ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2026Справа № 910/13706/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури
до: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях;
2) Рівненської обласної державної адміністрації
3) Фізичної особи-підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича;
4) Державного підприємства "АйФіш"
про визнання недійсним договорів та зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
від прокуратури: Ящук К.В.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Ганов О.О.
від відповідача 3: Грицай І.О.
від відповідача 4: Лященко А.З.
Короткий зміст позовних вимог
Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом (у редакції заяви про зміну предмету позову) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (відповідач-1), Рівненської обласної державної адміністрації (відповідач-2), Фізичної особи-підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича (відповідач-3), Державного підприємства "АйФіш" (відповідача-4), у якому просить суд:
- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Державним підприємством "АйФіш" та Фізичною особою - підприємцем Паламарчуком Анатолієм Олександровичем;
- зобов'язання Фізичну особу - підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича повернути Державному підприємству "АйФіш", шляхом складання та підписання акту повернення, з оренди гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів, а саме: вертикальна планіровка інв. № 96 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ005, водовипуск (вирос.пруд № 1) інв. № 63 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ043, водовипуск (виросн.пруд № 2) інв. № 281 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ044, водовипуск (виросн.пруд № 3) інв. № 282 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ045, водовипуск (виросн.пруд № 4) інв. № 286 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ046, водонапуск (виросн.пруд № 2) інв. №. 66 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ087, водонапуск (виросн.пруд № 3) інв. № 283 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ088, водонапуск (виросн.пруд № 4) інв. № 287 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ089, дамба (виросн. пруд № 1) інв. № 64 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ116, дамба (виросн.пруд № 4) інв. № 288 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ117, дамба L-845 (виросн.пруд № 3) інв. №284 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ123, Естакада інв. № 125 реєстр. № 44880645.9.ААЕЖАГ992, контурна дамба інв. № 13 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ133, контурна дамба L-845 (виросн.пруд) інв. № 68 реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ163, пристань (виросн.пруд №1) інв. № 65 реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ176, пристань (виросн.пруд №2) інв. № 67 реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ177, пристань (виросн.пруд №3) інв. № 285 реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ178, пристань (виросн.пруд №4) інв. № 289 реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ179;
- визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом №2 від 25.08.2025, укладений між Рівненською обласною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем Паламарчуком Анатолієм Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.09.2025, номер запису про інше речове право: 61459181;
- зобов'язати Фізичну особу - підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду державної власності площею 162,3490 га, кадастровий номер 5622610100:00:004:0008, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 814502656226).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, спірний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025 укладений відповідачами-1,3,4 з порушенням вимог законодавства, оскільки останніми не враховано можливість надання гідротехнічних споруд у користування лише за наслідками надання у користування самої рибогосподарської технологічної водойми та земельної ділянки під нею. Окрім того, відповідач-3 набув право оренди спірної земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом з порушенням вимог ст.4, 51 Водного кодексу України, ст.58, 122, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів. Як наслідок визнання недійсними спірних договорів, відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, земельна ділянка водного фонду в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами - рибогосподарськими технологічними водоймами площею 162,3490 га з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008 - поверненню державі, а гідротехнічні споруди - поверненню балансоутримувачу, яким є Державне підприємство "АйФіш".
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою від 11.11.2025 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13706/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 11.12.2025, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "АйФіш".
25.11.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив.
27.11.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-3 надійшов відзив від 26.11.2025.
27.11.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення.
02.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 Горбової Юлії Олегівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до якого остання просить суд надати їй можливість брати участь у підготовчому засіданні 11.12.2025 у справі №910/13706/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 08.12.2025 Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 Ганова Олександра Олександровича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до якого останній просить суд надати йому можливість брати участь у підготовчому засіданні 11.12.2025 у справі №910/13706/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.12.2025 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1 від 04.12.2025.
05.12.2025 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-3 від 04.12.2025.
05.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву від 04.12.2025.
05.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив від 04.12.2025.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-3 Грицай Інни Олександрівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до якої остання просить суд надати їй можливість брати участь у підготовчому засіданні 11.12.2025 у справі №910/13706/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-3 надійшли заперечення на відповідь на відзив від 09.12.2025.
Ухвалою від 10.12.2025 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву Рівненської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 10.12.2025 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву Фізичної особи-підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
11.12.2025 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-2 від 10.12.2025.
11.12.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.
У підготовчому засіданні 11.12.2025 суд постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи відзивів відповідачів 1,3, відповідей на відзив, заперечень на відповідь на відзив; пояснень третьої особи.
Ухвалою від 11.12.2025 Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання Рівненської обласної державної адміністрації про поновлення процесуального строку на подання відзиву; продовжив відповідачу-2 з ініціативи суду процесуальний строк для надання відзиву до 04.12.2025; продовжив підготовче провадження у справі №910/13706/25 на 30 днів; відклав підготовче засідання у справі №910/13706/25 на 15.01.2026.
31.12.2025 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшли: заява про зміну предмету позову та клопотання про залучення співвідповідача.
Ухвалою від 15.01.2026 Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду заяву Керівника Здолбунівської окружної прокуратури від 30.12.2025 про зміну предмету позову, залучив до участі у справі №910/13706/25 відповідача 4 - Державне підприємство "АйФіш", відклав підготовче засідання на 29.01.2026.
У підготовчому засіданні 29.01.2026 суд розглянув клопотання відповідача-3 про залишення без розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору оренди №53523-2025 від 31.07.2025 необхідно залишити без розгляду (заявленого у відзиві відповідача-3). За результатами розгляду вказаного клопотання суд відмовив у його задоволенні, про що постановив протокольну ухвалу. Постановляючи протокольну ухвалу суд виходив з таких мотивів.
Так, клопотання обґрунтоване тим, що прокурор, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025, не зазначає, на чию користь повернути спірні гідротехнічні споруди, у свою чергу визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності матиме наслідком повернення гідротехнічних споруд до ДП "АйФіш".
Відтак, на переконання відповідача-3 позовні вимоги у цій частині (визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025) фактично заявлені прокурором в інтересах Державного підприємства "АйФіш", яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, у зв'язку із чим, згідно із частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди №53523-2025 від 31.07.2025, на думку відповідача-3, необхідно залишити без розгляду.
Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.
У постанові від 28.09.2022 у справі №483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 (пункт 8.3).
У розглядуваній справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави як самостійний позивач, у зв'язку із тим, що органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасниками спірних відносин і самі порушують інтереси держави.
При цьому, сам позивач (у цьому випадку прокурор) звертаючись до суду, самостійно визначає у позовній заяві, яке право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі №633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц, пункт 8.12).
Державне підприємство "АйФіш" є учасником спірних правовідносин, а саме є стороною правочину (балансоутримувачем) про визнання недійсним якого заявив прокурор.
Державне підприємство "АйФіш" є балансоутримувачем гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів. У той же час, чинне законодавства не надає право балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо нерухомого майна, яке перебуває на балансі останнього, а звернення прокурора в особі державних підприємств не відповідає приписам частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
У той же час, Державне підприємство "АйФіш", яке є стороною спірного правочину першочергово мав статус третьої особи у справі та наразі має процесуальний статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цього правочину, але й можливими допущеними ним порушеннями при його укладенні. Жодних підстав вважати, що вимога про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна заявлена на користь такої сторони спірного правочину, у цьому випадку Державного підприємства "АйФіш".
За таких обставин, правові підстави для залишення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025 відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України відсутні.
У підготовчому засіданні 29.01.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 12.02.2026.
30.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідаа-4 надійшов відзив на позов.
05.02.22026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-4.
Ухвалою від 10.02.2026 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 12.02.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.03.2026.
У судовому засіданні 12.03.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про оголошення перерви у судовому засіданні до 02.04.2026.
У судовому засіданні 02.04.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 16.04.2026.
Прокурор у судовому засіданні 16.04.2026 позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів-2,3,4 проти позовних вимог заперечили, надали пояснення по суті заперечень.
Представник відповідача-1 у судове засідання 16.04.2026 не прибув.
У судовому засіданні 16.04.2026, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово та пояснення прокурора, представників відповідачів, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 16.04.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позиція прокурора
На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами аукціону №LLE001-UA-20250701-78749, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (орендодавець), ФОП Паламарчуком А.О. (орендар) та Держаним підприємством "АйФіш" (балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025, відповідно до умов якого об'єктом оренди є гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів та перебувають на балансі ДП "АйФіш".
На виконання розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації № 491 від 22.08.2025 між Рівненською обласної державною адміністрацією (орендодавець) та ФОП Паламарчуком А.О. (орендар), укладено договір № 2 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від 25.08.2025 (далі - договір №2 оренди землі), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами - рибогосподарськими технологічними водоймами, що знаходяться у межах м. Здолбунів, для рибогосподарських потреб.
Станом на час укладення договору №53523-2025 оренди нерухомого майна, ФОП Паламарчук А.О. не був користувачем земельної ділянки і водного об'єкту.
Гідротехнічна споруда нерозривно пов'язана із землею та може передаватися в оренду, в силу положень ст.186 Цивільного кодексу України, ст.1, 14, 14-2 Закону України "Про аквакультуру", двома шляхами: 1) у комплексі із земельною ділянкою водного фонду та водним об'єктом, на якому такі гідроспоруди розташовані; 2) за заявою фізичної/ юридичної особи, яка орендує рибогосподарський водний об'єкт, на неконкурентних засадах, без проведення аукціону.
Однак, спірні гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми передані відповідачу-3 в оренду без надання у користування земельної ділянки, на якій розташовані такі гідротехнічні споруди.
Відтак, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та ФОП Паламарчуком А.О. договір № 53523-2025 оренди нерухомого майна суперечить положенням ст.1, 14, 14-2 Закону України "Про аквакультуру", ст.4, 51 Водного кодексу України, ст.58 Земельного кодексу України, ст.186 Цивільного кодексу України, ст.3, 4, 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки лише за умови отримання ФОП Паламарчуком А.О. в оренду рибогосподарських технологічних водойм/земельної ділянки під нею йому могли передаватися в користування гідротехнічні споруди, що відповідно до приписів ст.203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання зазначеного договору недійсним.
Оскільки договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025 є недійсним, то відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, п.4.3 зазначеного договору, спірні гідротехнічні споруди необхідно повернути балансоутримувачу - ДП "АйФіш".
Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання недійсним договору №2 від 25.08.2025 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, прокурор зазначає, що гідротехнічні споруди, які призначені для обслуговування земельної ділянки водного фонду державної форми власності в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом площею 162,349 га, кадастровий номер 5622610100:00:004:0008, передані в оренду окремо від такої земельної ділянки; у свою чергу, незаконне набуття права оренди на гідротехнічні споруди створили умови для подальшого вибуття в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів.
Наявність гідротехнічних споруд, які передані в оренду не створюють умови для подальшого вибуття в оренду земельної ділянки поза конкурсною процедурою; водночас, земельна ділянка в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом надана ФОП Паламарчуку А.О. саме для рибогосподарських потреб, а не для обслуговування гідротехнічних споруд, що виключає застосування абз.24 ч.2 ст.134 ЗК України.
Таким чином, договір №2 від 25.08.2025 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом суперечить положенням ст. 4, 51 Водного кодексу України, ст. 58, 122, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, а тому на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.
На підставі ст.216 Цивільного кодексу України, п.21 договору № 2, ФОП Паламарчук А.О. зобов'язаний повернути державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду державної форми власності площею 162,3490 га, кадастровий номер 5622610100:00:004:0008.
Позиція відповідачів
У відзиві на позовну заяву Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (відповідач-1) просило відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що оскільки до функцій відповідача-1 належить, зокрема, здійснення повноважень орендодавця щодо державного майна в частині здачі в користування гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, на підставі листа Держрибагентства від 10.06.2025 №3-10.1-15/3469-25, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях прийняло рішення про намір передачі майна в оренду.
Рівненська обласна державна адміністрація (відповідач-2) проти позову заперечила, посилаючись на таке:
- Рівненська обласна державна адміністрація не наділена повноваженнями стосовно передачі в оренду гідротехнічних споруд, що знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 5622610100:00:004:0008, оскільки це виключні повноваження Фонду державного майна України, у свою чергу, орган приватизації не має повноважень розпоряджатись земельними ділянками під об'єктами приватизації;
- враховуючи наявність договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 та вимоги ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, Рівненська обласна державна адміністрація була позбавлена можливості проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду;
- під час прийняття розпорядження № 491 від 22.08.2025 та укладання спірного договору №2 оренди землі Рівненська обласна державна (військова) адміністрація керувалася тим, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, ФОП Паламарчуком А.О. та ДП "АйФіш" відповідно до норм законодавства, що регулює правовідносини у сфері передачі в оренду державного майна.
Фізична особа-підприємець Паламарчук Анатолій Олександрович (відповідач-3) у відзиві на позов проти позову заперечив, з таких підстав:
- Фонд державного майна України, як орендодавець, та ДП "АйФіш", як балансоутримувач, дотримались вимог чинного законодавства щодо порядку передачі в оренду державного майна орендарю, а ФОП Паламарчук А.О., у свою чергу, виконав усі вимоги законодавства щодо участі в електронному аукціоні;
- договір оренди нерухомого майна №53523-2025 від 31.07.2025 укладений відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна;
- гідротехнічні споруди, рибогосподарські технологічні водойми та земельна ділянка, на якій вони розміщені, є єдиним майновим комплексом рибницьким господарством та відповідно використання усіх його складових надає можливість здійснювати господарську діяльність;
- звернення ФОП Паламарчука А.О. щодо отримання в оренду земельної ділянки водного фонду площею 162,3490 га було зумовлено необхідністю забезпечення належного функціонування єдиного майнового комплексу, який включає рибогосподарську технологічну водойму, гідротехнічні споруди та земельну ділянку під ними;
- гідротехнічні споруди, право оренди на які відповідач-3 набув за результатами аукціону, є невід'ємною частиною земельної ділянки та водного об'єкта, у зв'язку з цим земельна ділянка, на якій розташовані орендовані ФОП Паламарчуком гідротехнічні споруди, не могла бути предметом окремого аукціону, оскільки аукціон щодо її передачі в оренду іншій особі суперечив би праву ФОП Паламарчука А.О. на користування гідротехнічними та робив би неможливим здійснення ним діяльності у сфері аквакультури; за таких обставин Рівненська обласна державна адміністрація правомірно передала земельну ділянку ФОП Паламарчуку А.О. в комплексі з водним об'єктом, без проведення аукціону;
- Рівненська обласна державна адміністрація та Фонд державного майна України не врегулювали правового режиму єдиного цілого майнового комплексу - гідротехнічних споруд нерозривно з водними об'єктами з земельною ділянкою площею 162,3490 га з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008, на якій вказані споруди розміщенні, у зв'язку із чим, існує факт порушення вказаними державними органами принципу "належного урядування";
- після укладення договору оренди нерухомого майна №53523-2025 від 31.07.2025 та фактичного прийняття державного майна за актом приймання передачі, відповідач-3 добросовісно розпочав підготовку рибогосподарського комплексу до використання за цільовим призначенням, що потребувало значних капіталовкладень у обстеження технічного стану споруд, придбання обладнання, підготовку інфраструктури та проведення первинних організаційно господарських заходів;
- відповідач-3 об'єктивно очікував на можливість використання гідротехнічних споруд за призначенням, окрім того, у відповідача-3 виникли правомірні очікування щодо стабільності і тривалості користування гідротехнічними спорудами та повноцінного здійснення господарської діяльності на їх базі;
- прокурор, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025, не зазначає, на чию користь повернути спірні гідротехнічні споруди, у свою чергу визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності матиме наслідком повернення гідротехнічних споруд до ДП "АйФіш". Тому, позовні вимоги у цій частині (визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025) фактично заявлені прокурором в інтересах Державного підприємства "АйФіш", яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У зв'язку із наведеним, згідно із частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди №53523-2025 від 31.07.2025 необхідно залишити без розгляду.
Державне підприємство "АйФіш" (відповідач-4) проти позову керівника Здолбунівської окружної прокуратури заперечує, посилаючись на те, що сторони договору оренди нерухомого майна №53523-2025 від 31.07.2025 дотрималися вимог законодавства щодо порядку передачі в оренду державного майна та договір відповідає вимогам статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна. ДП "АйФіш" погоджується, що гідротехнічні споруди, рибогосподарські технологічні водойми та земельні ділянки, на базі яких вони розміщені, є єдиним майновим комплексом - рибницьким господарством, відповідно використання усіх його складових надає можливість здійснювати господарську діяльність - аквакультуру, у той же час, ФОП Паламарчуку А.О. для здійснення рибництва (аквакультури) на базі державних гідротехнічних споруд, останньому необхідно також орендувати земельні ділянки водного фонду під ними та відповідні водні об'єкти. Однак, передача в оренду державного майна та земель водного фонду належать до повноважень різних органів, а чинним законодавством, яке регулює відносини у сфері оренди державного майна, не передбачено будь-яких умов щодо передачі державного майна, як складової частини земельної ділянки, разом із відповідною земельною ділянкою. Рівненська обласна державна адміністрація у межах своїх повноважень уклала договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5622610100:00:004:0008, відтак, відсутність укладеного договору оренди земельних ділянок із кадастровим номером 5622610100:00:004:0008 не є підставою для визнання недійсним договору № 53523-2025 від 31.07.2025 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, оскільки його укладено відповідно до норм законодавства, що регулює правовідносини у сфері передачі в оренду державного майна.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 26.06.2025 № 184 включено до Переліку першого типу державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів та перебувають на балансі ДП "АйФіш", а саме: 1) вертикальну планіровку, інв. № 96, реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ005; 2) водовипуск (вирос.пруд №1), інв.№63, реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ043; 3) водовипуск (виросн.пруд №2), інв. №281, реєстр. № 44880645. 27.ААЕЖАЖ044; 4) водовипуск (виросн.пруд №3), інв. №282, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ045; 5) водовипуск (виросн.пруд №4), інв. №286, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ046; 6) водонапуск (виросн.пруд №2), інв. №.66, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ087; 7) водонапуск (виросн.пруд №3), інв. №283, реєстр. 44880645.27.ААЕЖАЖ088; 8) водонапуск (виросн.пруд №4), інв. №287, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ089); 9) дамбу (виросн. пруд №1), інв. №64, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ116; 10) дамбу (виросн.пруд №4), інв. №288, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ117; 11) дамбу L-845 (виросн.пруд №3), інв. №284, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ123; 12) естакаду, інв. №125, реєстр. 44880645.9.ААЕЖАГ992; 13) контурну дамбу, інв. № 13, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ133; 14) контурну дамбу L-845 (виросн.пруд), інв. №68, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ163; 15) пристань (виросн.пруд № 1), інв. №65, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ176; 16) пристань (виросн.пруд № 2), інв. №67, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ177; 17) пристань (виросн.пруд №3), інв. №285, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ178; 18) пристань (виросн.пруд №4), інв. № 289, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ179.
Наказом Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 30.06.2025 № 191 затверджено умови оренди вищевказаного нерухомого майна на аукціоні.
За результатами аукціону №LLE001-UA-20250701-78749, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (орендодавець), ФОП Паламарчуком А.О. (орендар) та Держаним підприємством "АйФіш" (балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025 (надалі - договір №53523-2025 оренди нерухомого майна).
Відповідно до п.4.1. договору №53523-2025 оренди нерухомого майна, об'єктом оренди є гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів та перебувають на балансі ДП "Айфіш", а саме: вертикальна планіровка, інв. № 96, реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ005; водовипуск (вирос.пруд №1), інв.№63, реєстр. № 44880645.27.ААЕЖАЖ043; водовипуск (виросн.пруд №2), інв. №281, реєстр. № 44880645. 27.ААЕЖАЖ044; водовипуск (виросн.пруд №3), інв. №282, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ045; водовипуск (виросн.пруд №4), інв. №286, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ046; водонапуск (виросн.пруд №2), інв. №.66, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ087; водонапуск (виросн.пруд №3), інв. №283, реєстр. 44880645.27.ААЕЖАЖ088; водонапуск (виросн.пруд №4), інв. №287, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ089); дамбу (виросн. пруд №1), інв. №64, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ116; дамбу (виросн.пруд №4), інв. №288, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ117; дамбу L-845 (виросн.пруд №3), інв. №284, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ123; естакаду, інв. №125, реєстр. 44880645.9.ААЕЖАГ992; контурну дамбу, інв. № 13, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ133; контурну дамбу L-845 (виросн.пруд), інв. №68, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ163; пристань (виросн.пруд № 1), інв. №65, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ176; пристань (виросн.пруд № 2), інв. №67, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ177; пристань (виросн.пруд №3), інв. №285, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ178; пристань (виросн.пруд №4), інв. № 289, реєстр. №44880645.27.ААЕЖАЖ179.
Договір укладено строком на 5 років з дати набрання чинності цим договором. Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1 договору №53523-2025 оренди нерухомого майна).
Відповідно до п.2.1. договору №53523-2025 оренди нерухомого майна (незмінювані умови) орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання - передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
У п.4.1. договору №53523-2025 оренди нерухомого майна (незмінювані умови) у разі припинення договору орендар зобов'язаний, зокрема, звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.
Відповідно до п.4.3 договору №53523-2025 оренди нерухомого майна (незмінювані умови) майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акту повернення з оренди орендованого майна.
31.07.2025 між балансоутримувачем та орендарем підписано відповідний акт приймання-передачі державного майна, відповідно до умов якого спірні гідротехнічні споруди були передані орендарю у фактичне користування.
У подальшому, за результатами розгляду заяви ФОП Паламарчука А.О. від 31.07.2025, розпорядженням від 22.08.2025 №491 Рівненська обласна державна адміністрація вирішила передати в оренду ФОП Паламарчуку А.О. земельну ділянку водного фонду державної форми власності площею 162,3490 га з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами) для рибогосподарських потреб, на території Здолбунівської міської ради Рівненського району, на термін дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025 (до 31.07.2030).
На виконання зазначеного розпорядження, 25.08.2025 між Рівненською обласної державною адміністрацією (орендодавець) та ФОП Паламарчуком А.О. (орендар), укладено договір № 2 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (надалі - договір №2 оренди землі), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами - рибогосподарськими технологічними водоймами, що знаходяться у межах м. Здолбунів, для рибогосподарських потреб.
Пунктом 2 договору №2 оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 162,3490 га з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008, у т.ч. землі під ставками площею 155,5183 га та землі, які використовуються для технічної інфраструктури 6,8307 га, водний об'єкт (водний простір), у т.ч. рибогосподарська технологічна водойма площею 155,5183 га, об'ємом НПР 2305,08 тис. куб. м, для рибогосподарських потреб.
Згідно із п.3 договору №2, на земельній ділянці розташовані наступні об'єкти інфраструктури: контурна дамба (глуха земляна трапецієвидна насипна дамба гравітаційного типу); роздільна дамба (глуха земляна трапецієвидна насипна дамба гравітаційного типу); водовипуск - водоскид шахтного типу; водонапуск - водонапускна споруда шахтного типу.
Відповідно до п.13 договору №2 оренди землі передбачено, що передача водного об'єкта в оренду здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми - паспорта та/або технічного проєкту рибогосподарської технологічної водойми.
Використання земельних ділянок в комплексі з розташованим на них водним об'єктом здійснюється лише для цілей, визначених цим договором (п.14 договору №2 оренди землі).
27.08.2025 за актом приймання-передачі орендодавець передав ФОП Паламарчуку А.О. земельну ділянку водного фонду державної власності площею 162,3490 га, з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами).
10.09.2025 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди на земельну ділянку водного фонду площею 162,3490 га за ФОП Паламарчуком А.О. (номер запису про інше речове право).
Відповідно до Паспорт рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані у межах м. Здолбунів Здолбунівської міської громади Рівненського району Рівненської області земельна ділянка водного фонду державної власності площею 162,3490 га, з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008.
Згідно із матеріалів справи, Державним агентством водних ресурсів України ФОП Паламарчуку А.О. виданий дозвіл на спеціальне водокористування №233/РВ/49д-25 від 22.09.2025.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.08.2025 №НВ-9976137982025 земельна ділянка з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008 належить до земель водного фонду.
За обґрунтуваннями прокурора, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 від 31.07.2025 укладений відповідачами-1,3,4 з порушенням вимог законодавства, оскільки останніми не враховано можливість надання гідротехнічних споруд у користування лише за наслідками надання у користування самої рибогосподарської технологічної водойми та земельної ділянки під нею.
Також прокурор стверджує, що відповідач-3 набув право оренди спірної земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом з порушенням вимог ст.4, 51 Водного кодексу України, ст.58, 122, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів.
За обґрунтуваннями прокурора відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, земельна ділянка водного фонду в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами - рибогосподарськими технологічними водоймами площею 162,3490 га з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008 - поверненню державі, а гідротехнічні споруди - поверненню балансоутримувачу, яким є Державне підприємство "АйФіш".
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Щодо повноважень прокурора на звернення до суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п'ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 сформульовано висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; Прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
При цьому визначений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов'язок прокурора перед зверненням із позовом звернутися спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язку вживати заходів із такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.
Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави.
Спірна земельна ділянка належить до державної власності, а тому її розпорядником, відповідно до ч.5 ст. 22 ЗК України є Рівненська обласна державна адміністрація.
У свою чергу спірні гідротехнічні споруди належить до державної власності, а відтак згідно з ст 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" їх розпорядником є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях. Відповідно, саме вказані суб'єкти владних повноважень мали б здійснювати захист прав та інтересів державу у даному спорі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зробила висновки про застосування зазначених норм права щодо представництва прокурором інтересів держави в господарському суді та зазначила, що:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Згідно із обґрунтування прокурора позовних вимог, Рівненською обласною державною адміністрацією та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, тобто розпорядниками спірних земельної ділянки та гідроспоруд, допущено порушення вимог законодавства при їх передачі в оренду ФОП Паламарчуку А.О.
Прокурор у позові наголошує на порушенні інтересів держави, оскільки Рівненська обласна державна адміністрація та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях як органи, уповноважені діяти виключно в інтересах держави, при наданні в оренду спірної земельної ділянки та гідротехнічних споруд внаслідок допущення порушень вимог законодавства, діяли всупереч інтересам держави.
З урахуванням того, що Рівненська обласна державна адміністрація та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях представляють інтереси держави, проте у цій справі є відповідачами (адже саме вони вчинила дії, що негативно впливають на інтереси держави), прокурор самостійно подає цей позов.
Отже, враховуючи, що порушення допущене саме Рівненською обласною державною адміністрацією та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, а інші органи, до повноважень яких законодавством віднесено питання розпорядження землями водного фонду державної власності та державним майном відсутні, тому за даних обставин наявні підстави для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в якості самостійного позивача без визначення органу, уповноваженого представляти інтереси держави у спірних правовідносинах.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та повернення його балансоутримувачу.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до положень статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до положень п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про Фонд державного майна України" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) Фонд державного майна України здійснює управління підприємствами та організаціями, заснованими на державній власності, що перебувають у сфері його управління.
Згідно із ч.1, 3 ст.6 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України здійснює повноваження безпосередньо та через свої регіональні відділення (представництва). Регіональні відділення (представництва) діють на підставі положень, що затверджуються Головою Фонду державного майна України.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд державного майна України є орендодавцем єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить закладам вищої освіти та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна), у тому числі переданого на праві узуфрукта державного майна
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України: акваторії морських портів, гідротехнічні споруди (крім гідротехнічних споруд, що передаються в оренду у порядку, визначеному ч.1 ст.15 цього Закону, орендарю земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, гідротехнічних споруд, які можуть бути передані в оренду відповідно до законів України "Про морські порти", "Про внутрішній водний транспорт", гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм та гідротехнічних споруд для цілей аквакультури), тощо.
Як встановлено судом предметом даного договору є передача відповідачем-1 відповідачу-3 в оренду гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм. Також судом встановлено, що вказані гідротехнічних споруд разом з рибогосподарською технологічною водоймою розташовані на земельній ділянці водного фонду, кадастровий номер: 5622610100:00:004:0008, яка згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав є власністю держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації.
У ч.6 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що відносини оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми та гідротехнічних споруд для цілей аквакультури регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про аквакультуру".
У ст.1 Закону України "Про аквакультуру" (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) наведені визначення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема, аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг;
гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод;
рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд для цілей аквакультури або гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об'єктів аквакультури.
Статтею 14 Закону України "Про аквакультуру" передбачені особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарського водного об'єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.
Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.
Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.
Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства.
Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України "Про аквакультуру" об'єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі.
Статтею 14-2 Закону України "Про аквакультуру" встановлені особливості умов надання гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди.
Частиною першою статті 14-2 Закону України "Про аквакультуру" передбачено, що фізичні та юридичні особи, які орендують рибогосподарські технологічні водойми відповідно до договору оренди землі в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами (далі - фізичні та юридичні особи), зобов'язані протягом шести місяців з дня укладення договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом укласти договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми на неконкурентних засадах, без проведення аукціону.
Відповідно до ч.2 ст.14-2 Закону України "Про аквакультуру" для укладення договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми фізичні та юридичні особи подають балансоутримувачу заяву довільної форми, до якої додається копія договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом або копія договору оренди водного об'єкта з копією договору оренди землі.
Отже, норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про аквакультуру" визначають, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми можуть бути об'єктом оренди, водночас, для отримання в оренду таких споруд особа має одночасно бути користувачем самої рибогосподарської технологічної водойми у комплексі з земельною ділянкою під цією водоймою.
Як зазначено судом вище, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53523-2025 укладений 31.07.2025.
Проте, земельна ділянка водного фонду (кадастровий номер 5622610100:00:004:0008), де знаходиться орендоване майно, з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами), станом на час укладення договору №53523-2025 оренди нерухомого майна в користуванні ФОП Паламарчук А.О. не перебувала. Гідротехнічні споруди передані ФОП Паламарчуку А.О. без земельної ділянки та водного об'єкта.
Оскільки на момент укладення договору №53523-2025 земельна ділянка водного фонду (кадастровий номер 5622610100:00:004:0008), на якій розташований водний об'єкт із рибогосподарськими технологічними водоймами, не перебувала у користуванні ФОП Паламарчука А.О., передача йому гідротехнічних споруд відбулася без одночасного надання права користування земельною ділянкою та самим водним об'єктом.
Суд також зазначає, що відповідно до ст.4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Аналогічні положення викладені у частині першій статті 58 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.3,4 ст.51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
З огляду на вищезазначені норми права, землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду (такий висновок викладено у пункті 4.42 постанови Верховного Суду від 17.07.2024 у справі №918/791/23).
Згідно з ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.187 Цивільного кодексу України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
У постанові від 17.07.2024 у справі № 918/791/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію, а відтак, відповідно до положень статті 186 ЦК України є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки), та має наслідувати долю головної речі.
Аналогічний підхід у визначенні статусу гідротехнічної споруди використовує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема, у постановах від 05.06.2024 у справі № 128/1243/22, від 05.03.2025 у справі № 291/255/23 та від 24.06.2025 у справі № 291/185/24.
Отже, гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (частина перша статті 186 ЦК України). Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 186 ЦК України). Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.07.2024 по справі № 918/791/23.
Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 128/1243/22, вказав, що гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води, звідси гідроспоруда забезпечує функціонування водного об'єкта та не може існувати окремо від нього, тобто є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми є невід'ємною частиною земельної ділянки водного фонду, яка становить головну річ у спірних правовідносинах. Відповідно, такі споруди не можуть бути самостійним об'єктом оренди без передачі в користування земельної ділянки, на якій вони розташовані.
Таким чином, передача в оренду лише гідротехнічних споруд без одночасного надання в користування земельної ділянки водного фонду є неправомірною, оскільки такі споруди, які є приналежністю до головної речі, які неможливо відокремити від неї та використовувати самостійно.
Натомість, судом встановлено, що до укладення спірного договору та одночасно з укладенням спірного договору відповідач-3 не уклав договір оренди рибогосподарської технологічної водойми/земельної ділянки під нею, на якій знаходяться гідротехнічні споруди, що є об'єктом спірного договору №53523-2025 оренди нерухомого майна.
За таких обставин, відповідач-1 при укладенні спірного договору не врахував передбачену законодавством можливість надання гідротехнічних споруд у користування лише за наслідками надання у користування самої водойми та земельної ділянки під нею.
Ураховуючи викладене, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, всупереч ст.186 Цивільного кодексу України, ст.1,14,14-2 Закону України "Про аквакультуру", ст. 4, 51 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України, передані в оренду Фізичній особі-підприємцю Паламарчуку А.О. не у комплексі із земельною ділянкою водного фонду та водним об'єктом.
Таким чином, договір договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2025 № 53523-2025, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Державним підприємством "АйФіш" та Фізичною особою - підприємцем Паламарчуком Анатолієм Олександровичем, підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ФОП Паламарчука А.О. повернути ДП "АйФіш", шляхом складання та підписання акту повернення, з оренди гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів, то суд зазначає таке.
Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Таким чином, держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.
У пунктах 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 зазначено: "держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Отже, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб'єкт владних повноважень."
У пункті 35 постанови Великої Палати Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 наведено висновок: "держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді ".
У пункті 91 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №917/269/21 зазначено: "Оскільки комунальне підприємство не є суб'єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб'єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним".
Окрім того, в пунктах 83- 85 постанови Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3337/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18).
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "АйФіш" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державним підприємством, самостійною юридичною особою, з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.
Водночас, вимога про повернення з оренди гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, фактично заявлена прокурором в інтересах Державного підприємства "АйФіш" та спрямована на його захист його права, адже поняття "повернення" передбачає передачу відповідного об'єкта саме балансоутримувачу.
Позовна заява в цій частині фактично подана в інтересах державного підприємства, проте прокурор не має повноважень щодо представництва в суді державних підприємств.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки, в даному випадку наявне фактичне звернення прокурора в інтересах ДП "АйФіш", яке не відповідає приписам абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та викладеному в постановах Верховного Суду висновку щодо заборони на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України позовні вимоги прокурора про зобов'язання ФОП Паламарчука А.О. повернути ДП "АйФіш", шляхом складання та підписання акту повернення, з оренди гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів, належить залишити без розгляду.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі та повернення її власнику.
Відповідно до ч.1,2 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності.
За змістом ч.1, 2 ст.135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, ренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених ч. 2 і 3 ст.134 цього Кодексу.
Виходячи із положень частини 2 статті 124, статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної або комунальної власності передаються в оренду на конкурентних засадах, винятком із цього правила є випадки, передбачені ч.2,3 статті 134 Земельного кодексу.
Згідно із частини 2 статті 124 та абзацу 24 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування у разі передачі в оренду майнових комплексів або нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках державної, комунальної власності.
Отже, ФОП Паламарчук А.О. мав право звернутися до Рівненської обласної державної адміністрації з метою отримання в користування без проведення земельних торгів земельної ділянки виключно у разі, якщо передача такої земельної ділянки пов'язана з наданням у користування об'єкта нерухомого майна (або цілісного майнового комплексу), який розташований на цій земельній ділянці
Як зазначено судом вище, відповідно до ст.4, 51 Водного кодексу України, статті 58 Земельного кодексу України, землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду.
Судом встановлено, що розпорядженням Рівненської обласної державної адміністрації №491 від 22.08.2025 передано в оренду земельну ділянку водного фонду державної форми власності площею 162,3490 га з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами) для рибогосподарських потреб.
У той же час, підставою прийняття даного розпорядження була наявність на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, а саме гідротехнічних споруд, які перебувають в оренді у ФОП Паламарчука А.О., що на переконання Рівненської обласної державної адміністрації, виключає проведення земельних торгів.
Однак, спірна земельна ділянка не формувалась для обслуговування об'єкта нерухомості (гідротехнічної споруди), а є земельною ділянкою водного фонду з розміщеними на ній водними об'єктами, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, тобто зайняття господарською діяльністю у сфері рибного промислу.
Водночас, на час прийняття Рівненською обласною державною адміністрацією розпорядження №491 від 22.08.2025 нормами ст.14,14-2 Закону України "Про аквакультуру" встановлювали, що саме у випадку передачі в оренду водного об'єкта може одночасно вирішуватися питання щодо передачі в оренду розташованих на ньому гідротехнічних споруд. При цьому укладення договору оренди лише гідротехнічної споруди не означає безумовного надання в оренду всього водного об'єкта без проведення земельних торгів.
У той же час, як встановив суд вище, самі по собі спірні гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми не можуть бути окремим об'єктом оренди, без передачі у користування земельної ділянки на якій вони розташовані, оскільки такі споруди, які є приналежністю до головної речі (складовою частиною водойми), а відтак не можуть бути відокремлені від водного об'єкту.
Відповідно до п.7 договору №53523-2025 оренди нерухомого майна, гідротехнічні споруди передані в оренду для використання згідно їх цільового призначення, що, відповідно до норм закону, є управління водними об'єктами. Проте, у спірному випадку передано в оренду гідротехнічні споруди, які призначені для обслуговування земельної ділянки, окремо від цієї ж ділянки та водного об'єкту.
Такі дії в порушення положень частини 2 статті 124, частини 1 статті 134 Земельного кодексу України створили умови для подальшого вибуття в оренду земельної ділянки поза конкурсною процедурою.
Також суд враховує, що станом на час передання в користування земельної ділянки, ФОП Паламарчук А.О. не мав дозволу на спеціальне водокористування (дозвіл отримано 22.09.2025), який є необхідним в цьому випадку для передачі водного об'єкта без проведення земельних торгів.
При цьому з документів, покладених в основу такого рішення, вбачається, що ділянка надавалася саме для рибогосподарських потреб, а не з метою обслуговування гідротехнічних споруд.
Отже, на момент прийняття зазначеного розпорядження Рівненська обласна державна адміністрація не мала правових підстав для передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів, оскільки За таких обставин, у цьому випадку, положення абз. 24 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягали застосуванню.
У контексті спірних правовідносин, суд також зазначає, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у ряді постанов, зокрема, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71); від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97); від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 74).
З урахуванням наведеного, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для передачі відповідачу-3 земельної ділянки водного фонду державної власності площею 162,3490 га, з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами) без проведення торгів.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від 25.08.2025 №2, укладеного між Рівненською обласною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем Паламарчуком Анатолієм Олександровичем на підставі розпорядження адміністрації №491 від 22.08.2025.
Наслідки повернення майна за результатами визнання договору недійсним встановлені частиною 1 статті 216 ЦК України.
За правилами цієї статті недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Враховуючи наведене вище, з метою належного захисту порушених інтересів держави, ФОП Паламарчук А.О. зобов'язаний повернути отриману за недійсним спірним договором оренди спірну земельну ділянки державної власності з кадастровим номером 5622610100:00:004:0008 загальною площею 162,3490 га в розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації.
Обраний спосіб захисту у вигляді визнання недійсним договору та зобов'язання повернення майна (як застосування наслідків недійсності правочину) є належним та ефективним, оскільки повно відновлює порушене право держави, від імені якої діє Рівненська обласна державна адміністрація.
Водночас, оскільки власником земельної ділянки є держава, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-3 повернути земельну ділянку водного фонду державної власності площею 162,3490 га, кадастровий номер 5622610100:00:004:0008, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 814502656226) саме державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації.
Також, суд не бере до уваги аргументи відповідача-2 та відповідача-3 про те, що підставою для отримання в оренду земельної ділянки є наявність права оренди на гідротехнічні споруди, оскільки, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів набуття такого права відповідно до законодавства України.
При цьому з приводу аргументів відповідача-3 щодо "правомірних очікувань" під час користування майном, суд зауважує, що неправомірні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків.
У п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" суд зазначив, що принцип належного урядування, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
З огляду на викладене, принцип "належного урядування" не встановлює абсолютної заборони на витребування з приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які необхідно з'ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном.
Дотримання принципу належного урядування оцінюється одночасно з додержанням принципу пропорційності, при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини".
Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, потрібно застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади чи місцевого самоврядування постанову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2022 року у справі № 472/156/21 (провадження № 61-7658св22)).
У свою чергу, беручи до уваги принцип "розумної обачності", відповідач-3 мав розуміти те, що беручи поза аукціоном в оренду земельну ділянку водного фонду в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, зокрема з підстав наявності в оренді гідротехнічних споруд, суперечить чинному законодавству.
Суд, аналізуючи питання пропорційності здійснення втручання у права та інтереси відповідача-3, звертає увагу також на баланс інтересів сторін - з однієї сторони - врахувавши інтереси держави, з іншої - інтереси відповідача-3. Проте інтереси держави, з урахуванням усіх встановлених судом обставин, мають переважати у цьому спорі над інтересами відповідача-3, який набув право користування майном, у спосіб, що не відповідає праву.
Таким чином, визнання недійсними договорів оренди та повернення земельної ділянки державі переконання суду є законним, пропорційним та виправданим заходом, який переслідує легітимну мету та необхідний у демократичному суспільстві, не суперечить принципу "належного урядування" та не порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене суд зазначає, що ним надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли під час вирішення даного спору, а інші доводи учасників процесу не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання визнання недійсними договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2025 № 53523-2025, договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від 25.08.2025 №2 та зобов'язання відповідача-3 повернути державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду державної власності площею 162,3490 га, кадастровий номер 5622610100:00:004:0008, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 814502656226).
Водночас, позовні вимоги в частині зобов'язання Фізичну особу - підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича повернути Державному підприємству "АйФіш", шляхом складання та підписання акту повернення, з оренди гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів суд залишає без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
За приписами ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовні вимоги Керівника Здолбунівської окружної прокуратури у справі №910/13706/25 в частині зобов'язання Фізичну особу - підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути Державному підприємству "АйФіш" (ідентифікаційний код 44880645), шляхом складання та підписання акту повернення, з оренди гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Здолбунівська міська територіальна громада, м. Здолбунів - залишити без розгляду.
В іншій частині позов задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2025 № 53523-2025, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (ідентифікаційний код 42956062), Державним підприємством "АйФіш" (ідентифікаційний код 44880645) та Фізичною особою - підприємцем Паламарчуком Анатолієм Олександровичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від 25.08.2025 №2, укладений між Рівненською обласною державною адміністрацією (ідентифікаційний код 13986712) та Фізичною особою - підприємцем Паламарчуком Анатолієм Олександровичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.09.2025, номер запису про інше речове право: 61459181).
Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 13986712) земельну ділянку водного фонду державної власності площею 162,3490 га, кадастровий номер 5622610100:00:004:0008, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом (рибогосподарськими технологічними водоймами) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 814502656226).
Стягнути з Рівненської обласної державної адміністрації (33028, Рівненська обл., місто Рівне, Майдан Просвіти, будинок 1, ідентифікаційний код 13986712) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 52 ідентифікаційний код 02910077) витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вулиця Могили Петра, будинок 24, ідентифікаційний код 42956062) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 52 ідентифікаційний код 02910077) витрати зі сплати судового збору у сумі 807,47 грн.
Стягнути з Державного підприємства "АйФіш" (01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, ідентифікаційний код 44880645) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 52 ідентифікаційний код 02910077) витрати зі сплати судового збору у сумі 807,47 грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Паламарчука Анатолія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 52 ідентифікаційний код 02910077) витрати зі сплати судового збору у сумі 4441,06 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.04.2026.
Суддя С.О. Турчин