вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" квітня 2026 р. м. Київ
Справа № 911/3606/25
За позовом фізичної особи-підприємця Обець Ірини Олександрівни
до фізичної особи-підприємця Денисенка Віктора Івановича
про стягнення 108 953,92грн
Суддя А.Р.Ейвазова
Без виклику представників сторін
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.04.2026 задоволено частково позов фізичної особи-підприємця Обець Ірини Олександрівни (далі - позивач, ФОП Обець І.О.) та:
- стягнуто на її користь з фізичної особи-підприємця Денисенка Віктора Івановича (далі - ФОП Денисенко В.І,) 99275грн - основного боргу, 272,96грн - 3% річних, 618,30грн - втрат від інфляції, 2 820,58грн - пені, а також 2862,17грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором;
- відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 275,18грн - втрат від інфляції, 77,90грн - 3% річних, 805грн - пені, 4 809грн - штрафу.
У день прийняття рішення - 28.04.2026 судом отримано відзив на позовну заяву, який подано через систему «Електронний суд» відповідачем з порушенням строку, встановленого 1 ст.251 ГПК України. У відзиві відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
До змісту відзиву відповідачем включено питання позивачу на підставі ст.90 ГПК України.
Також, 28.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що відповідачу знадобився час на вивчення наявних матеріалів справи, напрацювання позиції у справі та пошук джерел доказів та збирання доказів у справі, щоб забезпечити дотримання вимоги про подання таких доказів разом із відзивом. Відповідач посилається на те, що ним витребуванні відомості з регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях щодо зареєстрованих транспортних засобів у відповідача в період з вересня по жовтень 2025 року, без отримання яких, відповідач був позбавлений можливості належним чином сформувати свою позицію, однак, таку відповідь отримав лише 28.04.2026.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає подану заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подання відзиву у справі, яка розглядається у спрощеному проваджені, встановлено законом - ч.1 ст.251 ГПК України.
Провадження у даній справі відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 30.12.2025 (а.с.84-85).
Як визначено ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи відсутність у відповідача на момент прийняття такої ухвали електронного кабінету, копія ухвали від 30.12.2025 направлена відповідачу - рекомендованим поштовим відправленням №R067071936403, яке повернуто відділенням поштового зв'язку з довідкою від 21.01.2026, у якій причин повернення не зазначені (а.с.95-97). Водночас, адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідає адресі відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як станом на 02.12.2025 (а.с.53), так і станом на 28.01.2026 (а.с.98).
Окрім того, ухвала від 30.12.2025 направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 30.12.2025, зареєстрована у реєстрі 30.12.2025 за №133009491 та оприлюднена 31.12.2025.
З матеріалів справи вбачається, що за заявою представника відповідача - адвоката Червоняка С.П. від 05.03.2026, такій особі надано доступ до матеріалів справи в електронному вигляді.
В силу ч.7 ст.6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена представнику відповідача - адвокату Червоняку С.П. до електронного кабінету 06.03.2026 о 13:20.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому, відповідно до ч.7 такої статті, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, ухвала про відкриття проваджена у справі вручена відповідачу 06.03.2026, тому останнім днем строку, встановленого ч.1 ст.251 ГПК України для подання відзиву на позов, є 23.03.2026 (згідно ч.4 ст.116 ГПК України, оскільки 21.03-22.03.2026 - неробочі дні).
Подавши відзив на позов лише 28.04.2026 відповідач допустив порушення строку на подання відзиву.
Як визначено ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч.4 ст.119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вказаною статтею не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Так, причини пропуску строку можуть вважатися поважними, якщо вони відповідають одночасно усім таким умовам: обставина або кілька обставин безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у встановлений строк; відповідні обставини не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ці обставини виникли протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується доказами.
Водночас, наведені відповідачем обставини пропуску строку на подання відзиву не є поважними з огляду на таке.
В силу п.6 ч.3 ст.165 ГПК України відзив повинен містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Так, посилання відповідача на те, що ним вчинялися дії щодо виявлення транспортних засобів, які зареєстровані за самим же відповідачем, ніяким чином не перешкоджала поданню відзиву із зазначенням про здійснені адвокатом запити та неможливість подати докази у встановлений строк.
Окрім того, відповідач, фактично витребовував інформацію, якою сам же й володів, оскільки намагався отримати відомості щодо зареєстрованих за ним транспортних засобів у спірний період, тобто, відносно майна яке перебувало у власності ФОП Денисенка В.І.
Відсутність таких даних не позбавляла відповідача можливість висловити свої заперечення по суті заявлених вимог, так як саме відповідач є власником транспортних засобів та відповідно володів такою інформацію.
При цьому, згідно ч.3 ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
У відповідності до п.1 ч.6 ст.165 ГПК України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Однак, частиною 8 ст.80 ГПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, неможливість подання суду доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від особи, має бути обґрунтовано такою особою, а вчинення відповідачем в межах строку, визначеного ч.1 ст.251 та ч.3 ст.80 ГПК України дій з пошуку відповідних доказів, інформація відносно яких отримана вже поза строком зазначених норм - могла бути поважною причиною для поновлення строку на подання доказів.
Частиною 1 ст.43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Господарський процесуальний закон покладає на сторони обов'язок щодо добросовісності їх дій, оскільки це сприятиме встановленню дійсних прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах. Лише здійснення сторонами своїх процесуальних прав для досягнення тих процесуальних цілей, які визначені законом, та сумлінне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків може забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи. Добросовісність у відповідному контексті слід розуміти як використання правових важелів процесуального статусу сторони виключно для досягнення встановленої законом процесуальної мети.
Однак, маючи можливість подати відзив у визначений ч.1 ст.251 ГПК України строк, відповідач фактично звернувся до суду з ним та з відповідним клопотанням більше ніж через місяць по завершенню такого строку, без обґрунтувань дійсних обставин, які об'єктивно заважали відповідачу реалізувати надане йому право.
Також слід зазначити, що обсяг матеріалів справи на момент ознайомлення з нею представника відповідача складав до 100 сторінок, що не можна вважати значним обсягом.
Таким чином наведені обставини не є такими, що свідчать про поважність причин пропущення встановленого законом строку.
Окрім того, відповідна справа вже розглянута по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 119, 165, 182, 233-235 Господарського процесуального кодексу України,суд
1. Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Денисенка Віктора Івановича про поновлення процесуального строку на подання відзиву (вх.№3786 від 28.04.2026).
2. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова