30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 383/397/25
провадження № 61-5114ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана їх представником - адвокатом Деревянко Яною Романівною, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня
2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Гетьман Ліна Олександрівна, приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та витребування нерухомого майна,
У березні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Кропивницького РНО Кіровоградської області Гетьман Л. О., приватний нотаріус Кропивницького РНО Кіровоградської області Солодова Л. А., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та витребування нерухомого майна.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2026 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Кропивницького РНО Кіровоградської області Гетьман Л. О., приватний нотаріус Кропивницького РНО Кіровоградської області Солодова Л. А., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та витребування нерухомого майна задоволено частково.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 , як добросовісного набувача, 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 249811535208 на користь ОСОБА_1 .
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 , як добросовісного набувача, 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 249811535208 на користь ОСОБА_2 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 1 464,75 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 1 464,75 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 302,80 грн понесених позивачем за подання заяви про забезпечення позову.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та витребування нерухомого майна відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4
по 4 394,25 грн судового збору, з кожного.
У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1
та ОСОБА_2 , яка подана їх представником - адвокатом Деревянко Я. Р., на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2026 року (повний текст постанови складено 23 березня 2026 року).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється
у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову
та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном
і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення
майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше
5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту прохальної частини касаційної скарги встановлено, що заявники просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги заявників про витребування із незаконного володіння відповідача по частки квартири на їх користь.
Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду
у частині вимоги майнового характеру (щодо визнання права власності на квартиру), заявники зобов'язані самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.
Отже, заявникам необхідно самостійно визначити і у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги або обґрунтувати суму вже сплаченого судового збору у розмірі 4 844,80 грн, платіжні інструкції про що долучено
до скарги.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру,
а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана їх представником - адвокатом Деревянко Яною Романівною, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець