ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2026Справа №910/10630/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані "
доПриватного підприємства " Косіба "
про стягнення заборгованості у розмірі 158 547,32 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М .
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Мішустін М.К.
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства " Косіба " про стягнення заборгованості у розмірі 158 547,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані ", що ним на виконання своїх зобов'язань за Договором про надання послуг №24/10-1 від 24.10.2023 було надано Приватному підприємству " Косіба " послуги з пошуку грантодавця та розробки грантової документації вартістю 12 500,00 грн і послуги з документального оформлення грантової заявки із програмою гранту та формування ТЕО із вихідними даними на підставі документації вартістю 5 000,00 доларів США, що еквівалентно 189 000,00 грн, в той час як відповідачем було здійснено лише попередню оплату у розмірі 94 375,00 грн, у зв'язку з чим в останнього виник борг у розмірі 110 500,00 грн.
Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором про надання послуг №24/10-1 від 24.10.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Приватного підприємства " Косіба " нарахованих за період з 14.03.2024 по 14.03.2025 пені у розмірі 29 886,48 грн та 3% річних у розмірі 3 315,00 грн, а також нарахованих за період з березня 2024 року по лютий 2025 року інфляційних втрат у розмірі 14 845,84 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, які стали підставою для залишення її без руху, згідно ухвали суду від 01.09.2025) відкрито провадження у справі №910/10630/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; визначено сторонам строки для подання заяв по суті спору: призначено судове засідання на 07.10.2025.
26.09.2025 від Приватного підприємства " Косіба " через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що наданий позивачем Договір про надання послуг №24/10-1 від 24.10.2023 не містить підписів та печаток сторін, в той час як акти містять лише факсиміле. При цьому відповідач вказує, що із договору не вбачається ні ціна послуги, ні строку надання послуг, ні обсягу послуг, ні процедури прийому результатів наданих послуг. Відповідач стверджує, що ніколи не бачив результатів нібито виконаних позивачем послуг - документальне оформлення грантової заявки та розробленої грантової документації. У змісті відзиву відповідачем викладено клопотання про поновлення строку на подання відзиву, мотивоване ознайомленням з матеріалами справи лише 24.09.2025. Також у змісті відзиву Приватне підприємство " Косіба " вказало, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн, відшкодування яких просить покласти на позивача.
03.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " сформовано в системі "Електронний суд" заперечення-відповідь (за своєю суттю відповідь на відзив). Перш за все, судом констатовано, даний відзив згенерований штучним інтелектом, проте суд вбачає за необхідне процитувати викладені в ньому аргументи. Так, позивач звертає увагу суду, що відповідач не заперечує факт отримання послуг, але вказує на дефекти первинних документів. Щодо посилань відповідача на підписання актів факсиміле, то позивач вказує, що законодавство допускає використання факсиміле, якщо це передбачено домовленістю сторін. До того ж позивач вказує, що відповідач не звертався до суду з вимогою спростувати чи оспорити дійсність документів, що, на думку позивача, свідчить про їх визнання. Позивач також вказує, що направляв відповідачу документи на його електронну адресу, вказану у договорі. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не надано договору про професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим наявні правові підстави для залишення відзиву без розгляду. Позивач посилається на те, що якщо замовник не підписав актів наданих послуг та не надав мотивовано відмови від підписання актів, то послуги вважаються прийнятими. У відзиві також зазначено, що відповідачем не надано доказів оплати послуг адвоката, а також договору правової допомоги між відповідачем та його адвокатом, тому клопотання про компенсацію судових витрат є необґрунтованим.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 задоволено клопотання позивача про відкладення засідання; відкладено судове засідання на 04.11.2025; визнано явку представника позивача в наступне засідання обов'язковою; попереджено позивача, що у разі неявки останнього в судове засідання без поважних причин, суд вправі залишити позов без розгляду.
04.11.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " надійшло клопотання, в якому позивач просить суд зобов'язати Приватне підприємство " Косіба " отримати копії Документів: реєстраційних, статутних, бухгалтерських та фінансових, бізнес-план, експертну оцінку та інші документальні напрацювання від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані ", які були отримані в процесі надання послуг.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 повернуто без розгляду клопотання позивача (про зобов'язання відповідача прийняти копії документів), яке за своєю суттю є заявою про зміну предмета спору, у зв'язку з тим, що така заява подана позивачем поза межами встановлених процесуальних строків; зобов'язано позивача надати суду для огляду оригінали документів, долучених ним до позову; оголошено перерву на стадії вступних слів позивача до 09.12.2025; зобов'язано позивача направити суду та відповідачу відскановані копії документів у строк - 10 днів, а їх оригінали надати суду для огляду в наступному засіданні.
17.11.2025 засобами поштового зв'язку та через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " надійшли клопотання про долучення доказів на виконання протокольної ухвали суду від 04.11.2025.
18.11.2025 через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства " Косіба " надійшло клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " доказів направлення/передачі Актів приймання-передачі наданих послуг від 11.03.2024 і від 24.10.2023, заяви-вимоги від 11.03.2024, доказів направлення/передачі документів вказаних в Актах приймання-передачі наданих послуг від 11.03.2024 і від 24.10.2023.
Також 18.11.2025 через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства " Косіба " надійшли письмові пояснення, в яких відповідач звертає увагу суду, що жодного доказу направлення листів і документів позивачем відповідачу матеріали справи не містять. Крім того, відповідач вказує, що, незважаючи на надання позивачем доказів, матеріали справи №910/10630/25 не містять будь-якого документу, який вказує: загальну вартість договору; перелік послуг, які надає позивач відповідачу; строк, протягом якого надаються послуги; опис результату наданих послуг; документи, які підтверджують, що послуги надано і передано позивачем відповідачу. При цьому відповідач визнав факт укладення Договору про надання послуг №24/10-1 від 24.10.2023, проте зазначає, що жодної послуги по цьому договору відповідач не отримував. Зокрема відповідач вважає, що надані суду акти і претензії не підтверджують надання послуги, а позивачем навіть не надано документи, які підтверджують, що долучені акти і претензія колись відправлялись на адресу відповідача.
26.11.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " надійшла відповідь на письмові пояснення відповідача. Як зазначено у відповіді, позивач вважає, що Приватне підприємство " Косіба " не заперечує факту отримання послуг, а заперечує виключно форму доказів. Позивач вважає, що оскільки відповідач не оскаржив документи до подання позову, то фактично визнав їх дійсність. Позивач повторно вказував, що представником відповідача не доведено наявність повноважень на представництво інтересів Приватного підприємства " Косіба ", оскільки в матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги. Щодо тверджень відповідача про відсутність діяльності підприємства, то позивач вказує, що суб'єкт господарювання несе обов'язки за укладеними правочинами незалежно від активності підприємства. Додатково позивач повідомляє, що відповідно до вироку Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.2015 у справі №759/12600/15-к, Приватне підприємство " Косіба " прямо зазначене серед підприємств, які використовувались для прикриття незаконної діяльності та мінімізації податків, що створює сумніви щодо добросовісності контрагента у взаємовідносинах з позивачем і підтверджує ризики ухилення від виконання зобов'язань.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 долучено подані сторонами документи; застосовано до представника позивача - Тарновської Олександри Михайлівни заходи процесуального примусу у виді попередження; повторно застосовано до представника позивача - Тарновської Олександри Михайлівни заходи процесуального примусу у виді попередження; встановлено позивачу строк для надання доказів щодо передачі результатів робіт за спірним договором - до наступного засідання; запропоновано позивачу надати докази звернення відповідача з грантовими заявками, підготовленими позивачем; встановлено строк для надання доказів - до 01.01.2026 (грантові заяви) та до 20.01.2026 (інформацію від фондів); оголошено перерву в судовому засіданні до 27.01.2026.
27.01.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " надійшла заява-вимога, в якій позивач вказує, що якщо акт було надіслано стороні, а вона не надала заперечень у встановлений строк, це свідчить про прийняття факту надання послуг. Відмова від підпису документів не є достатньою підставою для заперечення факту виконаних робіт, якщо інші докази підтверджують надання послуг. Позивач вважає, що факт здійснення оплати є належним і допустимим доказом виконання зобов'язань у господарському провадженні. Оплата частини суми свідчить, що: відповідач визнав частково надання послуг; є доказом дійсності договору та виконання робіт. Крім того, позивач зазначає, що суддя господарського суду не може вимагати тимчасовий доступ до речей і документів. Він може лише витребувати докази в межах Господарського процесуального кодексу України без примусу, без вилучення, без "кримінальних" механізмів. Позивач вважає, що вимога суду надати суду мобільний телефон, комп'ютер або інші технічні засоби з метою "отримання доказів виконаної роботи" не оформлена процесуальним рішенням (ухвалою), не передбачена Господарським процесуальним кодексом України; фактично повторює позицію та інтереси адвоката іншої сторони, який ініціював таку вимогу з метою контролю за діями позивача, отримання контактів та доступу до персональних, комерційних та приватних даних. Тому, на думку позивача, фактично мало місце змішування господарського та кримінального процесу.
Також 27.01.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " надійшла заява, в якій позивач вказує, що представник відповідача систематично зловживає процесуальними правами, що проявляється у здійсненні психологічного тиску та процесуального впливу на представника позивача і суд, поширенні необґрунтованих та оціночних тверджень, намаганні підміни суду у функції оцінки доказів. На думку позивача, зазначена модель поведінки виходить за межі господарсько-правового спору та набуває ознак неправомірного впливу, який за своєю суттю може підлягати кримінально-правовій оцінці, зокрема в аспекті примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, що є неприпустимим у судовому процесі, тому Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " просить суд вжити передбачених законом заходів реагування.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про реагування на зловживання відповідачем процесуальними правами, оскільки суд не вбачає наявність зловживання відповідачем своїми правами; постановлено врахувати заяву-вимогу позивача.
Під час розгляду справи №910/10630/25 у судовому засіданні 27.01.2026 відбувся технічний збій в роботі підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua , за допомогою якої здійснюється технічна фіксація засідань, що зафіксовано в акті від 27.01.2026, тому протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 відкладено судове засідання на 10.02.2026; визнано явку позивача в наступне засідання обов'язковою.
10.02.2026 через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства " Косіба " надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що вже 6 засідань позивач: 1) маніпулює судом; 2) направляє в сторону відповідача непідтверджені заяви про порушення етики і тиск; 3) не надає вчасно і вцілому не надає докази, на які прямо вказано відповідачем. Відповідач зазначає, що немає жодного замовлення, немає жодної грантової заявки, немає жодного доказу, який підтверджує, що якісь із документів окрім договору було підписано. Відповідач вважає, що реальна ситуація полягає у тому, що позивач підписав договір, зобов'язався оформити грантову заявку в інтересах відповідач, нічого не зробив, відповідно не отримав оплати, проте подав позов. Відповідач наголошує, що матеріали справи не містять: 1) суті наданих послуг (протокольна ухвала суду від 09.12.2025 проігнорована); 2) документів/матеріалів/заяв, які підтверджують надання послуг;3) не містять жодного доказу, що хоча б щось із описаного передавалось відповідачу. У змісті додаткових пояснень відповідач вказав, що оскільки позивачем було розтягнуто розгляд справи на шість засідань, то Приватне підприємство " Косіба " просить покласти на позивача компенсацію на правничу допомогу, яка складається із участі в 6 судових засіданнях, написанні 2-х відзивів і 2-х клопотань, у розмірі 40 000,00 грн.
10.02.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача, в яких позивач вказав, що, на його думку, дії адвоката відповідача містять елементи психологічного тиску на позивача, які полягають у приниженні та дискредитації, намаганні змусити надавати дані, що виходять за межі договору (розшифровки часу, дані про грантодавців), використання суду як інструменту для тиску або кримінальних розборок, тому позивач просить суд постановити окрему ухвалу суду щодо поданого заперечення на додаткове пояснення та правовий аналіз дій адвоката Мішустіна у справі №910/10630/25 із наданням правової оцінки, а також постановити ухвалу суду щодо внесення до ЄРДР кримінальних правопорушень за ст. ст. 376, 190, 182 Кримінального кодексу України адвокатом Микитою Мішустіним .
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 долучено письмові пояснення до матеріалів справи; відмовлено у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали суду щодо дій адвоката відповідача та щодо звернення до правоохоронних органів, з огляду на відсутність ознак наявності кримінальних правопорушень; відкладено судове засідання на 03.03.2026
28.02.2026 (субота) Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " сформовано в системі "Електронний суд" заяву про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/10630/25 (зареєстрована в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 02.03.2026), у задоволенні якого ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 відмовлено.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 застосовано до представника позивача - Тарновської Олександри Михайлівни заходи процесуального примусу у виді попередження; зобов'язано Приватне підприємство " Косіба " забезпечити явку свого керівника в наступне засідання; визнано явку представника Приватного підприємства " Косіба " в наступне засідання обов'язковою; витребувано у Господарського суду міста Києва справу №910/5168/24; оголошено перерву в судовому засіданні до 26.03.2026; запропоновано відповідачу до 15.03.2026 повідомити суду іншу дату, в яку може прибути його керівник в засідання, в разі неможливості прибути в засідання 26.03.2026.
23.03.2026 Приватним підприємством " Косіба " сформовано в системі "Електронний суд" додаткові письмові пояснення, в яких відповідач повідомляє, що керівника Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " рекомендували Приватному підприємству " Косіба ", як спеціаліста, яка може допомогти з оформленням грантового проєкту. Враховуючи рекомендації, відповідач погодився на "спрощений" порядок оформлення доказів із наданням основного пакету, після виконання умов договору. Як наслідок, 24.10.2023 було підписано Договір і передано кошти, відповідно до наявного в матеріалах справи "чеку". Далі почався "процес виконання договору", хоча на справді - це просто видимість дій і багато запитань до відповідача без мети надання послуги. Відповідач стверджує, що замість поданої грантової заявки Приватне підприємство " Косіба " отримало новий рахунок і все. Тобто 11.03.2024 позивач, замість передачі відповідачу пакету документів для отримання грантової заявки, Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " направило Акт-рахунок на електронну пошту. Відповідач наголошує, що протокольною ухвалою від 09.12.2025 позивачу було надано можливість надати суду грантову заявку, інформацію про грантодавця і інформацію про те, що така заява прийнята в роботу, однак Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " дана інформація не була надана, що на думку відповідача, свідчить про те, що жодна робота не проведена, жодна заявка не була подана. Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем також не надано жадного доказу, який би вказав на те, що така інформація передавалась.
В судове засідання 26.03.2026 з'явились представник відповідача - адвокат Мішустін М.К. та керівник Приватного підприємства " Косіба " Соломаха Богдан Анатолійович , який в свою чергу надав пояснення з приводу перебігу правовідносин сторін.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 відкладено судове засідання на 09.04.2026 з огляду на надходження клопотання позивача про відкладення засідання; звернуто увагу відповідача, що явка його керівника в наступне засідання не є обов'язковою.
09.04.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " надійшло клопотання про проведення розгляду справи №910/10630/25 без участі представника позивача. Також позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позов.
Крім того, 09.04.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача (згенеровані штучним інтелектом), в яких позивач вказує, що відповідно до Договору №24/10-1 його предметом є надання консультаційних послуг і послуги з підготовки бізнес-плану, а не отримання гранту і не подання заявки. Також позивач вказує, що часткова оплата відповідачем у розмірі 94 375,00 грн свідчить про укладення договору та акцепт послуг. На думку позивача, послуги з розробки бізнес-планів та підготовки проєктів є спеціалізованими (економіка, фінанси, грантовий менеджмент) та не зобов'язані бути "очевидними" для замовника.
В судове засідання 09.04.2026 з'явився представник відповідача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких Приватне підприємство " Косіба " проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Позивач явку свого представника в судове засідання 09.04.2026 не забезпечив, проте просив суд розглянути справу без участі його представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на належне повідомлення позивача про призначене на 09.04.2026 судове засідання та прохання позивача здійснювати розгляд справи без участі його представника, суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про можливість розглянути справу №910/10630/25 за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані ".
В судовому засіданні 09.04.2026 судом завершено розгляд справи №910/10630/25 по суті, та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (в тому числі надані в попередніх судових засіданнях), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва , -
24.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " (виконавець) та Приватним підприємством " Косіба " (замовник) укладено Договір про надання послуг №24/10-1 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику комплекс інформаційно-консультаційних послуг по супроводу та написанні бізнес-плану, грантових проектів та підготовки пакету документів для оформлення послуг з оренди/лізингу обладнання, надання його в управління та інше, визначених кожним, зокрема банком, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Найменування, кількість та вартість послуг, що надаватимуться замовнику, погоджуються шляхом надання виконавцем рахунку із зазначенням переліку послуг та його оплати замовником. Оплата замовником відповідного рахунку вважається підтвердженням згоди на надання послуг, що зазначені у такому рахунку, та підтвердженням погодження всіх істотних умов, пов'язаних з наданням послуг (п. 1.2 Договору).
У пункті 1.3 Договору вказано, що перелік, строки виконання послуг, а також їх вартість за взаємною згодою сторін можуть коригуватися в процесі надання послуг шляхом оформлення сторонами додаткових угод до цього договору.
У пункті 2.3 Договору зазначено, що виконавець розпочинає надання послуг після погодження сторонами переліку послуг, що здійснюється в порядку, визначеному п. 1.2 цього договору та надходження виконавцю попередньої оплати, відповідно до умов цього договору. Підтвердженням надходження попередньої оплати є зарахування коштів на поточний рахунок виконавця та/або за вказаними реквізитами. За погодженням сторін надання послуг може розпочатися до надходження попередньої оплати відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 2.7 Договору факт надання послуг за цим договором підтверджується шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
За умовами п. 2.8 Договору виконавець готує та надає замовникові 2 екземпляри підписаного акта протягом 3 робочих днів, після закінчення строку надання послуг, для осіб що використовують електронний документооборот, засобами такого обороту з використанням кваліфікованого-електронного підпису (КЕП).
Пунктом 2.9 Договору передбачено, що замовник зобов'язується підписати надані виконавцем екземпляри акта протягом 3 робочих днів з моменту їх отримання та повернути підписаний екземпляр акта виконавцеві або надати у вищезазначений строк мотивовану відмову від підписання цього акта. У випадку неповернення у вищезазначений строк виконавцеві підписаного акту або мотивованої відмови, послуги будуть вважатися прийнятими та наданими належним чином, випадку мотивованої відмови замовника від підписання акта, сторони в строк, що не перевищує 3 робочих днів з дати одержання виконавцем мотивованої відмови замовника, підписують протокол, який містить перелік істотних недоліків і строки їх усунення. Виконавець зобов'язаний за власний рахунок усунути такі недоліки у зазначений у відповідному протоколі строк. Прийняття послуг та підписання відповідного акта замовником здійснюється після усунення всіх недоліків, вказаних у підписаному сторонами протоколі.
Загальна ціна цього договору визначається, як сума вартості всіх послуг, надання яких узгоджене сторонами у відповідності до п. 1.2 цього договору, протягом строку дії договору (п. 4.1 Договору).
У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що замовник здійснює попередню оплату за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку від виконавця та або за вказаними реквізитами. Виконавець надсилає замовнику рахунок, шляхом використання електронної пошти, з подальшим надсиланням оригіналу рахунку поштою (кур'єром) або засобами електронного документообороту з кваліфікованим електронним підписом (КЕП), для осіб що перейшли на електронний документооборот. Розрахунки між сторонами здійснюються виключно в національній валюті України.
Відповідно до п. 4.4 Договору ціна на послуги встановлюється відповідно до поданого замовлення та відображається у акті виконаних послуг відповідно до цього договору.
У пункті 5.1 Договору вказано, що виконання послуг здійснюється згідно акту приймання-передачі робіт, згідно договору. В акті приймання-передачі робіт відображається вид, обсяг послуг, строк їх виконання, а також гарантійні строки виконання цих послуг. Такий акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що фактом, що підтверджує передачу виконавцем та приймання замовником наданих у повному обсязі послуг за цим договором, є підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, який датується останнім днем наданні послуг. Акт складається виконавцем в 2 оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою виконавця та надані замовнику не пізніше двох робочих днів з дати підписання.
Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати одержання від виконавця відповідного акту, підписати його або направити виконавцю письмову відмову від прийняття наданих послуг та підписання акту із зазначенням переліку зауважень та виявлених недоліків у наданих послугах та/або викладенням обставин, які унеможливлюють підписання акту. У своїй мотивованій відмові замовник має право визначити строк для усунення зазначених ним недоліків. При цьому визначений замовником строк є обов'язковим для виконавця (п. 6.2 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором чи його розірвання (п. 13.1 Договору).
24.10.2023 Приватним підприємством " Косіба " було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " кошти у розмірі 94 375,00 грн, що підтверджується прибутковим касовим ордером №24/2023 від 24.10.2023.
Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " в односторонньому порядку складено акт приймання передачі послуг від 24.10.2023 на суму 94 375,00 грн, в якому вказано, що виконавцем здійснюється написання бізнес-плану та надано послуги з документального оформлення грантової заявки із Програмою гранту та формування ТЕО із вихідними даними на підставі документації (фінансової, бухгалтерської, юридичної) вартістю 94 375,00 грн.
Також Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " в односторонньому порядку складено акт приймання передачі послуг від 11.03.2024 на суму 110 500,00 грн, в якому вказано, що виконавцем протягом періоду з 01.11.2023 по 11.03.2024 надано такі послуги:
1. Пошук грантодавця та розробка грантової документації вартістю 12 500,00 грн;
2. Документальне оформлення грантової заявки із Програмою гранту та формування ТЕО із вихідними даними на підставі документації (фінансової, бухгалтерської, юридичної) вартістю 98 000,00 грн.
У акті приймання передачі послуг від 11.03.2024 вказано, що при здійсненні оплати за виконані послуги у строк, що не перевищує трьох днів до 14.03.2024, замовнику буде передано грантову заявку для подальшої її реалізації.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " про надання ним Приватному підприємству " Косіба " на підставі Договору послуг з пошуку грантодавця та розробки грантової документації вартістю 12 500,00 грн і послуги з документального оформлення грантової заявки із програмою гранту та формування ТЕО із вихідними даними на підставі документації вартістю 5 000,00 доларів США, що еквівалентно 189 000, 00 грн, в той час як відповідачем було здійснено лише попередню оплату у розмірі 94 375,00 грн, у зв'язку з чим в останнього виник борг у розмірі 110 500,00 грн. Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Приватного підприємства " Косіба " пені у розмірі 29 886,48 грн, 3% річних у розмірі 3 315,00 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 14 845,84 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.
За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторони презюмують (хоч і в змісті своїх заяв по суті спору інколи посилають на те, що предметом Договору є виконання робіт), що Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Проте суд не погоджується із такими доводами сторін та вважає, що Договір за своєю правовою природою є договором підряду з огляду на наступне.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором
Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, а по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. Наприклад, послуги надання мобільного зв'язку - в незалежності від кількості дзвінків і взагалі їх наявності замовник зобов'язаний оплатити сам факт наявності в нього доступу до стільникового зв'язку.
Згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об'єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №914/2654/20.
Натомість відповідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За умовами п. 1.1 Договору виконавець зобов'язався надати замовнику комплекс інформаційно-консультаційних послуг по супроводу та написанні бізнес-плану, грантових проектів та підготовці пакету документів для оформлення послуг з оренди/лізингу обладнання, надання його в управління та інше, визначених кожним, зокрема банком, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги
Необхідність виконання певних робіт (пошук грантодавця та документальне оформлення грантової заявки) на замовлення та за завданням одержувача є притаманною рисою підряду та дозволяє відрізнити такий правочин від правочину про надання послуг. Так, у даному випадку замовник не переслідує мету у безперервному пошуку виконавцем грантодавця чи розробці останнім документації, його цікавить результат - віднайдений грантодавець та розроблена грантова заявка.
Із актів приймання-передачі наданих послуг від 24.10.2023 та від 11.03.2024 судом встановлено, що сторонами було погоджено виконання позивачем переліку робіт, в результаті яких Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " повинне було передати Приватному підприємству " Косіба " певний результат - подати (або передати для самостійного подання) документально оформлену відповідно до вимог віднайденого виконавцем грантодавця грантову заявку.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини підряду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначила, що "у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумки такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначати, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №916/1932/20, від 29.03.2023 у справі №922/1320/21 та від 14.03.2023 у справі №910/16969/20.
Відтак невірна кваліфікація сторонами (зокрема позивачем) спірних правовідносин не є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, а суд в даному рішенні самостійно визначить, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 1.2 Договору найменування, кількість та вартість послуг, що надаватимуться замовнику, погоджуються шляхом надання виконавцем рахунку із зазначенням переліку послуг та його оплати замовником. Оплата замовником відповідного рахунку вважається підтвердженням згоди на надання послуг, що зазначені у такому рахунку, та підтвердження погодження всіх істотних умов, пов'язаних з наданням послуг.
Матеріали справи не містять виставленого позивачем відповідачу рахунку із зазначенням переліку послуг, їх найменування, кількості та вартості, однак із наявного в матеріалах справи прибуткового касового ордеру №24/2023 від 24.10.2023 вбачається, що в день підписання сторонами Договору Приватним підприємством " Косіба " було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " кошти у розмірі 94 375,00 грн, що дає підстави для висновку, що сторонами було погоджено виконання позивачем певного переліку робіт.
В свою чергу, такий перелік робіт, що підлягали виконанню Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " (щодо яких виник спір), вбачається із наданих позивачем складених в односторонньому порядку актів приймання-передачі послуг від 24.10.2023 та від 11.03.2024.
Отже за умовами Договору Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " зобов'язалось за замовленням Приватного підприємства " Косіба " надати послуги з пошуку грантодавця, розробки грантової документації та документального оформлення грантової заявки із Програмою гранту та формування ТЕО із вихідними даними на підставі документації (фінансової, бухгалтерської, юридичної).
Варто відзначити, що відповідач не заперечував, що саме такі роботи мав виконати позивач.
Судом розуміється суть таких послуг як зобов'язання позивача підготувати пакет документів, необхідних для одержання гранту для фінансування бізнес-проекту відповідача та звернутися із відповідною грантовою заявою до відшуканого позивачем грантодавця (або передати таку документацію для самостійного подання їх замовником грантодавцю).
Сутність результату робіт можливо матеріально ідентифікувати, а саме: бізнес-план, грантова заявка і необхідний для звернення за грантовою заявкою пакет документів, визначення та доведення до відома замовника особи грантодавця, пошук якого здійснювався за умовами Договору.
Позивач стверджує про виконання ним робіт і направлення актів приймання-передачі, а відповідач заперечує факт одержання погодженого результату робіт.
У даному випадку, суд повертається до усталеної практики розгляду спорів щодо договорів підряду у разі коли між сторонами виник спір щодо якості виконаних робіт, що не виключає можливості суду самостійно (за допомогою експертизи у разі потреба) оцінити результат робіт і у такий спосіб вирішити спір щодо якості виконаних робіт.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Тобто приймання-передача підрядних робіт (що передує підписанню акту приймання-передачі) передбачає обов'язок замовника робіт оглянути їх і заявити про недоліки у разі їх наявності, оскільки згідно ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Отже перед підписанням актів приймання-передачі послуг від 24.10.2023 та від 11.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " повинне було надати до огляду Приватному підприємству " Косіба " результати виконаних робіт.
Матеріали справи не містять доказів направлення Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " Приватному підприємству " Косіба " ні результатів виконаних робіт для їх огляду, ні акту приймання-передачі послуг від 24.10.2023.
Натомість направлення позивачем відповідачу 11.03.2024 акту приймання-передачі послуг від 11.03.2024 підтверджується електронним листом-відповіддю Приватного підприємства " Косіба " від 12.03.2024, в якому відповідач вказує, що жодних послуг, вказаних в акті від 11.03.2024, а саме - бізнес-проекту, йому надано не було та пропонував повернути отримані в якості попередньої оплати кошти.
Водночас, сам факт складення виконавцем в односторонньому порядку актів приймання-передачі послуг (робіт) жодним чином не свідчить про їх направлення замовнику. Лише з моменту направлення відповідних актів у замовника розпочався б передбачений п. 2.9 Договору та/або п. 6.2 Договору строк на підписання актів або надання мотивованої відмови від підписання цих актів, а у разі недотримання таких строків (ігнорування направлених відповідачем актів) можна вести мову про мовчазне прийняття таких робіт замовником.
Представник позивача стверджувала, що направляла спірні акти на електронну пошту відповідача, однак жодних доказів на підтвердження направлення акту приймання-передачі послуг від 24.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " не надало, натомість Приватне підприємство " Косіба " на наступний день після отримання акту від 11.03.2024 надало відповідь, із якої чітко вбачається, що відповідач відмовляється від підписання цього акту з підстав неотримання вказаних у такому акті результатів робіт.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто в розумінні наведених норм саме позивач повинен надати докази на підтвердження обставин направлення відповідачу як результатів робіт для їх огляду, так і актів приймання-передачі та як наслідок прострочення (ухилення) відповідачем від свого обов'язку з прийняття робіт, в той час як відповідач вказує про неотримання ним (не направлення позивачем) таких документів ні засобами електронного зв'язку, ні засобами поштового зв'язку.
В цілому, доведення, що чогось не сталося, дуже складне завдання. Це пов'язано з тим, що докази базуються на спостережуваних фактах, подіях або матеріальних свідченнях, які залишаються після події. Якщо подія не відбулася, то відсутність слідів події не може бути використана як доказ її відсутності, оскільки вона ніколи не відбувалася.
В юридичній площині, це означає, що тягар доказування лежить на тому, хто стверджує факт. Якщо хтось стверджує, що щось відбулося, він повинен надати докази. Якщо доказів немає, то відсутність факту залишається не підтвердженою.
Саме у зв'язку з наведеним у статтях 13, 74 Господарського процесуального кодексу України на сторін покладено обов'язок довести обставини (а не їх відсутність), на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже саме Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " повинне довести факт протиправної поведінки відповідача, яка полягає у ухиленні від свого обов'язку прийняти роботи (в тому числі шляхом ігнорування направлених виконавцем актів виконаних робіт).
Позивачем було проігноровано пропозицію суду оглянути в судовому засіданні електронну скриньку Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " для встановлення факту направлення спірних документів Приватному підприємству " Косіба " засобами електронного зв'язку, хоча така процесуальна дія відповідає ст. 82 Господарського процесуального кодексу, зокрема частиною 7 якої передбачено, що суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
Однак Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " жодними доказами не доведено направлення відповідачу результатів робіт та акту від 24.10.2023, в той час як від підписання акту від 11.03.2024 відповідач відмовився з підстав ненадання результатів робіт (невиконання робіт), а відтак жодних підстав вважати, що перебіг строку на огляд виконаних робіт та підписання актів сплинув немає.
За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Більш того, у жодне із судових засідань, позивачем не надано результату робіт, який зі слів представника позивача "раніше було передано" відповідачу. Дослідження листування сторін (в т.ч. у мессенджері) не дозволяє суду дійти висновку про існування факту передачі таких результатів, а твердження позивача про передачу таких результатів "при зустрічі у кафе" не відповідає критерію достатності та вірогідності доказування, адже природа результатів робіт (їх виготовлення очевидно в електронному форматі) не могла бути завадою для повторного надання їх відповідачеві (з доказами відправлення і одержання) після заперечень відповідача проти підписання акту приймання-передачі таких робіт. В будь-якому разі, суд не зміг себе переконати у існуванні непереборних обставин, які б завадили позивачу надати результати таких робіт суду для оцінки реальності їх виконання.
За наслідком оцінки позиції сторін та існуючих доказів, суд дійшов висновку про те, що результат робіт за договором полягав не тільки у виготовлення бізнес-планів та грантових проектів, а й звернення позивачем із підготовленими грантовими заявками і документами: "послуги по супроводу і написанні …"(п.1.21 Договору ).
Із листування у месенджері сторін, яке визнається обома сторонами, вбачається, що:
15 грудня - позивач вказує про виконання робіт, а відповідач радий це чути та висловлює сподівання про те, що зможе прочитати перед верифікацією.
19 грудня - позивач вказує про відсутність інформації та про перенесення контакту на завтра.
20 грудня - позивач вказує про передачу проекту на верифікацію та запевняє, що "все ОК", а відповідач просить почитати хоча б чернетку проекту.
15 січня - позивач запитує додаткову інформацію.
14 лютого - невідомого змісту телефонна розмова тривалістю 4 хвилини.
08 березня - відповідач вітає керівника позивача з святом та нагадує про зустріч на наступному тижні.
11 березня - позивач заперечує домовленість по зустрічі, а відповідач наполягає що у розмові 14 лютого була домовленість про зустріч для обговорення "всіх проблем".
Сукупний аналіз вказаного листування виключає можливість для висновку суду про передачу позивачем відповідачу результатів робіт, а тому направлення 11.03.2024 підписаного в односторонньому порядку позивачем акту приймання-передачі робіт від 11.03.2024 не підтверджує факту їх виконання.
Крім того, факт сплати Приватним підприємством " Косіба " в день підписання Договору попередньої оплати у розмірі 94 375,00 грн підтверджує укладення сторонами Договору та замовлення відповідачем у позивача виконання робіт, проте жодним чином не підтверджує факт виконання позивачем чи прийняття відповідачем таких робіт. Лише сплата відповідачем коштів після ініціювання позивачем приймання-передачі виконаних робіт могла б опосередковано підтверджувати приймання таких робіт, проте аж ніяк не є доказом прийняття робіт їх авансування в дату підписання Договору.
Суд відзначає непослідовну позицію керівника позивача, яка у судових засіданнях просила час для надання доказів звернення із грантовими заявками до відповідних осіб (протягом всього часу судового розгляду такі особи приховувалися від суду і іншого учасника), а коли суд у грудні 2025 року надав майже місячний строк для надання таких доказів та відповідних доказів листування з відповідачем у мессенджері - керівник позивача почала звинувачувати суд у вчиненні процесуальних дій, передбачених виключно Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме - у тимчасовому доступі до її телефонного мобільного апарату, повністю ігноруючи ч. 7 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, та не надала жодних доказів звернення із грантовими заявками в інтересах відповідача.
Не виключено, що така поведінка керівника Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " обумовлена тим, що всі заяви позивача по суті спору (а також із процесуальних питань) були згенеровані штучним інтелектом та перед їх поданням до суду позивач навіть не перевіряв достовірність вказаних у таких заявах тверджень.
Такі висновки суду підтверджуються змістом відповідних заяв. Наприклад, у абзаці 16 на сторінці 5 сформованих в системі "Електронний суд" 08.04.2026 заперечень (зареєстровані в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 09.04.2026) стверджується, що в ст. 144 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що "судові витрати включають витрати на правничу допомогу тільки за наявності доказів, що ці витрати були здійснені і обґрунтовані". Проте в дійсності стаття 144 Господарського процесуального кодексу України має назву "Виконання ухвали про забезпечення позову" та в ній жодним чином не йде мова про судові витрати. В той час як згідно п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат суд повинен враховувати, зокрема вартість наданих послуг і виконаних робіт, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Тобто вказана норма господарського процесуального закону дозволяє стягнення судових витрат, які мають бути сплачені, проте на дату розподілу таких судових витрат ще не сплачені.
Отже, є очевидним, що штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні суддю, ні принципи належності, допустимості та достовірності доказів, передбачені главою 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.07.2025 у справі №925/496/24 наголосила, що технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися тільки для підтримки й допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології, судова автономія повинна поважатися. Відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в ухвалі від 08.02.2024 у справі №925/200/22.
Використання технології штучного інтелекту не як засобу сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків, є недопустимим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " не доведено факту виконання робіт, які вказані в актах приймання-передачі послуг від 24.10.2023 та від 11.03.2024, а відтак відсутні правові підстави для стягнення з Приватного підприємства " Косіба " оплати за такі роботи.
За таких обставин в задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " про стягнення боргу у розмірі 110 500,00 грн слід відмовити.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені у розмірі 29 886,48 грн, 3% річних у розмірі 3 315,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 14 845,84 грн, то в їх задоволенні також слід відмовити, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 110 500,00 грн, в задоволенні якої суд відмовив.
Окремо (зважаючи на неодноразові наголошення позивача на відсутність повноважень у адвоката відповідача) суд зазначає, що представництво інтересів Приватного підприємства " Косіба " у справі №910/10630/25 здійснювалось адвокатом Мішустіним Микитою Костянтиновичем на підставі Ордеру серії АА №1626971 від 23.09.2025 (копія якого долучалась і до заяви про вступ у справу представника від 23.09.2025, і до відзиву, і в подальшому майже до кожного процесуального документу, поданого стороною відповідача).
За інформацією із Єдиного реєстру адвокатів України Мішустін Микита Костянтинович здійснює свою адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000379 від 17.12.2018.
В аспекті одержаної судом інформації із Єдиного реєстру адвокатів України (щодо адвоката Мішустіна Микита Костянтиновича ) варто відзначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду (п. 5.49 постанови від 04.12.2022 у справі №907/349/22), суд самостійно повинен перевіряти актуальність інформації використовуючи доступні інструменти, зокрема інформацію з відповідних реєстрів, що є частиною належного виконання судом своїх процесуальних функцій.
Частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Отже матеріали справи містять достатні в розумінні господарського процесуального закону докази наявності у адвоката Мішустіна Микита Костянтиновича повноважень представляти інтереси Приватного підприємства " Косіба " у справі №910/10630/25.
Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Таким чином, інші доводи сторін судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " до Приватного підприємства " Косіба " про стягнення заборгованості у розмірі 158 547,32 грн повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " за звернення до суду із даним позовом судовий збір у розмірі 2 422,40 грн покладається на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову повністю.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані " ( 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 67 ; ідентифікаційний код 35915829 ) до Приватного підприємства " Косіба " ( 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 12 ; ідентифікаційний код 13674036 ) про стягнення заборгованості у розмірі 158 547,32 грн відмовити повністю.
2. Судові витрати позивача по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвест Фінанс Компані ".
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду .
Повний текст рішення складено 30.04.2026.
Суддя Роман БОЙКО