Справа № 766/4070/26
н/п 2/766/9178/26
27 квітня 2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рядча Т.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про скасування незаконного наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,
Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Укрпошта» про скасування незаконного наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
Ухвалою від 17.04.2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
21.04.2026 року позивачем надано до суду доповнення (уточнення) до позовної заяви, мотивуючи тим, що однією із вимог його позовної заяви є вимога поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Просив зобов'язати АТ «Укрпошта» встановити посадовий оклад (грейд) на рівні, не нижчому, ніж передбачено для медичного працівника відповідної категорії згідно з чинним законодавством, нормами МОЗ та ринку праці. Зазначив, що не змінює підстави позову (незаконність відсторонення), а лише уточнює їх як позовну заяву.
21.04.2026 року позивачем подано клопотання про поновлення строків та витребування справи № 766/1349/23 та звільнення від сплати судового збору.
22.04.2026 року позивачем надано клопотання про визнання обставин доведеними (факти колабораційної діяльності та незаконності звільнення).
22.04.2026 року позивачем подано клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
В позовній заяві позивач просить поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Підставою для позову є скасування наказу про звільнення у зв'язку зі скороченням штату.
В доповненні (уточненні) до позовної заяви позивач просить зобов'язати АТ «Укрпошта» встановити посадовий оклад (грейд) на рівні не нижчому, ніж передбачено для медичного працівника відповідної категорії згідно з чинним законодавством, нормами МОЗ та ринку праці.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Тож, у прийнятті доповнення (уточнення) до позовної заяви належить відмовити.
Щодо клопотання про виклик свідка суд пояснює наступне.
В заяві про виклик свідка ОСОБА_2 позивачем не обґрунтовано, що саме може підтвердити чи спростувати даний свідок. Твердження позивача, що свідок може підтвердити факт недопуску його до роботи не є предметом розгляду справи, тож у задоволенні заяви слід відмовити.
Щодо клопотання про витребування цивільної справи № 766/1349/23, суд пояснює наступне.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно ч.1-3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Позивач в клопотанні зазначає, що необхідні докази знаходяться в матеріалах цивільної справи № 766/1349/23, однак не конкретизує які саме. Крім того, по даній цивільній справі позивач ОСОБА_1 також був позивачем, однак не зазначає, чому не може отримати ці докази самостійно, та які заходи ним вживалися для отримання цих доказів, оскільки він був стороною по справі.
Тож, клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання позивача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають із трудових правовідносин.
Спрощене позовне провадження в трудових спорах застосовується для забезпечення швидкого та ефективного захисту прав працівників, оскільки ці справи зазвичай не становлять складності, а затягування розгляду є небажаним для сторін.
Тому у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст.12, 13, 77, 84, 175, 261, 274, 354 ЦПК України,
У прийнятті доповнення (уточнення) до позовної заяви відмовити.
У задоволенні заяви про виклик свідка відмовити.
У задоволенні клопотання про витребування матеріалів справи № 766/1349/23 відмовити.
У задоволенні клопотання про перехід до загального позовного провадження відмовити.
Ухвала в частині прийняття доповнення до позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяТ. І. Рядча