Рішення від 20.04.2026 по справі 922/4532/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4532/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, 61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55а в інтересах держави, в особі позивача 1: Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7 позивача 2: Північно-східного офісу Держаудитслужби, 61022, м. Харків, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх, 61022

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВІС ТРЕЙД» , 61058, Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А відповідача 2: Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, 61045, Харківська область, м. Харків, вул. Шекспіра, 8-А

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 960 818, 92 грн.

за участю представників сторін:

прокурор: Комісар О.О.;

позивача 1: не з'явився;

позивача 2: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: Башкірова Ю.Г.

ВСТАНОВИВ:

Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова і інтересах держави в особі позивача 1 Харківської міської ради, позивача 2 Північно-східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВІС ТРЕЙД», відповідача 2 Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про: визнання недійсною додаткову угоду №1 від 28.12.2020 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 15.02.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 3 від 24.03.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 4 від 26.08.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 6 від 17.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВІС ТРЕЙД» на користь Харківської міської ради коштів у сумі 960 818, 92 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова і інтересах держави в особі позивача 1 Харківської міської ради, позивача 2 Північно-східного офісу Держаудитслужби (вх. № 4532/24) - залишено без руху.

27.12.2024 року від прокурора через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 32544/24) про виправлення описки, у якій останній зазначає, що у прохальній частині позовної заяви допущено технічну помилку у зазначеній даті укладення додаткової угоди № 1 до договору про закупівлю №01 від 28.12.2020 року, зазначено прохання визнати недійсною додаткову угоду №1 від 28.12.2020 року до договору № 01 від 28.12.2020 року, у той час як у описовій частині позову неодноразово зазначено, що додаткова угода № 1 до договору про закупівлю №01 від 28.12.2020 року була укладена 19.01.2021 року. Також зазначає, що у додатках до позовної заяви надано копію додаткової угоди № 1 від 19.01.2021 року до договору про закупівлю №01 від 28.12.2020 року. Отже, при підготовці позовної заяви допущено технічну описку у прохальній частині позовної заяви і замість «визнати недійсною додаткову угоду №1 від 19.01.2021 року до договору № 01 від 28.12.2020 року» вказано «визнати недійсною додаткову угоду №1 від 28.12.2020 року до договору № 01 від 28.12.2020 року».

У зв'язку із чим, прокурор, просить суд, вважати словосполучення «визнати недійсною додаткову угоду №1 від 28.12.2020 року до договору № 01 від 28.12.2020 року» вжите у прохальній частині позовної заяви невірним, вірним вважати словосполучення «визнати недійсною додаткову угоду №1 від 19.01.2021 року до договору № 01 від 28.12.2020 року», а позовні вимоги задовольнити у наступній редакції: - визнати недійсною додаткову угоду №1 від 19.01.2021 року до договору № 01 від 28.12.2020 року; - визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.02.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; - визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 24.03.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; - визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 26.08.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; - визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; - визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 17.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; - визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року. - стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради кошти у сумі 960 818, 92 грн.; - судовий збір стягнути з відповідачів.

27.12.2024 року від прокурора через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 32594/24) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року прийнято позовну заяву (із урахуванням заяви вх. № 32544/24 від 27.12.2024 року про виправлення описки та заяви вх. № 32594/24 від 27.12.2024 року про усунення недоліків) до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 січня 2025 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 02.01.2025 року виправлено описку допущену судом у 3 пункті резолютивної частини ухвали суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі № 922/4532/24, а саме вважати вірним: "Підготовче засідання призначити на "22" січня 2025 р. о(б) 12:00 год.".

14.01.2025 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 873/25) про зупинення провадження у справі.

15.01.2025 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1025/25).

17.01.2025 року від позивача 2 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 1314/25).

22.01.2025 року від прокурора через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 1769/25) про долучення документів до матеріалів справи.

22.01.2025 року від прокурора через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 1693/25).

22.01.2025 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 1695/25) на заяву про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відкладено вирішення клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом зобов'язано прокуратуру надати обґрунтування щодо наданого розрахунку суми позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 29 січня 2025 року о(б) 12:00 год.

22.01.2025 року від відповідача 1 через канцелярію суду після судового засідання надійшла заява (вх. № 1744/25) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

22.01.2025 року від відповідача 1 через канцелярію суду після судового засідання надійшла заява (вх. № 1747/25).

Ухвалою суду від 23.01.2025 року 1. Заяву (вх. № 1744/25 від 22.01.2025 року) відповідача 1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (із урахуванням заяви вх. № 1747/25 від 22.01.2025 року про описку) - задовольнити.

28.01.2025 року від прокурора через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 2450/25).

Ухвалою суду від 29.01.2025 року заяву (вх. № 873 від 14.01.2025 року) відповідача 1 про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у справі № 922/4532/24 до набрання законної сили судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/34134/24. Зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 520/34134/24.

06.06.2025 року від Північно-східного офісу Держаудитслужби через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 13519/25).

Ухвалою суду від 16.06.2025 року провадження у справі № 922/4532/24 поновлено. Призначено у справі № 922/4532/24 підготовче засідання на 25 червня 2025 року об 12:00 год. Зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі щодо надання до суду усіх заяв з процесуальних питань.

Ухвалою суду від 18.06.2025 року виправлено описку допущену судом у другому пункті резолютивній частини ухвали суду від 16.06.2025 року про поновлення провадження у справі, а саме вважати вірним пункт 2 резолютивної частини ухвали суду від 16.06.2025 року про поновлення провадження у справі у наступній редакції: "2. Призначити у справі № 922/4532/24 підготовче засідання на "01" липня 2025 р. о(б) 14:40 год.".

30.06.2025 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 15280/25) про зупинення провадження у справі.

01.07.2025 року від прокурора через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення документів у підтвердження повноважень представника (вх. № 15486/25).

Ухвалою суду від 01.07.2025 року клопотання (вх. № 15280/25 від 30.06.2025 року) відповідача 1 про зупинення провадження у справі та додані до нього документи повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 01.07.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 01.07.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 09 липня 2025 року о(б) 14:40 год.

02.07.2025 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 15522/25) про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 04.07.2025 року виправлено описку допущену судом при виготовленні ухвали - повідомлення у справі у № 922/4532/24 від 01.07.2025 року, а саме вважати вірним час наступного підготовчого засідання: "09" липня 2025 р. о(б) 10:45 год.".

07.07.2025 року від відповідача 1 через канцелярію суд надійшло клопотання (вх. № 15826/25) про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.07.2025 року клопотання (вх. № 15522/25 від 02.07.2025 року) долучено до матеріалів справи, та подальший розгляд справи ведеться із його урахуванням. Задоволено клопотання (вх. № 15522/25 від 02.07.2025 року). Клопотання (вх. № 15826/25 від 07.07.2025 року) відповідача 1 про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у справі зупинити № 922/4532/24 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 920/19/24 та офіційного його оприлюднення. Зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

12.01.2026 року судом на адресу учасників справи було направлено супровідний лист нагадування щодо повідомлення Господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

16.01.2026 року від Північно-східного офісу Держаудитслужби надійшов лист (вх. № 1357/26).

04.02.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 2882/26) про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року клопотання (вх. № 2882/26 від 04.02.2026 року) прокурора про поновлення провадження у справі повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року провадження у справі № 922/4532/24 поновлено. Призначено у справі підготовче засідання на 25 лютого 2026 року о 11:10 год. Зобов'язано сторін надати до суду письмові пояснення із урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду постановою від 21.11.2025 року у справі №920/19/24 у строк по 25.02.2026 року до 10:30 год.

23.02.2026 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов лист - повідомлення (вх. № 4464/26).

25.02.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 4639/26).

Ухвалою суду від 25.02.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, суд приймаючи до уваги те, що під час підготовчого провадження у даній справі було вчинено усі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 25 березня 2026 року о(б) 11:00 год.

25.03.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 7047/26).

Ухвалою суду від 25.03.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у зв'язку із чим, що станом на час розгляду справи у м. Харкові оголошено тривогу, та у зв'язку із реальною загрозою життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, працівників апарату суду та суддів, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду у судовому засіданні оголошено перерву до 08 квітня 2026 року о(б) 11:00 год.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року виправлено описку допущену судом при виготовленні ухвали суду від 25.02.2026 року, а саме вважати вірним час наступного судового засідання - " "08" квітня 2026 р. о(б) 11:30 год.".

Ухвалою суду від 08.04.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 15 квітня 2026 року о(б) 11:40 год.

15.04.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 9006/26).

15.04.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшла письмова промова (вх. № 9030/26).

Ухвалою суду, від 15.04.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, суд, у судовому засіданні перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку із чим, вважає за необхідне повідомити сторін, що рішення скорочене (вступна та резолютивна) його частини буде оголошено 20 квітня 2026 року о(б) 15:15 год. Явку учасників справи визнано не обов'язковою.

Уповноважені представники позивача 1, позивача 2, відповідача 1 у призначене судове засідання 20.04.2026 року не з'явись, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки суду про доставку електронного листа до їх Електронних кабінетів.

Присутній у судовому засіданні прокурор, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд. позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник відповідача 2, проти позову заперечував.

Суд у судовому засіданні 20.04.2026 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі чим, судом було оголошено рішення скорочене (вступну та резолютивну) чистини.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає прокурор, Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова під час опрацювання розміщеної на офіційному веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» інформації щодо проведених процедур публічних закупівель товарів, робіт та послуг розпорядниками бюджетних коштів на виконання вимог статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

Встановлено, що Управлінням освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (відповідач 2) проведено процедуру відкритих торгів UA-2020-10-22-001465-c щодо закупівлі товару «Електрична енергія на 2021 рік» ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія, очікуваною вартістю 4 909 638,00 грн. Джерелом фінансування закупівлі електроенергії є кошти місцевого бюджету.

В процедурі закупівлі приймало участь двоє учасників, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВІС ТРЕЙД» (відповідач 1) з остаточною ціновою пропозицією 4 899 517, 44 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОГРУП» з остаточною ціновою пропозицією 4 909 637, 00 грн.

За результатами проведеної закупівлі, між Управлінням освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (відповідач) 2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВІС ТРЕЙД» (відповідач 1) було укладено договір № 01 від 28.12.2020 року на закупівлю електроенергії з обсягом постачання 2551832 кВт/год. Термін дії договору до 31.12.2021 року.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що сума, визначена у договорі (ціна договору) становить 4 082 931,20 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 816 586,24 грн., разом ціна цього договору становить 4 899 517,44 грн. з ПДВ. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Також, прокурор зазначає, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Відповідно до комерційної пропозиції (додаток 2 до договору) ціна за 1 кВт/год. становить 1,92 грн., у т.ч. ПДВ.

Пунктами 13.1, 13.2 договору передбачено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (додаток № 2 до договору), яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Згідно пункту 13.8 договору, будь-які зміни та доповнення до цього договору (крім змін, зазначених у пункті 13.13 цього договору) можуть бути внесені у випадках, зазначених у цьому договорі, тільки за домовленістю сторін, оформлюються додатковою угодою до договору, підписуються повноважними представниками сторін та скріплюються відбитками їх печаток, якщо інше не встановлене договором або Законом. Зміни і доповнення до договору є його невід'ємною частиною та набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до договору.

Пунктом 13.9 договору визначено, що пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.

Згідно пункту 13.10 договору, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 13.11 договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

(У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день укладення цього договору (допускається надання документального підтвердження щодо середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 10 днів щодо дати укладення цього договору) та середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення постачальника щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/іиформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово - промисловою палатою, або органами державної статистики. У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньо ринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення постачальника щодо зміни ціни та середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день укладення цього договору (допускається надання документального підтвердження щодо середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 10 днів щодо дати укладення цього договору), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. У будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог пункту 2 частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».) 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Пунктом 13.12 договору передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Як зазначає прокурор, у подальшому сторонами укладено 10 додаткових угод до договору про закупівлю №01 від 28.12.2020 року.

19.01.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та пункт 1 додатку 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 516, 87 грн., ціна 1 кВт/год становить 1,98444 грн., обсяг закупівлі складає 2 468 967 кВт/год.

Тобто, як зазначає прокурор ціна зросла на 3,3% порівняно з умовами договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.01.2021 року.

15.02.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 515,49 грн., ціна 1 кВт/год становить 2,14 грн., обсяг закупівлі складає 2 305 501 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.02.2021 року.

Тобто, як зазначає прокурор, ціна зросла на 11,45% порівняно з умовами договору.

24.03.2024 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 514,35 грн., ціна 1 кВт/год становить 2,35 грн., обсяг закупівлі складає 2 143 038 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.03.2021 року.

Тобто, як зазначає прокурор, ціна зросла на 22,39% порівняно з умовами договору.

26.08.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 514,13 грн., ціна 1 кВт/год становить 2,58 грн., обсяг закупівлі складає 2 081 872 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.08.2021 року.

Тобто, як зазначає прокурор, ціна зросла на 34,37% порівняно з умовами договору.

06.10.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №5 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 512,47 грн., ціна 1 кВт/год становить 2,77 грн., обсяг закупівлі складає 2 045 408 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.09.2021 року.

Тобто, як зазначає прокурор, ціна зросла на 44,27% порівняно з умовами договору.

17.12.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №6 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 511,22 грн, ціна 1 кВт/год становить 3,04 грн. на листопад, на листопад-грудень 3,34 грн., обсяг закупівлі складає 2 042 437 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.11.2021 року.

Тобто, як зазначає прокурор, ціна зросла на 58,33% порівняно з умовами договору.

22.12.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №7 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 511,18 грн., ціна 1 кВт/год становить 3,67 грн. на грудень, обсяг закупівлі складає 2 041 347 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з моменту її підписання.

Тобто, як зазначає прокурор, ціна зросла на 91,14% порівняно з умовами договору.

24.12.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №8 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 859 023,74 грн., обсяг закупівлі складає 2 030 315 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з моменту її підписання.

30.12.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду №9 до договору №01 від 28.12.2020 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 859 023,72 грн., обсяг закупівлі складає 2 030 315 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з моменту її підписання.

31.12.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 10 до договору №01 від 28.12.2020 року якою сторони подовжили строк дії цього договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі у 2022 році, на суму коштів не більше 20%, а саме на 2022 рік обсяг закупівлі становить 264 796 кВт/год вартістю 971 801, 32 грн., тобто за ціною 3,67 грн. за 1 кВт/год.

Вказане за твердженнями прокурора свідчить про те, що внаслідок укладення вищевказаних додаткових угод ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 1,92 грн. до 3,67 грн. (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 1,75 грн. (91,14 % від первинної ціни), а обсяг постачання електричної енергії зменшено з 2 551 832 кВт/год до 2 030 315 кВт/год, що на 521 517 кВт/год, менше від запланованого.

Таким чином, відповідачем 2 здійснено закупівлю електроенергії на 2021 рік об'ємом 2 030 315 кВт/год (що на 521 517 кВт/год менше від умов договору) вартістю 4 859 023, 72 грн.

Отже, як зазначає прокурор, при укладенні вищевказаних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №01 від 28.12.2020 року було порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Натомість, відповідачем 1 та відповідачем 2 вищевказані додаткові угоди до договору №01 від 28.12.2020 року про зміну ціни за одиницю товару (електрична енергія) були укладені всупереч вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 632 Цивільного кодексу України, а також суперечать інтересам держави в частині недотримання вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання бюджетних коштів, виділених на вищевказану закупівлю, у зв'язку із чим, зазначені угоди (правочини) підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, а грошові кошти у сумі 960 818, 92 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов'язаний їх повернути позивачу.

Вищевказані обставини стали причиною звернення прокурора із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо вимог про визнання недійсними додаткову угоду №1 від 19.01.2021 року до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткову угоду № 2 від 15.02.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткову угоду № 3 від 24.03.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткову угоду № 4 від 26.08.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткову угоду № 6 від 17.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткову угоду № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 рок, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З аналізу вищевикладеного слідує, що для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами проведеної процедуру відкритих торгів UA-2020-10-22-001465-c щодо закупівлі товару «Електрична енергія на 2021 рік» ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія між Управлінням освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (відповідачем 2, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВІС ТРЕЙД» (відповідач 1, постачальник) було укладено договір про закупівлю № 01 про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 року.

З вищевикладеного слідує, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі».

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 4 статті 3 Законом України «Про публічні закупівлі» відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 5 Законом України «Про публічні закупівлі» одним із принципів здійснення публічних закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Законом України «Про публічні закупівлі», частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно висновків викладених у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 року у справі № 916/944/22, від 11.05.2023 року у справі № 910/17520/21, від 19.07.2022 року у справі № 927/568/21, від 16.02.2023 року у справі № 903/366/22 Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.

Натомість стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно із частинами 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/ або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

З аналізу вищевикладеного слідує, що Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

При цьому, чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % від ціни визначеної в договорі про закупівлю, та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 рок у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 року у справі №913/166/19, від 21.03.2019 рок у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 року у справі №913/308/18, від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18).

При цьому, суд приймає до уваги, що в іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Тобто, з огляду на вищевикладені правові позиції Великої Палати Верховного Суду, ціна за одиницю товару могла бути збільшена лише на 10% протягом дії договору, та лише у випадку, визначеному статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» - у разі коливання ціни такого товару на ринку.

З вищевикладеного слідує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічна правова позиція викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

Натомість, при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 року у справі № 925/683/18, від 26.03.2019 року у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 року у справі № 915/346/19 неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналізуючи укладені між Управлінням освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (відповідачем 2, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВІС ТРЕЙД» (відповідач 1, постачальник) додаткові угоди, а саме:

Ціна зросла на 3,3% порівняно з умовами договору.

Ціна зросла на 11,45% порівняно з умовами договору.

Ціна зросла на 22,39% порівняно з умовами договору.

Ціна зросла на 34,37% порівняно з умовами договору.

Ціна зросла на 44,27% порівняно з умовами договору.

Ціна зросла на 58,33% порівняно з умовами договору.

Ціна зросла на 91,14% порівняно з умовами договору.

В обґрунтування свого права на підписання вищевказаних додаткових угоди та збільшення ціни на одиницю товару та зменшення товару, відповідач 1 у листах саме, вих. № 15/1 від 15.01.2021 року, вих. № 03/8 від 03.02.2021 року, вих. № 18/7 від 18.02.2021 року, вих. № 1 від 03.03.2021 року, вих. № 1 від 11.08.2021 року, вих. № 1 від 01.10.2021 року, вих. № 3 від 03.12.2021 року, вих. № 3 від 03.12.2021 року посилався на цінові довідки Харківської торгово - промислової палати, а саме:

- № 224/21 від 01.02.2021 року у якій зазначено, що згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії): середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за 1 декаду (01.01-10.01) січня 2021 року складала 1 149,41 грн/МВт.год; середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за 3 декаду (21.01-31.01) січня 2021 року складала 1 622,23 грн/MBK.год. внаслідок вказаного вище коливання, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за 3 декаду (21.01- 31.01) січня 2021 року у порівнянні з 1 декадою (01.01-10.01) січня 2021 року зросла на 41,14 %;

- № 332/21 від 15.02.2021 року у якій зазначено, що середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за період 01-15 січня (01.01-15.01) 2021 року складала 1 273,61 грн/МВт.год; середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у і ОЕС України (об'єднаної системи України) за період з 01-15 лютого (01.02.-15.02) 2021 року склала 1 638,86 грн. /МВт.год. внаслідок вказаного вище коливання, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за період 01-15 лютого (01.02-15.02) 2021 року у порівнянні з періодом 01-15 січня (01.01-15.01) 2021 року зросла на 28,68%;

- № 502/21 від 01.03.2021 року у якій зазначено, що середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за січень (01.01-31.01) 2021 року складала 1 462,52 грн/МВт.год; середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій озоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за лютий (01.02-28.02) 2021 року складала 1 632,28 грн/МВт.год; внаслідок вказаного вище коливання, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за лютий (01.02- 28.02) на 2021 року у порівнянні з січнем (01.01-31.01) 2021 року зросла 11,61%;

- № 1833/21 від 10.08.2021 року у якій зазначено, що згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України за липень (01.07- 31.07) 2021 року та 1 декаду (01.08-10.08) серпня 2021 року та відсоток коливання цін між зазначеними періодами наведено у таблиці (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії): електрична енергія середньозважена ціна на Найменування РДН в ОЕС товару станом на липень (01.07-31.07) 2021 року 1 444,05 грн. грн/МВт.год., середньозважена ціна на РДН в ОЕС станом на 1 декаду (01.08- 10.08) серпня 2021 року 2 127,10 грн/МВт.год.; відсоток коливання ціни +47,30%;

- № 2979/21 від 24.11.2021 року у якій зазначено, що згідно інформації з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України, які склались за 2 декаду жовтня (11.10-20.10) 2021 року та за 2 декату листопада (11.11-20.11) 2021 року та відсоток коливання цін між вказаними періодами наведені у таблиці (ціни вказані без урахування ПДВ, електрична енергія середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за 2 декаду жовтня (11.10-20.10) 2021p. 2 841,95 грн/МВт. год; середньозважена РДН в ОЕС України за 2 декаду листопада (11.11-20.11) 2021 pоку 3 343,41 грн/МВт.год; відсоток коливання + 17,64 %;

- № 3022/21 від 30.11.2021 року у якій зазначено, що згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОБС (об'єднаної енергетичної системи) України, які склались за жовтень (01.10-31.10) 2021 року та за листопад 2021 року та відсоток коливання ціни між вказаними періодами, наведені у таблиці (ціни вказані без урахування ПДВ та тарифу на передачу електроенергії) електрична енергія середньозважена ціна на РДН с ОЕС України Електрична енергія за жовтень (01.10-31.10) 2021 року 2 793,44 грн/МВт.год; середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за листопад (01.11-30.11) 2021 року 3 309,65 грн/МВт.год.; відсоток зміни ціни +18,48%;

- експертний висновок № 2387/21 від 01.10.2021 року у якому зазначено, що згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), середньозважені піни на майданчику ринку «на добу наперед (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України, які склались за серпень (01.08-31.08) 2021 року та вересень (01.09-30.09) 2021 року та відсоток коливання цін між вказаними періодами наведені у таблиці (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) електрична енергія середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за серпень (01.08-31.08) 2021 року 2 076,95 грн/МВт.год; середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за вересень (01.09-30.09) 2021 року 2 230,78 грн/МВт.год., відсоток зміни ціни +7,41 %

Разом з тим, в даному випадку, при укладанні додаткових угод №1 від 19.01.2021 року, № 2 від 15.02.2021 року, № 3 від 24.03.2021 року, № 4 від 26.08.2021 року, № 5 від 06.10.2021 року, № 6 від 17.12.2021 року, № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року щодо зміни ціни електричної енергії та зменшення обсягів поставки, сторонами було збільшено загальний відсоток ціни за 1 кВт/год електроенергії, порівняно з первісними умовами договору, та відповідно зменшено обсяги постачання.

Зазначене є порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою передбачено, що обмеження 10% щодо зростання ціни застосовується, як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Вищезазначене також свідчить про те, що укладанням наведених додаткових угод безпідставно підвищена ціна на електричну енергію.

При цьому, наявні у матеріалах справи цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 224/21 від 01.02.2021 року, № 332/21 від 15.02.2021 року, № 502/21 від 01.03.2021 року, № 1833/21 від 10.08.2021 року, № 2979/21 від 24.11.2021 року, № 3022/21 від 30.11.2021 року та експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2387/21 від 01.10.2021 року на підставі яких, зокрема, були укладені оскаржувані додаткові угоди №1 від 19.01.2021 року, додаткову угоду № 2 від 15.02.2021 року, додаткову угоду № 3 від 24.03.2021 року, додаткову угоду № 4 від 26.08.2021 року, додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 року, додаткову угоду № 6 від 17.12.2021 року, додаткову угоду № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року щодо зміни ціни електричної енергії та зменшення обсягів поставки, не містять інформації про середньоринкові ціни на момент укладання договору і середньоринкові ціни на момент внесення змін, сама лише інформація про середньозважену ціну купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) без їх порівняння не є підтвердженням коливання ціни, та відсутня реальна динаміка ціни.

Також відсутнє належне обґрунтування для зміни істотних умов укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору № 01 від 28.12.2020 року на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а матеріали справи не містять будь-яких доказів, які свідчать про те, що невнесення змін до договору в частині збільшення ціни на електричну енергію та зменшення обсягів поставки електричної енергії згідно оскаржуваних додаткових угод було б очевидно невигідним та збитковим для постачальника.

Також, судом було встановлено, що відповідачем 1 не надано будь-яких доказів, що вказане зростання призвело до збільшення вартості товару, а також не зазначено чому таке підвищення ціни не можливо було спрогнозувати і чому виконання договору є вочевидь невигідним для постачальника.

Отже оспорювані додаткові угоди №1 від 19.01.2021 року, № 2 від 15.02.2021 року, № 3 від 24.03.2021 року, № 4 від 26.08.2021 року, № 5 від 06.10.2021 року, № 6 від 17.12.2021 року, № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року укладені без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару (електричної енергії) на ринку.

Також Верховний Суд у справі № 927/491/19 вказав, що перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з певною ціною та її подальше підвищення, внаслідок, так званого коливання, є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов'язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 02.07.2024 року у справі №910/13579/23.

У постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 Верховним Судом наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18).

Зазначене в свою чергу порушує основні принципи, що передбачені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Суд, також приймає до уваги правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 року у справі №903/366/22, що виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

З аналізу вищевикладеного слідує, що необхідність внесення зазначених вище змін оскаржуваними додатковими угодами № 1 щодо зменшення обсягів поставки та № 2 від 15.02.2021 року, № 3 від 24.03.2021 року, № 4 від 26.08.2021 року, № 5 від 06.10.2021 року, № 6 від 17.12.2021 року, № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року щодо ціни за одиницю товару понад 10% від ціни за одиницю товару (електричну енергію) та зменшення обсягів поставки, що була визначена сторонами в основному договорі за результатами процедури закупівлі не підтверджено належними та допустимими доказами.

Разом з тим, з огляду на положення статті 5 Закону «Про публічні закупівлі», перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення понад 10 % шляхом укладення додаткових угод фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Аналогічні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 року у справі № 903/383/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 зазначила, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідачів на те, що при укладанні наведених додаткових угод замовник у правовідносинах з відповідачем 1, які виникли на підставі договору, діяв в межах законодавчих норм, умов договору № 1 про закупівлю електричної енергії від 28.12.2020 року та із урахуванням наявної на той час практики Верховного Суду.

Суд приймає до уваги практику Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладену у справі № 927/491/19 від 18.06.2021 року у своїй постанові у якій зазначено, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, збитковим. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Укладаючи договір купівлі-продажу (поставки) товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець (постачальник) має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Окрім того, у постанові від 21.11.2025 року у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що можливість необмеженого збільшення ціни може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо збільшення ціни на товар спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при укладенні спірних додаткових угод № 1 від 19.01.2021 року, № 2 від 15.02.2021 року, № 3 від 24.03.2021 року, № 4 від 26.08.2021 року, № 5 від 06.10.2021 року, № 6 від 17.12.2021 року, № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 про закупівлю про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 року відповідачами не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення договору та неможливість виконання умов договору без внесення змін до нього, у зв'язку із чим, додаткові угоди № 1 від 19.01.2021 року, № 2 від 15.02.2021 року, № 3 від 24.03.2021 року, № 4 від 26.08.2021 року, № 5 від 06.10.2021 року, № 6 від 17.12.2021 року, № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 про закупівлю про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 року підлягають визнанню недійсними із урахуванням вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а від так, позовні вимоги прокурора у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС ТРЕЙД» (відповідача 1) на користь користь Харківської міської ради (позивача 1) коштів у сумі 960 818, 92 грн., суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом встановлено, що на виконання додаткових угод № 1 від 19.01.2021 року, № 2 від 15.02.2021 року, № 3 від 24.03.2021 року, № 4 від 26.08.2021 року, № 5 від 06.10.2021 року, № 6 від 17.12.2021 року, № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 про закупівлю про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 року відповідачем 2 було здійснено оплату, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні інструкції.

Натомість, судом встановлено, що поставка електричної енергії із урахуванням зміни ціни та зменшення обсягів постачання відповідно до спірних додаткових угод відбулася в обсягах та за цінами, а саме:

- додаткова угода №1 від 19.01.2021 року, якою викладено пункт 5.1. договору та пункт 1 додатку 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 516, 87 грн., ціна 1 кВт/год становить 1,98444 грн., обсяг закупівлі складає 2 468 967 кВт/год.;

- додаткова угода №2 від 15.02.2021 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 515,49 грн., ціна 1 кВт/год становить 2,14 грн., обсяг закупівлі складає 2 305 501 кВт/год.;

- додаткова угода №3 від 24.03.2024 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 514,35 грн., ціна 1 кВт/год становить 2,35 грн., обсяг закупівлі складає 2 143 038 кВт/год.;

- додаткова угода №4 від 26.08.2021 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 514,13 грн., ціна 1 кВт/год становить 2,58 грн., обсяг закупівлі складає 2 081 872 кВт/год.;

- додаткова угода №5 від 06.10.2021 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 512,47 грн., ціна 1 кВт/год становить 2,77 грн., обсяг закупівлі складає 2 045 408 кВт/год.;

- додаткова угода №6 від 17.12.2021 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 511,22 грн, ціна 1 кВт/год становить 3,04 грн. на листопад, на листопад-грудень 3,34 грн., обсяг закупівлі складає 2 042 437 кВт/год.;

- додаткова угода №7 від 22.12.2021 року, якою викладено пункт 5.1. договору та додаток 2 до договору у новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна договору становить 4 899 511,18 грн., ціна 1 кВт/год становить 3,67 грн. на грудень, обсяг закупівлі складає 2 041 347 кВт/год.

За розрахунком прокурора, загальний обсяг спожитої електричної енергії складає 2 030 315 кВт/год, при цьому мав би бути оплачений за ціною 1,92 грн. за кВт/год, 2 030 315 кВт/год*1,92 грн.=3 898 204,80 грн.

Та за розрахунком суми прокурора, було необґрунтовано сплачена відповідачем 2 на користь відповідача 1 зазначений обсяг електроенергії за такими цінами, з урахуванням спірних додаткових угод:

220215 кВт/год по 1, 98444 грн. на загальну суму 437003,45 грн.;

267253 кВт/год по 2, 14 грн. на загальну суму 571921, 42 грн.;

969448 кВт/год по 2, 35 грн. на загальну суму 2 278202, 80 грн.;

93358 кВт/год по 2, 58 грн. на загальну суму 240863, 64 грн.;

476933 кВт/год по 2, 77 грн. на загальну суму 1 321104, 41 грн.;

1509 кВт/год по 3, 04 грн. на загальну суму 4587, 36 грн.;

1599 кВт/год по 3, 34 грн. на загальну суму 5340, 66 грн.

Тобто, як зазначає прокурор, загальний обсяг спожитої електричної енергії склав 2 030 315 кВт/год, сума коштів сплачена за цей обсяг електричної енергії склала 4 859 023,72 грн. Так, 4 859 023,72 грн. - 3 898 204, 80 грн. = 960 818,92 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1.

Судом здійснено перевірку вищевказаного розрахунку прокурора, та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони є обґрунтованими.

Враховуючи, що оскаржувані додаткові угоди № 1 від 19.01.2021 року, № 2 від 15.02.2021 року, № 3 від 24.03.2021 року, № 4 від 26.08.2021 року, № 5 від 06.10.2021 року, № 6 від 17.12.2021 року, № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 про закупівлю про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 року визнані судом недійсними та не породжують правових наслідків для сторін договору, вимога прокурора про стягнення з Товариства х обмеженою відповідальністю «ОВІС ТРЕЙД» на користь Харківської міської ради у сумі 960 818, 92 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, пункту 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018 року, від 24.04.2019, від 05.03.2020 року Верховного Суду у справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, які залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме про визнання недійсними додаткової угоди №1 від 19.01.2021 року до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткової угоду № 2 від 15.02.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткової угоду № 3 від 24.03.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткової угоду № 4 від 26.08.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткової угоду № 5 від 06.10.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткової угоду № 6 від 17.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року, додаткової угоду № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року та про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВІС ТРЕЙД» на користь Харківської міської ради коштів у сумі 960 818, 92 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжної інструкції № 3183 від 21.11.2024 року було сплачено судовий збір у розмірі 35 608,29 грн.

За розрахунком суду за вимогу майнового характеру про стягнення суми у розмірі 960 818, 92 грн. позивач мав сплатити судовий збір у розмір 14 412,28 грн., та за 7 вимог немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у розмір 21 196,00 грн., що становить загальну суму судового збору 35 608,28 грн.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем позовну заяву було подано через підсистему електронний суд, у зв'язку із чим, сума судового збору сплачена позивачем із застосуванням коефіцієнту 0,8, та становить суму розмірі - 28 486,62 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідачів по 14 243,31 грн. з кожного.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 126, 128, 129, 183, 236 - 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 19.01.2021 року до договору № 01 від 28.12.2020 року.

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.02.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року.

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 24.03.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року.

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 26.08.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року.

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року.

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 17.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року.

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВІС ТРЕЙД» (61058, Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А, ЄДРПОУ 34392042) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) судовий збір у розмірі 14 243,31грн.

Стягнути з Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (61045, Харківська область, м. Харків, вул. Шекспіра, 8-А, ЄДРПОУ 02146268) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) судовий збір у розмірі 14 243,31 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

прокурор: Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55а, ЄДРПОУ 0291010821);

позивач 1: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243);

позивач 2: Північно-східний офіс Держаудитслужби (61022, м. Харків, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх, 61022, ЄДРПОУ 40478572);

відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “ОВІС ТРЕЙД» (61058, Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А, ЄДРПОУ 34392042);

відповідач 2: Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (61045, Харківська область, м. Харків, вул. Шекспіра, 8-А, ЄДРПОУ 02146268).

Повне рішення складено "30" квітня 2026 р.

СуддяО.О. Ємельянова

Попередній документ

136113668

Наступний документ

136113670

Інформація про рішення:

№ рішення:	136113669
№ справи:	922/4532/24
Дата рішення:	20.04.2026
Дата публікації:	01.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (20.04.2026)
Дата надходження:	18.12.2024
Предмет позову:	визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

22.01.2025 12:00	Господарський суд Харківської області
25.06.2025 12:00	Господарський суд Харківської області
01.07.2025 14:40	Господарський суд Харківської області
09.07.2025 10:45	Господарський суд Харківської області
09.07.2025 14:40	Господарський суд Харківської області
25.02.2026 11:10	Господарський суд Харківської області
25.03.2026 11:00	Господарський суд Харківської області
08.04.2026 11:00	Господарський суд Харківської області
08.04.2026 11:30	Господарський суд Харківської області
15.04.2026 11:40	Господарський суд Харківської області
20.04.2026 15:15	Господарський суд Харківської області