вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"20" квітня 2026 р. Cправа № 902/64/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л.,
представника позивача - Рильцової Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/64/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд 1., м. Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676)
до: Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (місцезнаходження: вул. Полтавська, буд. 23, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, ідентифікаційний код юридичної особи: 02141578)
про стягнення 410 734,46 грн
23.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління освіти Могилів-Подільської міської ради про стягнення 410734,46 грн з яких: 331 935,10 грн - основного боргу, 63 330,17 грн - пені, 6 537,97 грн - 3% річних та 8 931,22 грн - інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором № 01-8001/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2024 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" та Управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради було укладено Договір №01-8001/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2024 року.
На виконання умов зазначеного Договору позивач, за період з січня 2025 по березень 2025 року, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 636 671,71 грн, що підтверджується копією листа оператора ГТС від 17.12.2025 за №ТОВВИХ-25-20421 та копією інформації щодо остаточних алокацій відборів відповідача за період січень 2025-березень 2025.
Однак, в порушення умов укладеного Договору, відповідач здійснив оплату за переданий газ лише частково в розмірі 1 304 736,61 грн, у зв'язку з чим сума простроченого та несплаченого основного боргу складає 331 935,10 грн, на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати, які заявлено до стягнення з відповідача.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2026 справу № 902/64/26 розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 28.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/64/26, яку вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.02.2026 о 10:30 год.
Крім того, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.02.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" адвоката Жигадло Ірини Борисівни б/н від 30.01.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. канц. суду № 01-34/1027/26 від 30.01.2026).
За наслідками розгляду справи 23.02.2026 судом постановлено ухвалу у протокольній формі про відкладення судового засідання на 23.03.2026 об 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.02.2026 суд постановив повідомити учасникам справи, що підготовче засідання у справі № 902/64/26 відбудеться 23.03.2026 об 11:00 год.
У судовому засіданні 23.03.2026 судом постановлено ухвалу в протокольній формі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.04.2026 о 12:00 год.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.03.2026 суд постановив повідомити учасникам справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/64/26 по суті відбудеться 20.04.2026 о 12:00 год.
16.04.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" надійшла заява № б/н від 16.04.2026 (вх. канц. суду № 01-30/3721/26 від 16.04.2026) про заміну представника, що братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
17.04.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" надійшла заява № б/н від 17.04.2026 (вх. канц. суду № 01-30/3758/26 від 17.04.2026) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
20.04.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" надійшло клопотання № б/н від 16.04.2026 (вх. канц. суду № 01-30/3809/26 від 20.04.2026) про заміну представника, що братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На визначену судом дату в судове засідання з'явився представник позивача - Рильцова Є.Ю.
Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зауважує, що відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду Вінницької області від 25.03.2026, якою повідомлено учасникам справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/64/26 по суті відбудеться 20.04.2026 о 12:00 год., була доставлена відповідачу до Електронного кабінету ЄСІТС - 26.03.2026.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, провівши стадію дослідження доказів та, відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після перерви, судом, згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
30.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" (далі - Постачальник) та Управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради (далі - Споживач) було укладено Договір № 01-8001/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ (далі також -газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.
За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п. 1.3. Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу з 01 січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 87,90000 тис. куб. метрів (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот куб. м), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.): січень 2025 - 36,80000 тис. куб. м; лютий 2025 - 37,70000 тис. куб. м; березень 2025 - 10,70000 тис. куб. м; квітень 2025 - 2,70000 тис. куб. м. Загальний обсяг постачання становить 87,90000 тис. куб. м.
Умовами пункту 2.3. Договору передбачено, що підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором (п. 2.4. Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору).
Згідно з підпунктом 3.5.1 Договору Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника (підпункт 3.5.2 Договору).
Підпунктом 3.5.3. Договору визначено, що Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
За приписами підпункту 3.5.4 Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Відповідно до п. 3.6. Договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
За умовами п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 три без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 1 212 572,44 грн, крім того ПДВ - 242 514,49 грн, разом з ПДВ - 1 455 086,93 грн (п. 4.3. Договору).
Пунктом 5.1. Договору Сторони погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідно до п. 5.3. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.
Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Згідно з п. 6.2. Договору Споживач, окрім іншого, зобов'язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором (п. 7.1. Договору).
Пунктом 7.2. Договору Сторони погодили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині постачання газу з "01" січня 2025 року до "30" квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору)
Розділом 14 Договору визначені адреси та реквізити Сторін, зокрема зазначений EIC-код 56X930000010610X - Постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг") та EIC-код 56XS000023XG200D - Споживача (Управління освіти Могилів-Подільської міської ради).
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без будь-яких зауважень (а.с. 8-13, т. 1).
У подальшому до Договору між Сторонами були укладені наступні додаткові угоди:
- 21.01.2025 додаткова угода № 1 до Договору № 01-8001/24-БО-Т від 30.12.2024 року постачання природного газу, якою Сторони погодили наступне:
1. Викласти пункт 2.1 Розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" в наступній редакції :
Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу з січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 85,32920 тис. куб. метрів (вісімдесят п'ять тисяч триста двадцять дев'ять, 2 куб. м), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.): січень 2025 - 36,80000 тис. куб. м; лютий 2025 - 37,70000 тис. куб. м; березень 2025 - 10,70000 тис. куб. м; квітень 2025 - 0,12920 тис. куб. м. Загальний обсяг постачання становить 85,32920 тис. куб. м.
2. Викласти пункт 4.1 Розділу 4 "Ціна та вартість природного газу" Договору в наступній редакції:
"Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, - на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433 грн, всього з ПДВ - 662,60 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 17 052,60 грн."
3. Викласти пункт 4.3 Розділу 4 "Ціна та вартість природного газу" Договору в наступній редакції:
"Загальна вартість цього Договору на дату укладення становить 1 212 570,60 грн, крім того ПДВ - 242 514,12 грн, разом з ПДВ - 1 455 084,72 грн (один мільйон чотириста п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят чотири грн 72 коп,)"
- 26.03.2025 додаткова угода № 2 до Договору № 01-8001/24-БО-Т від 30.12.2024 року постачання природного газу, якою Сторони погодили наступне:
1 . Сторони дійшли взаємної згоди достроково розірвати та припинити в частині передачі природного газу дію Договору з 26.03.2025 року.
2. Сторони підтверджують, що Споживач зобов'язаний здійснити розрахунки за природний газ, отриманий відповідно до Договору, та не сплачений на момент підписання цієї Додаткової угоди, у строк та на умовах, визначених Договором.
Відповідно до укладених додаткових угод інші умови Договору залишаються незмінними і обов'язковими для виконання Сторонами.
Додаткові угоди до Договору № 01-8001/24-БО-Т від 30.12.2024 року постачання природного газу підписані повноважними представниками Сторін без будь яких зауважень, зокрема Додаткова угода № 1 - за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а Додаткова угода № 2 - власноручними підписами з проставленням відповідних печаток.
На виконання умов Договору з урахуванням укладених до нього Додаткових угод, позивач за період з січня 2025 по березень 2025 року, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 636 671,71 грн, про що було складено відповідні акти приймання-передачі природного газу, які були направлені на електронну адресу відповідача, а саме:
- акт приймання-передачі природного газу за січень 2025 року від 12.02.2025 на суму 585 996,11 грн;
- акт приймання-передачі природного газу за лютий 2025 року від 11.03.2025 на суму 718 740,50 грн;
- акт приймання-передачі природного газу за березень 2025 року від 11.04.2025 на суму 331 935,10 грн.
Поряд з тим, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" із адвокатським запитом №125/5/1-46090 від 15.12.2025 року з проханням надати інформацію з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів природного газу з ресурсу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" (EIC-код 56X930000010610X) визначеного переліку споживачів, зокрема Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (EIC-код 56XS000023XG200D) за період з січня по березень 2025 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" спрямовано позивачу лист щодо надання відповіді на адвокатський запит № ТОВВИХ-25-20421 від 17.12.2025 року до якого додано витяг з інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X8000023X62000 в період з 01.01.2025 по 31.03.2025 року.
Як убачається зі змісту вказаного листа, а також доданого до нього витягу, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 556XS000023XG200D за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 внесено в алокацію постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС - код 56Х930000010610Х) та становить: з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 34 364,04 м3; з 01.02.2025 по 28.02.2025-42 148,45 м3; з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 22 354,28 м3.
Матеріали справи містять реєстр документів за період 30.12.2024 по 15.12.2025 року по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" у Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України", який додано позивачем до позовної заяви на підтвердження часткової оплати відповідачем вартості поставленого природного газу в розмірі 1 304 736,61 грн.
За наведених обставин позивач звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення з Управління освіти Могилів-Подільської міської ради про стягнення 410734,46 грн з яких: 331 935,10 грн - основного боргу, 63 330,17 грн - пені, 6 537,97 грн - 3% річних та 8 931,22 грн - інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором № 01-8001/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2024 року.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір № 01-8001/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2024 року.
Статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України "Про ринок природного газу".
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України регламентовані Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС).
Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Крім того, як уже зазначалось судом, умовами пункту 2.3. Договору передбачено, що підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Відтак, сторони Договору, як суб'єкти ринку природного газу, безпосередньо використовують інформаційну платформу Оператора ГТС.
Як убачається із наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу за січень - березень 2025 року, останні підписані лише в односторонньому порядку, а саме представником постачальника.
Разом з тим, суд враховує, що обсяги використаного споживачем природного газу за спірні періоди на загальну суму 1 636 671,71 грн підтверджуються відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС, отриманими у відповідь на адвокатський запит від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
Судова практика Верховного Суду (постанови від 04.07.2024 у справі № 925/938/23, від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, від 18.04.2024 у справі № 910/5645/23, від 21.02.2024 у справі № 904/7327/21) послідовно виходить з того, що остаточні алокації, сформовані та відображені на Інформаційній платформі Оператора ГТС, є належним і достатнім доказом обсягів подач/відборів природного газу. Вони формуються на підставі даних замовників та операторів ГРМ і мають презумпцію достовірності до моменту можливого коригування. Відтак, дані Інформаційної платформи Оператора ГТС підлягають використанню для підтвердження факту та обсягів споживання газу у спірному періоді.
З поміж іншого, підпунктом 3.5.4 Договору визначено, що у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Відтак, беручи до уваги наявний в матеріалах справи реєстр документів за період 30.12.2024 по 15.12.2025 року по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг", заборгованість відповідача за спожитий природний газ складає 331 935,10 грн.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Пунктом 5.1. Договору Сторони погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, як Постачальник, виконав свої зобов'язання за Договором щодо передачі природного газу за спірний період з січня 2025 по березень 2025 року на загальну суму 1 636 671,71 грн, однак відповідач в свою чергу, як Споживач, взяті на себе зобов'язання за Договором щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу спожитого за спірний період належним чином не виконав, здійснивши його часткову оплату в розмірі 1 304 736,61 грн.
Враховуючи викладене, дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, а також не надання відповідачем доказів на спростування обставин, наведених у позові, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 331 935,10 грн - основного боргу.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 63 330,17 грн - пені, 6 537,97 грн - 3% річних та 8 931,22 грн - інфляційних втрат.
Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 63 330,17 грн, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Згідно із п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Положеннями частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п. 7.2. Договору в разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
З урахуванням встановленого факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині оплати вартості спожитого природного газу, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
За результатами перевірки правильності нарахування пені, здійсненої з урахуванням суми та строків прострочення оплати основної заборгованості за визначені позивачем періоди з використанням сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН", судом установлено, що зазначена сума обрахована арифметично правильно, а отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 63 330,17 грн є обґрунтованою.
Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 537,97 грн - 3% річних та 8 931,22 грн - інфляційних втрат, суд зважає на таке.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Зважаючи на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором № 01-8001/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2024 року.
Здійснивши перерахунок 3 % річних у розмірі 6 537,97 грн та 8 931,22 грн - інфляційних втрат, здійснених позивачем за відповідні періоди, судом встановлено, що зазначені суми обраховані арифметично правильно та перебувають в межах розрахунку суду.
Щодо зменшення розміру пені.
Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції, що викладена в Постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22. Приймаючи рішення про зменшення розміру пені, суд взяв до уваги такі обставини: позивачем не наведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов'язань відповідачем; відсутність умислу в порушенні зобов'язання за договором; покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.
При вирішення питання щодо зменшення розміру неустойки (штрафу), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд зважає на те, що в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, відповідно вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, з урахуванням недопущення зловживання правом, у відповідності до засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 50 % від встановленої судом суми, яка підлягає до стягненню з відповідача.
Реалізовуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 02.03.2023 у справі №905/1409/21, від 23.11.2023 у справі №917/991/22).
Крім того, розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини справи, з урахуванням часткового виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати вартості спожитого природного газу, суд, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, з огляду на принципи справедливості, розумності та добросовісності, дійшов висновку про зменшення в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України розміру заявленої до стягнення пені на 50% - до 31 665,09 грн, що відповідно підлягають стягненню з відповідача.
Разом з тим суд враховує те, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні розміру неустойки позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 грн.
При зверненні до суду з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення 410 734,46 грн), розмір судового збору з якої становить - 4 928,81 грн.
При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Як вбачається з матеріалів справи за подання позовної заяви до суду позивачем, згідно платіжної інструкції № 0000030132 від 21.01.2026 року, сплачено судовий збір в розмірі 4 928,81 грн.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В частині зменшення судом суми неустойки витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та зменшення судом неустойки не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24, у яких Верховний Суд виснував, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково з підстав зменшення судом неустойки, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 928,81 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд 1., м. Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676) до Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (місцезнаходження: вул. Полтавська, буд. 23, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, ідентифікаційний код юридичної особи: 02141578) про стягнення 410 734,46 грн з яких: 331 935,10 грн - основного боргу, 63330,17 грн - пені, 6 537,97 грн - 3% річних та 8 931,22 грн - інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором № 01-8001/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2024 року задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (місцезнаходження: вул. Полтавська, буд. 23, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, ідентифікаційний код юридичної особи: 02141578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд 1., м. Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676) 331 935,10 грн - основного боргу, 31 665,09 грн - пені, 6 537,97 грн - 3% річних, 8 931,22 грн - інфляційних втрат та 4 928,81 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у підсистемі (модулі) ЄСІТС.
Повне рішення складено 30 квітня 2026 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи