Постанова від 30.04.2026 по справі 908/835/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року

м. Київ

Справа № 908/835/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко" - Проскурня Т. В.,

Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" - Сокуренко А. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 29 липня 2025 року (суддя Науменко А. О.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 грудня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М. О., судді: Верхогляд Т. А., Іванов О. Г.)

у справі № 908/835/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко"

до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат"

про стягнення 4 192 425,95 грн,

та зустрічним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко"

про стягнення 3 643 126,65 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовами

1. У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко" (далі - ТОВ "Грінекс Еко", позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (далі - ПрАТ "ЗЗРК", Підприємство, відповідач, скаржник) про стягнення заборгованості за Договором підряду від 09 вересня 2021 року № 20/990 (далі - Договір) у розмірі 4 192 425,95 грн, з яких: 3 817 425,95 грн - вартість обладнання, 375 000,00 грн - вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як підрядник за Договором до 24 лютого 2022 року поставив обладнання на територію відповідача як замовника на загальну суму 5 777 879,69 грн з ПДВ та виконав монтажні роботи на загальну суму 1 250 000,00 грн з ПДВ. Через збройну агресію Російської Федерації (далі - рф) проти України відповідач не прийняв пусконалагоджувальні роботи. Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 27 вересня 2022 року № 185 про прийняття пусконалагоджувальних робіт та обладнання на території замовника. Також у вказаній вимозі позивач просив відповідача підписати акти за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3. Вказана вимога була направлена 01 жовтня 2022 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_12, однак відповідач не надав відповіді на цю вимогу та не повернув підписані документи, що направлялися як додатки до зазначеної вище вимоги. Таким чином, вважаючи порушеними умови Договору щодо розрахунків за поставлене обладнання та виконані роботи, ТОВ "Грінекс Еко" звернулося з позовом до Підприємства про стягнення заборгованості за Договором у розмірі 4 192 425,95 грн.

3. В свою чергу, у квітні 2025 року Підприємство звернулося до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до ТОВ "Грінекс Еко" про стягнення попередньої оплати (авансу), перерахованої за Договором, у загальній сумі 3 643 126,65 грн.

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до положень пункту 5.1 Договору Підприємством було здійснено передоплату (аванс) 07 жовтня 2021 року у розмірі 2 768 126,65 грн з ПДВ та 08 грудня 2021 року у розмірі 875 000,00 грн з ПДВ. ПрАТ "ЗЗРК" зазначало, що строк дії Договору [з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою до Договору від 14 січня 2022 року № 2 (далі - Додаткова угода № 2)] закінчився 31 березня 2022 року. На переконання Підприємства, під час дії Договору доставка обладнання для виконання робіт на територію замовника здійснена не була; об'єкт, де повинні були бути виконані роботи, підрядником прийнято не було; роботи за Договором у встановлені строки ТОВ "Грінекс Еко" не виконані; документів, які б підтверджували виконання робіт за Договором відповідно до його умов, позивачем не надано. На підставі того, що роботи за Договором ТОВ "Грінекс Еко" у встановлені Договором строки не виконані, ПрАТ "ЗЗРК" було направлено ТОВ "Грінекс Еко" вимогу від 10 квітня 2025 року № 20/96 про повернення у строк до 14 квітня 2025 року передоплати (авансу), перерахованої згідно з умовами Договору, у загальній сумі 3 643 126,65 грн. Підприємство зазначало, що до теперішнього часу вимога від 10 квітня 2025 року № 20/96 ТОВ "Грінекс Еко" не виконана, грошові кошти передоплати (авансу) у загальній сумі 3 643 126,65 грн Підприємству не повернені, що стало причиною звернення до суду із зустрічним позовом у цій справі.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

5. Так, суди встановили, а учасники справи не заперечують той факт, що 09 вересня 2021 року між Підприємством як замовником та ТОВ "Грінекс Еко" як підрядником укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами, а також з використанням своїх матеріалів виконати роботи з об'єкту: "Дробильно-сортувальна фабрика. Технічне переоснащення в частині заміни системи аспірації мокрого пиловидалення на фільтр-картридж (далі по тексту - Обладнання) будівлі надшахтної ЦГС (інв. № 01008)" (далі - роботи). (Код за ДК 016:2010-33.20.29).

6. Згідно з пунктом 1.2 Договору обсяг, найменування робіт, найменування використаного обладнання, матеріалів за цим Договором визначається Кошторисом (додаток № 1 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору.

7. Відповідно до умов пункту 1.3 Договору підрядник гарантує, що має всі передбачені чинним законодавством України ліцензії, дозволи та інші документи, необхідні для виконання робіт, має ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт і має досвід виконання аналогічних робіт.

8. Пунктом 1.4 Договору передбачено виконання робіт на території замовника: ПрАТ "ЗЗРК", Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область.

9. Загальна вартість робіт згідно з положеннями пункту 2.1 Договору становить 7 027 879,69 грн з ПДВ, з яких:

- вартість Обладнання - 5 777 879,69 грн з ПДВ;

- вартість монтажних, пусконалагоджувальних робіт - 1 250 000,00 грн з ПДВ.

10. Згідно з пунктом 2.1 Договору [з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою до Договору від 06 жовтня 2021 року № 1 (далі - Додаткова угода № 1)], сторони дійшли згоди, що вартість імпортної складової Обладнання встановлена у гривні по відношенню до євро та визначена виходячи з офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, згідно з даними з сайту http://bank.gov.ua станом на 13 липня 2021 року, де 1 євро дорівнює 32,3459 грн.

11. Загальний строк виконання робіт згідно з умовами пункту 3.1 Договору становить 110 календарних днів, з яких:

- поставка Обладнання для виконання робіт - 80 календарних днів, починаючи з наступного дня від дати зарахування попередньої оплати у розмірі 50 % від загальної вартості Обладнання на поточний рахунок підрядника відповідно до пункту 5.1 Договору;

- монтажні, пусконалагоджувальні роботи - 30 календарних днів, починаючи з наступного дня від дати зарахування попередньої оплати у розмірі 70 % від вартості робіт на поточний рахунок Підрядника відповідно до пункту 5.1 Договору.

12. Пунктом 5.1 Договору визначено порядок розрахунків. Оплата здійснюється у гривні шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника. Замовник сплачує аванс у розмірі 50 % вартості Обладнання протягом 5 банківських днів з дати підписання Договору, а остаточний розрахунок у розмірі 50 % - протягом 5 банківських днів після підписання акта прийому-передачі та акта введення в експлуатацію за результатами 72-годинних випробувань. Аналогічно, за монтажні та пусконалагоджувальні роботи передбачено попередню оплату в розмірі 70 % і остаточний розрахунок 30 % після підписання відповідних актів та введення обладнання в експлуатацію.

13. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, перевірено судом апеляційної інстанції, та, що слідує з матеріалів справи, фактично акти прийому-передачі виконаних робіт і акт введення Обладнання в експлуатацію з боку відповідача підписані не були.

14. Відповідно до пункту 4.1 Договору після проведення монтажних робіт Обладнання підрядник проводить пусконалагоджувальні роботи Обладнання.

15. Згідно з пунктом 4.2 Договору виконання підрядником всього обсягу робіт, передбачених цим Договором, оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт і здійснюється спільною комісією, що складається з уповноважених представників двох сторін. Результат прийому-передачі / здачі-приймання виконаних робіт засвідчується актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які подаються підрядником замовнику.

16. За змістом пункту 5.4 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1, сторони домовилися, що у випадку зміни (збільшення або зменшення) офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на дату передоплати та (або) акта прийому-передачі виконаних робіт більше ніж на 2 % в порівнянні з курсом на 13 липня 2021 року, вартість Обладнання підлягає пропорційному перерахунку згідно з визначеною цим пунктом Договору формулою.

17. З урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2 до пункту 14.1, Договір діє до 31 березня 2022 року.

18. Згідно з пунктом 14.11 Договору сторони погодили, що між ними офіційне листування у рамках Договору може здійснюватися також шляхом направлення листів в електронній формі за допомогою електронної пошти з наступних поштових скриньок сторін:

- підрядника - ІНФОРМАЦІЯ_13;

- замовника - ІНФОРМАЦІЯ_12.

19. Враховуючи умови укладеного між Підприємством та ТОВ "Грінекс Еко" Договору, суди встановили, що він має змішаний характер, оскільки правовідносини сторін включають в себе елементи різних договорів - поставки та будівельного підряду.

20. Суди також встановили, що 16 вересня 2021 року після укладення Договору та до початку виконання робіт головний інженер ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_1 (наказ про прийняття на роботу - додаток 1 до відповіді на відзив на первісний позов) разом з іншими технічними спеціалістами здійснив виїзд на виробничий майданчик ПрАТ "ЗЗРК", де було зафіксовано фактичний обсяг демонтажних робіт. Вказані обставини підтверджуються заявою свідка ОСОБА_1 (додаток 2), фотоматеріалами з об'єкта (додаток 3), а також документами, оформленими у зв'язку з відрядженням працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема: наказом від 14 вересня 2021 року № 8/9-В, звітами про використання коштів від 17 вересня 2021 року № 136 та № 137, рахунком від 15 вересня 2021 року № 479287 та фіскальним чеком (додаток 4). Під час зазначеного візиту ОСОБА_1 та іншим спеціалістам були видані тимчасові перепустки для доступу на територію ПрАТ "ЗЗРК".

21. З метою належної організації виконання проекту та оперативного обміну інформацією між працівниками ТОВ "Грінекс Еко", головний інженер ОСОБА_1 створив канал у месенджері "Telegram", у якому відповідні спеціалісти розміщували фото- та відеоматеріали про хід виконання робіт на об'єкті.

22. За твердженням позивача, у процесі фактичного виконання Договору всі робочі та технічні питання узгоджувалися безпосередньо відповідальними представниками сторін, а саме: проект-менеджером ТОВ "Грінекс Еко" - ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та начальником відділу технічного нагляду управління капітального будівництва ПрАТ "ЗЗРК" - ОСОБА_14 (ІНФОРМАЦІЯ_14), шляхом електронного листування.

23. В матеріалах справи міститься висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 15 травня 2025 року № 104/25 судового експерта Ускова К. Ю., який має відповідну технічну освіту, кваліфікацію та чинне свідоцтво, і був попереджений про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України (т. 6, а/с 1 - 243). Згідно з цим висновком, зміст електронного листування у поштовій скриньці ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також листування в групі "ЗЖРК" у месенджері "Telegram" не зазнавав змін після відправлення або отримання повідомлень, що підтверджує автентичність наданих електронних доказів. Крім того, позивач надав суду нотаріально засвідчені переклади листування з архіву електронної пошти проект-менеджера ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_6 та економіста ОСОБА_3 , тимчасової перепустки ОСОБА_4 , з перекладом відповідних документів, що були подані ТОВ "Грінекс Еко" у якості доказів до відповіді на відзив на первісний позов. Справжність підпису перекладача ОСОБА_5 засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель І. А. (т. 4, а/с 3 - 211). Також позивач надав переклади повідомлень, що складені російською мовою з архіву електронної пошти проект-менеджера системи аспірації та газоочищення ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_6 та економіста ОСОБА_3 з перекладом відповідних документів, що були подані у якості доказів до відзиву на зустрічну позовну заяву, справжність підпису перекладача Некропас О. С. засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель І. А. (т. 5, а/с 1 - 235).

24. Крім того, суди з матеріалів справи встановили, що 11 жовтня 2021 року головний конструктор ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_7 був відряджений до ПрАТ "ЗЗРК" для проведення робіт в рамках техніко-комерційної пропозиції, що підтверджується: наказом від 11 жовтня 2021 року № 7/10-В, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 18 жовтня 2021 року № 168, рахунком від 12 жовтня 2021 року № 0956, платіжною інструкцією від 12 жовтня 2021 року, посадочним документом 000В431А-2FF1-7FC1-0001 (додаток № 6 до відповіді на відзив на первісний позов).

25. 04 листопада 2021 року головний інженер ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_1 та інженер-конструктор ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_8 були відряджені до ПрАТ "ЗЗРК" для проведення технічної наради з замовником, що підтверджується документами позивача, оформленими у зв'язку з відрядженням працівників: наказом від 04 листопада 2021 року № 4/11-В, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 08 листопада 2021 року № 187, № 186 (додаток № 7 до відповіді на відзив на первісний позов).

26. 08 листопада 2021 року ТОВ "Грінекс Еко" направило ПрАТ "ЗЗРК" лист від 08 листопада 2021 року № 409 (додаток № 8 до відповіді на відзив на первісний позов), у якому просило узгодити постійний режим роботи роторного живильника Ш5-30 на картриджному фільтрі CF 30 виробництва ТОВ "Грінекс Еко". З резолюцій відповідальних працівників ПрАТ "ЗЗРК" на цьому листі суди встановили, що прохання ТОВ "Грінекс Еко" погоджено ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

27. Того ж дня позивачем було направлено лист від 08 листопада 2021 року № 411 (додаток № 9 до відповіді на відзив на первісний позов), у якому зазначено перелік обладнання, що монтується, у якому ТОВ "Грінекс Еко" просило забезпечити підключення електроенергії. З резолюцій відповідальних працівників ПрАТ "ЗЗРК" на цьому листі суди встановили, що лист погоджено ОСОБА_9 і ОСОБА_11 та передано в роботу ОСОБА_10 .

28. Суди встановили, що у додатках № 3-7 до відзиву на зустрічний позов міститься листування наступного змісту:

- 09 листопада 2021 року ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 креслення газоходів з правками;

- 10 листопада 2021 року о 9 год. 56 хв. ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 креслення газоходів з правками, Проект організації робіт (ПОР) та лист від 08 листопада 2021 року № 411;

- 10 листопада 2021 року о 13 год. 07 хв. ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 креслення газоходів з додатковими правками;

- 12 листопада 2021 року ОСОБА_12 направляє ОСОБА_13 креслення газоходів з підписами, які вони обговорюють у листуванні та копії листів ТОВ "Грінекс Еко" від 08 листопада 2021 року № 409, № 411 та кресленням газоходів з резолюціями відповідальних працівників ПрАТ "ЗЗРК" на зазначених документах;

- 15 листопада 2021 року між сторонами у справі відбувається погодження переліку осіб, що будуть здійснювати роботи на виробничому майданчику ПрАТ "ЗЗРК", що підтверджується листуванням з електронної пошти ОСОБА_6 , та відповідальним працівником Підприємства - ОСОБА_14 , де останній зауважив, що ТОВ "Грінекс Еко" має розпочати роботи 23 листопада 2021 року та просить направити листи з переліком людей для оформлення перепусток та проведення інструктажу по О.Т.

29. З листування між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 15 листопада 2021 року суди встановили, що ОСОБА_16 після погодження з іншими працівниками ПрАТ "ЗЗРК", а саме: ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), направив ПОР для коригування. Того ж дня ОСОБА_12 та ОСОБА_16 обговорювали порядок оплати за договором.

30. Згідно з довідками:

- від 28 квітня 2025 року № 14/54 ОСОБА_16 є начальником відділу технічного нагляду управління капітального будівництва ПрАТ "ЗЗРК".

- від 05 травня 2025 року № 14/59 ОСОБА_23 є начальником дробильно-сортувальної фабрики ПрАТ "ЗЗРК";

- від 05 травня 2025 року № 14/58 ОСОБА_24 призначений на посаду головного механіка ПрАТ "ЗЗРК";

- від 28 квітня 2025 року № 14/55 Данііл Павленко призначений на посаду начальника управління капітального будівництва дирекції з будівництва та реконструкції;

- від 05 травня 2025 року № 14/61 ОСОБА_25 був призначений на посаду головного енергетика ПрАТ "ЗЗРК", звільнений 14 червня 2022 року;

- від 05 травня 2025 року № 14/62 ОСОБА_26 був призначений на посаду заступника технічного директора - начальника технічного відділу ПрАТ "ЗЗРК", звільнений 16 червня 2022 року;

- від 05 травня 2025 року № 14/63 ОСОБА_27 був призначений на посаду директора з охорони праці ПрАТ "ЗЗРК", звільнений 03 квітня 2023 року;

- від 28 квітня 2025 року № 14/56 ОСОБА_28 був призначений на посаду директора з будівництва та реконструкції ПрАТ "ЗЗРК", звільнений 20 березня 2023 року.

31. Як установили суди, 16 листопада 2021 року ОСОБА_16 та ОСОБА_12 продовжують погодження робочих питань та здійснюють обмін документами в електронному вигляді.

17 листопада 2021 року головний інженер ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_1 був відряджий до ПрАТ "ЗЗРК" з метою проведення технічної наради із замовником. Факт відрядження підтверджується документами ТОВ "Грінекс Еко", оформленими у зв'язку з направленням працівника у відрядження (додаток № 12 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме: наказом від 17 листопада 2021 року № 15/11-В; звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 22 листопада 2021 року № 202; рахунком-фактурою від 19 листопада 2021 року № БОО-00617; свідоцтвом про реєстрацію ФОП Бондаренко Т. С.; витягом з ЄДР щодо ФОП Бондаренко Т. С.; витягом з реєстру платників єдиного податку ФОП Бондаренко Т. С.; довідкою Головного управління статистики у м. Києві № 5243/08; фіскальним чеком від 19 листопада 2021 року.

19 листопада 2021 року ОСОБА_13 направив ОСОБА_29 зразки листів для оформлення перепусток (додаток № 8 до відзиву на зустрічний позов).

22 листопада 2021 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист від 22 листопада 2021 року № 437, яким Підприємство просило провести вступний інструктаж для робітників ПрАТ "ЗЗРК" (додаток № 9 до відзиву на зустрічний позов).

23 листопада 2021 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 новий ПОР (додаток № 10 до відзиву на зустрічний позов).

25 листопада 2021 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 листи від 22 листопада 2021 року № 433, від 25 листопада 2021 року № 440 та № 441, якими просив узгодити право доступу на територію проммайданчика співробітників ТОВ "Грінекс Еко" та проведення для них вступного інструктажу (додаток № 11 до відзиву на зустрічний позов).

26 листопада 2021 року ОСОБА_16 пояснював алгоритм дій щодо завезення матеріалів та інструментів на територію ПрАТ "ЗЗРК" (додаток № 12 до відзиву на зустрічний позов).

32. 29 листопада 2021 року працівники ТОВ "Грінекс Еко" розпочали виконання демонтажних робіт на виробничому майданчику ПрАТ "ЗЗРК". Суди встановили, що зазначені обставини підтверджуються фотографіями з виробничого майданчика ПрАТ "ЗЗРК" (додаток № 13 до відповіді на відзив на первісний позов), а також документами позивача, оформленими у зв'язку з відрядженням працівника (додаток № 14 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме: наказом від 26 листопада 2021 року № 26/11-В; звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 02 грудня 2021 року № 215; рахунком від 29 листопада 2021 року № 1127; фіскальним чеком від 29 листопада 2021 року; відомостями з ЄДР щодо ТОВ "Міленіум".

33. ОСОБА_12 направив лист від 03 грудня 2021 року № 466 з переліком осіб, що мають розпочати роботи у рамках Договору (додаток № 11 до відповіді на відзив на первісний позов).

34. 04 грудня 2021 року головний інженер ОСОБА_1 разом із працівниками проектного відділу ОСОБА_30 та ОСОБА_4 повторно відвідали виробничий майданчик ПрАТ "ЗЗРК" та в присутності представників Підприємства погодили розміщення повітроводів. Зазначене підтверджується фотографіями (додаток № 15 до відповіді на відзив на первісний позов), з яких убачається, що огляд здійснювався у присутності представників ПрАТ "ЗЗРК", одягнутих у спеціальний одяг з брендуванням "ЗЗРК". Крім того, суди зазначили, що порівняльний аналіз фотографій, зроблених головним інженером ОСОБА_1 під час візиту на виробничий майданчик ПрАТ "ЗЗРК" 16 вересня 2021 року (додаток № 3 до відповіді на відзив на первісний позов), та фотографій, на яких зафіксовані працівники ПрАТ "ЗЗРК" (додаток № 15 до відповіді на відзив на первісний позов, додаток № 2 до цього відзиву), свідчить, що маркування труб є ідентичним. Це підтверджує, як зазначили суди, що всі зазначені зображення зроблені на одному й тому самому виробничому майданчику, який належить ПрАТ "ЗЗРК".

06 грудня 2021 року ОСОБА_16 направив лист, у якому звертав увагу ОСОБА_6 на те, щоб особи прибули з посвідченнями по О.Т. та зазначав, що список уже був, коли особи проходили вступний інструктаж по О.Т. (додаток № 16 до відповіді на відзив на первісний позов).

08 - 09 грудня 2021 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відбувалося погодження поставки обладнання на територію ПрАТ "ЗЗРК", що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 17 до відповіді на відзив на первісний позов та додаток № 13 до відзиву на зустрічний позов).

Протягом 13 грудня 2021 року ОСОБА_12 погоджував текст листа № 487 з ОСОБА_14 , яким просив завезти ТМЦ на територію ПрАТ "ЗЗРК", що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 18 до відповіді на відзив на первісний позов).

35. Суди встановили, що поставка фільтра картриджного CF-30 GREENEX-ECO у кількості 3 (три) одиниці на територію ПрАТ "ЗЗРК" 13 грудня 2021 року підтверджується транспортними документами ТОВ "ЄВРАЗІЯ ТРАНС" (додаток № 19 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме:

- разовим договором від 13 грудня 2021 року № 13122021;

- платіжним дорученням від 15 грудня 2021 року № 1574;

- актом наданих послуг від 14 грудня 2021 року № 1018;

- актом наданих послуг від 15 грудня 2021 року № 1019;

- товарно-транспортною накладною від 13 грудня 2021 року № П3/1;

- товарно-транспортною накладною від 13 грудня 2021 року № П3/2;

- накладною на переміщення від 13 грудня 2021 року № 3.

36. Також 13 грудня 2021 року начальника дільниці ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_2 було відряджено до ПрАТ "ЗЗРК" з метою проведення монтажних робіт, що підтверджується документами ТОВ "Грінекс Еко", оформленими у зв'язку з відрядженням працівника, а саме: наказом від 13 грудня 2021 року № 06/12-В, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, рахунками від 12 та 14 грудня 2021 року № 1193 та № 1190, фіскальними чеками від 12 та 14 грудня 2021 року (додаток № 20 до відповіді на відзив на первісний позов).

16 грудня 2021 року ТОВ "Грінекс Еко" було завершено демонтаж діючої системи аспірації, що підтверджується листом ОСОБА_6 на електронну пошту Геннадія Царковського, у зв'язку з чим було направлено Підприємству локальний кошторис на будівельні роботи № 02-001-001 (додаток № 21 до відповіді на відзив на первісний позов).

17 грудня 2021 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист № 495, у якому зазначено про детальний об'єм демонтажних робіт у рамках Договору, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 22 до відповіді на відзив на первісний позов).

37. Також 17 грудня 2021 року начальника дільниці ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_2 було відряджено до ПрАТ "ЗЗРК" з метою виконання монтажних робіт. Зазначене підтверджується документами ТОВ "Грінекс Еко", оформленими у зв'язку з відрядженням працівника (додаток № 23 до відповіді на відзив на первісний позов) , а саме: наказом від 17 грудня 2021 року № 09/12-В; звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 24 грудня 2021 року № 228; рахунком від 21 грудня 2021 року № 1222; рахунком від 22 грудня 2021 року № 1224; фіскальними чеками від 21 та 22 грудня 2021 року; листом від 20 грудня 2021 року № 499.

21 грудня 2021 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист від 20 грудня 2021 року № 502, у якому ТОВ "Грінекс Еко" звернулося з проханням продовжити строк дії Договору до 31 березня 2022 року (додаток № 24 до відповіді на відзив на первісний позов). У подальшому сторони уклали та підписали Додаткову угоду № 2, якою строк дії Договору було продовжено до 31 березня 2022 року (т. 1, а/с 38).

22 грудня 2021 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 листи: від 22 грудня 2021 року № 509, у якому ТОВ "Грінекс Еко" просило узгодити доступ на територію ПрАТ "ЗЗРК" восьми працівників ТОВ "Грінекс Еко"; від 22 грудня 2021 року № 510, у якому ТОВ "Грінекс Еко" просило провести інструктаж для працівників ОСОБА_31 та ОСОБА_32 . Також о 14 год. 12 хв. ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 на електронну адресу креслення та візуалізацію газоходів (додаток № 25 до відповіді на відзив на первісний позов).

38. 24 грудня 2021 року начальника дільниці ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_2 було відряджено до ПрАТ "ЗЗРК" з метою проведення монтажних робіт, що підтверджується документами (додаток № 26 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме: наказом від 24 грудня 2021 року № 12/12-В; звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, від 31 грудня 2021 року № 236; рахунком від 28 грудня 2021 року № 1236; фіскальним чеком від 28 грудня 2021 року.

39. 29 грудня 2021 року ОСОБА_12 погоджував листом № 518 з ОСОБА_14 ввезення газоходів; направив накладну від 29 грудня 2021 року № 4 на переміщення газоходів, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 27 до відповіді на відзив на первісний позов). Суди встановили, що переміщення газоходів на територію ПрАТ "ЗЗРК" підтверджується документами (додаток № 28 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме:

- договором поставки від 23 листопада 2021 року № 23/11;

- специфікацією від 23 листопада 2021 року № 1;

- додатком № 1 до специфікації № 1 до договору поставки від 23 листопада 2021 року № 23/11;

- видатковою накладною від 28 грудня 2021 року № 8;

- товарно-транспортною накладною від 28 грудня 2021 року № Р8;

- сертифікатом № 2 на конструкцію;

- товарно-транспортною накладною від 29 грудня 2021 року № Р8.

40. 04 - 06 січня 2022 року ОСОБА_12 погоджував з ОСОБА_14 робочі питання, як то: фарбування металевих конструкцій, направлення сертифікатів на фарбу та ґрунт тощо, направляв лист від 04 січня 2022 року № 521/1 на ввезення ТМЦ на територію ПрАТ "ЗЗРК", а саме: відцентрового вентилятора GF/RU 630/2R виробництво MORO, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 29 до відповіді на відзив на первісний позов).

41. Також суди встановили, що 04 січня 2022 року на територію ПрАТ "ЗЗРК" було здійснено поставку відцентрового вентилятора GF/RU 630/2R виробництва MORO. Зазначена поставка підтверджується транспортними документами ТОВ "ФТП" (додаток № 30 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме:

- договором від 13 червня 2016 року № ФТП/114 з додатковими угодами від 20 вересня 2018 року № 1 та № 2;

- заявкою від 17 грудня 2021 року № DEC6294;

- платіжним дорученням від 12 січня 2022 року № 24;

- актом наданих послуг від 31 грудня 2021 року № 2467;

- товарно-транспортною накладною від 04 січня 2022 року № П3/1;

- накладною на переміщення від 04 січня 2022 року № 1.

42. Суди також встановили, що поставка ТОВ "Грінекс Еко" Обладнання за Договором на територію ПрАТ "ЗЗРК", а також його монтаж працівниками позивача додатково підтверджуються фотографіями (додаток № 31 до відповіді на відзив на первісний позов) та матеріалами з месенджера "Telegram", у яких відповідні спеціалісти розміщували фото- та відеофіксацію робіт на об'єкті (додаток № 2 до відзиву на зустрічний позов). Із зазначених матеріалів убачається, що вантажний автомобіль із причепом, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував на території ПрАТ "ЗЗРК" для розвантаження, що відповідає інформації про транспортний засіб, зазначений у товарно-транспортній накладній від 04 січня 2022 року № П3/1 (додаток № 30 до відповіді на відзив на первісний позов).

11 січня 2022 року о 9 год. 19 хв. ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист від 11 січня 2022 року № 509/2, у якому ТОВ "Грінекс Еко" просило узгодити доступ на територію ПрАТ "ЗЗРК" працівника ОСОБА_33 . Того ж дня об 11 год. 59 хв. ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 інструкцію на відцентровий вентилятор GF/RU 630/2R виробництво MORO (додаток № 32 до відповіді на відзив на первісний позов).

12 січня 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист від 12 січня 2022 року № 004, у якому пояснив зміну конструкції газоходів. Того ж дня, ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 відомість відправних елементів (додаток № 33 до відповіді на відзив на первісний позов).

13 січня 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист від 13 січня 2022 року № 8, у якому ТОВ "Грінекс Еко" просило надати дозвіл на завезення ТМЦ на територію ПрАТ "ЗЗРК" (додаток № 34 до відповіді на відзив на первісний позов).

Того ж дня начальника дільниці ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_2 було відряджено до ПрАТ "ЗЗРК" з метою проведення монтажних робіт, що підтверджується такими документами: наказом від 13 січня 2022 року № 6/01-В, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 10 січня 2022 року № 3 (додаток № 35 до відповіді на відзив на первісний позов).

17 січня 2022 року ОСОБА_12 погоджував з ОСОБА_14 робочі питання, як то: товщина воздуховодів, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 36 до відповіді на відзив на первісний позов).

18 січня 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 креслення газоходів (додаток № 37 до відповіді на відзив на первісний позов). На одній зі сторінок креслень є резолюція погодження посадової особи ПрАТ "ЗЗРК" ОСОБА_11

20 січня 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 сертифікати на метал та вироби з друком, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 38 до відповіді на відзив на первісний позов).

24 січня 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 графік виконання робіт, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 39 до відповіді на відзив на первісний позов).

25 січня 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист на ввезення фарби, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 40 до відповіді на відзив на первісний позов) та листом № 32 (додаток № 42 до відповіді на відзив на первісний позов).

28 січня 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист від 28 січня 2022 року № 36, яким повідомив Підприємство про те, що ТОВ "Грінекс Еко" планує завершити виконання будівельно-монтажних робіт і приступити до пусконаладки та провести тестовий пуск 10 лютого 2022 року, що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 41 до відповіді на відзив на первісний позов).

01 лютого 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист на ввезення фарби (№ 32) та на ввезення труби (№ 42), що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 42 до відповіді на відзив на первісний позов).

02 лютого 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист на ввезення труби (№ 47), що підтверджується листуванням з електронної пошти (додаток № 43 до відповіді на відзив на первісний позов).

03 лютого 2022 року начальника дільниці ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_2 та інженера з організації експлуатації та ремонту ОСОБА_31 було відряджено до ПрАТ "ЗЗРК" з метою виконання монтажних робіт. Зазначене підтверджується документами, оформленими у зв'язку з відрядженням працівників (додаток № 44 до відповіді на відзив на первісний позов), а саме: наказом від 03 лютого 2022 року № 4/02-В; звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 07 лютого 2022 року № 18 та № 19.

07 лютого 2022 року ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 лист № 50, додатково надав графік пусконаладки та паспорти на обладнання, які ОСОБА_16 запитував, а також погоджував завезення труби на територію ПрАТ "ЗЗРК".

У відповіді ОСОБА_34 (лист надісланий о 14 год. 07 хв.) обговорювалися питання підключення вентилятора до змонтованого обладнання та інші робочі моменти (додаток № 45 до відповіді на відзив на первісний позов).

08 лютого 2022 року ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_6 про те, що він буде у відпустці з 09 лютого 2022 року та просив усі електронні листи направляти на електронну пошту його колезі - Руслані Сидорак ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ); направив окремим листом її мобільний телефон для зв'язку - НОМЕР_2 (додаток № 46 до відповіді на відзив на первісний позов).

09 лютого 2022 року ОСОБА_12 направив на електронні адреси ОСОБА_13 та ОСОБА_35 програму пусконалагоджувальних робіт та програму навчання (додаток № 47 до відповіді на відзив на первісний позов).

Того ж дня начальника дільниці ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_2 та інженера з організації експлуатації та ремонту ОСОБА_31 було відряджено до ПрАТ "ЗЗРК" з метою проведення монтажних робіт, що підтверджується документами, оформленими у зв'язку з відрядженням працівників, а саме: наказом від 09 лютого 2022 року № 7/02-В, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 11 лютого 2022 року № 20 та № 21 (додаток № 48 до відповіді на відзив на первісний позов).

11 лютого 2022 року ОСОБА_12 направив на електронні адреси ОСОБА_13 та ОСОБА_35 лист № 56, у якому просив директора з безпеки ПрАТ "ЗЗРК" ОСОБА_36 надати дозвіл на пересування автомобіля ТОВ "Грінекс Еко" по території Підприємства у вихідні та святкові дні з 14 до 16 лютого 2022 року (додаток № 49 до відповіді на відзив на первісний позов).

В той же день роботи з встановлення основного технологічного обладнання були виконані та фахівці ТОВ "Грінекс Еко" розпочали виконувати монтаж кабельно провідникової продукції, що підтверджуєтья фотографіями з виробничого майданчика ПрАТ "ЗЗРК" (додаток № 50 до відповіді на відзив на первісний позов).

15 лютого 2022 року ОСОБА_12 направив на електронні адреси ОСОБА_13 та ОСОБА_35 лист № 60, у якому просив дозвіл на ввезення ТМЦ на територію ПрАТ "ЗЗРК" (додаток № 51 до відповіді на відзив на первісний позов).

17 лютого 2022 року ОСОБА_12 направив на електронні адреси ОСОБА_35 та ОСОБА_13 лист № 67, у якому ТОВ "Грінекс Еко" просило дозвіл на вивіз ТМЦ з території ПрАТ "ЗЗРК" (додаток № 52 до відповіді на відзив на первісний позов).

43. Суди встановили, що 19 лютого 2022 року всі будівельно-монтажні роботи були виконані та технологічне обладнання було готове до проведення пусконалагоджувальних робіт, про що ТОВ "Грінекс Еко" заздалегідь попередило замовника листом від 28 січня 2022 року № 36, який було направлено на електронну адресу ОСОБА_13 (додаток № 41 до відповіді на відзив на первісний позов).

44. За поясненнями ТОВ "Грінекс Еко", запуск аспіраційної системи не відбувся, адже була відсутня система підготовки стисненого повітря на майданчику ПрАТ "ЗЗРК", що було обов'язковою технічною умовою, передбаченою техніко-комерційною пропозицією (додаток № 53 до відповіді на відзив на первісний позов) та погодженою ПрАТ "ЗЗРК".

45. При цьому суди встановили, що ТОВ "Грінекс Еко" звертало увагу на якість стисненого повітря у листі від 13 серпня 2021 року № 289 (додаток № 54 до відповіді на відзив на первісний позов), який був скерований ПрАТ "ЗЗРК" під час переговорного процесу з ним до укладення Договору. Без підготовленого стисненого повітря певної якості (згідно з технічними умовами) запуск системи міг призвести до того, що повітря, яке могло містити вологу, пошкодило б аспіраційне обладнання.

46. Отже, суди встановили, що відповідно до підпункту 12 пункту 2.1 Техніко-комерційної пропозиції "Встановлення системи аспірації на дробильно-сортувальній фабриці ПрАТ "ЗЗРК"" та листів ТОВ "Грінекс Еко" від 13 серпня 2021 року № 289 та від 08 лютого 2022 року № 50, для запуску аспіраційної системи, передбаченого Договором, замовник повинен був забезпечити наявність компресорного та осушувального обладнання для подачі повітря необхідної якості. Ці обставини підтверджуються заявами свідків, а саме директора ТОВ "Грінекс Еко" - ОСОБА_37 та головного інженера ТОВ "Грінекс Еко" - ОСОБА_1 , які свідчать, що ТОВ "Грінекс Еко" виконало всі свої обов'язки за Договором, включно з виробництвом, постачанням та монтажем обладнання.

47. З матеріалів справи суди також встановили, що 21 лютого 2022 року директор ТОВ "Грінекс Еко" ОСОБА_38 прибув на зустріч із керівництвом ПрАТ "ЗЗРК" для прискорення приймання робіт. Під час зустрічі представники замовника підтвердили, що обладнання для підготовки стисненого повітря буде змонтовано протягом найближчих одного-двох тижнів і запуск аспіраційної системи можливий лише після цього. При цьому вони визнали, що затримка сталася з причин, незалежних від ТОВ "Грінекс Еко". Ці обставини підтверджуються також публічною інформацією про керівний склад ПрАТ "ЗЗРК" та іншими додатками до справи.

48. 23 лютого 2022 року ОСОБА_12 направив на електронну адресу ОСОБА_39 акт прийому-передачі від 10 лютого 2022 року (додаток № 58 до відповіді на відзив на первісний позов), який також був надісланий у паперовому вигляді на адресу ПрАТ "ЗЗРК" та підписаний з боку ТОВ "Грінекс Еко". Цей акт підтверджує, що документація на обладнання була передана замовнику ще 10 лютого 2022 року.

49. Того ж дня ОСОБА_12 надіслав ОСОБА_13 лист із доданими актами КБ-2в відповідно до пункту 4.2 Договору (додаток № 59 до відповіді на відзив на первісний позов), у якому просив розпочати їх перевірку та погодження.

50. 01 квітня 2022 року економіст ТОВ "Грінекс Еко" - ОСОБА_40 надіслала на електронні адреси представників ПрАТ "ЗЗРК" ( ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та ОСОБА_43 ) лист від 01 квітня 2022 року № 082 про настання форс-мажорних обставин (додаток № 15), що підтверджується також ПрАТ "ЗЗРК" у запереченнях на відповідь на відзив.

51. З наданих довідок (додаток № 1) суди встановили, що електронні корпоративні адреси з доменним ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_11 належать ПрАТ "ЗЗРК", що підтверджується довідкою від 20 червня 2025 року № 106/2025-Д, виготовленою ТОВ "Центр компетенції з формування доказів у мережі Інтернет "ВЕБ-ФІКС".

52. З наведеного суди встановили, що внаслідок листування з начальником відділу технічного нагляду управління капітального будівництва ПрАТ "ЗЗРК" ОСОБА_14 (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_14) у ТОВ "Грінекс Еко" з'явилися такі документи:

- паперовий примірник Додаткової угоди № 2;

- акт від 10 лютого 2022 прийому-передачі технічної документації;

- листи з резолюціями відповідальних осіб ПрАТ "ЗЗРК" та інші документи.

53. З огляду на наведене вище, суди встановили, що ПрАТ "ЗЗРК" систематично реагував на документи, які ТОВ "Грінекс Еко" направляло на електронну адресу ОСОБА_39 .

Короткий зміст судових рішень

54. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29 липня 2025 у справі № 908/835/25, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18 грудня 2025 року, первісний позов задоволено; стягнуто з Підприємства на користь ТОВ "Грінекс Еко" 3 817 425,95 грн вартості обладнання, 375 000,00 грн вартості робіт; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

55. Враховуючи встановлені обставини цієї справи, приймаючи до уваги висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 15 травня 2025 року № 104/25, заяви свідків ОСОБА_37 від 28 квітня 2025 року та ОСОБА_1 від 21 квітня 2025 року, факт укладення ПрАТ "ЗЗРК" 14 січня 2022 року Додаткової угоди № 2 (через понад три місяці після перерахування першої частини попередньої оплати за Договором), підписання акта прийому-передачі технічної документації до Договору від 10 лютого 2022 року, а також загальновідомий факт повномасштабного вторгнення рф на територію України (24 лютого 2022 року), момент завершення пусконалагоджувальних робіт, оформлення результатів поставки та підрядних робіт, суди попередніх інстанцій прийняли наведене вище листування у вигляді роздруківок електронних листів, які зберігаються в електронній поштовій скриньці vk@greenex-eco.com і містять листування абонента ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та листування між абонентами системи обміну миттєвими повідомленнями у месенджері "Telegram" у групі "ЗЖРК", створеній користувачем "Олейник Дмитрий" (абонентський номер 380 68 341 73 00), та дійшли висновку, що таке листування дозволяє встановити його учасників і підтверджує доводи ТОВ "Грінекс Еко" щодо наявності правовідносин, фактичного виконання Договору, ведення перемовин щодо порядку виконання робіт, прийняття обладнання та погодження всіх етапів робіт від демонтажу старого обладнання до монтажу нового на об'єкті.

56. Суди, оцінюючи докази з огляду на їх вірогідність, вважали, що наведені вище факти скоріше мали місце, ніж не мали, що в сукупності доказів доводить факт поставки обладнання на суму 5 777 879,69 грн з ПДВ та факт виконання демонтажних і монтажних робіт на загальну суму 1 250 000,00 грн. Таким чином, суди дійшли висновку про наявність у ПрАТ "ЗЗРК" обов'язку оплатити вартість поставленого обладнання та виконаних робіт.

57. Встановивши, що працівниками ТОВ "Грінекс Еко" активно проводилися підрядні роботи за графіком згідно з Договором, що замовник оформляв перепустки для підрядника, погоджував проходження інструктажу, правил організації робіт тощо, а також те, що відбувалися поставки обладнання на територію ПрАТ "ЗЗРК" на виконання Договору, суди дійшли висновку про спростування аргументів ПрАТ "ЗЗРК", викладених у зустрічному позові щодо того, що ТОВ "Грінекс Еко" доставка обладнання для виконання робіт на територію замовника здійснена не була; об'єкт, де повинні були бути виконані роботи, підрядником прийнято не було; роботи за Договором у встановлені строки ТОВ "Грінекс Еко" не виконані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

58. ПрАТ "ЗЗРК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29 липня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 грудня 2025 року у справі № 908/835/25 повністю, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.

59. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

60. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2026 року для розгляду касаційної скарги у справі № 908/835/25 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.

61. Верховний Суд ухвалою від 25 березня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі № 908/835/25 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

62. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій:

- застосували норми статей 80, 81, 269 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17 та від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17 в контексті того, що системний аналіз вказаних статей свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі судом апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи;

- не застосували норми Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон № 851-IV) та Закону України "Про електронний цифровий підпис" (далі - Закон № 852-IV) з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20, від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21;

- не врахували позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, щодо використання електронних доказів;

- не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування конкретного та належного способу захисту цивільного права або інтересу, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/1 та постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 21 липня 2022 року у cправі № 922/3308/20, від 19 травня 2020 року у справі № 910/9167/19, від 19 жовтня 2021 року у справі № 910/8791/20;

- не врахували висновків Верховного Суду щодо визначальної ознаки господарської операції, викладених у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19 та від 27 лютого 2019 року у справі № 922/1163/18, а також висновків Верховного Суду щодо стандартів доказування, викладених у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20, від 27 лютого 2019 року у справі № 922/1163/18, від 29 серпня 2018 року у справі № 909/105/15, від 29 серпня 2018 року у справі № 910/23428/17, від 31 січня 2018 року у справі № 910/8763/17.

63. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України та зазначає, що, аналізуючи умови Договору, суди попередніх інстанцій проігнорували той факт, що у Договорі визначено виключний обсяг прав й обов'язків замовника і підрядника, конкретний перелік виконуваних робіт, чіткий порядок початку робіт, їх виконання і прийняття, також підтвердження факту належного виконання / прийняття робіт, а також строки та умови здійснення оплати робіт та поставленого Обладнання.

Так, скаржник зазначає, що попередня оплата була здійснена замовником відповідно до положень пунктів 2.1, 5.1, 5.4 Договору у повному обсязі, а саме 07 жовтня 2021 року - попередня оплата у розмірі 50 % від загальної вартості Обладнання в сумі 2 768 126,65 грн з ПДВ та 08 грудня 2021 року - попередня оплата у розмірі 70 % від вартості робіт у розмірі 875 000,00 грн з ПДВ. Виходячи з дати здійснення передоплати, відповідно до положень пункту 3.1 Договору, останнім днем строку поставки Обладнання та виконання робіт за Договором визначається 08 січня 2022 року. На переконання скаржника, у встановлені Договором строки свої зобов'язання за Договором ТОВ "Грінекс Еко" не виконало. На підтвердження факту виконання робіт за Договором ТОВ "Грінекс Еко" не надано ані письмового повідомлення підрядником замовника про виконання робіт за цим Договором в повному обсязі, ані підписаного акта введення в експлуатацію, ані підписаних з двох сторін актів за формою КБ-2в приймання виконаних робіт разом з довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (як це передбачено положеннями пунктів 4.1, 4.2 Договору), ані доказів направлення складених актів та довідок про вартість виконаних робіт замовнику для розгляду, належного двостороннього оформлення, надання зауважень щодо виявлених недоліків і відповідного оформлення відмови від прийняття таких робіт.

Крім того, скаржник вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що роботи на об'єкті були завершені 19 лютого 2022 року, а також те, що у вартість завершених робіт, яка становить 1 250 000,00 грн, пусконалагоджувальні роботи не входять.

Заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача

64. У відзиві ТОВ "Грінекс Еко" просить суд закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ЗЗРК" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29 липня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 грудня 2025 року у справі № 908/835/25.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

65. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

66. Нормами частини другої статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

67. Предметом касаційного провадження у цій справі є рішення судів попередніх інстанцій про задоволення первісних позовних вимог, якими фактично визнано поставку Обладнання на територію ПрАТ "ЗЗРК" такою, що відбулася, та факт виконання позивачем робіт з монтажу цього Обладнання та здійснення пусконалагоджувальних робіт.

68. При цьому суд першої інстанції зазначив, що ПрАТ "ЗЗРК" починаючи з 19 лютого 2022 року не забезпечило перед пусконалагоджувальними роботами аспіраційної системи обладнанням щодо постачання стисненого повітря відповідної якості, не зібрало спільну комісію відповідно до пункту 4.2 Договору та не прийняло роботи, що були завершені ТОВ "Грінекс Еко" у відповідності до Договору, чим фактично зупинило виконання своїх зобов'язань за Договором на невизначений термін, що по суті є відмовою від зобов'язання, оскільки інше тлумачення буде суперечити принципу правової визначеності у договірному зобов'язанні. При цьому суд першої інстанції виснував, що роботи на об'єкті були завершені 19 лютого 2022 року і вартість завершених робіт становить 1 250 000,00 грн, а пусконалагоджувальні роботи не входять в цю суму.

69. Не погоджуючись із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, скаржник стверджує, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а також, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

70. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, які колегія суддів Верховного Суду розглядає у їх взаємній і логічній послідовності.

71. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

72. Також Верховний Суд наголошує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, він виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

73. Верховний Суд позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

74. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Щодо визнання судами попередніх інстанцій доведеним факту поставки Обладнання на територію ПрАТ "ЗЗРК"

75. Як установлено судами та не заперечується учасниками справи, 09 вересня 2021 року між Підприємством як замовником та ТОВ "Грінекс Еко" як підрядником було укладено Договір.

76. Проаналізувавши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору суди дійшли висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним, що містить елементи договорів поставки та будівельного підряду.

77. Згідно з нормами частини другої статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

78. За приписами частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

79. Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

80. Згідно зі статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

81. Так, суди встановили, що предметом Договору було технічне переоснащення в частині заміни системи аспірації мокрого пиловидалення на фільтр-картридж дробильно-сортувальної фабрики, за адресою: Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область. Виконання робіт по об'єкту мало відбутися силами підрядника, а також з використанням своїх матеріалів.

82. ТОВ "Грінекс Еко" на підтвердження факту поставки обладнання та виконання демонтажно-монтажних робіт надав сукупність доказів, зокрема: висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 15 травня 2025 року № 104/25, яким підтверджено достовірність електронного листування між працівниками сторін та відсутність внесення до нього будь-яких змін; товарно-транспортні накладні на поставку обладнання (фільтрів картриджних, газоходів, відцентрового вентилятора); документи про відрядження працівників на виробничий майданчик ПрАТ "ЗЗРК"; переписку в месенджері "Telegram" з фотографіями та відеозаписами з об'єкту; Додаткову угоду № 2 про продовження строку дії Договору до 31 березня 2022 року; акт від 10 лютого 2022 року прийому-передачі технічної документації.

83. Застосовуючи стандарт доказування "більшої переконливості" відповідно до статті 79 ГПК України та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, суди визнали допустимими електронні докази у вигляді роздруківок електронних листів та повідомлень месенджера, оскільки вони дозволяють встановити учасників листування та підтверджують наявність правовідносин з фактичного виконання договору.

84. При цьому суди встановили, що працівниками ТОВ "Грінекс Еко" активно проводились підрядні роботи згідно з Договором, замовник оформляв перепустки для підрядника, погоджував проходження інструктажу, організацію робіт, а також те, що відбувалися поставки Обладнання на територію ПрАТ "ЗЗРК", тому суди дійшли висновків про необґрунтованість тверджень відповідача про невиконання робіт та непоставку обладнання.

85. Разом з тим суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відхилив посилання ПрАТ "ЗЗРК" на відсутність підписаних актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та актів введення обладнання в експлуатацію, оскільки така відсутність обумовлена повномасштабним вторгненням рф 24 лютого 2022 року на територію України та окупацією с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, де знаходився об'єкт, на якому виконувалися роботи, а також відмовою замовника від виконання договору.

86. Заперечуючи факт поставки Обладнання на свою територію, де мали виконуватися роботи, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій, зокрема, застосували норми статей 80, 81, 269 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17 та від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17 в контексті того, що системний аналіз вказаних статей свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі судом апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

87. Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник зазначає, що при поданні первісного позову про стягнення заборгованості за Договором позивачем були надані певні докази, які, на переконання скаржника, не доводять обґрунтованість первісних позовних вимог. У подальшому, в процесі розгляду справи, позивач додатково надав нові документи. Однак, як зазначає скаржник, у позовній заяві доводи з посиланням на ці докази в обґрунтування позову не наводилися. Крім того, скаржник зазначає, що позивачем також не було наведено належного обґрунтування неможливості подання додаткових доказів разом з позовною заявою. На думку скаржника, така обставина, як відсутність існування доказів на момент звернення до суду першої інстанції з відповідним позовом, взагалі виключала можливість прийняття судом першої інстанції додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме надання такої можливості судом першої інстанції мало наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. При цьому скаржник зазначає, що надані позивачем накладні на переміщення та товарно-транспортні накладні свідчать якраз про нездійснення поставки Обладнання ТОВ "Грінекс Еко" за Договором. Таким чином, скаржник вважає, що, зокрема, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач надав разом із позовною заявою основний обсяг доказів, що підтверджують, зокрема, факт поставки Обладнання. Додаткові докази були подані у процесі розгляду справи з метою уточнення та підтвердження вже заявлених обставин і не змінювали предмет та підстави позову, хоча, на думку скаржника, в основу оскаржуваних рішень судів покладені саме додаткові докази, котрі, окрім того, що прийняті з порушенням статей 80, 81, 269 ГПК України, не стосуються предмета доказування.

88. Колегія суддів Верховного Суду вважає такі твердження скаржника помилковими з огляду на таке.

89. Як уже зазначалося, позивач у позовній заяві стверджував про належне виконання умов Договору та поставку Обладнання відповідачу. Заперечуючи цей факт, відповідач звернувся із зустрічним позовом, у якому навів свої доводи про те, що відповідне Обладнання не було поставлено ПрАТ "ЗЗРК". Разом із відзивом на зустрічну позовну заяву ТОВ "Грінекс Еко" подало до суду першої інстанції, зокрема, клопотання про продовження процесуального строку для надання додаткових доказів, а саме: відповідей на адвокатські запити від 29 квітня 2025 року № 01-29/04/2025 та від 02 травня 2025 року № 01-02/05/2025, перекладів поданих відповідачем доказів, що складені російською мовою, висновків експертів, що підтвердять вміст електронного листування, доданого відповідачем до матеріалів справи у якості доказів, висновків експертів щодо фіксації інформації та вмісту повідомлень у месенджері "Telegram".

90. За змістом частини третьої статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

91. Відповідачем за зустрічним позовом ПрАТ "ЗЗРК" визначило ТОВ "Грінекс Еко", яке і подало відповідні докази, заперечуючи зустрічні позовні вимоги. А оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17 квітня 2025 року вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/835/25, то суди попередніх інстанцій правильно врахували докази, подані ТОВ "Грінекс Еко" в якості заперечення зустрічних позовних вимог. Тому доводи скаржника про порушення судами статей норм 80, 81, 269 ГПК України є необґрунтованими. При цьому колегія суддів Верховного Суду відзначає, що у справах № 913/632/17 та № 916/3130/17 на неврахування висновків у яких посилається скаржник не було заявлено зустрічного позову, на який би було подано відзив. Тобто правовідносини у цій справі, що розглядається, та у справах, вказаних скаржником, різняться.

92. Також скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не застосували норми Законів № 851-IV та № 852-IV з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20, від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21.

93. Скаржник зазначає, що наслідком неправильного застосування норм права стало визнання судами вимоги від 27 вересня 2022 року № 185 (скріншот з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_13) належним доказом направлення акта форми КБ-2, акта вартості устаткування та акта введення в експлуатацію обладнання на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_12, що передбачено Договором. На переконання скаржника, скріншот з офіційної електронної адреси позивача ІНФОРМАЦІЯ_13 (додаток до позовної заяви № 14), не є належним доказом відправлення позивачем та отримання відповідачем вимоги від 27 вересня 2022 року № 185 та додатків до неї, адже це фактично роздруківка із поштової скриньки позивача, яка не містить обов'язкових реквізитів, передбачених Законами № 851-IV та № 852-IV. Скаржник також зазначає, що з доданих до первісного позову копії вимоги від 27 вересня 2022 року № 185, акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2в (№ 1 без дати) та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2022 року (без номеру і дати) вбачається, що вони не скріплені електронним цифровим підписом.

94. Крім того, на переконання скаржника, суди не врахували позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, щодо використання електронних доказів.

95. Щодо незастосування норм Закону № 852-IV до спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що цей Закон втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі частини другої розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", тобто до виникнення цих спірних правовідносин, тому в цій частині доводи скаржника не розглядаються.

96. В контексті визнання судами вимоги від 27 вересня 2022 року № 185 в якості належного доказу колегія суддів Верховного Суду враховує висновки судів попередніх інстанцій про те, що ПрАТ "ЗЗРК" постійно реагувало на листи ТОВ "Грінекс Еко". Сформована з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_13 та адресована на ІНФОРМАЦІЯ_12 (адресу, визначену Договором) вимога від 27 вересня 2022 року № 185, у сукупності з листом від 23 лютого 2022 року, яким ОСОБА_12 направив ОСОБА_13 акти КБ-2в для перевірки відповідно до пункту 4.2 Договору, підтверджує факт їх надсилання та отримання замовником. Вказане листування досліджене у висновку комп'ютерно-технічної експертизи від 15 лютого 2025 року № 104/25 та дозволяє встановити учасників комунікації, час відправлення та зміст вкладень. До матеріалів справи додано роздруківки відповідних документів. При цьому судами не встановлено, що Договором, зокрема пунктом 14.11, передбачено підписання листів чи документів електронним цифровим підписом. Тому і застосування до спірних правовідносин норм Закону № 851-IV з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20, від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21 є необґрунтованим. Водночас, як установлено судом апеляційної інстанції, пунктом 14.8 Договору передбачено обов'язок сторін повідомляти одна одну про зміну реквізитів у п'ятиденний строк, однак ПрАТ "ЗЗРК" не виконало цього обов'язку. АТ "Укрпошта" припинило доставку кореспонденції до с. Мала Білозерка у зв'язку з його окупацією, а зміна місцезнаходження ПрАТ "ЗЗРК" у ЄДР відбулася лише 22 листопада 2022 року. Іншої адреси для листування на момент направлення вимоги № 185 не було повідомлено.

97. Неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, скаржник обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не досліджували оригіналів електронних доказів для встановлення перш за все факту поставки обладнання та виконання робіт за Договором і розглянули цю справу на підставі наданих Позивачем паперових копій таких електронних доказів, що, на думку скаржника, свідчить про недотримання судами норм статей 86, 96, 210, 269 ГПК України.

98. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 міститься розділ "Щодо використання електронних доказів", де зазначено таке:

"31. Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

32. Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

33. Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону № 851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

34. Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

35. З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

36. Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

37. Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

38. При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.".

99. Суди попередніх інстанцій правильно ідентифікували вимогу від 27 вересня 2022 року № 185, надіслану за допомогою засобів електронного зв'язку, як електронний доказ, а не як електронний документ, а тому, враховуючи пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 цей доказ не обов'язково має бути підписаний електронним цифровим підписом.

100. В контексті сумнівів відповідача щодо достовірності електронного листування, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що відповідач не заявляв клопотань про призначення експертизи, не надав контрдоказів підроблення документів та не довів їх недопустимість у розумінні статей 76- 79 ГПК України. Самі по собі сумніви сторони без належного доказового підтвердження не можуть бути підставою для відхилення доказів. Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками та зазначає, що доводи скаржника щодо сумнівів у достовірності електронного листування зводяться до переоцінки доказів, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції в силу частини другої статті 300 ГПК України. При цьому скаржник не визначає підставою касаційного оскарження те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України). Натомість скаржник посилається на те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України). Зі змісту касаційної скарги вбачається, що недопустимими доказами скаржник вважає саме електронне листування, адже, як зазначає скаржник, працівники ПрАТ "ЗЗРК", які вказані у електронному листуванні особами, уповноваженими вчиняти юридично значимі дії від імені замовника за Договором, не призначалися, до комісії з приймання-здачі виконаних робіт не входили і відповідальними особами, як це вказують суди у рішеннях, не являлися. Підсумовуючи, скаржник зазначає, що надані позивачем роздруківки електронних листів, у кращому випадку, можуть підтвердити наявність загальної особистої комунікації між працівниками ТОВ "Грінекс Еко" та ПрАТ "ЗЗРК", але жодним чином не можуть свідчити ані про належне виконання робіт підрядником, ані про поставку обладнання, тому що такими документами є виключно ті, які визначені Договором, а також первинні документи, що підтверджують факт приймання-передачі товару та оформлені відповідно до встановлених законодавством вимог.

101. Колегія суддів вважає посилання скаржника на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України в контексті неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, та на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України необґрунтованими, адже, враховуючи висновки у вказаній постанові, суди попередніх інстанцій встановили авторів цього листування та його зміст. Встановивши, що зміст електронного листування стосується виконання умов Договору, а листування здійснювалося між працівниками позивача та відповідача, суди із урахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням зробили обґрунтовані висновки щодо належності та допустимості таких доказів.

102. Отже, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21. Більше того, вказані висновки були враховані під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про належність та допустимість електронних доказів, поданих позивачем у цій справі.

103. Також скаржник посилається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування конкретного та належного способу захисту цивільного права або інтересу, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/1 та постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 21 липня 2022 року у cправі № 922/3308/20, від 19 травня 2020 року у справі № 910/9167/19, від 19 жовтня 2021 року у справі № 910/8791/20.

104. Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник зазначив, що, звертаючись із позовною заявою, позивач обрав конкретний спосіб захисту свого права - відшкодування збитків. При цьому суд першої інстанції, посилаючись у мотивувальний частині на положення частини четвертої статті 849 ЦК України, фактично стягнув заборгованість за договором, що складається з вартості поставленого обладнання та виконаних робіт, абсолютно не надавши правової оцінки обраному позивачем способу захисту свого права, а також не визначивши у рішенні, який саме спосіб захисту було застосовано судом, адже заборгованість за договором стягується за правилами щодо виконання договірних зобов'язань, а збитки стягуються відповідно до правил про відповідальність. В свою чергу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, встановивши в оскаржуваній постанові, що дії відповідача за своїми правовими наслідками є відмовою від договору в розумінні частини четвертої статті 849 ЦК України, зробив протилежний висновок, що суд першої інстанції не здійснював стягнення збитків у розумінні статті 22 ЦК України, а задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором.

105. Зі змісту прохальної частини первісної позовної заяви вбачається, що позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість за договором, а не відшкодування збитків, як зазначає скаржник. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого господарського суду у цій справі, правильно встановив, що суд першої інстанції не здійснював стягнення збитків у розумінні статті 22 ЦК України, а задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором, що складається, зокрема, з вартості поставленого Обладнання, тому наведені доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Таким чином, посилання скаржника на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/1 та постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 21 липня 2022 року у cправі № 922/3308/20, від 19 травня 2020 року у справі № 910/9167/19, від 19 жовтня 2021 року у справі № 910/8791/20 щодо застосування конкретного та належного способу захисту цивільного права або інтересу є таким, що спростовується матеріалами справи та змістом оскаржуваних судових рішень.

106. Скаржник також вважає, що суди не врахували висновків Верховного Суду щодо визначальної ознаки господарської операції, викладених у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19 та від 27 лютого 2019 року у справі № 922/1163/18, а також висновків Верховного Суду щодо стандартів доказування, викладених у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20, від 27 лютого 2019 року у справі № 922/1163/18, від 29 серпня 2018 року у справі № 909/105/15, від 29 серпня 2018 року у справі № 910/23428/17, від 31 січня 2018 року у справі № 910/8763/17.

107. На переконання скаржника, подані позивачем разом із позовною заявою первинні документи - накладні на переміщення від 13 грудня 2021 року № 3 та від 04 січня 2022 року № 1, товарно-транспортні накладні від 13 грудня 2021 року № П3/2 та від 04 січня 2022 року № П3/1 свідчать про фактичні обставини передання Обладнання (фільтрів картриджних та відцентрового вентилятора), а саме про відвантаження, здачу і прийняття Обладнання виключно повноважними особами ТОВ "Грінекс Еко" в межах своєї виробничої структури. Скаржник зазначає, що до цієї операції ПрАТ "ЗЗРК" взагалі не мав ніякого відношення, що виключає ключовий елемент договору поставки - приймання товару покупцем.

108. Вказані доводи касаційної скарги щодо власної переоцінки доказів колегія суддів відхиляє, оскільки в силу статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

109. При цьому, суди попередніх інстанцій, здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, а саме: разовий договір від 13 грудня 2021 року № 13122021; платіжне доручення від 15 грудня 2021 року № 1574; акти наданих послуг від 14 та 15 грудня 2021 року № 1018, № 1019; товарно-транспортні накладні від 13 грудня 2021 року № П3/1 і № П3/2; накладну на переміщення від 13 грудня 2021 року № 3 (поставка фільтра картриджного CF-30 GREENEX-ECO у кількості 3 шт.); лист ТОВ "Грінекс Еко" від 29 грудня 2021 року № 518 щодо погодження з ПрАТ "ЗЗРК" ввезення ТМЦ (газоходів); договір поставки від 23 листопада 2021 року № 23/11; специфікацію від 23 листопада 2021 року № 1 та додаток № 1 до неї; видаткову накладну від 28 грудня 2021 року № 8; товарно-транспортну накладну від 28 грудня 2021 року № Р8; сертифікат № 2 на конструкцію; товарно-транспортну накладну від 29 грудня 2021 року № Р8 (поставка газоходів); договір від 13 червня 2016 року № ФТП/114 з додатковими угодами від 20 вересня 2018 року № 1 та № 2, заявку від 17 грудня 2021 року № DEC6294; платіжне доручення від 12 січня 2022 року № 24; акт наданих послуг від 31 грудня 2021 року № 2467; товарно-транспортну накладну від 04 січня 2022 року № П3/1; накладну на переміщення від 04 січня 2022 року № 1 (поставка відцентрового вентилятора GF/RU 630/2R виробництва MORO); а також акт приймання-передачі технічної документації від 10 лютого 2022 з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність факту поставки ПрАТ "ЗЗРК" Обладнання за Договором.

Щодо визнання судами попередніх інстанцій доведеним факту виконання позивачем пусконалагоджувальних робіт

110. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що він вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що роботи на об'єкті були завершені 19 лютого 2022 року, а також те, що у вартість завершених робіт, яка становить 1 250 000,00 грн, пусконалагоджувальні роботи не входять.

111. Суди попередніх інстанцій встановили, що 19 лютого 2022 року всі будівельно-монтажні роботи були виконані та технологічне обладнання було готове до проведення пусконалагоджувальних робіт, про що позивач заздалегідь попередив замовника листом від 28 січня 2022 року № 36, який було направлено на електронну адресу ОСОБА_13 (додаток № 41 до відповіді на відзив на первісний позов). За поясненнями ТОВ "Грінекс Еко", запуск аспіраційної системи не відбувся, адже була відсутня система підготовки стисненого повітря на майданчику ПрАТ "ЗЗРК", що було обов'язковою технічною умовою, передбаченою техніко-комерційною пропозицією (додаток № 53 до відповіді на відзив на первісний позов) та погодженою ПрАТ "ЗЗРК". Суд апеляційної інстанції зі змісту техніко-комерційної пропозиції, яка була погоджена сторонами та стала підставою для укладення Договору, встановив, що для запуску аспіраційної системи замовник повинен був забезпечити на об'єкті наявність компресорного та осушувального обладнання для подачі повітря відповідної якості. Зазначені умови були доведені до відома ПрАТ "ЗЗРК" ще на етапі переговорів та підтверджуються листом ТОВ "Грінекс Еко" від 13 серпня 2021 року № 289, а також узгодженими технічними показниками фільтру CF-30.

112. З огляду на викладене, суди виснували, що саме відсутність на об'єкті системи підготовки стисненого повітря унеможливило проведення пусконалагоджувальних робіт та створювало ризик пошкодження обладнання, що підтверджено матеріалами справи та заявами свідків, що свідчить про бездіяльність ПрАТ "ЗЗРК" щодо створення технічних умов для запуску системи та стало причиною незавершення пусконалагоджувального етапу, а не неналежне виконання зобов'язань підрядником.

113. Також суд першої інстанції у рішенні, яке залишене без змін апеляційним господарським судом, задовольняючи первісні позовні вимоги, виснував, що вартість завершених робіт становить 1 250 000,00 грн і пусконалагоджувальні роботи не входять в цю суму.

114. Колегія суддів Верховного Суду з такими висновками не погоджується з огляду на таке.

115. Суди попередніх інстанцій із змісту підпункту 12 пункту 2.1 Техніко-комерційної пропозиції "Встановлення системи аспірації на дробильно сортувальній фабриці ПрАТ "ЗЗРК"" (додаток № 53 до відповіді на відзив на первісний позов) та листів ТОВ "Грінекс Еко" від 13 серпня 2021 року № 289 (додаток № 54 до відповіді на відзив на первісний позов) та від 08 лютого 2022 року № 50 (додаток № 45 до відповіді на відзив на первісний позов) вбачали, що для запуску аспіраційної системи згідно з Договором, поміж іншого, ПрАТ "ЗЗРК" потрібно було забезпечити систему аспірації компресорним і осушувальним обладнанням для подачі повітря певної якості.

116. Водночас, зі змісту Техніко-комерційної пропозиції "Встановлення системи аспірації на дробильно сортувальній фабриці ПрАТ "ЗЗРК"", копія якої міститься у матеріалах справи (т. 2, а/с 182 - 184), слідує, що пункт 2.1, включно з підпунктом 12, вказаного документа характеризує технічні показники рукавного фільтра CF-30. Натомість у вказаному документі відсутнє положення про обов'язок ПрАТ "ЗЗРК" забезпечити на об'єкті систему підготовки стисненого повітря з певними параметрами для проведення пусконалагоджувальних робіт.

117. З листів ТОВ "Грінекс Еко" від 13 серпня 2021 року № 289 (т. 2, а/с 185) та від 08 лютого 2022 року № 50 (т. 2, зворотній бік а/с 161) також не вбачається, що відповідачу необхідно було встановити систему підготовки стисненого повітря з певними параметрами для проведення пусконалагоджувальних робіт.

118. Крім того, відповідно до пункту 2.1 Договору загальна вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт за Договором становить 1 250 000,00 грн з ПДВ, однак суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в цій частині дійшов помилкового висновку, що пусконалагоджувальні роботи не входять в цю суму.

119. Отже, суди належним чином не встановили чи дійсно відповідач мав обов'язок забезпечити на об'єкті систему підготовки стисненого повітря з певними параметрами під час пусконалагоджувальних робіт; чи могли відбулися пусконалагоджувальні роботи без підготовки системи стисненого повітря з певними параметрами, при цьому суди задовольнили позовні вимоги про стягнення 375 000,00 грн вартості робіт, до яких, як було встановлено судами, відповідно до пункту 2.1 Договору входять пусконалагоджувальні роботи.

120. Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

121. Згідно з частинами першою-п'ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

122. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

123. Судами попередніх інстанції зазначені вище норми процесуального права дотримані не були.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

124. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

125. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

126. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

127. Враховуючи наведене вище, Верховний Суд зазначає про те, що доводи касаційної скарги в частині первісних позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості Обладнання, та в частині зустрічних позовних вимог фактично зводяться лише до незгоди з відповідними висновками судів попередніх інстанцій та спрямовані на спонукання суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Наведене у сукупності виключає наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень про задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення з Підприємства на користь ТОВ "Грінекс Еко" 3 817 425,95 грн вартості обладнання, та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

128. Разом з тим, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги в частині первісних позовних вимог про стягнення з Підприємства на користь ТОВ "Грінекс Еко" 375 000,00 грн вартості робіт, до яких входять пусконалагоджувальні роботи, знайшли часткове підтвердження, рішення судів попередніх інстанцій в цій частині первісних позовних вимог не відповідають наведеним вище нормам права, що є підставою для їх часткового скасування з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

129. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в частині позовних вимог про стягнення з Підприємства на користь ТОВ "Грінекс Еко" 3 817 425,95 грн вартості обладнання, та в частині зустрічних позовних вимог покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу Підприємства в цій частині залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

130. В частині первісних позовних вимог про стягнення з Підприємства на користь ТОВ "Грінекс Еко" 375 000,00 грн вартості робіт, до яких входять пусконалагоджувальні роботи, Верховний Суд розподіл судового збору не здійснює відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, оскільки такий розподіл має бути здійснений за результатами нового розгляду.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29 липня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 грудня 2025 року у справі № 908/835/25 в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення 375 000,00 грн вартості робіт.

3. В зазначеній частині направити справу на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

4. В іншій частині первісних позовних вимог та в частині зустрічних позовних вимог рішення Господарського суду Запорізької області від 29 липня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 грудня 2025 року у справі № 908/835/25 залишити без змін.

5. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Л. Власов

Судді І. В. Булгакова

Т. М. Малашенкова