27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 619/852/20
провадження № 61-3420св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «КристалБанк»
на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 рокута постанову Полтавського апеляційного суду від 25 січня
2024 року у справіза позовом Акціонерного товариства «КристалБанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У березні 2020 року Акціонерне товариство «Кристалбанк» (далі -
АТ «Кристалбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 ,
у якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки
від 03 листопада 2008 року № 07-01-180/1-08, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме приміщення готелю літ. «Б-3», загальною площею
43,2 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 03 листопада 2008 року
№ 010-2/07-01-0807-08, яка складає суму в розмірі 1 256 005, 90 грн, яка складається з: 768 109, 48 грн - заборгованість за кредитом, 88 531,47 грн - пеня за порушення строку погашення кредиту, 304 178, 80 грн - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 95 186, 15 грн - пеня за порушення строку погашення відсотків.
Дергачівський районний суд Харківської області рішенням від 24 вересня
2020 року відмовив у задоволенні позовних вимог АТ «Кристалбанк».
Харківський апеляційний суд постановою від 19 травня 2021 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року змінив в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
Верховний Суд постановою від 01 грудня 2021 року постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2021 року скасував, справу направив
на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Полтавський апеляційний суд постановою від 25 січня 2024 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року змінив, виклав його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
08 березня 2024 року АТ «КристалБанк», засобами поштового зв'язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, яку уточнивши, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 січня 2024 року і ухвалити нове рішення
про задоволення позову.
Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2024 року відкрив касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребував матеріали справи та надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
22 травня 2024 року до Верховного Суду надійшли витребувані матеріали справи.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК Українирозгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну
від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції
не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі
п'яти суддів.
Згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Акціонерного товариства «КристалБанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, призначити до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара