Ухвала від 29.04.2026 по справі 922/2438/24

УХВАЛА

29 квітня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/2438/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ЕЛПРОФІТ"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2026 (колегія суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий, Слободін М.М., Шутенко І.А.)

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.10.2025 (суддя : Лавринюк Т.А.)

та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ"(суддя : Лавринюк Т.А.)

у справі № 922/2438/24

за заявою Приватного підприємства "ЕЛПРОФІТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЕЛПРОФІТ" 12.04.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2026, ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.10.2025, якою визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ" до боржника в сумі 20672150,66 грн та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 у справі №922/2438/24 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування".

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 9 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що розмір ставки за подання касаційної скарги на ухвали суду про результати розгляду грошових вимог кредиторів становлять 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 9689,60 грн (3028 х 2) х 200% х 0.8 )).

Однак скаржником до касаційної скарги не додано докази про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга Приватного підприємства "ЕЛПРОФІТ" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 9689,60 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЕЛПРОФІТ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2026, ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.10.2025 та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ" у справі № 922/2438/24 залишити без руху.

2. Встановити Приватному підприємству "ЕЛПРОФІТ" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере