79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
23.04.2026 Справа № 914/3379/25
За позовом позивача-1: ОСОБА_1 , м. Львів,
позивача-2: ОСОБА_2 , м. Львів,
позивача-3: ОСОБА_3 , м. Львів,
позивача-4: ОСОБА_4 , м. Львів,
позивача-5: ОСОБА_5 , м. Львів,
позивача-6: ОСОБА_6 , м. Львів,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів-1: Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради, м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів-2: Львівської міської ради, м. Львів,
про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів ОСББ «Площа Ринок, 43» оформлене протоколом №19/09/2025 від 19.09.2025
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання І.К. Капітанчук
За участю представників сторін:
від позивачів: Поронюк І.Б. - представник
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів ОСББ «Площа Ринок, 43» оформлене протоколом №19/09/2025 від 19.09.2025.
Ухвалою суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 29.01.2026 залучено Львівську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивачів.
02.04.2026 за вх.№ 9348/26 до суду від представника відповідача надійшла заява, в якій просив суд прийняти цю заяву про визнання позову.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані порушеннями процедури скликання та проведення загальних зборів, норм чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, має дискримінаційний характер щодо співвласників.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що, зокрема, зазначив в поданій до суду заяві (02.04.2026 за вх.№ 9348/26).
В судове засідання 23.04.2026 представник третьої особи-1 та третьої особи-2 не з'явилися. Представник третьої особи-2 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та повідомив, що Львівська міська рада не заперечує проти визнання позову відповідачем - ОСББ «Площа Ринок, 43».
Частиною 3 та 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.
В судовому засіданні 23.04.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у багатоквартирному житловому будинку на АДРЕСА_1 відповідно до положень Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено та зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43».
Рішенням ініціативної групи у складі ОК «Площа Ринок 43» (керівник ОСОБА_7 , ТОВ «Карліз Плюс» (керівник ОСОБА_7 ) та ОСОБА_7 від 21 січня 2025 року було вирішено скликати позачергові загальні збори ОСББ «Площа Ринок 43» на 07 лютого 2025 року.
На загальних зборах, що відбулися 07.02.2025, окрім іншого, було затверджено нову редакцію статуту ОСББ «Площа Ринок 43» (зокрема, змінено порядок голосування на зборах і визначено, що голоси рахуються відповідно до площі, що належить співвласнику) та призначено нове правління ОСББ «Площа Ринок 43», головою правління призначено ОСОБА_7
24 червня 2025 року було складено дефектний акт, в якому описані дефекти та недоліки будинку 43 на площі Ринок у м. Львові.
19 вересня 2025 року відбулися позачергові загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43», оформлені протоколом №19/09/2025.
Порядок денний зборів:
1. Про обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43».
2. Про проведення ремонтно-реставраційних робіт.
3. Про створення ремонтного та резервного фондів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43»
4. Про затвердження кошторису Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» на 2025-2026 роки.
5. Про визначення порядку сплати та розміру внесків і платежів співвласниками багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43».
За результатами проведення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» загальних зборів було вирішено, зокрема:
- провести ремонтно-реставраційні роботи житлового будинку, що знаходиться у м. Львів, пл. Ринок, 43;
- затвердити кошторисну документацію «Ремонтно-реставраційні роботи у будинку на АДРЕСА_1 . Пам'ятка архітектури» виконану ОСОБА_8 17.09.2025;
- створити ремонтний та резервний фонд, фінансування яких вирішено провести за рахунок відрахувань співвласників будинку
АДРЕСА_2 »/внески співвласників на утримання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 на 2025- 2026 роки;
- затвердити порядок сплати та розміру внесків і платежів співвласниками багатоквартирного будинку « АДРЕСА_1 ».
Затверджений порядок сплати та розміру внесків і платежів передбачає відрахування (внесків) для кожного співвласника у розмірі 14 130,99 гривень на 1 кв.м до ремонтного фонду та 203,88 гривень на 1 кв.м до резервного фонду.
Порядок сплати відрахувань (внесків) встановлено трьома рівними частинами: перший платіж - до 20 жовтня 2025 року; другий платіж - до 20 грудня 2025 року; третій платіж - до 20 лютого 2026 року.
Крім цього, на зборах збільшено внески співвласників на утримання/управління будинків і споруд та прибудинкових територій до 11,93 грн. за 1 кв. м.
На думку позивачів, рішення загальних зборів є незаконним, оскільки прийняте з грубими порушеннями процедури скликання та проведення загальних зборів, норм чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, має дискримінаційний характер щодо співвласників, не враховує баланс інтересів членів ОСББ та самого ОСББ, не відповідає меті створення ОСББ та порушує інші норми законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально - правовою вимогою про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів ОСББ «Площа Ринок, 43» оформлене протоколом №19/09/2025 від 19.09.2025, з огляду на таке:
1. щодо порушення процедури скликання та проведення загальних зборів:
-18.09.2025, за день до проведення загальних зборів ОСББ, що відбулися 19.09.2025, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 випадково зустріли в подвір'ї будинку 43 на площі Ринок голову правління ОСББ ОСОБА_7 , який повідомив, що завтра відбудуться збори ОСББ.
- після цього, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили про збори ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а ОСОБА_12 також забрав лист з пошти з повідомленням про проведення загальних зборів ОСББ. У конвертах про відправлення листів ОСОБА_7 вказав невідомі номери телефонів, які не належать одержувачам таких листів.
- у зв'язку із цим, ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 отримали повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ вже після їх проведення, що унеможливило ознайомлення з порядком денним таких зборів до їх початку.
-під час проведення загальних зборів, ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 просили перерву на декілька днів для ознайомлення із документами, однак такі прохання було проігноровано. Позивачам надано для швидкого ознайомлення вже під час голосування лише дефектний акт і кошторис ОСББ «Площа ринок, 43»/внески співвласників на утримання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 у 2025-2026 році на 2-х аркушах, однак надати обґрунтовані пояснення з приводу таких документів у позивачів можливості не було, оскільки не було достатньо часу для вивчення і аналізу наданих документів.
- ОСОБА_16 та ОСОБА_17 постійно проживають за кордоном, про що відомо членам правління ОСББ «Площа Ринок 43», однак вказаних осіб не було повідомлено про проведення загальних зборів ОСББ.
-у повідомленні про проведення позачергових загальних зборів ОСББ «Площа Ринок 43» зазначено про відсутність можливості взяти участь в загальних зборах дистанційно в режимі відеоконференції.
- після проведення загальних зборів, позивачі просили надати їм для ознайомлення документи про діяльність ОСББ, однак такі прохання було проігноровано.
-в подальшому, для ознайомлення з документами про діяльність ОСББ було подано два адвокатські запити, які просто не забирають з пошти члени правління.
- ОСОБА_3 надіслав заяву з прохання надати для ознайомлення документи про діяльність ОСББ з можливість зробити фотокопії, однак таку заяву також проігноровано членами правління.
- у повідомленні про проведення позачергових загальних зборів ОСББ «Площа Ринок 43», що датоване 03.09.2025 не вказано про те, хто є ініціатором проведення позачергових загальних зборів ОСББ.
- у повідомленні про проведення позачергових загальних зборів ОСББ «Площа Ринок 43» не було зазначено про питання щодо затвердження кошторисної документації «Ремонтно-реставраційні роботи у будинку на АДРЕСА_1 . Пам'ятка архітектури», виконаної ОСОБА_8 від 17 вересня 2025 року. Така документація була відсутня на загальних зборах, про її наявність позивачам не було відомо і ніхто з позивачів з нею не ознайомлювався.
2. щодо порушення законодавства про охорону культурної спадщини:
- кошторисна документація «Ремонтно-реставраційні роботи у будинку на АДРЕСА_1 . Пам'ятка архітектури», виконана ОСОБА_8 , датована 17 вересня 2025 року була відсутня на загальних зборах ОСББ та не надана для ознайомлення жодному із позивачів.
- вже 19 вересня 2025 року, тобто лише через два дні, вирішувалося питання про затвердження такої документації на позачергових загальних зборах.
3. щодо голосування:
- загальна площа всіх приміщень у будинку становить 1226,3 кв.м (що дорівнює 1226,3 голосам).
- ОК «Площа Ринок,43» належить допоміжне приміщення №1,2,3,4,15, нежитлові приміщення № ХІ, ХІІ, тераса, мансарда загальною площею 449 кв.м.
- ОСОБА_18 належить нежитлове приміщення І-ІІ загальною площею 42,9 кв.м.
- ТОВ «Карліз Плюс» належить квартира АДРЕСА_3 загальною площею 117,9 кв.м.
- ОСОБА_5 належить нежитлове приміщення підвал ІІІ загальною площею 27,8 кв.м.
- ОСОБА_19 належить підвальне приміщення ІV а загальною площею 16,5 кв.м.
- ОК «Площа Ринок, 3» належать нежитлові приміщення ІІІ, V, VI, VII загальною площею 90,8 кв.м.
- ЖБК «Ватра» належить підвал VI загальною площею 9,1 кв. м.
- ТОВ «Дівідо» належить підвал VІ б загальною площею 5,1 кв.м.
- ТОВ «Ельдо Інвест» належить нежитлове приміщення VII загальною площею 6 кв.м.
- ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_4 загальною площею 59,6 кв.м.
- ОСОБА_1 належить 1/2 квартири
АДРЕСА_5 ОСОБА_20 ) належить 1/2 квартири АДРЕСА_6 загальною площею 77,6 кв.м., тобто 38,8 кв.м.
- ОСОБА_7 належать квартири АДРЕСА_7 загальною площею 66,1 кв.м.
- ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_8 загальною площею 74,6 кв. м.
- ОСОБА_21 , ОСОБА_22 належить квартира АДРЕСА_9 загальною площею 81,6 кв.м.
- ОСОБА_3 належить квартира
АДРЕСА_10 належить квартира АДРЕСА_8 загальною площею 49,6 кв. м.
- ОСОБА_23 є користувачем квартири АДРЕСА_11 загальною площею 39,1 кв. м., що належить до комунальної власності, тобто Львівській міській раді.
- згідно з протоколом №19/09/2025, на зборах 19.09.2025 р. зареєструвалися співвласники, які сукупно володіють 984 кв.м (голосами), що становить 80,2% від загальної площі.
- шість позивачів у даній справі володіють в загальній кількості нерухомістю площею 252,6 кв. м, однак голоси присутніх на зборах позивачів обраховано неправильно, що впливає на загальну картину розподілу голосів учасників загальних збрів ОСББ.
- група осіб, яка володіє в більшості нежитловими приміщеннями в будинку (більша частина з яких раніше були допоміжними: підвали, горище та ін.) та ніколи не проживала в будинку АДРЕСА_1 має абсолютний домінуючий (вирішальний) вплив, який дозволяє приймати будь-які рішення в ОСББ всупереч волі та інтересам інших співвласників, включаючи Позивачів.
- рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2019 у справі №461/4181/18, залишеного без змін постановами апеляційного та Верховного Суду, встановлено, що приміщення 1,2,3,4, передані на баланс ОСББ «Площа Ринок,43» є допоміжними та належать до спільного майна співвласників багатоквартрирного будинку.
- у справі №461/107/18 Верховний Суд встановив, що приміщення №15 є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, відноситься до спільного майна співмешканців та призначене для обслуговування будинку і забезпечення потреб його мешканців.
В ході розгляду справи, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечив проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як зазначалось, заявляючи вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Площа Ринок, 43», позивач стверджував про порушення процедури скликання та проведення загальних зборів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвасників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень статті 10 вищезазначеного закону.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про об'єднання співвасників багатоквартирного будинку» повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку.
У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про:
1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів;3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.
У постановах Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №924/1146/21 та від 26.10.2022 у справі №916/1010/21 вказано, що порушення порядку повідомлення співвласника під час скликання та проведення загальних зборів не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є їх прийняття за відсутності кворуму, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирного будинку» співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.
Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Відповідно до ст. ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, адже голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, а тому у даному випадку не має значення розмір частки позивача у статутному капіталі товариства щодо її достатності для суттєвої зміни рішення, що оскаржується; можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування). Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17, від 06.03.2018 у справі №907/167/17, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19, від 10.10.2019 у справі №916/1807/17, від 12.01.2025 у справі №916/1143/21.
Відповідно до паспорту об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини житловий будинок за адресою: пл. Ринок, 43 у м. Львові є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний № 326/40).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини станом на час виникнення спірних правовідносин є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Відповідно до пункту 3.10 ДБН А.2.2-14:2016 «Склад та зміст науково- проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування» науково-дослідні роботи це комплекс досліджень, які проводяться з метою отримання нових або уточнення існуючих даних про об'єкт проектування, і які передують розробленню науково-проектної документації
Відповідно до пункту 3.11 ДБН А.2.2-14:2016 науково-проектна документація це сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам'ятки.
Відповідно до пункту 4.5 ДБН А.2.2-14:2016 до науково-дослідних робіт належать: а) попередні роботи; б) роботи з обстежень (для розроблення науково-проектної документації на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи); в) комплексні наукові дослідження.
Відповідно до пункту 4.6 ДБН А.2.2-14:2016 до науково-проектної документації належать: а) документація на протиаварійні роботи; б) документація на невідкладні консерваційні роботи; в) ескізний проект (ЕП); г) проект (П); д) робочий проект (РП); е) робоча документація (Р).
Оскільки будинок є пам'яткою архітектури національного значення, для проведення ремонтно-реставраційних робіт необхідний письмовий дозвіл Міністерства культури та стратегічних комунікацій, який видається на підставі погодженої науково- проектної документації (відповідно до статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Очевидно, що вчинити всі необхідні дії, пов'язані з погодженням такої документації у профільному міністерстві, та отримати дозвіл у дводенний строк фізично неможливо. Це доводить, що на момент голосування у Відповідача був відсутній обов'язковий дозвіл, який видається виключно на підставі погодженої науково- проектної документації.
Однак, незважаючи на викладені обставини, на загальних зборах ОСББ «Площа Ринок 43» було прийнято рішення про проведення ремонтно-реставраційних робіт в будинку на площі Ринок, 43 та створення ремонтного фонду на загальну суму 17 328 830,00 грн та резервного фонду на загальну суму 250 018,08 грн і зобов'язано членів ОСББ сплачувати кошти до зазначених фондів вже з 19 жовтня 2025 року.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 15 ст. 6 Закону).
Загальна площа всіх приміщень у будинку становить 1226,3 кв.м (що дорівнює 1226,3 голосам).
ОК «Площа Ринок,43» належить допоміжне приміщення №1,2,3,4,15, нежитлові приміщення № ХІ, ХІІ, тераса, мансарда загальною площею 449 кв.м.
ОСОБА_18 належить нежитлове приміщення І-ІІ загальною площею 42,9 кв.м. ТОВ «Карліз Плюс» належить квартира АДРЕСА_3 загальною площею 117,9 кв.м. ОСОБА_5 належить нежитлове приміщення підвал ІІІ загальною площею 27,8 кв.м. ОСОБА_19 належить підвальне приміщення ІV а загальною площею 16,5 кв.м. ОК «Площа Ринок, 3» належать нежитлові приміщення ІІІ, V, VI, VII загальною площею 90,8 кв.м. ЖБК «Ватра» належить підвал VI загальною площею 9,1 кв. м. ТОВ «Дівідо» належить підвал VІ б загальною площею 5,1 кв.м. ТОВ «Ельдо Інвест» належить нежитлове приміщення VII загальною площею 6 кв.м. ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_4 загальною площею 59,6 кв.м. ОСОБА_1 належить 1/2 квартири АДРЕСА_6 загальною площею 77,6 кв.м, тобто 38,8 кв.м. Ваврів ( ОСОБА_24 ) належить 1/2 квартири АДРЕСА_6 загальною площею 77,6 кв.м, тобто 38,8 кв.м. ОСОБА_7 належать квартири АДРЕСА_7 загальною площею 66,1 кв.м. ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_8 загальною площею 74,6 кв. м. ОСОБА_21 , ОСОБА_22 належить квартира АДРЕСА_9 загальною площею 81,6 кв.м. ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_12 загальною площею 49,6 кв. м. ОСОБА_23 є користувачем квартири АДРЕСА_11 загальною площею 39,1 кв. м, що належить до комунальної власності, тобто Львівській міській раді.
Як вбачається з інформаційної довідки № 466853429 від 05.03.2026, право власності на допоміжне приміщення № 1, загальною площею 19,8 кв.м, допоміжне приміщення № 2, загальною площею 19, 4 кв.м, допоміжне приміщення № 3, загальною площею 68,5 кв.м, допоміжне приміщення № 4, загальною площею 24, 5 кв.м, зареєстроване за обслуговуючим кооперативом «Площа Ринок, 43» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.05.2018.
22.11.19 протоколом позачергових загальних зборів співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» вирішено схвалити державну реєстрацію належного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок,43» допоміжного приміщення № 15, загальною площею 48,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Львів, пл. Ринок.43 ( питання порядку денного № 3).
22.11.2019 на підставі акту приймання-передачі ОСББ «Площа Ринок, 43» внесло допоміжне приміщення № 15 загальною площею 48,2 кв.м. як додатковий пайовий внесок в Обслуговуючий кооператив «Площа Ринок, 43».
Відповідно до інформаційної довідки № 466853245 від 05.03.2026 право власності на допоміжне приміщення № 15, зареєстроване за Обслуговуючим кооперативом «Площа Ринок, 43».
При цьому, під час передачі зазначених приміщень їхнє цільове призначення не змінювалося, вони залишаються допоміжними приміщеннями, призначеними для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення потреб його мешканців.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, «ладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Згідно частин першої-другої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02.03.2004 у справі № 4-рп/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_25 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т. ін.),
Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
У Рішенні від 09.11.2011 у справі № 14-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_26 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Конституційний Суд України вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення, як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку, має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.
Аналогічні приписи містить частина друга статті 382 ЦК України, згідно з якою власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням.
І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 липня 2018 року у справі №916/2069/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 904/1040/18, від 15травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від 06 серпня 2019 року у справі № 914/843/17.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.12.2020 у справі № 914/554/19: «Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об'єкт цивільних прав".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц у спорі щодо незаконного переобладнання горища багатоквартирного будинку викладено, зокрема, висновок про те, що допоміжні приміщення багатоквартирного (у тому числі двоквартирного) будинку не можуть бути окремо відчужені як такі, не можуть бути сформовані як окремий об'єкт нерухомості й речове право на них не може бути зареєстроване (у тому числі й за власниками квартир в будинку). Тобто допоміжні приміщення багатоквартирного (у тому числі двоквартирного) будинку, як і елементи спільного майна такого будинку взагалі, є обмежено оборотоздатними.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності ( ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону ( ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до статуту ОСББ «Площа Ринок, 43», затвердженого 07.03.2025, ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ПЛОЩА РИНОК, 43» (далі - об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) АДРЕСА_13 . відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до п.7 статуту, кожний співвласник ( його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім пункту 4 цього розділу.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Таким чином, аналіз положень законодавства, яке регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, а також положень статуту ОСББ «Площа Ринок. 43» дає підстави для висновку, що при визначенні кількості голосів співвласників на загальних зборах повинні враховуватись виключно площі квартир та нежитлових приміщень, що перебувають у приватній чи комунальній власності співвласників будинку.
Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку за своєю правовою природою призначені для забезпечення експлуатації будинку та обслуговування його мешканців, а відтак входять до складу спільного майна співвласників і не можуть виступати самостійним об'єктом для визначення кількості голосів на загальних зборах. Надання голосів, розрахованих виходячи з площі таких приміщень, фактично призводить до штучного збільшення кількості голосів окремого суб'єкта та порушує принцип пропорційності участі співвласників у прийнятті рішень щодо управління спільним майном.
У свою чергу, використання площ допоміжних приміщень для визначення кількості голосів суперечить як вимогам законодавства, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, так і положенням статуту ОСББ «Площа Ринок, 43», якими передбачено порядок обчислення голосів виключно з урахуванням площ квартир та нежитлових приміщень.
За таких обставин підрахунок голосів, здійснений під час проведення загальних зборів 19.09.2025, не може вважатися таким, що відповідає вимогам законодавства та установчих документів об'єднання, оскільки здійснений із порушенням встановленого порядку визначення кількості голосів співвласників. Таке порушення безпосередньо впливає на результати голосування та легітимність прийнятих рішень, що свідчить про наявність правоих підстав для визнання рішення загальних зборів недійсним.
Згідно частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вже зазналось, відповідач в судовому засіданні зазначив, що оскільки оскаржуване рішення не було підтримане Офісом охорони культурної спадщини ЛМР, а також викликало невдоволення частини мешканців будинку, Відповідач визнає позов та не заперечує проти його задоволення, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» просило суд прийняти цю заяву про визнання позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів ОСББ «Площа Ринок, 43» оформлене протоколом №19/09/2025 від 19.09.202 є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, 50 % судового збору покладається на відповідача в розмірі 7267,2 грн, що становить 1211,20 грн на кожного позивача.
Для повернення з державного бюджету решти 50% судового збору позивачу слід звернутися до суду із відповідною заявою про повернення судового збору.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 185, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Визнати недійсним рішення позачергових Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 43» оформлене протоколом № 19/09/2025 від 19.09.2025.
3. 1. Позовні вимоги задоволити.
2. Визнати недійсним рішення позачергових Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 43» оформлене протоколом № 19/09/2025 від 19.09.2025.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» (79008, м. Львів, пл. Ринок, буд. 43, ЄДРПОУ 38056840) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_14 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,2 грн понесених судових витрат.
4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» (79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок, буд. 43, ЄДРПОУ 38056840) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211,2 грн понесених судових витрат.
5. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» (79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок, буд. 43, ЄДРПОУ 38056840) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1211,2 грн понесених судових витрат.
6. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» (79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок, буд. 43, ЄДРПОУ 38056840) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 1211,2 грн понесених судових витрат.
7. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» (79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок, буд. 43, ЄДРПОУ 38056840) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1211,2 грн понесених судових витрат.
8. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок, 43» (79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок, буд. 43, ЄДРПОУ 38056840) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_18 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 1211,2 грн понесених судових витрат.
9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 29.04.2026.
Суддя Березяк Н.Є.