29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 442/5605/25
провадження № 61-5070ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого
діє адвокат Галишин Андрій Васильович, на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2026 року у справі за позовом Товариства
з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція
з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У липні 2025 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 79116512 в розмірі 35 600,00 грн, за договором позики № 2327481
в розмірі 17 465,63 грн, за договором про надання фінансового кредиту
№ 16224-08/2024 в розмірі 24 000,00 грн, за договором про надання фінансового кредиту № 16237-08/2024 в розмірі 16 800,00 грн, за договором про надання фінансового кредиту № 2300000-08/2024 в розмірі 9 180,00 грн, за договором кредитної лінії № 00-9955152 в розмірі 6 036,00 грн, а всього 109 111,63 грн.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договорами в загальному розмірі 82 925,63 грн, зокрема за:
договором позики № 79116512 в розмірі 35 600,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 880,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 9 720,00 грн - сума заборгованості за процентам за понадстрокове користування позикою;
договором позики № 2327481 в розмірі 17 495,63 грн, з яких: 10 850,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 31,47 грн - сума заборгованості
за відсотками, 5 425, 00 грн - сума заборгованості за процентам за понадстрокове користування позикою, 1 189,16 грн - комісія за надання позики;
кредитним договором № 16224-08/2024 у розмірі 14 000,00 грн, з яких:
5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 9 000,00 гри - сума заборгованості за процентами;
кредитним договором № 16237-08/2024 у розмірі 9 800,00 грн, з яких:
3 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 6 300,00 грн - сума заборгованості за процентами;
кредитним договором № 23000-08/2024 в розмірі 6 030,00 грн, з яких:
3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 3 030,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 березня 2026 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція
з повернення боргів» заборгованість в розмірі 66 591,47 грн, що складається
із заборгованості за:
договором позики № 79116512 від 01 серпня 2024 року в розмірі
25 880,00 грн, з яких 20 000,00 грн - заборгованість за основним боргом
та 5 880,00 грн - заборгованість за процентами;
договором позики № 2327481 від 01 серпня 2024 року в розмірі 10 881,47 грн, з яких 10 850,00 грн - заборгованість за основним боргом та 31,47 грн - заборгованість за процентам;
договором про надання фінансового кредиту № 16224-08/2024 у розмірі
14 000,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за основним боргом
та 9 000,00 грн - заборгованість за процентами;
договором про надання фінансового кредиту № 16237-08/2024 у розмірі
9 800,00 грн, з яких 3 500,00 грн - заборгованість за основним боргом
та 6 300,00 грн - заборгованість за процентами;
договором про надання фінансового кредиту № 2300000-08/2024 у розмірі
6 030 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за основним боргом
та 3 030,00 грн - заборгованість за процентами.
Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галишин А. В., через підсистему «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 28 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2026 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2026 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується,
чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову в цій справі є стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 109 111,63 грн.
Отже, ціна позову в цій справі становить 109 111,63 грн, яка станом на 01 січня
2026 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 * 250 = 832 000,00 грн).
Враховуючи зазначене, постанова Львівського апеляційного суду від 16 березня 2026 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України представником заявника у касаційній скарзі не наведено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно
до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах,
де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини,
яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими,
ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галишин А. В., подав касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову,
яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження
у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галишин Андрій Васильович,
на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2026 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара