09.04.2026 року м.Дніпро Справа № 908/2777/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (доповідач)
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С.,
за участю представників:
скаржника - Зінченко О.В., Горьового В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 (повний текст якої складено 16.01.2026, суддя Юлдашев О.О.) у справі № 908/2777/25
про неплатоспроможність
Боржника - Фізичної особи ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Кредитор - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича; призначено попереднє судове засідання на 27.11.2025.
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за № 77423 від 15.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025 визнано грошові вимоги ФОП Шелест Юлії Вікторівни у розмірі 80 000,00 грн основного боргу - друга черга задоволення та 4 844,80 грн судовий збір - позачергово.
До Господарського суду Запорізької області від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло клопотання від 15.12.2025 про витребування інформації від ГУ ДПС у м. Києві.
17.12.2025 до Господарського суду Запорізької області від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло клопотання про продовження строку на перевірку декларацій Боржника та проведення інвентаризації майна Боржника.
В свою чергу від представника Боржника до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від 22.12.2025 про закриття провадження у справі. Заява обґрунтована погашенням Боржником вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника від 15.12.2025 про витребування інформації від Головного управління ДПС у м. Києві залишено без розгляду.
Клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника від 17.12.2025 про продовження строку на перевірку декларацій Боржника та проведення інвентаризації майна Боржника залишено без розгляду.
Клопотання боржника - ОСОБА_2 вих. № 22/12 від 22.12.2025 про закриття провадження задоволено. Закрито провадження у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 . Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 та припинено повноваження арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича як керуючого реструктуризацією боргів боржника. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2025 у справі № 908/2777/25.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнані погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_4 02.02.2026 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 про закриття провадження у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 ; скасувати ухвалу суду першої інстанції, повернути справу № 908/2777/25 до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду; вирішити питання судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції 23.12.2025 року в судовому засіданні без проведення перевірки декларацій, без проведення інвентаризації майна, без встановлення достовірності поданих боржником відомостей, в обхід мораторію на задоволення вимог кредиторів, закрив провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 , припинив процедуру реструктуризації боргів та припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2025 у справі № 908/2777/25, у зв'язку із погашенням ОСОБА_2 заборгованості перед ФОП Шелест Юлією Вікторівною.
Зауважує, що керуючим реструктуризацією не проведена перевірка декларацій про майновий стан боржника, яка є однією з основних функцій арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи; не надано звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника, а всі дії боржника - ОСОБА_2 в сукупності свідчать про намір ухилитись від виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13.11.2024 року у справі № 758/9373/23, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Гільмана П. 16 425 000 (шістнадцять мільйонів чотириста двадцять п'ять тисяч) грн. основного боргу за договором позики та 1 642 500 (один мільйон шістсот сорок дві тисячі п'ятсот) грн. відсотків від суми простроченого зобов'язання за договором позики, з чого вбачається недобросовісна поведінка боржника.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович зазначає, що після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в межах тридцятиденного строку на заявлення кредиторських вимог відповідно ст. 45 КУзПБ було подано заяву з грошовими вимогами до Боржника лише ФОП Шелест Юлією Вікторівною. Дані вимоги були визнані ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025 року та внесені до реєстру вимог кредиторів. Інших заяв з кредиторськими вимогами до Момота О.М. на адресу керуючого реструктуризацією не надходило. В подальшому Момотом Олександром Миколайовичем було погашено вимоги ФОП Шелест Юлії Вікторівни як єдиного кредитора згідно з реєстром вимог кредиторів у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 . Встановивши факт погашення вимог кредиторів у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 , суд закрив провадження.
Доводи апелянта, що суд мав зобов'язати ухвалою керуючого реструктуризацією направити лист кредиторам, які не подали заяви з грошовими вимогами до Боржника, зазначивши наслідки незвернення з кредиторськими вимогами, вважає безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено та не покладено обов'язку на керуючого реструктуризації здійснювати відповідні повідомлення.
Зауважує, що заявлення кредитором вимог до боржника - це його диспозитивне право (можливість захистити інтереси), а не юридичний обов'язок. Кредитор самостійно вирішує, чи подавати заяву. Якщо вимоги не заявлені, вони не включаються до реєстру, хоча можуть бути задоволені пізніше, якщо залишаться кошти.
Боржник не приховував наявність заборгованості перед Гільманом Павелом, натомість сама заява Боржника обґрунтована наявністю заборгованості перед останнім у розмірі 16 425 000,00 грн та неможливістю здійснення такого погашення через скрутне фінансове становище. Зазначене підтверджують декларації про майновий стан і доходи Боржника, подані при зверненні до суду.
Переконаний, що Апелянт свою відповідальність за неподачу до суду Заяви з грошовими вимогами до боржника, як того вимагає КУзПБ, намагається перекласти на Боржника та керуючого реструктуризацією.
Просить відмовити ОСОБА_5 у задоволенні апеляційної скарги; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025р. у справі 908/2777/25 залишити без змін.
Боржником ОСОБА_2 поданий до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Зазначає, що аргументи апелянта з приводу недобросовісності ОСОБА_2 є необґрунтованими. Враховуючи те, що Момотом О.М. було погашено всі вимоги згідно з реєстром вимог кредиторів у справі, суд цілком обґрунтовано та правомірно застосував п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та закрив провадження у справі.
Враховуючи те, що Момотом Олександром Миколайовичем були погашені всі вимоги згідно з реєстром вимог кредиторів у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність та за відсутності на момент погашення вимог ОСОБА_1 у реєстрі вимог кредиторів, з підстав незаявлення відповідних вимог до суду, ухвала Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі № 908/2777/25 є цілком обґрунтованою та такою, що відповідає нормам чинного законодавства. Просить відмовити ОСОБА_5 у задоволенні апеляційної скарги; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2025року у справі 908/2777/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 залишити без змін.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні 09.04.2026 представники скаржника надали пояснення щодо доводів та вимог апеляційної скарги, заперечили щодо відзивів на апеляційну скаргу.
Колегія суддів у судовому засіданні 09.04.2026 прийняла скорочену постанову.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2025р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (свідоцтво № 2055 від 14.01.2022; адреса: 04053, м. Київ, а/с 74); призначено попереднє судове засідання на 27.11.2025.
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за №77423 від 15.10.2025р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025 визнано грошові вимоги ФОП Шелест Юлії Вікторівни (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) у розмірі 80 000,00 грн. основного боргу - друга черга задоволення та 4 844,80 грн. судового збору - позачергово.
До Господарського суду Запорізької області від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло клопотання від 15.12.2025 про витребування інформації від ГУ ДПС у м. Києві.
17.12.2025 до Господарського суду Запорізької області від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло клопотання про продовження строку на перевірку декларації Боржника та проведення інвентаризації майна Боржника.
В свою чергу від представника Боржника до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від 22.12.2025 про закриття провадження у справі. Заява обґрунтована погашенням Боржником вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
У судовому засіданні керуючий реструктуризацією боргів боржника заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання від 15.12.2025 про витребування інформації від ГУ ДПС у м. Києві та клопотання від 17.12.2025 про продовження строку на перевірку декларації Боржника та проведення інвентаризації майна Боржника у зв'язку із надходженням від боржника заяви про закриття провадження у справі. Щодо задоволення заяви боржника про закриття провадження у справі про неплатоспроможність арбітражний керуючий не заперечував.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 23.12.2025 клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника від 15.12.2025 про витребування інформації від Головного управління ДПС у м. Києві залишено без розгляду.
Клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника від 17.12.2025 про продовження строку на перевірку декларації Боржника та проведення інвентаризації майна Боржника залишено без розгляду.
Клопотання боржника - ОСОБА_2 вих. № 22/12 від 22.12.2025 про закриття провадження задоволено.
Закрито провадження у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та припинено повноваження арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича як керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 .
Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2025 у справі № 908/2777/25.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
Предметом апеляційного перегляду у цій справі постало питання щодо правомірності закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 на підставі пункту 5 частини першої статті 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті і частини 1 статті 134 КУзПБ.
Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Приписами статті 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 7 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не пізніше трьох днів з дня її постановлення надсилається боржнику до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, та інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, до місцевих судів загальної юрисдикції та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні, до органу державної прикордонної служби, державного органу з питань банкрутства, а також іншим учасникам справи та особам, які мають право взяти участь у такій справі.
Звертаючись до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_2 зазначив про відсутність фінансової можливості погасити заборгованість перед кредиторами, зокрема, Гільманом Павелом на суму 16 425 000,00 грн, строк сплати якої настав.
З матеріалів справи вбачається відсутність доказів направлення судом першої інстанції ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.10.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 потенційному кредитору - ОСОБА_5 , іншим особам, які мали право взяти участь у такій справі.
Водночас, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025 завершено попереднє засідання у даній справі, за наслідками якого визнані грошові вимоги ФОП Шелест Юлії Вікторівни (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) у розмірі 80 000,00 грн. основного боргу - друга черга задоволення та 4 844,80 грн. судового збору - позачергово.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Литвиненка С.С. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
Зобов'язано конкурсного кредитора розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Клопотання від 26.11.2025 арбітражного керуючого Литвиненка С.С. задоволено.
Продовжено керуючому реструктуризацією - арбітражному керуючому Литвиненку Сергію Сергійовичу процесуальний строк на направлення господарському суду, кредиторам та боржнику звіту про результати перевірки декларації Боржника до 16.12.2025
Продовжено строк керуючому реструктуризацією Литвиненку Сергію Сергійовичу на проведення інвентаризації до 16.12.2025.
Також на 23.12.2025 призначено засідання суду.
Аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що процедура неплатоспроможності фізичної особи, у т.ч. фізичної особи-підприємця, є відмінною (наділеною особливостями) за метою і механізмом реалізації від процедури банкрутства юридичних осіб.
При цьому основною метою процедури неплатоспроможності фізичної особи є відновлення платоспроможності цієї особи як інструменту виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища. Така спрямованість законодавства у сфері неплатоспроможності фізичної особи відповідає вимогам статті 3 Конституції України, які визначають, зокрема, соціальну орієнтованість держави, що є важливою конституційною гарантією соціальних прав людини в Україні.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
У разі наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, однак, неподання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк, закриття такого провадження робить недієвим передбачене нормами КУзПБ право боржника - фізичної особи щодо здійснення процедури банкрутства та відновлення платоспроможності.
Суд зауважує, що частиною першою статті 45 КУзПБ встановлено обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої цієї статті свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак, таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідні строки.
Такими правовими наслідками є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 90 КУзПБ та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
Протилежний підхід, а саме, неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк нівелює зобов'язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
В постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 921/39/21 судова палата дійшла таких висновків:
"1) відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами;
2) у випадку неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак, підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов'язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі;
3) залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому, обов'язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
4) обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією, відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків, зокрема, повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 - 11 частини третьої статті 116 КУзПБ) тощо), у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та застосування правових наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.".
Колегія суддів вбачає, що здійснення 15.10.2025 публікації оголошення № 77423 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 в даному конкретному випадку не може вважатися доказом того, що всі можливі кредитори були повідомлені належним чином.
При цьому, колегія суддів враховує, що скаржник ОСОБА_4 (кредитор, зазначений Боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед яким стала підставою для відкриття судом провадження у даній справі) проживає за межами території України - АДРЕСА_3 . Зазначена обставина не заперечувалася боржником, була йому достеменно відома і вказувалася у відповідній заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 зазначав, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13.11.2024 року у справі № 758/9373/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 425 000 (шістнадцять мільйонів чотириста двадцять п'ять тисяч) грн. основного боргу за договором позики та 1 642 500 (один мільйон шістсот сорок дві тисячі п'ятсот) грн. відсотків від суми простроченого зобов'язання за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн. сплаченого судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 12.05.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року - задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року скасувано в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 штрафу в розмірі 1 642 500,00 грн. В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року залишено без змін.
03 червня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Матюшко В. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року у цивільній справі № 758/9373/23. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою, витребувано матеріали справи № 758/9373/23 із суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року.
23 вересня 2025 року представник ОСОБА_2 повторно подав до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, яке ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2025 задоволено та зупинено виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13.11.2024 року у справі № 758/9373/23.
В той же час, 02.10.2025 року ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2777/25 відкрито провадження про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
До Господарського суду Запорізької області 14.11.2025р. надійшла заява від ФОП Шелест Юлії Вікторівни з грошовими вимогами до боржника на суму 80 000, 00 грн. та судовий збір в розмірі 4 844, 80 грн. Заявлені грошові вимоги ґрунтуються на Договорі про надання юридичних послуг №01/04-25 від 01.04.2025 року, який укладено між ФОП Шелест Юлія Вікторівна (Виконавець) та Момотом Олександром Миколайовичем (Замовник).
З доданих до заяви документів вбачається, що Виконавець виконав свої зобов'язання за Договором. Дана обставина підтверджена актами виконаних робіт, які підписані зі сторони Замовника - ОСОБА_2 , та зі сторони Виконавця - Шелест Юлією Вікторівною, а саме:
Акт виконаних робіт № 01/05-25 від 01.05.2025р.;
Акт виконаних робіт № 01/06-25 від 01.06.2025р.;
Акт виконаних робіт № 01/07-25 від 01.07.2025р.;
Акт виконаних робіт № 01/08-25 від 01.08.2025р.
З наданого до Заяви Договору вбачається, що підставою для розрахунку за надані послуги є Акт наданих послуг та рахунок фактура.
Згідно з п.3.2 Договору оплата здійснюється на підставі Акту наданих послуг та рахунку фактури протягом 10 днів.
Заявник у заяві зазначила, що оплата послуг, наданих згідно Актів виконаних робіт, не проводилась, тому заборгованість за Договором про надання юридичних послуг №01/04-25 від 01.04.2025 року станом на дату звернення з відповідною заявою становить 80 000,00грн.
Колегія суддів звертає увагу, що зобов'язання зі сплати заборгованості за Договором про надання юридичних послуг №01/04-25 від 01.04.2025 року перед Шелест Ю.В., на відміну від заборгованості перед ОСОБА_8 , не було відображено боржником у заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність, у конкретизованому списку кредиторів та у відповідних деклараціях про майновий стан та доходи боржника, хоча виходячи з матеріалів справи та повідомлення про визнання кредиторських вимог боржник був достеменно обізнаний про наявність такої заборгованості.
У той же час, суд першої інстанції, керуючись принципом судового контролю у справі про неплатоспроможність та враховуючи правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 921/39/21, не зобов'язав керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича письмово (листом з описом вкладення) повідомити кредиторів (зазначених Боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом провадження у справі № 908/2777/25) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до Боржника, та надати суду докази такого повідомлення.
Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про пасивну поведінку кредиторів щодо участі у даній справі, оскільки як вірно зауважено скаржником, суд не врахував, що ОСОБА_4 проживає за межами території України, тому суду слід було надати оцінку щодо обізнаності такого кредитора про відкриття щодо боржника ОСОБА_2 провадження у справі про неплатоспроможність та розумності строку, що необхідний кредитору для подання заяви з кредиторськими вимогами, враховуючи, що вже 23.12.2025 суд першої інстанції закрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Щодо погашення боржником заборгованості кредитора ОСОБА_3 колегія суддів звертає увагу на наступне.
Частиною першою статті 119 КУзПБ визначено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Пунктом 3 частини п'ятої статті 119 КУзПБ передбачено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів визначено частиною першою статті 41 КУзПБ, що вміщена у Книзі третій КУзПБ "Банкрутство юридичних осіб". Однак, цей термін також використовується для розкриття суті поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи чи фізичної особи-підприємця.
Так, згідно з частиною першою статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Суд враховує, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.
Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
Інститут мораторію у справі про банкрутство юридичної особи (неплатоспроможності фізичної особи/фізичної особи-підприємця) є механізмом збереження активів боржника задля їх спрямування під час реалізації щодо боржника судових процедур на задоволення вимог кредиторів на засадах конкурсу та забезпечення справедливого балансу між інтересами кредиторів і боржника, а також максимального погашення пасиву боржника за рахунок його активів.
Законодавець імперативно визначив наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (частини друга статті 121 КУзПБ) та види зобов'язань боржника, на виконання яких мораторій не поширюється (частина третя статті 121 КУзПБ).
За змістом пунктів 1-3 частини третьої статті 121 КУзПБ мораторій не поширюється на: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; виплату та стягнення аліментів; виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Водночас, у КУзПБ можливість задоволення вимог кредиторів протягом дії мораторію передбачено у разі задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу (пункт 4 частини третьої статті 121 КУзПБ).
Отже, за умовами частини третьої статті 121 КУзПБ протягом дії мораторію задоволення вимог кредиторів можливе лише у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану реструктуризації та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу, частиною четвертою статті 133 якої визначено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються в порядку черговості, а вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 02.10.2015 Господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 27.11.2025 у попередньому засіданні визнані грошові вимоги ФОП Шелест Юлії Вікторівни у розмірі 80 000,00 грн. основного боргу - друга черга задоволення та 4 844,80 грн. судового збору - позачергово.
Як з'ясовано судом першої інстанції Момот О. М. перерахував ОСОБА_3 згідно квитанції від 22.12.2025 суму кредиторських вимог в розмірі 84 844,80 грн, що не заперечується кредитором.
Утім суд першої інстанцій залишив поза увагою, що виконання боржником зобов'язань за вимогами кредиторів, на які поширюється дія мораторію, допускається лише у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника.
У справі № 908/2777/25 план реструктуризації боргів боржника складений, погоджений кредиторами та затверджений судом не був.
Більше того, судом першої інстанції не було призначено судове засідання в порядку, визначеному ч. 4 ст. 122 КУзПБ; у відповідній ухвалі за результатами попереднього засідання суду від 27.11.2025 не було, зокрема, зазначено про призначення дати засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
У той же час, продовжено керуючому реструктуризацією - арбітражному керуючому Литвиненку Сергію Сергійовичу процесуальний строк на направлення господарському суду, кредиторам та боржнику звіту про результати перевірки декларації Боржника до 16.12.2025 та продовжений строк на проведення інвентаризації до 16.12.2025.
В судовому засіданні 23.12.2025 керуючий реструктуризацією боргів боржника заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання від 15.12.2025 про витребування інформації від ГУ ДПС у м. Києві та клопотань від 17.12.2025 про продовження строку на перевірку декларацій Боржника та проведення інвентаризації майна Боржника, які судом були задоволені.
Вказаним підтверджуються доводи апеляційної скарги, що станом на дату закриття провадження у справі про неплатоспроможність керуючим реструктуризацією не проведена перевірка декларацій про майновий стан боржника, яка є однією з основних функцій арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки її мета - встановити повний і достовірний перелік активів та зобов'язань боржника, виявити можливі факти приховування майна та/або доходів боржника. Також не надано звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника, який є одним із ключових процесуальних документів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки є засобом перевірки добросовісності боржника.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, а отже, сприятиме досягненню компромісу під час узгодження сторонами плану реструктуризації боргів. Сама по собі відповідність форми декларації вимогам нормативно-правових актів без перевірки її змісту на достовірність зазначених у ній даних не може вважатися належним виконанням такого ключового аспекту процедури реструктуризації боргів боржника, як перевірка майнового стану боржника.
Отже, саме на керуючого реструктуризацією покладено обов'язок перевірки декларації боржника та у разі виявлення неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника і членів його сім'ї довести її до відома боржника, який має право виправити декларацію у строк, визначений законом.
У справі, що переглядається, керуючим реструктуризацією не були виконані вимоги ч. 3 ст. 122 КУзПБ щодо направлення суду, кредиторам та боржнику не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду звіту про результати перевірки декларації боржника; щодо виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначення його вартості (п. 5 ч. 2 ст. 114 КУзПБ).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає передчасним вищевказаний висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного згідно з ухвалою суду від 02.10.2025 у справі № 908/2777/25; припинення повноважень керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича; визнання погашеними грошових вимог кредиторів та/або їх правонаступників, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи; визнання виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду ухвали суду.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі №908/2777/25 слід скасувати. Матеріали справи № 908/2777/25 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
8. Розподіл судових витрат.
Розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
З підстав наведеного та керуючись статями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі № 908/2777/25- задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі № 908/2777/25 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність - скасувати.
3. Справу № 908/2777/25 направити для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано - 29.04.2026.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко