вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
30 квітня 2026 рокуСправа № 912/983/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,
розглянувши заяву №б/н від 28.04.2026 Акціонерного товариства "ОТП Банк"
про забезпечення позову (що подається одночасно з позовною заявою)
у справі №912/983/26
за позовом: Акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк" ), код ЄДР 21685166, вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033
до відповідача 1.: Сільськогосподарського кооперативу "Україна" (далі - СК "Україна"), код ЄДР 30564502, вул. Гагаріна, 1, село Млинок (з), Онуфріївський район, Кіровоградська область, 28123
відповідача 2.: гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), РОНКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 8 163 842,08 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява АТ "ОТП Банк" до СК "Україна", гр. Різника М.Ю. з вимогами:
1. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського кооперативу "Україна" (ЄДРПОУ: 30564502), що зареєстроване за адресою: 28123, Кіровоградська область, Онуфріївський район, село Млинок(з), вулиця Гагаріна, будинок 1, ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (ЄДРПОУ: 21685166), що зареєстроване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, заборгованість за Договором про надання банківських послуг № CR 24-501/500-2 від 18.06.2024 у сумі 8 163 842,08 гривень (вісім мільйонів сто шістдесят три тисячі вісімсот сорок дві гривні, 08 копійок), яка складається з: 7 731 532,21 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 432 309,87 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
2. Стягнути з Відповідачів на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 21685166) судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до умов Договору про надання Банківських послуг CR 24-501/500-2 від 18.06.2024 та Кредитних заявок СК "Україна", АТ "ОТП Банк" видано Клієнту: 15.11.2024 - транш в розмірі 625 000,00 грн.; 18.11.2024 - транш в розмірі 667 000,00 грн.; 20.11.2024 - транш в розмірі 300 000,00 грн.; 22.11.2024 - транш в розмірі 580 000,00 грн.; 28.11.2024 - транш в розмірі 343 000,00 грн.; 20.01.2025 - транш в розмірі 1 018 000,00 грн.; 17.02.2025 - транш в розмірі 2 930 400,00 грн.; 04.03.2025 - транш в розмірі 340 000,00 грн.; 05.03.2025 - транш в розмірі 1 860 000,00 грн.; 09.05.2025 - транш в розмірі 336 600,00 грн.; 04.11.2025 - транш в розмірі 1 291 050,00 грн.; 06.11.2025 - транш в розмірі 880 950,00 грн.; 07.11.2025 - транш в розмірі 343 000,00 грн.; 05.12.2025 - транш в розмірі 300 000,00 грн.;
Загалом сума виданого кредиту склала 11 815 00,00 грн., з яких погашено 4 083 467,79 грн.
За таких обставин, станом на 18.03.2026 заборгованість СК "Україна" за кредитним договором № CR24-501/500-2 від 18.06.2024 складає 8 163 842,08 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань по Договору про надання банківських послуг №CR24-501/500-2 між Банком та Різник Михайлом Юрійовичем 18.06.2024 укладено Договір поруки №SR 24-769/500.
Позичальник та Поручитель порушили умови Договору про надання Банківських послуг №CR 24-501/500-2 від 18.06.2024, Договору поруки №SR 24- 769/500 від 18.06.2024 та не сплатили належні до сплати суми за Банківською послугою - Кредитна лінія.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву №б/н від 28.04.2026 про забезпечення позову (що подається одночасно з позовною заявою) з вимогами:
Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею (га): 3.1612, кадастровий номер: 5322480700:05:000:0246, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2605152353020 та квартиру АДРЕСА_3 , які належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), в рамках загальної суми заборгованості по Договору про надання банківських послуг №СЯ 24-501/500-2 від 18.06.2024 у розмірі 8 163 842,08 (вісім мільйонів сто шістдесят три тисячі вісімсот сорок дві гривні, 08 копійок) гривень;
Не застосовувати зустрічне забезпечення в порядку передбаченому ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив таке.
Враховуючи, що Позичальник не погасив заборгованість по Кредитному договору, Банк вважає, що зможе у майбутньому задовольнити свої вимоги за рахунок майна, яке належить фінансовому поручителю - ОСОБА_1 .
Розмір заборгованості за Договором про надання банківських послуг №СЯ 24-501/500-2 від 18.06.2024 становить 8 163 842,08 грн., що є значною сумою. У випадку відчуження ОСОБА_1 належного йому на праві власності нерухомого майна до набрання можливим рішенням суду законної сили, Позивач буде позбавлений можливості стягнути з відповідачів суму заборгованості за Кредитним договором за рахунок продажу належного їм майна.
Банк переконаний, що Відповідач-2 - ОСОБА_1 може здійснити дії по відчуженню нерухомого майна, яке належить йому на праві приватної власності для уникнення відповідальності по Договору поруки та Договору про надання банківських послуг.
Накладення арешту на нерухоме майно є співмірним до заявлених позовних вимог та не порушує законних прав та інтересів ОСОБА_1 , адже розмір позовних вимог є більше вартості квартири та земельної ділянки. Крім того, запропонований Позивачем захід забезпечення позову лише тимчасово обмежуватиме Власника у праві розпоряджатися таким майном на час судового розгляду справи та буде скасований у випадку відхилення вимог Банку. В той же час, якщо ОСОБА_1 має намір використати своє право на розпорядження майном та відчужити його до ухвалення судом рішення, накладення арешту, з огляду на те, що факт відчуження зробить неможливим виконання рішення суду, є більш ніж доцільним. Однак, при умові, що Відповідач-2 не має наміру відчужувати таке майно, його арешт не матиме жодних наслідків для Власника.
Можливість ОСОБА_1 у будь-який момент розпорядитися наявним на підставі права власності нерухомим майном, вважає, є беззаперечною, а тому таке розпорядження в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) може свідчити про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі№905/448/22).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22).
Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивачем до заяви про забезпечення позову додано платіжне доручення №2901622853 від 23.04.2026, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи зазначену заяву позивача, господарський суд виходить з такого.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з ч. 5-6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вжитті таких заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 4 ст. 137 ГПК України)
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків арешту належного відповідачеві майна.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.
Так, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного суду від 19.07.2024 у справі №917/1862/21.
Позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею (га): 3.1612, кадастровий номер: 5322480700:05:000:0246, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2605152353020 та квартиру АДРЕСА_3 , які належить на праві приватної власності Різник Михайлу Юрійовичу (ІПН: НОМЕР_1 ), в рамках загальної суми заборгованості по Договору про надання банківських послуг №СЯ 24-501/500-2 від 18.06.2024 у розмірі 8 163 842,08 грн.
Разом з тим, позивач не зазначив вартості майна, на яке просить накласти арешт, що позбавляє господарський суд можливості дослідити співмірність заходів забезпечення позову.
Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Саме по собі припущення потенційної можливості відповідачів розпоряджатися коштами та майном та потенційної можливості ухилення відповідачів від виконання судового рішення у разі задоволення позову не є підставою вважати, що існують такі ризики.
Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач обмежився загальними посиланнями на можливість відповідача розпорядитися належним йому майном, що саме по собі не може автоматично свідчити про наявність ризику невиконання майбутнього судового рішення в даному випадку, виходячи з конкретних обставин даної справи.
Таким чином, з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів існування реального, а не гіпотетичного ризику утруднення виконання судового рішення, порушенням заявником принципів адекватності, співмірності, господарський суд приходить до висновку, що заявлені заходи забезпечення позову не відповідають нормам чинного процесуального законодавства України, а тому підстави для їх застосування в даному випадку відсутні.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У зв'язку з відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову, сплачена позивачем сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.
Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. 136-137, 140, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви №б/н від 28.04.2026 АТ "ОТП Банк" про забезпечення позову (що подається одночасно з позовною заявою), відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Копії ухвали направити позивачу та відповідачу 2. через систему "Електронний суд", відповідачу 1. засобами поштового зв'язку.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.