вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про визнання / відхилення вимог кредитора
"28" квітня 2026 р. Справа № 911/2958/25
Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши матеріали за заявою Головного управління ДПС у Київській області з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 8073 від 26.11.2025 року)
у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сат Агро»
За участі: не з'явились
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сат Агро» (далі - боржник, банкрут) на стадії розпорядження майном.
Ухвалою від 03.11.2025, зокрема, відкрито провадження у справі №911/2958/25 про банкрутство боржника; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кононенко (Ткаченко) Ольгу Володимирівну (далі - арбітражний керуючий, розпорядник майна).
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство здійснено 03.11.2025.
До Суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 93 805 250,35 грн.
27.04.2026 до Суду від арбітражного керуючого надійшла заява про результати розгляду вимог кредитора.
У судовому засіданні 28.04.2026 учасники у справі про банкрутство участь не взяли.
Секретар судового засідання доповів суду, що учасники процесу, які не з'явились у судове засідання були належним чином повідомленні про дату, час і місце в порядку, передбаченому ГПК України.
За змістом ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 28.04.2026 за відсутності представників учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
Розглянувши заяву, зазначає наступне.
Заява з грошовими вимогами кредитора до боржника обґрунтована неналежним виконанням податкових зобов'язань, в зв'язку з чим кредитор просить суд визнати грошові вимоги сумі 93 805 250,35 грн. пені.
Арбітражний керуючий визнав грошові вимоги кредитора до боржника в повному обсязі.
Кредитором було прийнято Акт № 34233/10-36-07-09/41480205 від 11.07.2025 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сат Агро» з питань дотримання вимог валютного законодавства України, згідно інформації Національного банку України, наданою АТ "Державний ощадний банк України", при розрахунках за зовнішньо-економічними контрактом № SD0406 від 04.06.2024, № SAT-DVU080724 від 08.07.2024, № SE2607 від 26.07.2024, № SAT-DVU-120824 від 12.08.2024, № 23/08-22 від 23.08.2022, за період з 23.08.2022 по 08.07.2025.
У висновку до зазначеного акту вказано, що 4. перевіркою пункту 3.1. плану перевірки встановлено, порушення ТОВ "Сат Агро" частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме, порушено граничні строки розрахунків по зовнішньо-економічним контрактам на загальну суму 346 295,25 доларів США (еквівалент 14 203 940,40 гривень), 2 666 733,60 євро (еквівалент 119 277 674,08 гривень), а саме:
від 23.08.2022 № 23/08-22, на суму 13 119,20 євро;
від 08.07.2024 № SAT-DVU-080724, на суму 223 074,00 доларів США;
від 12.08.2024 № SAT-DVU-120824, на суму 123 221,25 доларів США;
від 04.06.2024 № SD0406, на суму 2489 403,70 євро;
від 26.07.2024 №SE2607, на суму 164 210,70 євро.
Кредитором прийнято Податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 №38567/0709, яким повідомлено боржника що на підставі акта перевірки 34233/10-36-07-09/41480205, від 11.07.2025 встановлено порушення статті 13 (частини 2) Закону України від 21 червня 2018 № 2473 - VIII «Про валюту і валютні операції» у вигляді порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами № SD0406 від 04.06.2024. N SAT-DVU-080724 від 08.07.2024, № SE2607 від 26.07.2024, № SAT-DVU-120824 від 12.08.2024, № 23/08-22 від 23.08.2022 -період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 3 23.08.2022 по 08.07.2025 та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ст.13 (частини 5) Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 93 805 250,36 грн.
Докази направлення податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 №38567/0709 містяться в матеріалах справи (арк.с.23 т.1А).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано ПК України.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції».
У відповідності до статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно із ч. 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно п. 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Норма п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з положеннями абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» рішення про застосування до уповноважених установ, суб'єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п'ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини десятої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції'у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Згідно з ст.1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Відповідно до положень частини 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.47 КУзПБ, за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Аналіз норм статей 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і, незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі № 910/866/20, від 22.11.2022р. у справі № 911/2548/20, від 08.03.2023р. у справі №910/1800/22.
Встановлені вище фактичні обставини правовідносин між боржником та кредитором свідчать про обгрунтованість та правомірність грошових вимог кредитора до боржника у сумі 93 805 250,35 грн. пені.
За змістом ч. 1 ст. 64 КУзПБ у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури. У шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на наведене, вимоги кредитора до боржника, які виникли з договірних правовідносин між ними у розмірі 93 805 250,35 грн. пені, будучи правомірними, підлягають визнанню Судом, з віднесенням до шостої черги задоволення.
Щодо сплачених 4844,80 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 64 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, задовольняються у першу чергу.
Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. пов'язані з провадженням у справі про банкрутство підлягають визнанню Судом з віднесенням до першої черги задоволення вимог.
Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 03.11.2025, граничним строком для подання відповідних заяв є 03.12.2025 (включно).
Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 26.11.2025 такі вимоги кредитора є конкурсними, та мають право голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.
Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)
Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника / боржник не повідомив про свою заінтересованість щодо кредитора.
Керуючись статтями 1, 45, 47, 67 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
Визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сат Агро» у розмірі 93805250,35 грн. пені, шоста черга задоволення вимог кредиторів.
Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство понесені витрати Головного управління ДПС у Київській області на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн., перша черга задоволення вимог кредиторів.
Кредитор: Головне управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5, корпус А, код 44096797).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 30.04.2026 року.
Суддя Т.Д. Гребенюк