вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/174/25
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд» від 27.02.2026 (вх. № суду 1623) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 911/174/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Траско Інвест Україна», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд», м. Київ
про стягнення 4 360 028,03 грн
представники учасників справи: не з'явились
встановив:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходилась справа № 911/174/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Траско Інвест Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд» про стягнення 4 360 028,03 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2025 позовні вимоги були задоволені частково; закрито провадження у справі в частині стягнення 400 000,00 грн заборгованості; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Траско Інвест Україна» 1 509 583,90 коп. заборгованості, 639 888,62 грн. пені, 406 099,62 грн інфляційних нарахувань, 121 959,97 грн 3 % річних, 36 930,39 грн судового збору та 40 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині в позові відмовлено.
05.01.2026 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2025, яке набрало законної сили 15.12.2025, був виданий відповідний наказ.
27.02.2026 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд» надійшла заява (вх. № 1623) про визнання наказу у справі № 911/174/25 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначає про добровільне та повне виконання рішення суду у справі № 911/174/25.
Ухвалою суду від 02.03.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.03.2026.
09.03.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Траско Інвест Україна» надійшли заперечення (вх. № 3961/26), в яких позивач заперечує проти задоволення заяви, оскільки у разі добровільного погашення боржником заборгованості відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а боржнику достатньою надати докази повної оплати заборгованості до державного виконавця з метою подальшого закриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 №910/9026/13.
Сутність процедури визнання наказу таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом наказу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Відповідачем на користь позивача були сплачені суми заборгованості та судові витрати, що підтверджується платіжними інструкціями: № 1159 від 09.06.2025 на суму 500 000,00 грн., № 1174 від 10.06.2025 на суму 1 009 583,90 грн., № 2786 від 19.12.2025 на суму 639 888,62 грн., № 2787 від 19.12.2025 на суму 406 099,62 грн., № 2788 від 19.12.2025 на суму 121 959,97 грн., № 2789 від 19.12.2025 на суму 36 930,39 грн., № 2790 від 19.12.2025 на суму 40 000,00 грн.
Таким чином обов'язок відповідача перед позивачем зі сплати за рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2025 у справі № 911/174/25 - 1 509 583,90 коп. заборгованості, 639 888,62 грн. пені, 406 099,62 грн інфляційних нарахувань, 121 959,97 грн 3 % річних, 36 930,39 грн судового збору та 40 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, відсутній у зв'язку з його припиненням внаслідок добровільного виконання.
Враховуючи вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд» від 27.02.2026 (вх. № суду 1623) про визнання наказу у справі № 911/174/25 таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
постановив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд» від 27.02.2026 (вх. № суду 1623) про визнання наказу у справі № 911/174/25 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
2. Визнати наказ Господарського суду Київської області від 05.01.2026 у справі №911/174/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Центробуд» (03189, м. Київ, вул. Успішна, 15, код ЄДРПОУ 31025135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Траско Інвест Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, корп. А, офіс 411, код ЄДРПОУ 30728468) 1 509 583 (один мільйон п'ятсот дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 90 коп заборгованості, 639 888 (шістсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 62 коп. пені, 406 099 (чотириста шість тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 62 коп інфляційних нарахувань, 121 959 (сто двадцять одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 97 коп 3 % річних, 36 930 (тридцять шість тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 39 коп судового збору та 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано - 29.04.2026
Суддя О.О. Христенко