27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 760/3617/25
провадження № 61-4832ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Івашін Євген Володимирович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року, додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року, постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2026 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі ріелт», ОСОБА_2 про стягнення збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди,
постановив ухвалу про таке:
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду із позовом до ТОВ «Профі ріелт», ОСОБА_2 про стягнення збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди, в якому просила стягнути на її користь з ТОВ «Профі-Ріелт» збитки у розмірі 54 364,50 грн та моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн, стягнути з ОСОБА_2 - збитки (упущену вигоду) у розмірі 219 411,60 грн та моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн.
2. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року вирішено питання розподілу судових витрат.
Стягнуто з позивачки на користь ТОВ «Профі-Ріелт» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 744,00 грн.
Стягнуто з позивачки на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.
4. Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року вказані рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2026 року стягнути із позивачки на користь ТОВ «Профі-Ріелт» судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.
6. 12 квітня 2026 року представник позивачки - адвокат Івашін Є. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
8. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
10. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
11. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
12. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
13. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
14. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
15. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
16. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК).
17. Ціна позову у даній справі становить 473 776,10 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
18. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
19. У касаційній скарзі позивачка зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Зазначає, що оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій їй відмовлено у позові стягнення збитків та моральної шкоди, який був обґрунтований належними та допустимими доказами про порушення її прав, як власника нерухомого майна та стягнуто з неї додатковими рішеннями витрати на користь відповідачів на правничу допомогу, що має для неї виняткове значення.
20. Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
21. Верховний Суд вже висловлював позицію щодо понять «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» (див., наприклад, ухвалу від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20).
Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в цьому випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
22. Справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених ЦПК підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.
23. Верховний Суд може визначити підстави для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з'ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до цивільного процесуального закону.
24. Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
25. В даному випадку позивачка не обґрунтувала належним чином та не підтвердила доказами те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для неї виняткове значення.
26. Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для позивача, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття таких судових рішень.
27. Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.
28. Позивачка мала можливість наводити доводи та подавати докази на користь своїх позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому їй була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
29. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для його касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.
30. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
31. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у малозначній справі, вони за загальним правилом не підлягають оскарженню у касаційному порядку, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Івашін Євген Володимирович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року, додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року, постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2026 року у справі № 953/1782/25.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков