ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2026Справа № 910/14405/25
За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальська Плаза»
про стягнення 11 171, 59 грн
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового будинку Печерського району міста Києва» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальська Плаза» (надалі - відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 11 171, 59 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 15, 16, 509, 526, 530, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 4, 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за договором №410 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 07.02.2025, у частині повної та своєчасної оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
01.12.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/14405/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
24.12.2025 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшла виписка банку про рух коштів, а також письмове підтвердження що ціна позову не змінилась.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 08.12.2025, яка отримана останнім 06.01.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 067055594071.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) в розумний строк, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
При розгляді справи судом враховано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2026 №150 «Про затвердження порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку», постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 «Про затвердження правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією оголошено та проведено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва на житлові будинки, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та співвласники яких, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком.
Розпорядженням Печерської районної в місті Києві адміністрації від 03.02.2025 №31 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків на території Печерського району міста Києва» Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», за результатами оголошеного та проведеного Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією конкурсу, призначено управителем багатоквартирних будинків. Крім того, Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією укладено з переможцем конкурсу договори про надання з 01.03.2025 послуг з управління багатоквартирним будинком, в тому числі із багатоквартирним будинком № 13 на вул. Рибальській в м. Києві, що входив в об'єкт конкурсу.
07.02.2025 між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (надалі - управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Рибальська, 13 в особі Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - співвласник) укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 410 (надалі - договір), відповідно до п. 1 якого, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (надалі - послуга з управління), що розташований за адресою: вул. Рибальська, 13 (надалі - будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Згідно з п. 2 договору, список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору зазначаються в додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною.
Додатком № 1 до договору визначено, що до співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Рибальська, 13, включено, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальська Плаза» (відповідача) як власника нежилого приміщення № 46 загальною площею 218, 8 кв. м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 71404229 від 26.10.2016 (а.с.13).
Відповідно до п. 3 договору, послуга з управління полягає в забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибуткової території.
Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 договору № 410, який є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 6 договору визначений обов'язок відповідача оплачувати позивачу надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 10 договору, ціна послуги з управління становить 11, 04 грн (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв.м. загальної площі або нежитлового приміщення в будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 10, 62 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 цього договору та винагороду управителю в розмірі 0, 42 грн на місяць.
Відповідно до п. 11 договору, плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вносить кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 30 договору визначено, що цей договір набирає чинності з 01.03.2025 та укладається строком на один рік.
Умовами п. 31 договору визначено, що якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.
На виконання умов договору, за загальний період з березня по липень 2025 року, позивач надав послуги з управління багатоквартирним будинком, а відповідач прийняв їх на загальну суму 11 171, 59 грн, що підтверджується:
- рахунком-фактурою від 02.07.2025 на суму 11 171, 59 грн (а.с.12);
- актами про надання послуг від 31.03.2025 на загальну суму з ПДВ 2 076, 85 грн, від 30.04.2025 на загальну суму з ПДВ 2 076, 85 грн, від 31.05.2025 на загальну суму з ПДВ 2 263, 37 грн, від 30.06.2025 на загальну суму з ПДВ 2 371, 83 грн, від 31.07.2025 на загальну суму з ПДВ 2 382, 69 грн (а.с. 30-34).
Вказані акти про надання послуг за період з березня по липень 2025 року не підписані представником відповідача.
14.08.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 105/44-2752 від 11.08.2025 про сплату заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 11 171, 59 грн, що підтверджується описом вкладення в цінний лист № 0101510992181, накладною АТ «Укрпошта» та фіскальним чеком від 14.08.2025.
Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.
Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг з управління багатоквартирним будинком за загальний період з березня по липень 2025 року, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 11 171, 59 грн основного боргу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що зазначений правочин за своєю суттю є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було надано послуги з управління багатоквартирним будинком за загальний період з березня по липень 2025 року у розмірі 11 171, 59 грн, а відповідачем їх прийнято, що підтверджується: рахунком-фактурою від 02.07.2025 на суму 11 171, 59 грн (а.с.12) та актами про надання послуг від 31.03.2025 на загальну суму з ПДВ 2076, 85 грн, від 30.04.2025 на загальну суму з ПДВ 2076, 85 грн, від 31.05.2025 на загальну суму з ПДВ 2263, 37 грн, від 30.06.2025 на загальну суму з ПДВ 2371, 83 грн, від 31.07.2025 на загальну суму з ПДВ 2382, 69 грн (а.с. 30-34).
Як вже зазначалось судом вище, акти наданих послуг за період з березня по липень 2025 року не підписані представником відповідача.
Проте, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, управитель не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання співвласника до підписання акту надання послуг, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.
Положеннями ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення ст. 322 Цивільного кодексу України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом на спростування тверджень позивача про виконання ним своїх зобов'язань за договором.
Оскільки в суду відсутні підстави ставити під сумнів твердження позивача з приводу факту та обсягів наданих послуг, а відповідачем дані обставини не заперечуються, суд вважає, що позивачем доведено надання відповідачу послуг з управління багатоквартирним будинком.
При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів надання послуг не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов'язань із надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» послуг з управління багатоквартирним будинком Товариству з обмеженою відповідальністю «Рибальська Плаза» за період з березня по липень 2025 року.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Частиною 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», закріплено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 11 договору визначено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вносить кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідачем не спростовується факт щомісячного отримання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Зважаючи на викладене та враховуючи положення п. 11 договору, строк оплати наданих за договором послуг вартістю 11 171, 59 грн станом на поточну дату є таким, що настав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Разом з тим, доказів сплати боргу матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, таких доказів суду не надано.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 11 171, 59 грн належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 11 171, 59 грн основного боргу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальська Плаза» (01001, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 13, нежиле приміщення №46, ідентифікаційний код 40914539) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, місто Київ, провулок Івана Мар'яненка, будинок 7, ідентифікаційний код 35692211) 11 171 (одинадцять тисяч сто сімдесят одну) грн 59 коп. основного боргу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань