30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 761/24736/22
провадження № 51 - 4130 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Демидівського районного суду Рівненської області від 06 червня 2025 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
встановив:
Ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 06 червня 2025 року, залишеною без зміни ухвалою Рівненського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року, звільнено обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 206-2 ч. 3, ст. 205-1 ч. 2 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закрито кримінальне провадження № 12020100100006446 від 23 вересня 2020 року.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України представник потерпілої у своїй касаційні скарзі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, незаконність та необґрунтованість судових рішень, не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 412 КПК України, з урахуванням змісту судових рішень та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
Також у поданій скарзі представник потерпілої не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду в силу ст. 419 КПК України, які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено цим судом, які доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Відповідно до ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційної скарги додаються копії оскаржуваних рішень, однак представник потерпілої не виконав такі вимоги закону та не додав копії оскаржуваних рішень.
Касаційну скаргу представник потерпілої подав в електронній формі та надав докази направлення копій касаційної скарги обвинуваченим та прокурору, проте в порушення ст. 35 ч. 2 КПК України не надав докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження (захисникам і потерпілій) копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
В разі подачі касаційної скарги в іншому порядку, представнику потерпілої відповідно до вимог ст. 427 ч. 6 КПК України необхідно додати копії касаційної скарги з додатками до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не надано 8 примірників копій касаційної скарги та додатків до неї).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 без руху.
Встановити адвокату ОСОБА_5 п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3