Справа № 766/8922/25
н/п 3/766/184/26
28.04.2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рєпін К.К., за участю захисника Шевченка А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
ОСОБА_1 , 01.06.2025 року близько 03:34 год., за адресою: м. Херсон, вул.Нестерова, 16, керував транспортним засобом Volkswagen Passat днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, в порушення п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Шевченко А.С., вказав, що за матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Тому всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
Зазначив, що поліцейські не виявили та не довели наявність у ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився лейтенантом поліції Мкртчан Мариною, якою також заповнено відповідні акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення складено рядовим поліції Бахман Іваном Юрійовичем, згідно долучених відеозаписів рядовий ОСОБА_2 запитує у лейтенанта поліції Мкртчан Марини які саме ознаки алкогольного сп'яніння було виявлено, отже він не сприймав їх особисто та вони йому були не відомі, як наслідок особою яка склала протокол про адміністративне правопорушення не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння, відтак вимога щодо проведення відповідного огляду була безпідставною.
На відеозаписі наданого поліцією не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду.
Вказав, що бланк направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції наявний в матеріалах справи не відповідає формі бланку затвердженого Додатком 1 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом від 09.11.2015 № 1452/735, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025, отже є недійсним.
На підставі викладеного, просив провадження по справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Суддя, заслухавши захисника , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного.
Згідно з положеннями ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст.245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, положеннями ст.252КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.1ст.130КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння .
Відповідно достатті 266 КУпАПособи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункту 3 Розділу І Інструкції № 1452/735)
Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року затверджений «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі Постанова).
Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 8 Постанови, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення у якому викладено обставини вчиненого правопорушення;
- -направленням водія ОСОБА_1 , на огляд до закладу охорони здоров'я - КНП «Херсонській обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 01.06.2025;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер»
-рапортом поліцейського;
-відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейських з якого видно, що у водія ОСОБА_1 , поліцейським було встановлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров'я, проте він відмовився від такої пропозиції поліцейського.
Зазначені письмові матеріали та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки містять фактичні дані, на основі яких встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За наявності порушень порядку отримання доказів або недоліків, що містяться в них визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Водночас, судом не встановлено порушень при отриманні даних доказів або недоліків, що містяться в них такого характеру , що призвело б до визнання цих доказів недопустимими.
Доводи захисника про відсутність доказів ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 та у зв'язку з цим незаконність вимоги поліцейських про проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд до уваги не приймає, оскільки , відповідно до наведених вище положень нормативно-правових актів , огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, при цьому ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 вказані , зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення. Встановлення наявності чи відсутності таких ознак у водія віднесено до дискреційних повноважень працівників поліції, які визначають їх самостійно за візуальними зовнішніми ознаками водія (різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови), поведінкою водія (поведінка, що не відповідає обстановці) чи наявністю запаху алкоголю з порожнини рота.
Щодо доводів захисника про відсутність відомостей щодо законності причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , слід звернути увагу на наступне.
Положеннями ст. 35 Закону України « Про Національну поліцію», визначено підстави для зупинки поліцейським транспортного засобу, до яких відноситься порушення правил дорожнього руху.
Згідно відеозапису, ОСОБА_1 було повідомлено поліцейськими про причини зупинки транспортного засобу (засліплення водія транспортного засобу патрульної поліції світлом фар автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ), у випадку незгоди з діями працівників поліції Максимович Є.О. має право оскаржити їх в установленому порядку , проте доводи захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу не можуть бути безумовною підставою для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17 не є релевантними у даній справі.
Захисник вказував, що протокол про адміністративне правопорушення складено не тією особою, якою здійснювався огляд ОСОБА_1 , особа яка склала протокол ознак алкогольного сп'яніння самостійно не виявляла, а внесла до протоколу відомості зі слів іншої особи, відтак вимога щодо проведення відповідного огляду була безпідставною.
Суд з даними доводами захисника не погоджується, оскільки як видно з зазначеного вище відеозапису, поліцейській ,який склав протокол про адміністративне правпорушення спілкувався з ОСОБА_1 , безпосередньо сприймаючи ознаки алкольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , які в подальшому вказав у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд не бере до уваги доводи захисника, що бланк направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції наявний в матеріалах справи не відповідає формі бланку затвердженого Додатком 1 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом від 09.11.2015 № 1452/735, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025, отже є недійсним.
Так, відповідно до п.8 Розділу II Інструкції № 1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно додатку 1 Інструкції, зокрема у формі направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повинно бути вказано найменування закладу охорони здоров'я куди направлено водія, дата та час направлення, ПІБ водія, ознаки сп'яніння .
У направленні на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказано зазначені відомості , а також інші дані передбачені у додатку 1 до Інструкції № 1452/735, тому зазначене направлення відповідає встановленій формі.
Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Жодних обставин , які б об'єктивно унеможливили проходження на вимогу поліцейського огляду на стан алкогольного сп'яніння водієм ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Клопотання захисника про витребування від Комендатури Херсонської області інформації та копії відповідних документів (за наявності), щодо включення до складу комендантського патруля, який діяв 01.06.2025 року, поліцейського взводу №2 роти 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП рядового ОСОБА_2 та лейтенанта поліції Мкртчан Марини, було відхилено судом , оскільки відомості про включення поліцейських до складу комендантського патруля , що складали адміністративні матеріали на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП правового значення не мають , так як не входять до переліку обставин, що підлягають встановленню судом при розгляді даної справи.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону, суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до положень ст.23КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч. 1ст. 8КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, обставин, які пом'якшують відповідальність або обставин, які обтяжують відповідальність судом не встановлено і вважає за необхідне накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що на думку суду, є достатнім для виправлення правопорушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Захисник вказував , що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності , з причин захворювань , одержаних в період проходження військової служби та які мають наслідок в обмеженні пересування , а тому автомобіль є необхідним засобом пересування для ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу сторони захисту, що стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік є обов'язковим у разі встановлення судом винуватості особи у вчиненні даного правопорушення.
Відповідно до ст.30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно дост.4ЗУ«Просудовий збір» з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
Керуючись 40-1, 130, 221, 280, 283, 284КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача(кодзаЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача(кодзаЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Суддя К.К. Рєпін