номер провадження справи 7/242/25
30.04.2026 Справа № 908/3968/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу №908/3968/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Восточний експрес» (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 16, кв. 117, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30557259)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес» (69032, м.Запоріжжя, вул. Базарна/Академіка Амосова, буд. 1/32, приміщення 2, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37408149)
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
від позивача: Василенко О.В., ордер серія АР №1285976 від 23.12.2025, посвідчення адвоката №1835 від 12.01.2005
від відповідача: не з'явився
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Восточний експрес» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес» про стягнення 150000,00 грн безпідставно отриманих коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 справу № 908/3968/25 передано на розгляд судді Лєскікій І.Є.
Позов обґрунтовано ст. 11, 203, 205, 207, 628, 638, 1046, 1047, 1212 ЦК України.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3968/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.02.2026 о 12 год. 00 хв.
Відповідачем у системі “Електронний суд» 02.02.2026 сформовано клопотання про відкладення підготовчого засідання. Представник відповідача обґрунтував неможливість своєї участі тим, що в зазначений час він буде задіяний в іншому судовому процесі (Комунарський районний суд м. Запоріжжя, справа № 333/416/26), дата якого була завчасно погоджена із судом. Додатково представник відповідача вказав на необхідність надання йому додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки договір про надання правничої допомоги було укладено лише 02.02.2026.
У судове засідання, призначене на 03.02.2026 об 12 год. 00 хв., представники сторін не з'явились.
Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою від 03.02.2026 суд відклав підготовче засідання на 03.03.2026 о 12 год. 00 хв.
У системі “Електронний суд» відповідачем 19.02.2026 сформовано відзив на позовну заяву. У ньому відповідач просить суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, а також продовжити строк для подання відзиву. Відзив прийнято судом до розгляду, з урахуванням умов воєнного стану.
У системі “Електронний суд» відповідачем 02.03.2026 сформовано клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача зазначив, що в цей час братиме участь в іншому судовому засіданні (333/6927/25, розгляд клопотання про продовження запобіжного заходу).
У судовому засіданні 03.03.2026 приймав участь представник позивача.
Представник позивача не заперечив щодо відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 03.03.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 25.03.2026 об 11 год. 00 хв.
У системі “Електронний суд» позивачем 24.03.2026 сформовано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Представник позивача пояснює це тим, що відповідач частково погасив борг, сплативши 95 000,00 грн (дев'яносто п'ять тисяч гривень). Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вважає необхідним зменшити позовні вимоги.
У судове засідання, призначене на 25.03.2026 об 11 год. 00 хв., представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв її до розгляду. Спір розглядається з урахуванням поданої позивачем заяви у сумі стягнення 55 000,00 грн.
Ухвалою суду від 25.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.04.2026 о/об 14 год. 45 хв.
До Господарського суду Запорізької області від позивача 24.03.2026 надійшла заява про проведення судового засідання без його участі. Представник позивача повідомив, що 07.04.2026 о 14 год. 45 хв. він буде залучений до слідчих дій, що унеможливлює його присутність у судовому засіданні. Позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі, враховуючи подану заяву про зменшення їх розміру.
Представник відповідача 07.04.2026 у судове засідання не прибув. Про причини неявки суд не повідомив.
Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 07.04.2026 судове засідання відкладено на 20.04.2026 о/об 10 год. 30хв.
У судовому засіданні 20.04.2026 брав участь представник позивача. Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення відповідної ухвали суду до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
Суд заслухав вступне слово представника позивача, який просив позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, оголосив стислий виклад заперечень позивача, перейшов до з'ясування обставин та дослідження доказів. Після закінчення з'ясування обставин справи та дослідження доказів провів судові дебати, на підставі ст. 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 30.04.2026 о 15 год. 30 хв.
У системі “Електронний суд» відповідачем 29.04.2026 сформовано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
У судовому засіданні 30.04.2026 за участі представника позивача суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Восточний експрес» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес» про стягнення 150000,00 грн безпідставно отриманих коштів.
Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 177, 205, 638, 1046, 1047, 1212 ЦК України та мотивовано тим, що 10 вересня 2021 року ТОВ «ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС» (надалі - «Позивач») перерахував ТОВ «ТД ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС» (ідентифікаційний код - 37408149, перейменовано згідно з рішенням учасників №1/12-2022 від 12.12.2022 року у ТОВ «ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС») - (надалі за текстом - ТОВ «ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС» або «Відповідач») грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №8171 від 10 вересня 2021 року, із призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги зг. договора №0709/2021 від 07.09.2021 р.». Указана оплата була здійснена Позивачем помилково, оскільки жодних договірних відносин між ТОВ «ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС» та ТОВ «ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС» не існувало та не існує на даний час, а договір № 0709/2021, на який міститься посилання у призначенні платежу платіжного доручення, між Позивачем та Відповідачем у будь-якій формі ніколи не укладався. Викладені обставини стали підставою для подання даного позову до суду.
Відповідач не визнав позовні вимоги, зазначає, що грошові кошти, які були перераховані згідно з платіжним дорученням № 8171 від 10.09.2021 на рахунок відповідача в розмірі 150000,00грн, з призначенням платежу: «надання поворотної фінансової допомоги, згідно договору № 0709/2021 від 07 вересня 2021р. без ПДВ», були повернуті у повному обсязі. На підтвердження викладених обставин відповідач надає платіжні доручення: №17401 від 13.10.2021 на суму 30000,00грн, № 1744 від 13.10.2021 на суму 30000,00грн, №1775 від 21.10.2021 на суму 20000,00грн, № 1776 від 21.10.2021 на суму 10000,00грн, №1777 від 21.10.2021 на суму 5000,00грн (на загальну суму 95000,00грн). Інша частина коштів у розмірі 55000,00грн, за твердженням відповідача, була також повернута позивачу, проте довести цю обставину відповідач на даний час не може у зв'язку із втратою бухгалтерських документів, що відбулось з вини позивача.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Восточний експрес» (позивач) 10.09.2021 перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Восточний Експрес» (перейменовано згідно з рішенням учасників № 1/12-2022 від 12.12.2022 року у ТОВ «ТД Східний Експрес») (відповідач) грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8171 від 10.09.2021, із призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги зг. договора № 0709/2021 від 07.09.2021».
Позивачем 01.09.2025 направлено на юридичну адресу відповідача вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується копією опису вкладення в цінний лист від 01.09.2025, поштовою накладною № 6901601221445 від 01.09.2025.
Зазначена вимога залишена відповідачем без виконання.
Станом на день подання позовної заяви, позивач зазначав, що грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн відповідачем не повернуті.
У процесі розгляду даної справи позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог до 55000,00грн.
При зверненні до суду позивачем зазначено як правову підставу для стягнення з відповідача коштів застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Згідно з положеннями ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 ЦК України).
У силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1, 2 ст.205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.
Частиною першою ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Із матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що позивачем платіжною інструкцією № 8171 від 10.09.2021 перераховано на рахунок відповідача № НОМЕР_1 , банк Запорізьке РУ AT КБ «Приватбанк», кошти в розмірі 150 000,00 грн з призначення платежу: «надання поворотної фінансової допомоги зг. договора № 0709/2021 від 07.09.2021 без ПДВ».
Водночас матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги №0709/2021 від 07.09.2021, позивач заперечує факт його укладення, відповідач доказів протилежного суду не надав.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстав, на якій майно набувалося, згодом відпала (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях (наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 924/1338/19).
Відповідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Ураховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач без відповідної правової підстави використовує належне позивачу майно - станом на час вирішення спору грошові кошти у розмірі 55 000,00 грн, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, а отже - наявність підстав для задоволення позову.
У силу приписів ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією із засад господарського судочинства є змагальність.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Положеннями ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зауважує, що важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні існують такі основні стандарти доказування: «баланс ймовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Законом України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України: змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, тобто фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, із введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 55 000,00 грн безпідставно отриманих коштів.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача шляхом стягнення з останнього на користь позивача 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес» (69032, м.Запоріжжя, вул. Базарна/Академіка Амосова, буд. 1/32, приміщення 2, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37408149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Восточний експрес» (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 16, кв. 117, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30557259) 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна