29 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/1736/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В. - головуючий, Богатир К.В., Таран С.В.)
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 (суддя Демешин О.А.)
про затвердження плану реструктуризації боргів боржника та припинення повноважень керуючого реструктуризацією
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 (суддя Демешин О.А.) про закриття провадження
у справі № 916/1736/24
за заявою фізичної особи ОСОБА_2
про неплатоспроможність,
ОСОБА_1 21.04.2026 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026, ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 про затвердження плану реструктуризації боргів боржника та припинення повноважень керуючого реструктуризацією та ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 про закриття провадження у справі № 916/1736/24. Також скаржник просить поновити Суд пропущений строк на касаційне оскарження
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частині 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 21 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 встановлений у розмірі 3328,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зазначені положення стосуються подання касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом №3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі №915/955/15 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 року у справі №911/4241/15).
Враховуючи викладене, та враховуючи, що оскаржується одночасно дві ухвали у справі, скаржник - ОСОБА_1 повинна була надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 5324,80 грн (3328,00 х 2 х 0,8 %), однак до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до пункту 4, 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026, ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 про затвердження плану реструктуризації боргів боржника та припинення повноважень керуючого реструктуризацією та ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 про закриття провадження у справі №916/1736/24.
Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки прохальна частина касаційної скарги не містить чітких та однозначних вимог щодо оскаржуваних рішень з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України, а саме: скаржник не вказує, яке саме нове рішення вона просить ухвалити Суд касаційної інстанції після скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 916/1736/24.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.
Вимогами частини 2 статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 5324,80 грн та уточнити вимоги касаційної скарги, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без змін.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026, ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 про затвердження плану реструктуризації боргів боржника та припинення повноважень керуючого реструктуризацією та ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 про закриття провадження у справі № 916/1736/24 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере