засіданні комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 14 серпня 2025 року проведено розрахунок збитків, заподіяних Менській міській раді ОСОБА_1 за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів загальною площею 0,8030 га з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797, на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2024-2025 роки. Згідно із Актом визначення розмірів збитків, заподіяних ОСОБА_1 внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, сума нарахувань за період з 01 січня 2024 року до 14 серпня 2025 року становить 204 166,05 грн. Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради від 28 серпня 2025 року № 172 затверджено Акт визначення розміру збитків, заподіяних Менській міській раді ОСОБА_1 внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Менська міська рада до ОСОБА_1 01 вересня 2025 року направила лист щодо необхідності сплатити заподіяні збитки, внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, однак, відповідь на вказаний лист до Менської міської ради не надходила, заподіяні збитки у добровільному порядку не відшкодовані.
Прокурор, посилаючись на статтю 131-1 Конституції України, статтю 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», статті 56-57, 95, 175 ЦПК України, просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь Менської міської ради безпідставно збережені кошти, внаслідок використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,8030 га з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797 без правовстановлюючих документів у сумі 204 166,05 грн; стягнути із ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у сумі 3 062,49 грн.
Відповідачка відзив на позовну заяву не подала.
2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.
Прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити,
Представник позивача Менської міської ради подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимог прокурора підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, була викликана в судове засідання через оголошення, розміщене на офіційній сторінці веб-порталу Судової влади України.
3.Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 456542016 від 15 грудня 2025 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797, площею 0,803 га, належить на праві власності територіальній громаді, органу місцевого самоврядування - Менській міській раді, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3181096074230 (арк. с. 30-31).
Згідно із Договором про поділ нерухомого майна, що перебуває в спільній частковій власності від 31 грудня 2013 року, ОСОБА_1 у власність переходить гараж площею 225,2 кв.м. -Г-1, з присвоєнням адреси АДРЕСА_1 (арк. с. 33-34).
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 437840790 від 01 серпня 2025 року, нежитлова будівля, гараж, площею 225.2 по АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 261150474230 (арк. с. 32).
07 березня 2024 року Менська міська рада надіслала на адресу ОСОБА_1 повідомлення щодо звернення у строк до 20 березня 2024 року до Менської міської ради з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки площею 0,8030 га з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797 під об'єктом нерухомого майна (гаражем) площею 225,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , що знаходиться у неї на праві приватної власності, з метою прийняття відповідного рішення та укладення договору оренди землі. У разі затягування процесу оформлення права користування на земельну ділянку, дане питання буде винесене на розгляд комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (арк. с. 35).
Згідно із Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради № 82 від 26 березня 2021 року, зі змінами, внесеними рішеннями від 20 травня 2022 року № 86, від 27 лютого 2023 року № 45, 08 листопада 2023 року № 326, 27 червня 2024 року №135, створено комісію з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам для визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (арк. с. 36-45).
Згідно із Рішеннями 7 сесії 8 скликання від 30 червня 2021 року № 322 та 48 сесії 8 скликання від 29 травня 2024 року № 293 Менської міської ради, встановлено ставки орендної плати за землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) - 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (арк. с. 46-71).
Згідно із Рішенням 23 сесії восьмого скликання Менської міської ради № 318 від 26 вересня 2022 року, вулиця 8-го Березня перейменована на вулицю Віталія Горбача (арк. с. 72-77).
01 серпня 2025 року Менська міська рада надіслала на адресу ОСОБА_1 повідомлення щодо проведення 14 серпня 2025 року о 14 годині 15 хвилин в приміщенні Менської міської ради (м. Мена, вулиця Героїв АТО, 6) засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам. На засіданні буде розглядатися питання про визначення розміру збитків, завданих ОСОБА_1 . Менській міській раді за використання земельної ділянки загальною площею 0,8030 га з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797 на території Менської міської територіальної громади під об'єктом нерухомого майна - гаража, площею 225,2 кв.м., який належить ОСОБА_1 та розташований по АДРЕСА_2 (арк. с. 78-80).
На засіданні комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (протокол № 4) від 14 серпня 2025 року проведено розрахунок збитків, заподіяних Менській міській раді ОСОБА_1 за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів загальною площею 0,8030 га з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797, на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2024-2025 роки, збиток становить 204 166,05 грн згідно з Актом визначення розмірів збитків, заподіяних ОСОБА_1 внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (арк. с. 81-83, 86-88, 92-104).
Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради від 28 серпня 2025 року № 172, затверджений Акт визначення розміру збитків, заподіяних Менській міській раді ОСОБА_1 внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (арк. с. 84-85).
01 вересня 2025 року Менська міська рада надіслала на адресу ОСОБА_1 лист щодо необхідності сплатити заподіяні збитки, внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у сумі 204 166,05 грн (арк. с. 89-91).
Згідно із повідомленням Фінансового управління Менської міської ради № 191/01-15 від 22 жовтня 2025 року, яке адресоване начальнику Відділу земельних відносин, агропромислового комплексу та екології Менської міської ради, за кодом доходів 24062200 «Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову тощо та за неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок», станом на 22 жовтня 2025 року до бюджету Менської міської територіальної громади від суб'єкта господарювання ТОВ «Кор сервіс плюс» та фізичної особи ОСОБА_1 за даними системи АІС «Місцеві бюджети рівня міста, району» кошти не надходили (арк. с. 114)
4.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно із статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статтею 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до статті 83 ЗК України, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Таким чином, належним позивачем у даній справі є Менська міська рада, у комунальній власності якої перебуває земельна ділянка, яку без належно оформленого та зареєстрованого права оренди використовує ОСОБА_2 , в результаті чого до місцевого бюджету не надійшли безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 204 166,05 грн.
Міські ради, відповідно до закону, від імені та в інтересах територіальної громади повинні здійснювати контроль за надходженням коштів від використання землі у межах територіальної громади та не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування.
Право власності на землю територіальної громади захищається на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Heyкладення та несвоєчасне укладення суб'єктами господарювання договорів оренди землі призводить до втрат коштів місцевого бюджету.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав і свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), 31.03.2005 року, заява №61517/00, §27).
Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом,
Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 56 ЦПК України, частина 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави (постанова Верховного суду справа № 639/898/19 від 04.12.2019).
З аналогічних питань Верховний Суд України та Верховний Суд висловили свою позицію на користь прокурора та позивача (постанова від 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Враховуючи те, що предметом позовних вимог є стягнення недоотриманих Менською міською радою доходів у вигляді орендної плати, внаслідок використання ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,8030 га з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797, вбачаються підстави для представництва прокурором у суді інтересів Менської міської ради, визначені статтею 131-1 Конституції України, статтею 56 ЦПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зроблено висновок, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави в суді, про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом до суду через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для вжиття заходів реагування та звернення до суду з таким позовом.
З урахуванням зазначених висновків Верховного Суду Корюківська окружна прокуратура 09 жовтня 2025 року на адресу Менської міської ради було направила лист в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому акцентувалась увага на наявності підстав для захисту, інтересів територіальної громади та необхідності вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення недоотриманих коштів у вигляді орендної плати до місцевого бюджету з ОСОБА_1 .
У відповіді на лист прокуратури Менська міська рада повідомила, що не зверталась та не буде звертатися до суду з позовом про стягнення коштів, у зв'язку з відсутністю фінансування. Вказане свідчить про бездіяльність міської ради.
Таким чином, при пред'явленні вказаного позову до суду керівник Корюківської окружної прокуратури в повному обсязі виконав вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом (далі - ЗК) України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України).
За Земельним кодексом України користування земельною ділянкою може носити постійний характер та строковий. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ст. 92 ЗК України), строкове користування є право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 ЗК України).
Орендар набуває право оренди землі на підставі відповідного договору оренди для виникнення права оренди земельної ділянки є відповідний договір оренди. За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до частин першої, другої статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на майно, розташоване на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Отже, перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст. 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч.1 ст. 141 цього Кодексу).
Із належних доказів, що містяться в матеріалах справи, суд встановив, що відповідачка є власником об'єкту нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі - гаражу, що знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,8030 га з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797.
Власником земельної ділянки площею 0,8030 га з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797 є територіальна громада в особі Менської міської ради, у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру, земельна ділянка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27 грудня 2013 року та присвоєно кадастровий номер 7423010100:01:002:0797 і визначено площу 0,8030 га.
Одним із обов'язків землекористувача є обов'язок сплачувати земельну плату або податок (ст. 96 ЗК України).
В силу статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, врегульовані главою 83 ЦК України.
За приписами частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведені висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).
Таким чином, положення глави 15 (Право користування землею), статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Таким чином, із дня набуття права власності на майно ОСОБА_2 , як власник такого майна (з 2013 року), стала фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований це майно, тому саме із цієї дати у відповідачки виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до статей 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Згідно зі статтею 284 Податкового кодексу України, органи самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Положеннями пунктів 288.5.1, 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку (3 відсотків їх нормативної грошової оцінки) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки).
Відповідно до даних Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-7400309352024 від 09 квітня 2024 нормативна, грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797 становить 1 505 219,58 грн.
Відповідно до даних Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-7400296222025 від 13 лютого 2024 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7423010100:01:002:0797 становить 1 685 845,93 грн.
Розрахунок суми безпідставно збережених коштів зроблений на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки, відповідно до рішень 7 сесії Менської міської ради 8 скликання від 30.06.2021 № 322 та 48 сесії 8 скликання від 29.05.2024 № 293 «Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки на території Менської ОТГ».
Суд враховує, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
Тобто у відповідачки виник обов'язок сплати за користування земельною ділянкою з 31 грудня 2013 (зареєстровано право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній ділянці) до 14 серпня 2025 року (засідання комісії з визначення розміру збитків ,заподіяних власникам землі та землекористувачам).
Так, згідно із розрахунком, розмір збитків за період з 01 січня 2024 до 31 грудня 2024 становить 120 417,57 грн, за період з 01 січня 2025 до 14 серпня 2025 року становить 83 748,48 грн, а всього 204 166,05 грн.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок, та встановив, що останній здійснений правильно.
Отже, внаслідок порушення відповідачкою земельного законодавства, а саме користування землею без належним чином оформленого права, власнику земельної ділянки Менській територіальній громаді заподіяні збитки у вигляді безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,8030 га, кадастровий номер 7423010100:01:002:0797, в сумі 204 166,05 грн.
З огляду на викладене, зазначені кошти підлягають стягненню з відповідачки на користь власника земельної ділянки в порядку передбаченому статями 1212 -1214 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
В порядку статті 141 ЦПК України, з відповідачки підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури 3 062,49 грн судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Керуючись статтями 263-265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури Карася Вадима Васильовича в інтересах держави в особі Менської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Менської міської ради 204 166,05 грн безпідставно збережених коштів.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури 3 062,49 грн у відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, які перерахувати за реквізитами: одержувач - Чернігівська обласна прокуратура, розрахунковий рахунок UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк Державна казначейська служба України м. Київ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивачі: Керівник Корюківської окружної прокуратури Карась Вадим Васильович, місцезнаходження місто Корюківка, вулиця Шевченка, 98 Чернігівської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 0290114; Менська міська рада, місцезнаходження місто Мена, вулиця Героїв АТО, 6, Корюківський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061777 .
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя О. Я. Парфененко