вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" квітня 2026 р. м. Київ
Справа № 911/1202/26
Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфорг» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» заборгованості у розмірі 7 486,33грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфорг» (далі - заявник, ТОВ «Альфорг») звернулося до Господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» (далі - боржник, ТОВ «Креатор Компані») 7 486,33грн, що складається з: 1 088,70грн - основний борг; 96,76грн - 3% річних за період з 04.11.2025 по 15.04.2026; 167,41грн - втрати від інфляції за період з 04.11.2025 по 15.04.2026; 6 133,46грн - вартості неповернутого майна.
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на порушення боржником зобов'язань за договором від 19.03.2024 №W3Z48/0F на спостереження пультом централізованого спостереження і технічного обслуговування системи протипожежної автоматики в частині оплати послуг та повернення приймально-контрольного приладу у встановлений договором строк.
29.04.2026 судом видано судовий наказ за відповідною заявою щодо стягнення з боржника на користь заявника 1 088,70грн - основного боргу, 96,76грн - 3% річних, 167,41грн - втрат від інфляції, 6 133,46грн - вартості неповернутого майна та 266,24грн - судового збору.
У поданій заяві заявник просив стягнути з боржника також 59,46грн витрат на відправлення роз'яснення адвоката як додаткового повідомлення боржника про розірвання договору та 5 000грн в рахунок оплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Між тим, у відповідній частині подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, визначених ст.148 ГПК України, особі, якій належить право вимоги.
Як встановлено ч.1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, ч.2 такої статті визначає, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
В силу п.3 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п.1) та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.4).
Згідно ч.ч.1-2 ст.126 ГПК України: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як визначено ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, судові витрати на професійну правничу допомогу, а також інші витрати (на відправлення роз'яснення адвоката як додаткового повідомлення боржника про розірвання договору) підлягають розподілу між сторонами лише за результатами розгляду справи у порядку позовного провадження, що у свою чергу забезпечує дотримання принципів змагальності сторін та пропорційності у господарському судочинстві.
Натомість ч.2 ст.12 ГПК України встановлено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому, п.7 ч.1 ст.155 ГПК України передбачено, що суд під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Таким чином, під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не надає висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість заявлених вимог.
В свою чергу, стягнення з ТОВ «Креатор Компані» витрат на правову допомогу за укладеним між ТОВ «Альфорг» та ФОП Матарикіною С.П. договором від 08.08.2024 №08/08 про надання правової допомоги з адвокатом суперечить самій суті наказного провадження, так як договір не є укладеним між заявником та боржником, а також позбавляє боржника права подати заперечення або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки наказне провадження не передбачає вчинення таких дій та розгляд відповідних клопотань та заяв.
За таких обставин, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні та те, що процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору під час розгляду справи у порядку наказного провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Альфорг» в частині видачі судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000грн та 59,46грн витрат на відправлення роз'яснення адвоката як додаткового повідомлення боржника про розірвання договору.
Частиною 3 ст.152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
З урахуванням зазначеного, суд відмовляє у видачі судового наказу за поданою заявою у відповідній частині.
Згідно ч.2 ст.153 ГПК України: відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст.152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою; заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.152-154, 233-234 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфорг» у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» 59,46грн витрат на відправлення роз'яснення адвоката як додаткового повідомлення боржника про розірвання договору та 5 000грн в рахунок оплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова