Рішення від 21.04.2026 по справі 917/1277/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 Справа № 917/1277/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А.В., за участю представників учасників справи: від прокуратури Волков С.В., від позивача не з'явився; від відповідача Жалій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Лігоміни Ярослава Анатолійовича, код ЄДРПОУ 02910060; вул. Центральна, 191, м. Глобине, Кременчуцький район Полтавська область, 39000

в інтересах держави в особі позивача Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 41715545; вул. Незалежності, 44, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", код ЄДРПОУ 42223804; вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 273 578,35 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Лігоміни Ярослава Анатолійовича в інтересах держави в особі позивача Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", у якій прокурор просить суд:

- визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 № 22510365, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області надмірно сплачені грошові кошти в сумі 273 578,35 грн.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи № 917/1277/25 між суддями справу передано на розгляд судді ОСОБА_1

Ухвалою від 02.07.2025 року судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.07.2025 року на 11:15 год. та встановлено сторонам процесуальні строки для подачі до суду заяв по суті справи.

Від відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшли відзив на позов (вх. № 9467 від 17.07.2025), а також заява про застосування строків позовної давності (вх. № 9468 від 17.07.2025).

Позивач у такий же спосіб подав відповідь на відзив (вх. № 9712 від 23.07.2025) та заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності (вх. № 9711 від 23.07.2025).

25.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи у порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного господарського суду у справі № 920/19/24 щодо застосування п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою від 29.07.2025 року суд зупинив провадження у справі № 917/1277/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 920/19/24.

23.12.2025 через систему "Електронний суд" від Глобинської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 16616) у зв'язку з оприлюдненням постанови Верховного Суду від 21.11.2025 по справі № 920/19/24.

Ухвалою від 29.07.2025 року суд поновив провадження у справі № 917/1277/25 та призначив дату підготовчого засідання по справі на 24.02.2026 о 11:20 год.

02.02.2026 року до суду від прокуратури надійшли письмові пояснення (вх. №1192).

Ухвалою від 24.02.2026 року суд закрив підготовче провадження у справі 917/1277/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.04.2026 на 10:00 год.

Відповідно до розпорядження №93 від 17.03.2026 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №917/1277/25, за результатами якого 17.03.2026 року справу передано на розгляд судді Тимощенко О. М.

Ухвалою від 23.03.2026 року суд прийняв справу №917/1277/25 до свого провадження, розгляд справи по суті розпочав спочатку та призначив справу до розгляду по суті в судове засідання на 21.04.2026 р. на 09:00 год.

20.04.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника (вх. №5207).

У судовому засіданні 21.04.2026 р. прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, відповідач заперечував проти задоволення позову; суд розглянув справу по суті, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив порядок та строк його оскарження та час складання повного тексту рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Аргументи учасників справи:

У позовній заяві прокурор зазначає, що Відділом світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області (далі - позивач, споживач) проведено відкриті торги UA-2021-02-08-011150-a щодо закупівлі товару ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія на потребу 2021 року - в обсягах поставки споживачу 399 100 кВт/год на загальну суму 1 254 775, 20 грн. За результатами проведення відкритих торгів переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (далі - відповідач, постачальник), з яким 16.03.2021 року укладено договір №22510365 про постачання електричної енергії. Предметом даного договору є товар - електрична енергія (код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія). Відповідно до умов додатку 2 до спірного договору - комерційної пропозиції ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,192грн з ПДВ за 1 кВт*год. на загальну вартість 1 254 775,20 грн з ПДВ.

Прокурор зазначає, що в подальшому між сторонами в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", укладено ряд додаткових угод, в результаті чого ціна товару фактично збільшилась на більше, ніж 10 % від початкової ціни одиниці товару.

На думку прокурора, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Полтаваенергозбут" не надало, а встановлене законом обмеження у 10 % від початкової ціни одиниці товару має застосовуватись як максимальний ліміт щодо зміни ціни, а тому укладання додаткових угод № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до договору №22510365 про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 р., якими збільшено ціну електричної енергії, є безпідставним та з урахуванням вимог чинного законодавства вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Разом з тим, прокурор зазначив, що, оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі від 16.03.2021 р., а саме за 3,192 грн з ПДВ за 1 кВт/год, відповідно, грошові кошти у розмірі 273 578,35 грн (переплата) підлягають стягненню з ТОВ "Полтаваенергозбут" на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області.

Відповідач у відзиві від 17.07.2025 р. (вх. №9467, а. с. 155 - 158) заперечував проти позовних вимог керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області, стверджуючи про те, що у якості обґрунтування коливання ціни на електричну енергію ТОВ "Полтаваенергозбут" використано дані, розміщені на офіційному веб-сайті АТ "Оператор Ринку" за посиланням https://www.oree.ua, які є публічно доступними, з яких вбачається зростання середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" (ОЕС) та довідки Полтавської Торгово-Промислової палати України до кожної додаткової угоди, в яких чітко вказана ціна на першу та другу декаду кожного місяця, у яких було укладено додаткові угоди, зміна середньоринкової ціни у процентному співвідношенні.

З посиланням на вищевикладене відповідач зазначав, що додаткові угоди № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до договору №22510365 про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 р. укладені між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області та ТОВ "Полтаваенергозбут" із дотриманням чинного законодавства в частині внесення змін до договору про закупівлю та в сумі підвищення менше 10% від вартості за кожною наступною угодою.

Крім того, у заяві від 17.07.2025 р. (вх. №9468, а. с. 162, 163) відповідач також просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та ухвалити рішення у справі №917/1277/25 про відмову в задоволенні позову керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів.

23.07.2023 р. від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив ТОВ "Полтаваенергозбут" (вх. №9712, а. с. 166 - 170), у якій зазначено про відсутність підстав для ухвалення рішення у справі про відмову в задоволенні позову. ТОВ "Полтаваенергозбут" під час участі у відкритих торгах, ігноруючи принцип добросовісної конкуренції, умисно знизило ціни на продукцію з метою отримання перемоги у торгах, а в подальшому безпідставно збільшило ціну від первинної ціни за договором ( відповідно до умов договору та комерційної пропозиції ціна становила 3,192 грн за кВт/год (з ПДВ), проте нарахування за збільшеною ціною здійснювалося вже з першого місяця постачання електричної енергії - з січня 2021 року).

Також у запереченнях на заяву відповідача про застосування строків позовної давності (вх. №9711, а. с. 174-176) прокурор зазначив про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

У поясненнях (в порядку вимог п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України) (вх. № 1192, а. с. 193 - 198) прокурор підтримав позовні вимоги та просив врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.11.2025 року по справі №920/19/24.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов'язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

У даному випадку порушенням інтересів держави прокурор зазначає те, що під час укладання додаткових угод № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до договору №22510365 про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 р. було порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Прокурор зазначає, що укладення додаткових угод до спірного договору всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і спричиняє вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Недоотримання значної суми коштів суттєво послаблює дохідну частину місцевого бюджету та призводить до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету, забезпечення виконання відповідних програм і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Місцеві інтереси пов'язані із загальнодержавними і, внаслідок порушення економічних інтересів місцевого самоврядування, порушуються інтереси держави. Невжиття заходів правового характеру по захисту інтересів територіальної громади є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави особі Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області, який є стороною договору №22510365 від 16.03.2021 року.

Таким чином, Відділ освіти на даний час є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у відносинах щодо контролю за розпорядженням та використанням коштів, та в разі встановлення порушень, має право звертатись до суду за захистом своїх інтересів.

Відповідно до Положення про відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області, затвердженого рішенням 22 сесії Семенівської селищної ради 1 скликання від 21.09.2017 (зі змінами, що діяв на момент виконання договору), відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області є структурним підрозділом Семенівської селищної ради, який створюється Семенівською селищною радою, є підзвітним і підконтрольним Семенівській селищній раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади (п.1.1 Положення).

Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, органах Казначейства, печатку з відображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (п.1.4 Положення).

Відділ освіти, молоді та спорту фінансується за рахунок коштів селищного бюджету та інших, не заборонених законодавством, надходжень. (п.1.4 Положення ).

Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту є головним розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету по галузі освіти, сім'ї, молоді та спорту відповідно до рішення про бюджет на відповідний рік (п.1.8 Положення).

Аналогічні норми викладені в Положенні про відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області (нова редакція), затвердженому рішенням 4 сесії Семенівської селищної ради 8 скликання 12.07.2021 № 388, а також у Положенні про відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області (нова редакція), затвердженому рішенням 12 сесії Семенівської селищної ради 8 скликання 12.05.2022 № 851.

Таким чином, саме відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області є уповноваженим органом на звернення до суду з позовом про стягнення надлишково сплачених коштів.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування .

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, адже Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у судах.

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 визначив, що Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

З огляду на викладене прокурор обґрунтовано подав позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області.

Суд встановив, що Глобинська окружна прокуратура Полтавської області листом від 13.06.2025 (а. с. 109 - 119) звернулася до Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області з пропозицією самостійно вжити заходи реагування до усунення порушень Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення надмірно сплачених коштів за Додатковими угодами шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно відповіді Відділу освіти від 16.06.2025 (вих. № 01-26/522), останній вказав, що з позовом про стягнення з ТОВ "Полтаваенергозбут" коштів до суду не звертався та звертатися на даний час немає можливості у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Відділ просив прокуратуру вжити представницьких заходів (а. с. 108).

Таким чином, прокурором дотримано передбачений статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" порядок. Оскільки компетентні органи протягом розумного строку після отримання повідомлень прокуратури самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження їхньої бездіяльності.

Враховуючи викладене, прокурор правомірно подав цей позов на захист інтересів держави, оскільки позивач упродовж тривалого часу не вживав заходів спрямованих на стягнення заборгованості.

16.03.2021 року за результатами проведення процедури закупівлі UA-2021-02-08-011150-а за результатами проведеної процедури закупівлі між Відділом світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" 16.03.2021 укладено договір №22510365 про постачання електричної енергії (далі - договір, а. с. 20 - 24).

Відповідно до п.1.2 договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 та Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно п. 2.1 договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу товар - електрична енергія (код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія) для забезпечення потребу електроустановок споживача, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заявці -приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1 договору).

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.3 договору).

Строк (термін) поставки (передачі) товару: до 31.12.202 року (п. 3.6 договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Загальна сума цього договору включає в себе вартість послуг та складає 1 254 775,20 грн, у т.ч. ПДВ - 209 129,20 грн (п. 5.1 договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2 договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (п. 13.1 договору).

Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п. 13.2 договору).

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін (п. 13.7 договору).

Відповідно до пп. 2 п. 18.8 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У разі коливання ціни товару на ринку в межах 10% від ціни за одиницю товару, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою або листом (завіреними копіями цих довідки або листа) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладання договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим договором.

Вартість електричної енергії не може бути змінена протягом 60 календарних днів з дати укладення договору та початку фактичного постачання електричної енергії. Внесення змін до договору та укладення додаткової угоди не допускається протягом 60 календарних днів з дати початку фактичного постачання електричної енергії.

В разі необхідності зміни істотних умов договору, в тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), сторона ініціатор такої зміни зобов'язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього договору у формі додаткової угоди. Зміни до договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди (п. 13.9 договору).

Спірний договір підписаний та скріплений печатками зі сторони постачальника - генеральним директором С.Є. Лелюком та фінансовим директором В.В. Булат, зі сторони споживача - начальником відділу Н.М. Пєтуховою.

Відповідно до додатку 1 до договору (а. с. 24 зворот) споживач 16.03.2021 року підписав заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до умов додатку 2 до спірного договору - комерційної пропозиції:

- ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,192грн з ПДВ за 1 кВт*год. на загальну вартість 1 254 775,20 грн з ПДВ;

- термін дії договору та умови пролонгації - з моменту підписання договору та до 31.12.2021 року, можлива пролонгація договору при письмовому зверненні споживача.

В подальшому сторони уклали додаткові угоди до вказаного договору, якими збільшили ціну на електричну енергію, зокрема:

Додатковою угодою № 1 від 11.05.2021 р. (а. с. 28) збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 2,66000 (без ПДВ) грн до 2,92587 грн (без ПДВ). Підвищення становить 0,26587 за 1кВт*год. без ПДВ (на 9,995%). Також внесено зміни в п. 5.1.1. спірного договору, а саме викладено в наступній редакції: "Обсяг (кількість) закупівлі складає: 357379,5 кВт*год.". На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цієї угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2021 року. Угоду укладено з посиланням на п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та на підставі довідки Полтавської торгово-промислової палати №24.14-05/271 від 22.04.2021 р. (а. с. 30), в якій зазначені середньозважені ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (торгова зона ОЕС) за I декаду квітня 2021 р. та IІ декаду квітня 2021 р. Вказана довідка надіслана на адресу Відділу світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області листом ТОВ "Полтаваенергозбут" № 02-10-3/3748 від 22.04.2021 р. (а. с. 29).

Додатковою угодою № 2 від 27.08.2021 р. (а. с. 31) з 01.08.2021 року збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 2,92587 (без ПДВ) грн до 3,21831 грн (без ПДВ). Підвищення становить - 9,995%. Також внесено зміни в п. 5.1.1. спірного договору, а саме викладено в наступній редакції: "Обсяг (кількість) закупівлі складає: 343 786,7 кВт*год.". На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цієї угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.08.2021 року. Угоду укладено з посиланням на п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та на підставі довідки Полтавської торгово-промислової палати №24.14-05/493 від 12.08.2021 р. (а. с. 33), в якій зазначені середньозважені ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (торгова зона ОЕС) в порівнянні цін за I декаду липня 2021 р. та І декаду серпня 2021 р. Вказана довідка надіслана на адресу Відділу світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області листом ТОВ "Полтаваенергозбут" № 02-10-3/8404 від 20.08.2021 р. (а. с.32).

Додатковою угодою № 3 від 03.11.2021 р. (а. с. 34) з 01.10.2021 року збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 3,21831 (без ПДВ) грн до 3,53998 грн (без ПДВ). Підвищення становить 0,32167 за 1кВт*год. без ПДВ (на 9,995%). Також внесено зміни в п. 5.1.1. спірного договору, а саме викладено в наступній редакції: "Обсяг (кількість) закупівлі складає: 329 856,8 кВт*год.". На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цієї угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.10.2021 року. Угоду укладено з посиланням на п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та на підставі довідки Полтавської торгово-промислової палати №24.14-05/699 від 27.10.2021 р. (а. с. 36), в якій зазначені середньозважені ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (торгова зона ОЕС) в порівнянні цін за I декаду жовтня 2021 р. та IІ декаду жовтня 2021 р. Вказана довідка надіслана на адресу Відділу світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області листом ТОВ "Полтаваенергозбут" № 02-10-3/11448 від 02.11.2021 р. (а. с. 35).

Додатковою угодою № 4 від 23.11.2021 р. (а. с. 37) з 01.11.2021 року збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 3,53998 (без ПДВ) грн до 3,89044 грн (без ПДВ). Підвищення становить 0,35046 за 1кВт*год. без ПДВ (на 9,99%). На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цієї угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.11.2021 року. Угоду укладено з посиланням на п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та на підставі довідки Полтавської торгово-промислової палати №24.14-05/774 від 17.11.2021 р. (а. с. 39), в якій зазначені середньозважені ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (торгова зона ОЕС) в порівнянні цін за I декаду жовтня 2021 р. та I декаду листопада 2021 р. Вказана довідка надіслана на адресу Відділу світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області листом ТОВ "Полтаваенергозбут" № 02-10-3/12420 від 18.11.2021 р. (а. с. 38).

Додатковою угодою №5 від 29.11.2021 р. (а. с. 40) з 01.11.2021 року збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 3,89044 (без ПДВ) грн до 4,27909 грн (без ПДВ). Підвищення становить 0,38865 за 1кВт*год. без ПДВ (на 9,99%). На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цієї угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.11.2021 року. Угоду укладено з посиланням на п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та на підставі довідки Полтавської торгово-промислової палати №24.14-05/774 від 17.11.2021 р. (а. с. 42), в якій зазначені середньозважені ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (торгова зона ОЕС) в порівнянні цін за I декаду жовтня 2021 р. та I декаду листопада 2021 р. Вказана довідка надіслана на адресу Відділу світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області листом ТОВ "Полтаваенергозбут" № 02-10-3/12419 від 18.11.2021 р. (а. с. 41).

Додатковою угодою №6 від 30.11.2021 р. (а. с. 43) з 01.11.2021 року збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 4,27909 (без ПДВ) грн до 4,70657 грн (без ПДВ). Підвищення становить 0,42748 за 1кВт*год. без ПДВ (на 9,99%). На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цієї угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.11.2021 року. Угоду укладено з посиланням на п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та на підставі довідки Полтавської торгово-промислової палати №24.14-05/774 від 17.11.2021 р. (а. с. 45), в якій зазначені середньозважені ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (торгова зона ОЕС) в порівнянні цін за I декаду жовтня 2021 р. та I декаду листопада 2021 р. Вказана довідка надіслана на адресу Відділу світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області листом ТОВ "Полтаваенергозбут" № 02-10-3/12418 від 18.11.2021 р. (а. с. 44).

Додатковою угодою №7 від 20.12.2021 р. (а. с. 46) з 01.12.2021 року збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 4,70657 (без ПДВ) грн до 5,17676 грн (без ПДВ). Підвищення становить 0,47019 за 1кВт*год. без ПДВ (на 9,99%). На підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цієї угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.12.2021 року. Угоду укладено з посиланням на п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та на підставі довідки Полтавської торгово-промислової палати №24.14-05/846 від 14.12.2021 р. (а. с. 48), в якій зазначені середньозважені ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (торгова зона ОЕС) в порівнянні погодинних цін станом 01.12.2021 р. 23:00 та 02.12.2021 р. 08:00. Вказана довідка надіслана на адресу Відділу світи, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області листом ТОВ "Полтаваенергозбут" № 02-10-3/15901 від 15.12.2021 р. (а. с. 47).

Додатковою угодою №8 від 29.12.2021 р. (а. с. 49) сторони на підставі ч. 6 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" дійшли згоди внести зміни до спірного договору щодо збільшення суми договору на 20%, а саме на 250 952,31 грн з ПДВ та продовження дії договору. Відповідно до п. 1 додаткової угоди №8 внесено зміни до спірного договору та викладено п. 5.1 у наступній редакції: "Загальна сума цього договору включає в себе вартість послуг та складає 1 505 727,51 грн з ПДВ". Відповідно до п. 2 додаткової угоди №8 внесено зміни до п. 4.6 спірного договору, а саме: "Строк (термін) поставки (передачі) товарів до 31.03.2022 року". Пунктом 3 внесено зміни до п. 13.1 договору: "Цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач та діє до 31 березня 2022 року. Умови договору поширюються на правовідносини, які відбулися між сторонами з 01.01.2022 р.".

Як зазначає прокурор та не заперечує відповідач, на виконання умов договору №22510365 від 16.03.2021 р. ТОВ "Полтаваенергозбут" поставило позивачу в спірний період електричну енергію на загальну суму 1 254 775,20 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі продажу електричної енергії та рахунками (а. с. 56, 57, 60 зворот, 61 зворот, 64 зворот, 68, 72, 74, 77 зворот, 78, 79 зворот, 85, 88 - 91, 94, ), підписаними сторонами.

Відповідно до платіжних доручень №187 від 18.03.2021 р., №105 від 18.03.2021 р., №25 від 18.03.2021 р., №2508 від 18.03.2021 р., №47 від 18.03.2021 р., №188 від 18.03.2021 р., №41 від 15.04.2021 р., №168 від 15.04.2021 р., №272 від 15.04.2021 р., №76 від 15.04.2021 р., №2518 від 15.04.2021 р., №273 від 15.04.2021 р., №204 від 19.05.2021 р., №352 від 19.05.2021 р., №55 від 19.05.2021 р., №101 від 19.05.2021 р., №2535 від 19.05.2021 р., №2550 від 15.06.2021 р., №124 від 15.06.2021 р., №73 від 15.06.2021 р., №435 від 15.06.2021 р., №262 від 15.06.2021 р., №539 від 16.07.2021 р., №329 від 16.07.2021 р., №2564 від 16.07.2021 р., №160 від 16.07.2021 р., №87 від 16.07.2021 р., №442 від 16.08.2021 р., №632 від 16.08.2021 р., №98 від 16.08.2021 р., №728 від 21.09.2021 р. , №2600 від 21.09.2021 р., №119 від 21.09.2021 р., №706 від 21.09.2021 р., №244 від 21.09.2021 р., №2613 від 18.10.2021 р. , №135 від 18.10.2021 р., №274 від 18.10.2021 р., №835 від 18.10.2021 р., №877 від 18.10.2021 р., №1069 від 17.11.2021 р., №952 від 17.11.2021 р., №150 від 17.11.2021 р., №305 від 17.11.2021 р., №161 від 24.11.2021 р., №317 від 24.11.2021 р., №2632 від 24.11.2021 р., №1107 від 24.11.2021 р., №1044 від 24.11.2021 р., №1189 від 14.12.2021 р., №353 від 20.12.2021 р., №2651 від 20.12.2021 р., №182 від 20.12.2021 р., №1239 від 20.12.2021 р., №1304 від 20.12.2021 р. ( а. с. 53 - 59, 61 - 73, 75 - 77, 80 - 84, 86 - 89, 91 - 93) Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області перерахувало ТОВ "Полтаваенергозбут" кошти за електричну енергію на суму 1 254 775,20 грн.

Також з матеріалів справи вбачається за лютий 2021 року (станом на 28.02.2021 за номером рахунку А22500365) постановлено 41 632 кВт*год електричної енергії за ціною 3,689364 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год на суму 98 741,02 грн (з ПДВ), які оплачені в повному обсязі. У той же час за ціною, встановленою первинним договором, сума для оплати постановленої кількості товару становить 132 889, 34 грн. Тобто сума недоплати за договором складає 34 148,32 грн (132 889, 34 грн. - 98 741,02 грн.).

Окрім того, за лютий 2021 року (станом на 28.02.2021 за номером рахунку А22510365) постановлено 2924 кВт*год електричної енергії за ціною 2,558868 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год на суму 7 259,26 грн (з ПДВ), які оплачені в повному обсязі. У той же час за ціною, встановленою первинним договором, сума для оплати постановленої кількості товару становить 9 333, 41 грн. Тобто сума недоплати за договором складає 2 074,15 грн (9 333, 41 грн. - 7 259,26 грн.).

У березні 2021 року (станом на 31.03.2021 за номером рахунку №А22500365) постановлено 31026 кВт*год електричної енергії за ціною 3,735876 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год на суму 115 909,28 грн (з ПДВ), які оплачені в повному обсязі. У той же час за ціною, встановленою первинним договором, сума для оплати постановленої кількості товару становить 99 034, 99 грн. Тобто сума переплати за договором складає 16 874,29 грн (115 909,28 грн. - 99 034, 99 грн.).

Враховуючи вищевикладене, прокурор стверджує, що за мінусом переплати у сумі 11 473, 63 грн., зайво (надмірно) сплачено кошти на користь відповідача у розмірі 273 578,35 грн.

Прокурор зазначає, що додаткові угоди № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до договору №22510365 про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 р. були укладені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсними вказаних додаткових угод та стягнення з ТОВ "Полтаваенергозбут" до місцевого бюджету надмірно сплачених грошових коштів в сумі 273 578,35 грн.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Ст. 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-ІХ, чинній на момент укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 12.01.2021 р. та додаткової угоди № 1 від 12.03.2021 р. до вказаного Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції (чинній на момент укладення додаткових угод № 2 від 03.09.2021 р., № 3 від 05.11.2021 р., № 4 від 26.11.2021 р. та № 5 від 29.12.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 12.01.2021 р.): "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

У постанові від 21.11.2025 р. у справі № 920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду роз'яснено, що внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.

Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону № 1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

При цьому згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII зміна ціни в договорі закупівлі допускається лише за умови, що збільшення ціни буде пропорційним збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 р. у справі № 920/19/24 також встановила, що як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

Станом на момент підписання договору №22510365 про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 р. сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Як встановлено судом, згідно з Комерційною пропозицією до вказаного договору - ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,192грн з ПДВ за 1 кВт*год. на загальну вартість 1 254 775,20 грн з ПДВ.

Необхідність укладення додаткових угод до договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" обґрунтовувалась збільшенням ціни товару (електричної енергії).

На підтвердження підстав для укладення додаткових угод для збільшення ціни за одиницю товару відповідач посилався на цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати, в яких вказано інформацію про рівень цін по постачанню електричної енергії станом на визначені декади.

Судом береться до уваги, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто, повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.

Суд вважає, що довідки Полтавської ТПП не можуть бути достатньою підставою для збільшення ціни, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, а також не містять аналізу зміни вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткових угод у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання основного договору чи від дати укладання попередньої додаткової угоди, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно вказана інформація не може підтверджувати коливання ціни на електричну енергію.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору дійшов Верховний Суд у постановах від 15.06.2022 р. у справі № 924/674/21, від 22.06.2022 р. у справі № 917/1062/21 та від 21.11.2025 р. у справі № 920/19/24.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22 викладено правову позицію, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Також Великою Палатою Верховного суду у постанові від 21.11.2025 р. у справі №920/19/24 зроблено висновок про те, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону №922-VIII.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Крім того суд зазначає, що додатковою угодою №1 сторони узгодили, що на підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цієї угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2021 року. Однак, враховуючи, що додаткова угода є правочином, який виходить з вже вчиненого правочину - договору та змінює його, застосування частини 3 статті 631 ЦК України в частині поширення умов додаткової угоди до моменту укладання договору суперечить положенням Закону № 922-VIII.

Станом на дату поширення дії додаткової угоди № 1 процедура закупівлі UA-2021-02-08-011150-а, за результатом якої укладено договір № 22510365 оголошена не була. Крім цього, договір № 22510365 набрав чинності з 16.03.2021, що вбачається з пункту 13.1 договору та положень заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 1 до договору № 22510365 (а. с. 24 зворот).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сторонами допущено порушення ч. 3 ст. 631 ЦК України, ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII в частині поширення дії умов додаткової угоди № 1 до моменту укладання договору - з 01.01.2021.

З урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, Велика Палата Верховного Суду вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

Проте з аналізу додаткових угод слідує, що ціна товару за укладеним між сторонами спірним договором від 16.03.2021 р. у відсотковому значенні збільшилась на 94,615 %.

За таких обставин, збільшення ціни на електричну енергію у додаткових угодах № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 по відношенню до погодженої у Договорі про постачання електричної енергії споживачу №22510365 від 16.03.2021 р. ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

За встановлених судом обставин та наведених вище правових висновків, суд вважає, що додаткові угоди № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №22510365 від 16.03.2021 р., укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому позовні вимоги керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області про визнання їх недійсними є обґрунтованими.

Прокурором також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 273 578,35 грн - суму надміру сплачених постачальнику коштів, з урахуванням недійсності додаткових угод.

Вирішуючи позов в цій частині вимог, суд приймає до уваги, що згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" було поставлено Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області електричну енергію загальним об'ємом 303 798 кВт/год на загальну суму 1 254 775,20 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами купівлі-продажу електричної енергії. Зазначена в актах вартість електричної енергії була сплачена позивачем.

Відповідно до умов укладеного договору позивач повинен був сплатити за поставлений газ загальним обсягом 393 100 кВт/год кошти в розмірі 1 254 775,20 грн. Оскільки оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами мали регулюватись договором №22510365 від 16.03.2021 р. Внаслідок виконання Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області своїх зобов'язань фінансового характеру за оспорюваними угодами відповідачем було безпідставно отримано грошові кошти на загальну суму 273 578,35 грн, які останній зобов'язаний повернути до місцевого бюджету в силу приписів статей 216, 1212 ЦК України, оскільки підстава їх набуття відпала.

Контррозрахунок стягуваної суми відповідач суду не надав.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності (вх. №9468 від 17.07.2025 року, а. с. 162, 163) суд зазначає наступне.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі №369/6892/15-ц, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Як з'ясовано вище, судом встановлено обґрунтованість позовних вимог керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області в частині визнання недійсними додаткових угод № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №22510365 від 16.03.2021 р., та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" 273 578,35 грн надмірно сплачених коштів згідно з вказаним договором.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

В подальшому дія карантину продовжувалась Постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020 р.

09.12.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1236, якою установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 р. було доповнено Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Зазначений Закон набрав чинності 02.04.2020 р.

Також указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Зазначена норма щодо зупинення позовної давності діяла до набрання чинності Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 р. "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», а саме - до 04.09.2025 р.

Частиною 3 статті 263 ЦК України встановлено, що від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відтак, оскільки перебіг визначеного статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності щодо вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №22510365 від 16.03.2021 р., та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" 273 578,35 грн надмірно сплачених коштів згідно з вказаним договором не розпочався до моменту встановлення карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, то його розрахунок має здійснюватись починаючи з 04.09.2025 р., а тому позов у даній справі є таким, що поданий в межах строку позовної давності.

Положеннями статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі позивача Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про визнати недійсними додаткових угод № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2025, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 №22510365 та стягнення з ТОВ "Полтаваенергозбут" на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області надмірно сплачені грошові кошти в сумі 273 578,35 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 статті 4 даного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У прохальній частині позовної заяви прокурор ставить 7 вимог немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру (стягнення 273 578,35 грн).

Отже, позивачу при зверненні з даним позовом до суду було необхідно сплатити судовий збір за 7 вимог немайнового характеру у розмірі 16 956,80 грн (7*3028*0,8) та за вимогу майнового характеру (стягнення 273 578,35 грн) - 3 282,94 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

Загальна сума судового збору становить 20 239,74 грн.

Платіжною інструкцією №2478 від 20.06.2025 року на суму 25 299,68 грн прокурором було підтверджено оплату судового збору за подання позовної заяви (а. с. 19).

Випискою від 20.06.2025 року підтверджено зарахування судового збору у розмірі 25 299,68 грн до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 150).

Отже, позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом (на 5 059, 94 грн).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 11.05.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 03.11.2021, № 4 від 23.11.2021, № 5 від 29.11.2021, № 6 від 30.11.2021, № 7 від 20.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 № 22510365, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42223804, вул. Панянка, 65Б, м. Полтава, 36022, Полтавська область) на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 41715545, вул. Незалежності,44, сел. Семенівка, Кременчуцький район Полтавська область, 38200) надмірно сплачені грошові кошти в сумі 273 578, 35 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42223804, вул. Панянка, 65Б, м. Полтава, 36022, Полтавська область) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051, р/р UA058201720343190001000000164, ДКСУ м. Київ) сплачений судовий збір у сумі 20 239,74 грн.

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 30.04.2026 р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко