Справа № 584/180/26
Провадження № 2/584/375/26
Іменем України
30.04.2026 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.,
за участі: секретаря - Зікрати Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 10 лютого 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено кредитний договір № 521607-КС-002, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора UA-2838, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , за умовами якого позивач надав йому кредит у розмірі 17000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушив строки погашення кредиту та процентів, в зв'язку з чим станом на 7 січня 2026 року має заборгованість в розмірі 34691 грн. 54 коп., в т.ч.: 14739 грн. 40 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 11792 грн. 14 коп. - заборгованості за відсотками, 8160 грн. - заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України.
Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 34691 грн. 54 коп. та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, відзив на позов не подавав, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце судового засідання (а.с.21,27).
Враховуючи зазначене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судом, 10 лютого 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 521607-КС-002, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 17000 грн. на строк 16 тижнів, зі сплатою відсотків у розмірі 1% у день за користування кредитом, 3400 грн. - комісії за надання кредиту.
Відповідач прострочив виконання свого зобов'язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 7 січня 2026 року має заборгованість в розмірі 34691 грн. 54 коп., в т.ч.: 14739 грн. 40 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 11792 грн. 14 коп. - заборгованості за відсотками, 8160 грн. - заборгованість відповідно до ст.625 ЦК України, що підтверджується довідкою про стан заборгованості та розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «ПрофітГід» письмово підтвердило, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» 10 лютого 2025 року було здійснено переказ грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 17000 грн.
Як вбачається з листа АТ «Райффайзен Банк» від 27 лютого 2026 року № 81-15-9/3560-БТ на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), на яку 10 лютого 2025 року зараховано 17000 грн. (а.с.23-25).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п.5.2.3. договору позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення строку (терміну) дії договору.
Разом з тим, у стягненні з відповідача заборгованості, нарахованої відповідно до ст.625 ЦК України, необхідно відмовити, оскільки така вимога не підлягає задоволенню, враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
На момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином, вимога про стягнення заборгованості, нарахованої відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 8160 грн. задоволенню не підлягає, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 26531 грн. 54 коп. (34691,54 - 8160 = 26531,54).
У зв'язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2036 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог ((26531,54х2662,40)/34691,54 =2036,16).
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 26531 грн. 54 коп. (двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять одна гривня п'ятдесят чотири копійки) заборгованості по кредитному договору № 521607-КС-002 від 10 лютого 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2036 грн. 16 коп. (дві тисячі тридцять шість гривень шістнадцять копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Токарєв