пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
28 квітня 2026 року Справа № 914/2140/25
за позовом Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)», м. Дрогобич, Львівська область
до відповідача: Державного підприємства «Волиньвугілля», м. Нововолинськ, Волинська область
про стягнення 4 185 800,14 грн
Суддя Шум М.С.
Секретар судового засідання Сосновська Ю.П.
Представники сторін: н/з
встановив: Державна установа «Дрогобицька виправна колонія (№40)» звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення заборгованості з оплати праці засуджених у сумі 3 916 510,77 грн, з яких 3 738 772,93 грн основного боргу та 177 737,84 грн пені згідно з договором на використання праці засуджених №5-Г від 01.01.2024.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.09.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Волиньвугілля" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1 код ЄДРПОУ 32365965) на користь Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77 код ЄДРПОУ 08563918) 3 993 547,93 грн. заборгованості, з них: 3 793 547,93 грн. - основного боргу та 200 000,00 грн. - пені. В позові в частині стягнення 192 252,21 грн. пені відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства "Волиньвугілля" ( (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1 код ЄДРПОУ 32365965) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 59 903.22 грн. витрат по сплаті судового збору
31.03.2026 до Господарського суду Волинської області надійшла заява Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.09.2025 у справі №914/2140/25.
Ухвалою суду від 10.04.2026 розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.09.2025 призначено на 28 квітня 2026 року на 15:45 год.
21.04.2026 на адресу суду від Державної установа «Дрогобицька виправна колонія (№40)» надійшла заява про розгляд справи без уповноваженого представника позивача. Заяву про встановлення судового контролю просить задоволити повністю.
Письмових пояснень від Державного підприємства «Волиньвугілля» та Відділом примусового виконання рішень Управління у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по суті поданої заяви до суду не надійшло.
Дослідивши додані до заяви докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення заявника, господарський суд,
Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.09.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Волиньвугілля" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1 код ЄДРПОУ 32365965) на користь Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77 код ЄДРПОУ 08563918) 3 993 547,93 грн. заборгованості, з них: 3 793 547,93 грн. - основного боргу та 200 000,00 грн. - пені. В позові в частині стягнення 192 252,21 грн. пені відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньвугілля" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1 код ЄДРПОУ 32365965) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 59 903.22 грн. витрат по сплаті судового збору
На виконання зазначеного рішення судом видано наказ №914/2140/25-1 від 27.10.2025.
31.03.2026 на адресу суду надійшла заява стягувача - Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення.
Заява мотивована тим, що боржник - ДП “Волиньвугілля» не вживає заходів для погашення боргу, а Державна установа «Дрогобицька виправна колонія (№40)» продовжує нести збитки через відсутність коштів. Рішення Господарського суду Волинської області від 23.09.2025у справі №914/2140/25-1 залишається не виконаним.
Заява стягувача про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення подана в порядку частини 4 статті 345-1 ГПК України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку.
Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною 1 статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначив, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Отже виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону N 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону N 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до приписів статті 339 ГПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Отже, чинним процесуальним законодавством встановлено право суду встановити судовий контроль за виконанням судових рішень. При цьому, такий контроль встановлюється в разі, якщо судове рішення не виконується зобов'язаною стороною тривалий час без поважних на те підстав.
Механізм застосування до боржника заходу процесуального впливу шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення визначено статтями 345-1 та 345-4 ГПК України.
За змістом частини 2 статті 345-1 ГПК України стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Отже, процесуальним законом чітко визначені обставини з наявністю яких у особи може виникнути право на звернення з заявою про зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а саме невиконання боржником рішення суду та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення суду.
Згідно з частиною 4 статті 345-1 ГПК України, якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору. Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Станом на даний час виконавче провадження №79553211 по виконанню рішення суду у справі №914/2140/25-1 триває.
Водночас, матеріали справи не містять доказів виконання (часткового виконання) рішення суду у даній справі та станом на день розгляду заяви стягувача останнє залишається невиконаним.
Суд зазначає, що наявність виконавчого провадження, у т. ч. зведеного, та вжиття виконавцем примусових заходів щодо стягнення боргу не позбавляє боржника права та реальної можливості добровільно виконати судове рішення.
Також, не може вважатись добросовісною поведінка боржника у разі невиконання невиконання судового наказу з посиланням на виконання соціально значущих функцій та на його статус як державного підприємства.
Суд враховує, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення не порушує прав боржника, не покладає на нього нових матеріально-правових обов'язків та не змінює змісту судового рішення. Такий захід має виключно процесуальний характер і спрямований на забезпечення належного виконання вже існуючого обов'язку. Водночас, відмова у застосуванні цього механізму, за наявності передбачених законом умов, створювала б ризик перетворення судового рішення на декларативний акт, що суперечить принципу верховенства права.
Зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення не є санкцією, має виключно контрольний характер і спрямоване на забезпечення прозорості та підзвітності виконання рішення. Враховуючи статус боржника та тривалість невиконання судового рішення, такий захід є пропорційним, розумним та необхідним.
Правовою підставою для зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль (близька за змістом правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду, викладена в ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі N 826/9960/15).
Згідно з ч. ч. 2-6 ст. 345-2 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 345-4 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на відсутність доказів виконання судового рішення у цій справі та наявність факту відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства “Центренерго» про зобов'язання керівника (виконуючого обов'язки генерального директора) Державного підприємства “Волиньвугілля» Смеречанського Сергія Степановича подати звіт про виконання судового рішення.
Суд також зазначає, що за приписами ст. 345-3 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст.345-4 ГПК України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 345-2 цього Кодексу, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу.
Керуючись статтями 234, 339, 345-1, 345-2, 345-3 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» від 31.03.2026 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №914/2140/25 задовольнити.
2. Зобов'язати керівника (виконуючого обов'язки генерального директора) Державного підприємства “Волиньвугілля» (вул..Луцька, буд.1, м.Нововолинськ, Волинська обл., код ЄДРПОУ 32365965) ОСОБА_1 у тримісячний строк з дня отримання цієї ухвали подати письмовий звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 23.09.2025 у справі №914/2140/25
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Ухвала підписана 28.04.2026.
Суддя Микола ШУМ