ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 квітня 2026 року Справа № 918/1230/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
прокурора: Мельничук Л.О.
позивача: Кунаш Т.В.
відповідача 1: Гриценко Б.М.
відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" на рішення господарського суду Рівненської області від 24.02.26р. у справі №918/1230/25, ухвалене суддею Торчинюком В.Г., повне рішення складено 26.02.26р.
за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради
до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365"
до відповідача - 2 Комунального підприємства "Міськсвітло" Рівненської міської ради
про визнання недійними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 5 396 899 грн. 22 коп.
В грудні 2025 року Керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (далі - відповідач - 1) до відповідача - 2 Комунального підприємства "Міськсвітло" Рівненської міської ради (далі - відповідач - 2) про визнання недійними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 5 396 899 грн. 22 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.02.2026р. позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду №5 від 05 липня 2024 року до договору №436 про постачання електричної енергії від 29 грудня 2023 року, укладеного між Комунальним підприємство "Міськсвітло" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365". Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 06 серпня 2024 року до договору № 436 про постачання електричної енергії від 29 грудня 2023 року, укладеного між Комунальним підприємство "Міськсвітло" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365". Визнано недійсною додаткову угоду № 11 від 23 січня 2025 року до договору № 436 про постачання електричної енергії від 29 грудня 2023 року, укладеного між Комунальним підприємство "Міськсвітло" Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" на користь Рівненської міської ради грошові кошти у сумі 5 396 899 грн. 22 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" на користь Рівненської обласної прокуратури 64 762 грн. 80 коп. судового збору. Стягнуто з Комунального підприємства "Міськсвітло" Рівненської міської ради на користь Рівненської обласної прокуратури 3 633 грн. 60 коп. судового збору.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.02.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.2026 у справі №918/1230/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Судові витрати за результатами апеляційного перегляду покласти на позивача, відповідно до статті 129 ГПК України.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.26р. у справі №918/1230/25. Витребувано у Господарського суду Рівненської області матеріали справи №918/1230/25. Запропоновано Рівненській окружній прокуратурі, Рівненській міській раді та Комунальному підприємству "Міськсвітло" Рівненської міської ради надати апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в строк до 13.04.2026 р..
26.03.2026р. матеріали справи №918/1230/25 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2026 розгляд апеляційної скарги призначено на "23" квітня 2026 р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
10.04.2026 р. до суду апеляційної інстанції від Рівненської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому прокурор просить апеляційну скаргу ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.2026 у справі №918/1230/25 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
13.04.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/1230/25 - задоволено.
16.04.2026 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №918/1230/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23.
Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» зазначає, що Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №916/2486/23 здійснюється касаційний перегляд судових рішень у подібних правовідносинах. При цьому предметом перегляду є, зокрема, питання застосування статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які мають безпосереднє значення для правильного вирішення даної справи.
Як зазначає заявник, вказані правові питання стосуються, зокрема: меж прокурорського представництва інтересів держави у спорах цієї категорії; визначення належного суб'єкта, в інтересах якого заявляється та може бути задоволена вимога про стягнення коштів; а також встановлення належного процесуального та матеріально-правового зв'язку між особою, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, та грошовою вимогою, що випливає зі спірних додаткових угод до договору закупівлі.
При цьому справа №916/2486/23 передана на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та виникла з правовідносин, подібних до справи №918/1230/25, оскільки також пов'язана з договором постачання електричної енергії, оспорюванням додаткових угод до нього та заявленою прокурором вимогою про стягнення грошових коштів.
Таким чином, у справі №916/2486/23 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснюється перегляд судових рішень у подібних правовідносинах, що, на думку заявника, обумовлює необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення зазначеної справи, оскільки правові висновки, які будуть сформульовані Верховним Судом, можуть мати значення для правильного вирішення спору.
21.04.2026 р. до суду апеляційної інстанції від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні колегія суддів, розглянула клопотання апелянта про зупинення провадження у справі №918/1230/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (на цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19).
Так, у справі №916/2486/23 прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), Дністровського міжрайонного управління водного господарства.
Як вбачається зі змісту ухвали об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.04.2026 у справі № 916/2486/23, приймаючи дану справу до розгляду, об'єднана палата виходила з того, що Дністровське міжрайонне управління водного господарства є державною організацією (установою, закладом).
На думку колегії суддів, Дністровське міжрайонне управління водного господарства не наділене ознаками органу державної влади. Тому, Прокурор із порушенням заборони, встановленої ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» , подав позов у цій справі в інтересах Дністровського міжрайонного управління водного господарства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень. Крім того, управління водного господарства, яке є юридичною особою, наділене відповідною процесуальною дієздатністю, що дозволяє йому самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.
Натомість у даній справі №918/1230/25 Рівненською окружною прокуратурою заявлено позов в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Рівненської міської ради.
Вказане відповідає вимогам ч.3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, питання правомірності представництва прокурор інтересів державних організацій та установ, яке є предметом оцінки об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 916/2486/23, жодним чином не впливає розгляд справи №918/1230/25.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті позовних вимог.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення, вважає що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Позивач підтримав доводи прокурора та надав додаткові пояснення по суті позовних вимог.
Представник Комунального підприємства "Міськсвітло" Рівненської міської ради у судове засідання не прибув хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
За результатом розгляду спору суд першої інстанції встановив, що додаткові угоди до договору, які були предметом розгляду, укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, а тому вказані додаткові угоди суд визнав недійсними. Надмірно сплачені кошти в сумі необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365" на користь Рівненської міської ради.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" вказує на те, що суд першої інстанції неправильно визначив застосоване нормативне регулювання щодо зміни істотних умов договору та не розмежував правові підстави укладення спірних додаткових угод.
На момент укладення Додаткових угод №5 від 05.07.2024 та № 6 від 06.08.2024 діяла редакція пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, за якою договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 цього Закону, та цих Особливостей.
Отже, у спірний період зміна істотних умов договору мала оцінюватися насамперед за пунктом 19 Особливостей №1178 як спеціальною нормою, прийнятою на виконання пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», а не шляхом прямого механічного застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
Підпункт 2 пункту 19 Особливостей № 1178 у редакціях, чинних станом на 05.07.2024 та 06.08.2024, передбачав можливість зміни ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання і за умови, що така зміна не призводить до збільшення суми договору, визначеної на момент його укладення.
Ця спеціальна норма не містила окремого 10-відсоткового ліміту як самостійного критерію правомірності для договорів, укладених і змінених у режимі Особливостей.
Саме тому для Додаткових угод №5 та №6 суд повинен був перевірити: 1) наявність документального підтвердження коливання ринкової ціни; 2) пропорційність зміни ціни встановленому коливанню; 3) відсутність збільшення загальної суми договору на момент його укладення. Проте місцевий господарський суд підмінив ці критерії іншим тестом - перевіркою перевищення 10 % порівняно з попередньою ціною - без належного аналізу змісту пункту 19 Особливостей №1178 у відповідній редакції.
Додаткова угода № 5 від 05.07.2024 була укладена у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення на 27,98 % з посиланням на підпункт 2 пункту 19 Особливостей № 1178 та умови договору (пункти 13.6.2, 13.6.7, 13.7).
Лист Постачальника вих. № 1221 від 01.07.2024 містив повідомлення про зміну ціни за даними ДП «Оператор ринку» та направлення документального підтвердження - роздруківок звітів про результати роботи ринку «на добу наперед» і про діяльність оператора ринку за відповідний календарний місяць. Додаткова угода №6 від 06.08.2024 також укладалась за підпунктом 2 пункту 19 Особливостей №1178 у зв'язку з коливанням ціни на ринку в бік збільшення на 10,43 %, що підтверджувалося листом Постачальника вих. № 1433 від 01.08.2024 з документами про ринкове коливання та проектом додаткової угоди.
За таких обставин висновок прокурора про автоматичне порушення через перевищення 10 % не враховує редакцію спеціальної норми, чинної у липні - серпні 2024 року. Крім того, при оцінці Додаткової угоди №6 прокурор порівнював окремі показники за першу декаду липня із середньомісячними показниками серпня 2024 року, хоча станом на 06.08.2024 календарний місяць серпень не був завершений, що ставить під сумнів коректність обраного порівняльного періоду.
Щодо Додаткової угоди №11 від 23.01.2025 суд першої інстанції не застосував належну спеціальну норму. Ця угода укладена не на підставі ринкового коливання, а відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей №1178 у зв'язку зі зміною регульованих тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії.
Відтак місцевий господарський суд був зобов'язаний перевірити Додаткову угоду № 11 окремо від Додаткових угод №5 та №6 - як зміну ціни внаслідок зміни регульованих тарифів, а не як чергове ринкове підвищення ціни.
Таким чином, рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.2026 у справі 918/1230/25 є таким, що підлягає скасуванню, оскільки у спірний період зміна істотних умов договору мала оцінюватися насамперед за пунктом 19 Особливостей № 1178 як спеціальною нормою, прийнятою на виконання пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», а не шляхом прямого механічного застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, суд не розмежував правову природу Додаткової Угоди №5, №6 та №11 та не надав окремої оцінки доказам зміни регульованих тарифів, не перевірив розрахунок стягнутої суми у структурі спірної ціни та фактично не навів самостійного мотивованого перерахунку суми присудження.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги прокурор у відзиві вказує на те, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що посилання ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» на підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей №1178 не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору.
Так, постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
Також апелянт вказує, що для оцінки законності Додаткових угод № 5 та № 6 підлягає встановленню питання наявності документального підтвердження коливання ринкової ціни та пропорційності зміни ціни встановленому коливанню.
Проте, як зазначалось прокуратурою у позовній заяві, перед підписанням додаткової угоди №5 від 05.07.2024, ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» надано в якості документального підтвердження коливання цін роздруківку з веб-сайту АТ «Оператор ринку» щодо рівня середньозважених цін за травень та червень 2024 року.
Разом з тим, експертного висновку щодо моніторингу рівня цін з моменту укладення договору про закупівлю (29.12.2023) або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару (07.06.2024) до моменту укладення додаткової угоди № 3 Постачальником ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» надано не було.
При цьому, за даними веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» (які долучено до позовної заяви), середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН за червень 2024 року (на момент підписання додаткової угоди № 4) становила 5 403,38 грн/МВт*год, тоді як за першу декаду липня - 5 946,15 грн/МВт*год.
Таким чином, зростання ціни в період між підписанням додаткових угод № 4 та № 5 не перевищувало 10 %. Однак угодою №5 ціну збільшено на 19,8 %, що є непропорційним фактичним коливанням ринкової ціни та суперечить вимогам пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Аналогічно, при підписанні додаткової угоди № 6 від 06.08.2024 постачальником ТОВ «ЕНЕРДЖІ З65» не надано документального підтвердження динаміки рівня цін з дати підписання додаткової угоди № 5 від 05.07.2024.
При цьому, апелянт ставить під сумнів наведений прокуратурою аналіз цін при оцінці правомірності додаткової угоди № 6.
Прокурор у відзиві наголошує на тому, що за даними веб-сайту АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ», середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН за липень 2024 року становила 5 967,11 грн/МВт*год, тоді як за першу декаду серпня - 5 942,25 грн/МВт*год.
Отже, у період між укладенням угод № 5 і № 6 спостерігалося не підвищення, а навпаки незначне зниження рівня цін на електричну енергію, що повністю спростовує необхідність збільшення ціни за договором.
Щодо Додаткової угоди №11 від 23.01.2025, прокурор наголосив на тому, що за умовами додаткової угоди, сторонами застосовано ту вартість електричної енергії (як складову тарифу), яку було визначено за умовами додаткової угоди № 6.
складову тарифу), яку було визначено за умовами додаткової угоди № 6.
Отже, оскільки попередні додаткові угоди № 5 та № 6 укладені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пп.2 п.19 Особливостей №1178, як наслідок, додаткова угода № 11 також підлягає визнанню судом недійсною.
Відтак, оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.2026 є законним та обґрунтованим, прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права та на підставі з'ясованих обставин справи.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
За результатами публічних закупівель електричної енергії переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365".
Надалі між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" та Комунальним підприємством "Міськсвітло" Рівненської міської ради укладено Договір про постачання електричної енергії № 436 від 29 грудня 2023 року (далі - Договір).
Договором передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п.5.1 Договору, ціна електричної енергії, що постачається Постачальником за цим Договором, становить 7,268837775 грн. за 1 кВт*год, складові частини ціни зазначаються в додатку 1 "Комерційна пропозиція" до цього Договору).
Вартість фактично спожитої Споживачем у розрахунковому періоді електричної енергії розраховується в порядку, встановленому додатком 1 "Комерційна пропозиція" до цього Договору.
Відповідно до комерційної пропозиції (Додаток № 1), ціна на електричну енергію для розрахункового періоду та узгодження порядку зміни ціни: 6,05736481 грн. без ПДВ, ПДВ 1,21147296 грн., разом з ПДВ 7,268837775 грн., в т.ч. тариф на послугу з передачі електричної енергії 0,52857 грн. без ПДВ. в т.ч. тариф на послугу з розподілу електричної енергії 1,13166 гри. без ПДВ.
Згідно з п.п. 13.6, 13.6.2 Договору, істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, а саме: у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, гака пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.
Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на момент проведення аукціону/будь-яку дату після укладення Договору та середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.
Як передбачено п. 13.7 Договору, зміна ціни за одиницю електричної енергії можлива за умови надання зацікавленою стороною, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України" на ринку "на добу на перед", оприлюднено на офіційному веб-сайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ".
Надалі сторонами підписано ряд додаткових угод, за умовами яких внесено зміни до Договору в частині зміни ціни в бік збільшення, а саме: № 2 від 31 січня 2024 року - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 7,576301775 грн. з ПДВ (збільшено на 4,3 %); № 4 від 07 червня 2024 року - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 7,73243344 грн. з ПДВ (збільшено на 6,4 %); № 5 від 05 липня 2024 року - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 9,267096552 грн. з ПДВ (збільшено на 27,5 % відносно ціни за умовами Договору у його первинній редакції та на 19,8% відносно ціни за умовами додаткової угоди № 4); № 6 від 06 серпня 2024 року - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 9,999232546 грн. з ПДВ (збільшено на 37,5 % відносно ціни за умовами Договору у його первинній редакції та на 8% відносно ціни за умовами додаткової угоди № 5); № 11 від 23 січня 2025 року - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 10,408840526 грн. з ПДВ (збільшено на 43,2% відносно ціни за умовами Договору у його первинній редакції та на 4% відносно ціни за умовами додаткової угоди № 6).
Відповідно до тверджень прокуратури, вказані вище додаткові угоди до договору укладено в зв'язку із змінами тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" (Постанова НКРЕКП від 09 грудня 2023 року № 2322) та змінами тарифу на послуги з розподілу електричної енергії (Постанова НКРЕКП від 09 грудня 2023 року № 2339), у відповідності до п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням пункту 19 Особливості № 1178, 31 січня 2024 року сторонами підписано додаткову угоду №2, за умовами якої збільшено ціну за одиницю товару 7,576301775 грн. з ПДВ.
07 червня 2024 року у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення на 2,93 %, керуючись положенням підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178, сторонами підписано додаткову угоду №4, за умовами якої збільшено ціну за одиницю товару 7,576301775 грн. з ПДВ.
За умовами даної додаткових угод №2 та №4, ціну за одиницю товару збільшено з 7,268837775 грн. до 7,73243344 грн., тобто на 6,4%, що не перевищує законодавчо встановлене обмеження у 10%.
Додаткові угоди № 2 від 03 січня 2024 року та № 4 від 07 червня 2024 року укладені з дотриманням вимог пункту 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
05 липня 2024 року сторонами підписано додаткову угоду № 5, за умовами якої ціну за одиницю товару збільшено до 9,267096552 грн. з ПДВ, тобто на 27,5 % відносно ціни, визначеної за умовами Договору у його первинній редакції. Як обґрунтування необхідності збільшення ціни, Постачальником надано роздруківку з веб-сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", де відображено середньозважені ціни за травень та червень 2024 року. Разом з тим, прокуратури зазначає, що експертного висновку щодо моніторингу рівня цін з моменту укладення договору про закупівлю (29 грудня 2023 року) або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару (07 червня 2024 року) до моменту укладення додаткової угоди № 3 Постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ З65" надано не було. За даними веб-сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН за червень 2024 року (на момент підписання додаткової угоди №4) становила 5 403,38 грн/МВт*год, тоді як за першу декаду липня - 5 946,15 грн./ МВт*год.
Як зазначає прокуратура, зростання ціни в період між підписанням додаткових угод №4 та №5 не перевищувало 10 %. Однак угодою № 5 ціну збільшено на 19,8 %, що є непропорційним фактичним коливанням ринкової ціни та суперечить вимогам пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Аналогічна ситуація встановлена й щодо додаткової угоди № 6 від 06 серпня 2024 року, постачальником надано лише роздруківку з веб-сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", де відображено середньозважені ціни за червень та липень 2024 року.
Документального підтвердження динаміки рівня цін з дати підписання додаткової угоди № 5 від 05 липня 2024 року, тобто за період з липня по серпень 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ З65" надано не було. За даними веб-сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН за першу декаду липня 2024 року (на момент підписання додаткової угоди № 5) становила 5 946,15 грн/МВт*год, тоді як у серпні 2024 року середньозважена ціна знизилась до 5 738,60 грн/МВт*год.
Прокурор завертає увагу на те, що у період між укладенням угод №5 і №6 спостерігалося не підвищення, а зниження ринкової ціни, що повністю спростовує необхідність збільшення ціни за договором. У результаті укладення додаткових угод відбулося безпідставне та непропорційне підвищення вартості електричної енергії: за додатковою угодою № 5 на 27,5 % відносно ціни, що визначеної за умовами Договору; додаткової угоди № 6 - на 37,5 %; додаткової угоди № 11 - на 43,2%.
На виконання умов Договору № 436 від 29 грудня 2023 року, у період з січня 2024 року по лютий 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" поставлено 3 842 705 кВт*год електричної енергії на загальну суму 34 907 362 грн. 87 коп. з ПДВ, а саме: відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за січень 2024 року № 5807 від 31 січня 2024 року - 373538кВт*год на суму 2 830 036 грн. 32 коп. (платіжна інструкції № 53 від 08 лютого 2024 року та № 102 від 09 лютого 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за лютий 2024 № 6426 від 29 лютого 2024 року - 353893 кВт*год на суму 2 681 199 грн. 89 коп. (платіжні інструкції № 102 від 08 березня 2024 року та № 140 від 12 березня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за березень 2024 року № 6756 від 31 березня 2024 року - 311912 кВт*год на суму 2 363 139 грн. 20 коп. (платіжні інструкції № 153 від 09 квітня 2024 року та № 185 від 12 квітня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за квітень 2024 року № 7203 від 30 квітня 2024 року - 260816 кВт*год на суму 1 976 020 грн. 52 коп. (платіжні інструкції № 187 від 07 травня 2024 року та № 223 від 10 травня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за травень 2024 № 8149 від 31 травня 2024 року -185 555 кВт*год на суму 1 434 791 грн. 69 коп. (платіжні інструкції № 243 від 10 червня 2024 року та № 280 від 12 червня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за червень 2024 року № 8610 від 30 червня 2024 року - 157198 кВт*год на суму 1 456 769 грн. 04 коп. (платіжні інструкції № 293 від 08 липня 2024 року та № 324 від 10 липня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за липень 2024 року № 9539 від 31 липня 2024 року - 167082 кВт*год на суму 1 670 691 грн. 77 коп. (платіжні інструкції № 328 від 08 серпня 2024 року та № 380 від 11 серпня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за серпень 2024 року №9893 від 31 серпня 2024 року - 197 876 кВт*год на суму 1 978 608 грн. 14 коп. (платіжні інструкції № 365 від 09 вересня 2024 року та № 432 від 11 вересня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за вересень 2024 року № 10513 від 30 вересня 2024 року - 254965 кВт*год на суму 2 549 454 грн. 33 коп. (платіжні інструкції № 403 від 07 жовтня 2024 року та № 469 від 09 жовтня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за жовтень 2024 року № 10977 від 31 жовтня 2024 року - 310081 кВт*год на суму 3 100 572 грн. 03 коп. (платіжні інструкції № 449 від 07 листопада 2024 року та № 516 від 15 листопада 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за листопад 2024 року № 11480 від 30 листопада 2024 року - 365541 кВт*год на суму 3 655 129 грн. 46 коп. (платіжні інструкції № 488 від 06 грудня 2024 року та № 580 від 11 грудня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за грудень 2024 року № 11956 від 20 грудня 2024 року - 491240 кВт*год на суму 4 912 023 грн. 00 коп. (платіжні інструкції № 510 від 23 грудня 2024 року та № 613 від 27 грудня 2024 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за січень 2025 № 3 від 31 січня 2025 року - 263 321 кВт*год на суму 2 740 859 грн. 37 коп. (платіжні інструкції № 49 від 10 лютого 2025 року та № 28 від 13 лютого 2025 року); відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за лютий 2025 року № 955 від 28 лютого 2025 року - 149687кВт*годна суму 1 558 068 грн. 11 коп. (платіжні інструкції № 85 від 07 березня 2025 року, № 88 від 07 березня 2025 року та № 75 від 12 березня 2025 року).
Прокурор вказує, що у результаті укладення додаткових угод відбулося безпідставне та непропорційне підвищення вартості електричної енергії: за додатковою угодою № 5 на 27,5 % відносно ціни, що визначеної за умовами Договору; додаткової угоди № 6 - на 37,5 %; додаткової угоди № 11 - на 43,2%
З огляду на викладене, додаткові угоди №№5, 6, 11 до Договору не відповідають вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 19 Особливостей № 1178, а тому, з огляду на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню судом недійсними.
Отже, прокурор стверджує, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням вимог законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 5 396 899,22 грн.
Відтак, враховуючи вище викладене, Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" до відповідача - 2 Комунального підприємства "Міськсвітло" Рівненської міської ради про визнання недійними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 5 396 899 грн. 22 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.02.2026р. позов задоволено.
4. Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Так, згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою; справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями ст.23 Закону України “Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням вимог законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що завдає шкоду інтересам держави.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
У справі, яка розглядається, прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, зазначив, що згідно плану закупівлі UA-2023-12-08-011500-а, джерелом її фінансування є кошти місцевого бюджету, оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
За твердженням прокурора, укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Виконання зобов'язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону. Окрім того, укладенням додаткових угоди до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні первісним договором за вищою ціною. Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних соціальних наслідків.
Водночас суд встановив, що прокурор звертався до Рівненської міської ради з повідомленням про те, що оспорювані додаткові угоди були укладенні з порушенням вимог Закону №922-VIII, та проінформував листом від 11 грудня 2025 року № 50-56-10026ВИХ-25 про необхідність усунення виявлених порушень.
Однак міська рада не вжила заходів щодо усунення виявлених прокуратурою порушень, а натомість листом від 15 грудня 2025 року повідомила прокуратуру, що заходи з оскарження додаткових угоди не вживалися. Окрім того, міська рада зазначила, що не заперечує проти вжиття Рівненською окружною прокуратурою заходів претензійно-позовного характеру.
Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка ради щодо захисту інтересів держави, яке є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором, та зобов'язане ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти, в тому числі реагувати на порушення вимог законодавства, що впливають на інтереси територіальної громади.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурор у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, а також визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що прокурор належним чином підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Рівненської міської ради.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами закупівлі переможцем визначено ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365», з яким укладено Договір про постачання електричної енергії № 436 від 29.12.2023 (далі Договір).
За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п.5.1 Договору, ціна електричної енергії, що постачається Постачальником за цим Договором, становить 7,268837775 грн. за 1 кВт*год, складові частини ціни зазначаються в додатку 1 «Комерційна пропозиція» до цього Договору.
Як встановлено, в подальшому, сторонами підписано ряд додаткових угод, за умовами яких внесено зміни до Договору в частині зміни ціни в бік збільшення, а саме:
- № 2 від 31.01.2024 - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 7,576301775 грн з ПДВ (збільшено на 4,3 %);
- № 4 від 07.06.2024 - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 7,73243344 грн з ПДВ (збільшено на 6,4 %);
- № 5 від 05.07.2024 - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 9,267096552 грн з ПДВ (збільшено на 27,5 % відносно ціни за умовами Договору у його первинній редакції та на 19,8% відносно ціни за умовами додаткової угоди № 4);
- № 6 від 06.08.2024 - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 9,999232546 грн з ПДВ (збільшено на 37,5 % відносно ціни за умовами Договору у його первинній редакції та на 8% відносно ціни за умовами додаткової угоди № 5);
- № 11 від 23.01.2025 - ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 10,408840526 грн з ПДВ (збільшено на 43,2% відносно ціни за умовами Договору у його первинній редакції та на 4% відносно ціни за умовами додаткової угоди № 6)
Отже, внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на понад 43 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні Договору.
Як обґрунтування необхідності збільшення ціни, Постачальником надано роздруківку з веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», де відображено середньозважені ціни за травень та червень 2024 року.
За даними веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН за червень 2024 року (на момент підписання додаткової угоди №4) становила 5 403,38 грн/МВт*год, тоді як за першу декаду липня - 5 946,15 грн/ МВт*год.
Таким чином, зростання ціни в період між підписанням додаткових угод № 4 та № 5 не перевищувало 10 %. Однак угодою № 5 ціну збільшено на 19,8 %, що є непропорційним фактичним коливанням ринкової ціни та суперечить вимогам пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Аналогічна ситуація встановлена й щодо додаткової угоди № 6 від 06.08.2024. Так, Постачальником надано лише роздруківку з веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», де відображено середньозважені ціни за червень та липень 2024 року.
За даними веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН за першу декаду липня 2024 року (на момент підписання додаткової угоди № 5) становила 5 946,15 грн/МВт*год, тоді як у серпні 2024 року середньозважена ціна знизилась до 5 738,60 грн/МВт*год.
Отже, у період між укладенням угод № 5 і №6 спостерігалося не підвищення, а зниження ринкової ціни, що повністю спростовує необхідність збільшення ціни за договором. У результаті укладення додаткових угод відбулося безпідставне та непропорційне підвищення вартості електричної енергії: за додатковою угодою № 5 на 27,5 % відносно ціни, що визначеної за умовами Договору; додаткової угоди № 6 - на 37,5 %; додаткової угоди № 11 - на 43,2%.
За таких обставин, при оцінці змісту додаткових угод № 5 від 05.07.2024, № 6 від 06.08.2024 та №11 від 23.01.2025 на предмет їх відповідності вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», відсоткове співвідношення збільшення ціни за цими угодами підлягає обчисленню від базової ціни товару, визначеної договором та додатком № 1 до нього.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що вказаними додатковими угодами сторони збільшили ціну товару (електричної енергії) на 43,2 % порівняно з ціною, визначеною договором № 436 від 29.12.2023 та комерційною пропозицією.
Велика Палата Верховного Суду з урахуванням аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, у своїй постанові від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24 вказала, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 вказала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Суд ураховує, що пунктом 3-7 розділу Х Перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі "Особливості".
В даному спорі до застосування не підлягає редакція підпункту 2 пункту 19 Особливостей в редакції Постанови КМ № 1067 від 01 вересня 2025 року, оскільки як договір, так і спірні додаткові угоди укладені до прийняття вказаної постанови, яка не має ретроспективної дії на правовідносини, які виникли до її прийняття.
Пунктом 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 року, № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Як на підставу для укладення додаткових угод та зміни істотних умов у своїх листах, та укладених угодах сторони послалися на п.13.6.2., 13.6.7., 13.7, підпункт 2 пункту 19 Особливостей.
Таким чином, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" про те, що спірні додаткові угоди укладені на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей спростовані матеріалами справи, а отже не заслуговують на увагу, адже всі докази, що слугували підставою для укладення спірних правочинів, а також самі правочини посилаються як на підставу для їх укладення на частину 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.
Колегія суддів зауважує, що положення підпункту 7 пункту 19 Особливостей передбачають, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, зокрема крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Отже для застосування положень вказаного підпункту 7, необхідним є погодження сторонами договору умов щодо застосування у договорі про закупівлю середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" та встановлення в договорі порядку зміни таких цін.
Саме на обставини зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" посилалося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" намагаючись обґрунтувати позицію про правомірність додаткових угод.
Разом з тим, у листах постачальника, якими він обґрунтовував необхідність внесення змін до ціни товару зазначено, коливання ціни товару на ринку електричної енергії "на добу на перед" (РДН) у бік збільшення.
Однак вказані пункти умови договору та комерційної пропозиції не містять таких умов, зокрема щодо можливості внесення змін до договору саме у разі коливання ціни товару на ринку електроенергії на добу на перед (РДН).
Окрім того, колегія суддів наголошує на тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" не надано суду належних та допустимих доказів вказаних коливань цін.
Таким чином листи постачальника не містили належного обґрунтування для зміни ціни.
Також судами не встановлено, що сторони погодили застосування у договорі про закупівлю середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу на перед", як це передбачено підпунктом 7 пункту 19 Особливостей. Окрім цього сторони не встановили у договорі про закупівлю порядку зміни ціни у випадку зміни середньозважених цін на ринку електричної енергії "на добу на перед".
А проте, для того щоб сторони могли застосовувати як підставу для перегляду умов договору - зміну середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", такий порядок зміни ціни має бути передбачений договором, а середньозважені ціни на ринку РДН мають застосовуватися в договорі про закупівлю.
Однак судом не встановлено, що у даному випадку у договорі не застосовуються середньозважені ціни на електроенергію на ринку "на добу наперед".
Водночас колегія суддів звертає увагу сторін, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" на підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою (правова позиція ВС викладена у постанові від 28 серпня 2024 року у cправі № 918/694/23).
Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що відповідність спірних додаткових угод вимогам чинного законодавства підлягає оцінці з урахуванням умов розділу 13 договору та комерційної пропозиції сторін з огляду на положення підпункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.
Зокрема, визначальним є встановлення наявності об'єктивних обставин, що свідчать про коливання ціни товару на ринку та обґрунтовують пропорційне збільшення ціни за одиницю товару, за умови, що така зміна не призводить до збільшення загальної суми договору про закупівлю.
Оцінюючи обґрунтованість укладення спірних додаткових угод суд зауважує, що зміна ціни, що мала місце за наслідками укладення спірних додаткових угод, не була належним чином обґрунтована.
Суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21, постанова ВП ВС від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом № 922-VIII не передбачено форму, вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
За результатами розгляду спору суд встановив, що обґрунтування підстав для укладення спірних додаткових угод не містять окремого документального підтвердження про зміну ціни (коливання ринку), обґрунтування, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, причин, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, обґрунтування, що підвищення ціни було непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), а також доказів того, що таке коливання відбулося саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
При цьому, додатковою угодою № 5 від 05 липня 2024 року ціну збільшено на 27,5 %, додатковою угодою № 6 від 06 серпня 2024 року ціну збільшено на 37,5 %, додатковою угодою № 11 від 23 січня 2025 року ціну збільшено на 43,2% у порівнянні з ціною, яка була встановлена на час укладення договору, а отже вказані додаткові угоди суперечать положеннями статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також підпункту 2 пункту 19 Особливостей (у редакції на момент їх укладення).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними відповідно до статей 203 та 215 ЦК України.
Щодо вимоги про стягнення грошових коштів.
При цьому, згідно вищезазначених актів приймання-передачі електричної енергії, на виконання оскаржуваних додаткових угод №№ 5, 6, 11 (які почали діяти з червня 2024 року) ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» поставлено 2 356 991 кВт*год електричної енергії на загальну суму 23 622 175,25 грн з ПДВ.
Здійснюючи розрахунок вказаний період за ціною, визначеною додатковою угодою №4 від 07.06.2024, комунальне підприємство мало би сплатити Постачальнику кошти у розмірі 18 225 276,03 грн (2 356 991* 7,73243344).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням вимог законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 5 396 899,22 грн.
Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За приписами пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
З урахуванням наведеного, саме Рівненська міська рада як особа, що здійснювала фінансування відповідної закупівлі, понесла надмірні витрати бюджетних коштів унаслідок укладення оспорюваних додаткових угод, якими безпідставно збільшено ціну товару.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що стягнення на користь Рівненської міської ради коштів у сумі 5 396 899,22 грн є належним та ефективним способом захисту, який забезпечить реальне відновлення порушених прав та майнових інтересів позивача.
Таким чином, вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" зазначених коштів також визнається судом обґрунтованою. та підлягає задоволенню.
Відтак судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.26р. у справі №918/1230/25 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/1230/25 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повна постанова складена "29" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Маціщук А.В.