8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2187/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "АЗІЗ", с. Чепіль, Ізюмський район, Харківська область
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, с. Миролюбівка, Лозівський район, Харківська область 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕЛ МАКС", м. Київ
про стягнення 10350185,29 грн.
за участю представників:
позивача - Косінова Д.С.
відповідача - Овсяник С.А.
3-ї особи - не з'явився
Приватне підприємство "АЗІЗ" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (відповідач), згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року у сумі 743865,29 грн. та заборгованість за Договором збирання врожаю № 01/07-1 від 01 липня 2022 року у сумі 7348740,00 грн. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 97111,26 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 28.07.2025 о 13:00.
Відповідач 14.07.2025 за вх.№ 16319 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕЛ МАКС"; відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "АЗІЗ" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача у справі.
При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що у даній справі ПП "АЗІЗ" звернулось з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості на підставі договору збирання врожаю № 01/07-1 від 01 липня 2022 року та договору оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року, право вимоги за якими було відступлене позивачем на користь ТОВ "ЛАЙМЕЛ МАКС". Наведені доводи вказують на відсутність права вимоги (відсутність порушеного права/охоронюваного інтересу) за вказаними договорами у позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ПП "АЗІЗ" у повному обсязі.
Позивач 24.07.2025 за вх.№ 17215 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої вказував, що надані відповідачем до відзиву на позовну заяву документи є підробленими, а тому є недопустимими та недостовірними доказами.
Позивач 28.07.2025 за вх.№ 17333 подав до суду клопотання про призначення експертизи.
28.07.2025 підготовче засідання у справі було відкладено на 25.08.2025 о 12:15.
Позивач 01.08.2025 за вх.№ 17847 подав до суду уточнене клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2025 було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕЛ МАКС" до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 08.09.2025 о 12:45.
Позивач 08.09.2025 за вх.№ 20399 подав до суду уточнене клопотання про призначення експертизи.
08.09.2025 підготовче засідання у справі було відкладено на 15.09.2025 о 11:15.
Позивач 12.09.2025 за вх.№ 20986 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року у сумі 743865,29 грн. та заборгованість за Договором збирання врожаю № 01/07-1 від 01 липня 2022 року у сумі 9606320,00 грн. (7348740,00 грн. - сума основного боргу, 559309,58 грн. - 3% річних від простроченої суми, 1703102,47 грн. - інфляційні втрати). Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у сумі 124202,22 грн.
Враховуючи положення п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, судом 15.09.2025 протокольною ухвалою було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку з чим справа розглядається судом з її урахуванням.
15.09.2025 підготовче засідання у справі було відкладено на 22.09.2025 о 13:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі № 922/2187/25 було задоволено клопотання позивача про призначення експертизи (уточнене); призначено у справі № 922/2187/25 комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено ХАРКІВСЬКОМУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОМУ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОМУ ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ; на вирішення комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів поставлені відповідні питання; витребувані для проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів у Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України оригінали відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 у справі №922/2187/25 було задоволено клопотання позивача від 06.10.2025 вх.№ 23015; проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів у справі № 922/2187/25 доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса"; на вирішення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів у справі № 922/2187/25 замість питань поставлених ухвалою суду по справі від 22.09.2025 поставлені питання, які зазначені в ухвалі від 13.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.12.2025 клопотання судових експертів про уточнення вихідних даних та надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів № 16550/16551 у справі № 922/2187/25 (вх. № 27007) задоволено. Змінено вид експертизи у справі № 922/2187/25 з комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів на судову почеркознавчу експертизу (вирішення питань № 1-3 ухвали від 13.10.2025) та судову технічну експертизу документів (вирішення питань № 4-6 ухвали від 13.10.2025). Залучено до матеріалів справи № 922/2187/25: вільні зразки підпису та почерку Івченка Сергія Володимировича, умовно-вільні зразки підпису та почерку Івченка Сергія Володимировича, надані до суду на виконання клопотання експертів; експериментальні зразки підпису та почерку Івченка Сергія Володимировича, та експериментальні зразки відтисків кліше печатки Приватного підприємства "АЗІЗ", відібрані у судовому засіданні 15.12.2025. Матеріали справи направлено до експертної установи.
02.03.2026 на адресу Господарського суду Харківської області від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" надійшов висновок експерта № 16550 від 19.02.2026 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою № 922/2187/25 разом із матеріалами справи.
Також, 02.03.2026 на адресу Господарського суду Харківської області від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" надійшов висновок експерта № 16551 від 24.02.2026 за результатами проведення судової технічної експертизи документів по справі № 922/2187/25.
16.03.2026 судом провадження у справі № 922/2187/25 було поновлено та відкладено підготовче засідання на 19.03.2026 о 11:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача (вх. 6480 від 18.03.2026) та клопотання третьої особи (вх. 6595 від 19.03.2026) про витребування у ДП "Дослідне господарство "ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКЕ" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України" оригіналів документів та призначення їх судової технічної експертизи; закрито підготовче провадження по справі № 922/2187/25 та призначено справу № 922/2187/25 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "23" березня 2026 р. о 13:15.
23.03.2026 судом було відкладено розгляд справи по суті на 20.04.2026 о 12:00.
20.04.2026 відповідач подав до суд клопотання (вх.№ 9416) про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження, витребування доказів та призначення судової експертизи у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 20.04.2026 про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження, витребування доказів та призначення судової експертизи у справі.
Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2026 просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2026 просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09.03.2021 між Приватним підприємством "АЗІЗ" (Орендодавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (Орендар) був укладений Договір оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 (надалі - Договір 1).
Розділом 1 Договору 1 було передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування сільськогосподарську техніку (Предмет оренди). Характеристика Предмету оренди: обумовлюється в актах прийому-передачі техніки, які є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до Розділу 3 Договору 1 початок строку оренди відраховується з моменту передачі техніки Орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі Предмету оренди, підписаним уповноваженими представниками Сторін та скріпленим їх печатками. Орендна плата нараховується щомісяця за періоди, які фактично техніка була в оренді у Орендаря відповідно актам прийому-передачі Предмету оренди.
Відповідно до Розділу 5 Договору 1 розмір місячної орендної плати за користування Предметом оренди визначається згідно Рахунка-Фактури. Оплата здійснюється в національній валюті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця або іншим способом, який не суперечить законодавству України.
На виконання вищевказаних вимог Договору 1 ПП «Азіз» в період з березня по червень 2022 року та з листопада по грудень 2022 року надавалася відповідачу в оренду сільськогосподарська техніка, що підтверджується відповідними Актами здавання-приймання виконаної роботи, а саме: № 2 від 30.04.2022, № 2 від 31.05.2022, № 2 від 30.06.2022, № 1 від 30.11.2022, № 1 від 31.12.2022 та № 1 від 31.03.2022.
Розділом 4 Договору 1 передбачено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування Предметом оренди.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем орендну плату не було сплачено, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за вищевказаним Договором 1 у сумі 743865,29 грн., що підтверджується вищезазначеними Актами здавання-приймання виконаної роботи та Актом звірки взаємних розрахунків за період з 1 січня 2022 по 31 січня 2023 року.
Відповідно до Розділу 9 Договору 1 усі спори та розбіжності, що виникають між Сторонами при виконанні даного Договору, вирішуються шляхом переговорів. У випадку неможливості вирішення спорів та розбіжностей шляхом переговорів, сторони мають право передати спір на розгляд Господарського суду, відповідно до процедури вирішення господарських спорів, встановленою чинним законодавством України.
Також, 01.07.2022 між Приватним підприємством "АЗІЗ" (Виконавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (Замовник) був укладений Договір збирання врожаю сільськогосподарських культур № 01/07-1 (надалі - Договір 2), згідно умов якого Виконавець зобов'язується надати за завданням Замовника сільськогосподарські послуги, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх. Послуги надаються за допомогою обладнання та техніки Виконавця та з використанням паливно-мастильних матеріалів Виконавця.
Відповідно до Розділу 3 Договору 2 вартість послуги збирання ранніх зернових культур складає 2220,00 грн. з ПДВ за 1 га, послуги зі збирання кукурудзи та соняшника 2550,00 грн. з ПДВ за 1 гектар. Розрахунок здійснюється у національній валюті України гривні на підставі рахунку Виконавця у безготівковій банківській формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Оплата вважається такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних грошових коштів на рахунок Виконавця. Замовник зобов'язаний провести розрахунки за виконані послуги на протязі 20 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.
На виконання вищевказаних вимог Договору 2 ПП «Азіз» були надані відповідачу послуги (роботи) на загальну суму 7348740,00 грн., що підтверджується відповідними Актами здавання-приймання виконаної роботи, а саме: № 1 від 31.07.2022 на суму 1265400,00 грн.; № 2 від 31.08.2022 на суму 2202240,00 грн.; № 2 від 31.10.2022 на суму 1323450,00 грн.; № 2 від 30.11.2022 на суму 438600,00 грн.; № 2 від 31.12.2022 на суму 1104150,00 грн.; № 1 від 31.01.2023 на суму 1014900,00 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата послуг (робіт) за Договором 2 не була здійснена, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за вищевказаним Договором 2 у сумі 7348740,00 грн., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період з 1 січня 2022 по 31 січня 2023 року.
Відповідно до Розділу 8 Договору 2 всі спори, які виникають між Сторонами вирішуються шляхом переговорів. У разі неможливості врегулювання спорів між Сторонами шляхом переговорів, їх вирішення передається на розгляд суду відповідно до норм чинного законодавства України.
У відповідності до Розділу 5 Договору 2 у випадку невиконання або неналежне виконання Сторонами своїх обов'язків по цьому Договору вони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного Кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання цього Договору. Крім того, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором становить п'ять років з моменту підписання цього Договору.
Під час розгляду справи сторонами не оспорювалася правомірність зазначених вище договорів, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, спірні договори є правомірними, а їх положення беруться судом до уваги при розгляді спору.
Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною першою ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ч.1 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності із ст. 610, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, керуючись приписами ст. 612 ЦК України, суд визнає факт того, що відповідач прострочив виконання взятих на себе обов'язків з оплати орендної плати за Договором оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року у сумі 743865,29 грн. та платежів за Договором збирання врожаю сільськогосподарських культур № 01/07-1 від 01 липня 2022 року у сумі 7348740,00грн.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Докази на підтвердження факту оплати відповідачем позивачу суми основного боргу за Договором оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року у сумі 743865,29 грн. та суми основного боргу за Договором збирання врожаю сільськогосподарських культур № 01/07-1 від 01 липня 2022 року у сумі 7348740,00грн. в матеріалах справи не міститься.
Натомість заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наполягає на тому, що станом на момент звернення ПП "АЗІЗ" з даним позовом до суду, у останнього відсутнє право вимоги за вищевказаними договорами, оскільки право вимоги було відступлене на користь 3-ї особи - ТОВ "ЛАЙМЕЛ МАКС".
Так, відповідач зазначає, що 01.01.2024 року між ПП "АЗІЗ" (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕЛ МАКС" (Цесіонарій) було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії).
Відповідно до умов п. 1.1. вказаного Договору Цедент відступає Цесіонарію право вимоги заборгованості з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (надалі іменується - "Боржник"), що виникло на підставі Договору збирання врожаю сільськогосподарських культур № 01/07-1 від 01 липня 2022 року та Договору оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року, які укладені між Боржником та Цедентом, (надалі - Основні договори) на суму 8092605,29 грн. (надалі - Право вимоги), а Цесіонарій зобов'язується сплатити за це Цеденту кошти в сумі 8092605,29 грн. Відступлене за цим Договором Право вимоги складається із: права вимоги за Договором збирання врожаю сільськогосподарських культур № 01/07-1 від 01 липня 2022 року у сумі 7348740,00грн. та права вимоги за Договором оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року у сумі 743865,29 грн.
Відповідно до умов пункту 1.2. Договору про відступлення права вимоги (цесії) за цим Договором Цесіонарій набуває право вимагати на свою користь від Боржника належного виконання зобов'язань за Основними договорами, а також набуває усі права в обсягах та на умовах передбачених Основними договорами та чинним законодавством, стосовно виконання, не виконання або порушення умов пов'язаних з виконанням Основних договорів, в тому числі право нарахування та вимоги сплати штрафних санкцій, індексу інфляції та відсотків передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України та/або визначених Основними договорами.
Згідно пункту 1.3. Договору про відступлення права вимоги (цесії) права вимоги за Основними договорами на підставі цього Договору передається Цедентом Цесіонарію за актом прийому-передачі в день підписання цього Договору та є переданим з моменту підписання зазначеного акту.
Відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги (цесії) за отримані згідно цього договору права вимоги цесіонарій зобов'язався сплатити цеденту 8092605,29 грн. протягом 6 місяців після повного стягнення боргу за основними договорами із боржника.
Також, 01.01.2024 року між ПП "АЗІЗ" (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕЛ МАКС" (Цесіонарій) було складено та підписано Акт прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024. Відповідно до пункту 1 вказаного Акту прийому-передачі на виконання Договору Цедент передав, а Цесіонарій прийняв право вимоги заборгованості на суму 8092605,29 грн. із Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (Код ЄДРПОУ 05460462; 64644, Харківська область, Лозівський район, селище Комсомольське(п), вулиця Жовтнева, будинок 19а) (надалі іменується - "Боржник"), що виникло на підставі Договору збирання врожаю сільськогосподарських культур № 01/07-1 від 01 липня 2022 року та Договору оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року, які укладені між Боржником та Цедентом.
Як зазначає відповідач, повідомленням ПП "АЗІЗ" від 01.01.2024 року було повідомлено відповідача про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора.
Таким чином, за твердженнями відповідача, фактичні обставини справи свідчать, що позивач з 01.01.2024 року шляхом укладання Договору про відступлення права вимоги (цесії), втратив право вимоги до відповідача за Договором збирання врожаю сільськогосподарських культур № 01/07-1 від 01 липня 2022 року на суму 7348740,00 грн. та права вимоги за Договором оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року на суму 743865,29 грн., яке було набуте ТОВ "ЛАЙМЕЛ МАКС".
Натомість, позивач під час розгляду справи наполягає, що між ним та ТОВ "ЛАЙМЕЛ МАКС" ніколи не укладались ніякі угоди, в тому числі і Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р. Підписи на наданих суду: Договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р., Акті прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024 р. від 01.01.2024р., Повідомленні про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора від 01.01.2024р. не виконувались директором ПП "АЗІЗ" Івченком С.В., та печатка ПП "АЗІЗ" на зазначені документи не ставилась.
Приймаючи до уваги характер вказаних вище обставин та правових позицій сторін справи, з метою повного та всебічного розгляду усіх обставин справи та встановлення фактичних обставин, ухвалою суду від 22.09.2025 р. з внесеними ухвалами суду від 13.10.2025 р. та 15.12.2025 р. змінами, Господарським судом Харківської області було призначено почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення яких доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".
Оригінали документів (Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р., Акту прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024 р. від 01.01.2024р., Повідомлення про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора від 01.01.2024р.) були надані до матеріалів справи 07.10.2025 року відповідачем і останнім не було зазначено про наявність сумнівів щодо їх дійсності. При цьому суд зауважує, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р. та Акт прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024 р. є тристоронніми, тобто, у разі їх дійсності, повинні були укладатись та підписуватись за участю представників усіх сторін правовідношення. Третьою особою протягом вчинення необхідних процесуальних дій щодо призначення експертних досліджень, не було реалізовано право на надання своїх пояснень щодо предмету спору та не було надано в якості доказів по справі свого примірника відповідних документів, хоча останній був належним чином повідомлений про розгляд справи, свій процесуальний статус.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
02.03.2026 на адресу Господарського суду Харківської області від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" надійшов висновок експерта № 16550 від 19.02.2026 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою № 922/2187/25. Даним висновком було встановлено, що "1-3. Підписи від імені ОСОБА_1 у:
Договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, укладеному між Приватним підприємством «АЗІЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМЕЛ МАКС», розташовані на лицевій стороні першого, другого та третього аркушів документа, в рядках «Від Цедента» та на лицевій стороні третього аркуша документа, в рядку між друкованим текстом «Директор» та «Сергій ІВЧЕНКО»;
Акті прийому-передачі права вимоги від 01.01.2024 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024, розташовані на лицевій та зворотній сторонах аркуша документа, в рядках «Від Цедента» та на зворотній стороні аркуша документа, в рядку між друкованим текстом «Директор» та «Сергій ІВЧЕНКО»;
Повідомленні від 01.01.2024 Про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора, розташований в рядку між друкованим текстом «Директора» та «Сергій ІВЧЕНКО», -
- виконані не ОСОБА_1 ".
02.03.2026 на адресу Господарського суду Харківської області від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" надійшов висновок експерта № 16551 від 24.02.2026 за результатами проведення судової технічної експертизи документів по справі № 922/2187/25.
Даним висновком було встановлено, наступне:
"4. Досліджуваний відтиск круглої печатки «...ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЗІЗ»...» на наданому договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, укладеному між ПП «АЗІЗ» та ТОВ «ЛАЙМЕЛ МАКС», нанесено не кліше круглої печатки Приватного підприємства «АЗІЗ», експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.
5. Досліджуваний відтиск круглої печатки «...ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЗІЗ»...» на наданому акті прийому-передачі права вимоги до договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024р. від 01.01.2024 нанесено не кліше круглої печатки Приватного підприємства «АЗІЗ», експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.
6. Досліджуваний відтиск круглої печатки «...ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЗІЗ»...» на наданому повідомленні про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора від 01.01.2024 нанесено не кліше круглої печатки Приватного підприємства «АЗІЗ», експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження".
Частинами 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом враховано, що оцінюючи обсяг переданих прав, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Аналогічний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100).
Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Разом із цим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису). Такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права шляхом визнання обов'язку боржника за договором відсутнім.
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц; в постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 554/11260/21 (провадження № 61-5526св24).
В аспекті оцінки належності та ефективності обраного позивачем способу захисту прав, суд погоджується з висновками зробленими судовими експертами та зазначає, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, який було надано для експертного дослідження, є неукладеним.
За таких обставин, дослідивши Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024 р. у сукупності з висновком експерта № 16550 від 19.02.2026 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою № 922/2187/25 та висновком експерта № 16551 від 24.02.2026 за результатами проведення судової технічної експертизи документів по справі № 922/2187/25, суд дійшов висновку, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024 р. не є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження волевиявлення позивача на вчинення відповідних дій і передачі свого права вимоги виконання грошового зобов'язання на користь 3-ї особи, а відтак і факту переходу права вимоги сплати спірної заборгованості від позивача, як первісного кредитора до 3-ї особи, як нового кредитора, а тому відхиляється господарським судом та не приймається до уваги.
При цьому відповідач будь-яких інших доказів оплати заборгованості за спірними договорами суду не надав, як і не надав обґрунтованих доводів щодо відсутності обов'язку погашення простроченої заборгованості за вищевказаними договорами.
З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відсутність в матеріалах справи доказів у спростування заявлених позивачем вимог, перевіривши розрахунки позивача, суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не спростовані відповідачем.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ч.1 ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 124202,22 грн. покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з проведенням експертизи.
З огляду на викладене, понесені позивачем витрати по оплаті вартості судових експертиз у даній справі у загальному розмірі 126375,84 грн. покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 46, 73-80, 86, 91, 98, 104, 120, 123, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (64644, Харківська область, Лозівський район, селище Миролюбівка, вул. Дружби (колишня вулиця Жовтнева), 19-А; код ЄДРПОУ 05460462) на користь Приватного підприємства "АЗІЗ" (64280, Харківська область, Ізюмський район, с. Чепіль, вул. Миру, буд. 42, код ЄДРПОУ 33071534):
- заборгованість за Договором оренди сільськогосподарської техніки № 09/03-1-1 від 09 березня 2021 року у сумі 743865,29 грн.;
- заборгованість за Договором збирання врожаю № 01/07-1 від 01 липня 2022 року у сумі 9606320,00 грн., з яких: 7348740,00 грн. - сума основного боргу, 559309,58 грн. - 3% річних від простроченої суми, 1703102,47 грн. - інфляційні втрати;
- судовий збір у сумі 124202,22 грн. та 126375,84 грн. за проведення експертизи.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "30" квітня 2026 р.
СуддяА.М. Буракова