вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у роз'ясненні судового рішення
"21" квітня 2026 р. Справа№ 12/116-12/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від прокуратури - Попольнюк В.В.
від позивача - Матіюк Д.В.
від відповідача-1 - не з'явились
від відповідача-2 - Руденко Г.Б., Воробйова І.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір'я"
про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р.
за результатами розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Київської області
на рішення Господарського суд Київської області від 14.01.2013 р.
у справі № 12/116-12/21 (суддя - Ярема В.А.)
за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
2. Публічного акціонерного товариства "Забір'я"
про визнання частково недійсним та скасування наказу, витребування майна та визнання права власності,
У листопаді 2012 року Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суд Київської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та Публічного акціонерного товариства "Забір'я" про:
- визнання незаконним та скасування наказу відповідача-1 від 02.06.1998 р. № 5-25-7/27 в частині передачі відповідачу 2 наступних водних об'єктів: став нагульний №1 (Б), що розташований в с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став нагульний № 2 (Б), що розташований в с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став нагульний, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став нагульний № 4, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став нагульний № 5, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став нагульний № 7, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став вирощувальний № 1, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став вирощувальний № 2, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став вирощувальний № 3, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став вирощувальний № 4, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став вирощувальний № 5, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став вирощувальний № 6, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став вирощувальний № 7, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл., став вирощувальний (зимувальний) № 1-7, що розташований в с. Забір'я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.;
- про витребування з незаконного володіння відповідача-2 на користь держави в особі Фонду державного майна України вказаних об'єктів та визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на них.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що в порушення Водного кодексу України відповідачу-2 було передано у власність водні об'єкти, які є водними ресурсами у розумінні Водного кодексу України, що належать до виключної власності народу України і можуть надаватись тільки у користування. Оспорюваний наказ відповідача-1 не відповідає вимогам Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.01.2013 р. у справі № 12/116-12/21 відмовлено заступнику прокурора Київської області у задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21 апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 р. у справі № 12/116-12/21 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Через систему "Електронний суд" 14.01.2026 р. до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір'я" надійшла заява роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21, згідно якої відповідач-2 просить роз'яснити мотивувальну частину постанови суду, а саме: чи відносяться гідротехнічні споруди до водних об'єктів, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду було визнано недійсним та скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 р. № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у Відкрите акціонерне товариство саме в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Забір'я" водних об'єктів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір'я" про роз'яснення у справі № 12/116-12/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 р. розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір'я" про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21 призначено на 03.02.2026 р.
Через систему "Електронний суд" 02.02.2026 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір'я" надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 р. розгляд справи відкладено до 03.03.2026 р. у зв'язку з тим, що матеріали справи № 12/116-12/21 не надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 03.03.2026 р. оголошено перерву у справі № 12/116-12/21 до 24.03.2026 р. після надання представниками прокуратури, позивача та відповідача-2 усних пояснень по суті поданої заяви.
Через систему "Електронний суд" 24.03.2026 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір'я" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому заявник, з посиланням на повітряну тривогу у м. Києві через атаку ворожих БпЛА, просив відкласти розгляд справи.
24.03.2026 р. розгляд справи № 12/116-12/21 не відбувся у зв'язку із сповіщенням Державної служби України з надзвичайних ситуацій про повітряну тривогу у м. Києві, яка тривала 24.03.2026 р. з 12:35 до 17:16.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 р. справу № 12/116-12/21 призначено до розгляду на 21.04.2026 р.
У судовому засіданні 21.04.2026 р. представники прокуратури, позивача та відповідача-2 надали додаткові пояснення по суті поданої заяви, представник відповідача-1 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду заяви шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали про призначення до розгляду заяви від 20.01.2026 р. у справі № 12/116-12/21 учасникам справи доставлено до електронних кабінетів 22.01.2026 р., доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 26.01.2026 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про призначення до розгляду заяви від 20.01.2026 р. у справі № 12/116-12/21 оприлюднена у реєстрі 06.02.2026 р.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача-1 не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення постанови. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду заяви, а тому ухвала приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір'я" про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у даній справі та проаналізувавши приписи чинного процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір'я" про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21 вбачається, що останній просить роз'яснити постанову суду шляхом викладення більш повно і зрозуміло мотивувальну частину рішення щодо предмету спору, а саме: складу майна, яке було витребувано на користь Фонду державного майна України, розуміння якої викликає труднощі.
Однак заявником у поданій заяві не вказано, що саме не зрозуміло для відповідача у вказаній постанові Київського апеляційного господарського суду та не зазначено, які частини рішення підлягають трактуванню у більш зрозумілий спосіб, та розуміння яких частин викликають труднощі.
При цьому, постанова Київського апеляційного господарського суду є ясною та чіткою, відповідає всім господарським процесуальним вимогам щодо законності та обгрунтованості судового рішення, під час її ухвалення судом вирішено усі питання щодо дійсних обставин, інших фактичних даних, які мають значення для правильного вирішення справи, наявні в матеріалах справи докази досліджені та належним чином оцінені судом, до спірних правовідносин застосовано релевантні норми чинного законодавства та актуальної судової практики судів касаційної інстанції, а справу розглянуто в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 2 ст. 245 ГПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 р. у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 р. у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 р. у справі № 638/11634/17(К/9901/4439/17), від 18.06.2019 р. у справі № 903/922/17 та від 06.10.2020 р. у справі № 233/3676/19 та у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 911/2581/14, від 09.02.2022 р. у справі № 904/4380/21, від 06.07.2022 р. у справі № 904/766/21.
Вбачається, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21 в частині реєстрації права власності за державою на рибницькі ставки, що розташовані в с. Бобриця Києво-Святошинського (нині - Бучанського) району Київської області виконана. В інших частинах судове рішення у даній справі в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», не підлягало примусовому виконанню, а відтак і роз'ясненню.
Так, на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21 Фондом державного майна України зареєстровано право державної власності на об'єкти нерухомого майна з реєстраційним номером - 223022932224, а саме: став нагульний № 5 (1Б), згідно Переліку майна до наказу - (п. № 52) став нагульний № 1 (Б) та став нагульний № 7 (2Б), згідно Переліку майна до наказу - (п. № 53) став нагульний № 2 (Б) на підставі рішення державного реєстратора від 19.11.2013 р. № 8107215.
Враховуючи відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо реєстрації права власності за державою в особі Фонду державного майна України чи іншим уповноваженим органом управління державним майном на решту вказаних об'єктів державної власності, обласною прокуратурою до Фонду державного майна України скеровано запит від 06.03.2023 р. № 15/4-73вих23 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з вимогою проінформувати про вжиті заходи для здійснення державної реєстрації права власності держави на вказані стави з усіма їх конструктивними елементами (дамби, греблі, водовипуски, водовпуски тощо), в тому числі дані про результати огляду вказаних рибницьких ставків, встановлення переліку їх складових елементів (гідротехнічних споруд), долучивши належним чином засвідчені правоустановлюючі документи, акти перевірок, управлінські рішення щодо їх подальшого використання/утримання, дані щодо обліку цього майна в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності тощо. У разі підтвердження наявності порушень вимог законодавства щодо порядку/процедури реєстрації права власності на дані об'єкти нерухомого майна, прокурор клопотав про викладення обґрунтованої позиції відносно намірів самостійно вжити заходи на їх усунення або навести вагомі причини неможливості такого реагування для реального і своєчасного поновлення інтересів держави та запобігання ризиків незаконного використання, відчуження, втрати, вибуття іншим способом з державної власності вказаних гідротехнічних споруд, з урахуванням у контексті можливості приватизації спірного майна того факту, що такий об'єкт як гідротехнічна споруда ставка є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов'язана з землею і водним об'єктом, призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування такого водного об'єкту. Так само гідротехнічні споруди, які складаються, зокрема, із земляної греблі, дамб та водоскидної споруди шлюзного типу, призначені для існування ставків руслового типу на земельній ділянці водного фонду. Використання гідротехнічної споруди без втрати її правового статусу з іншою метою, аніж обслуговування водного об'єкта, є неможливим.
У відповідь, Фонд державного майна України листом від 18.04.2023 р. № 10-24-9532 повідомив про те, що Фондом здійснено всі заходи щодо виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21, вказано про реєстрацію права власності за державою на стави нагульні № № 1 (Б), 2 (Б), що розташовані в с. Бобриця Києво-Святошинського (нині Бучанського) району Київської області у складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером - 223022932224. Також повідомлено про відмову державним реєстратором у державній реєстрацій прав щодо решти рибницьких ставків з посиланням на положення ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», через неможливість реєстрації гідротехнічних споруд як окремих об'єктів нерухомого майна, які в дійсності є приналежністю головної речі.
Отже поставлені у заяві про роз'яснення судового рішення питання не можуть бути розглянуті в порядку роз'яснення судового рішення, оскільки це суперечить положенням ст. 245 ГПК України та може призвести до зміни змісту судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для роз'яснення постанови постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21, а тому відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Забір'я" у її роз'ясненні.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про роз'яснення постанови покладається на заявника.
Керуючись ст. ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Забір'я" у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 12/116-12/21.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду впродовж двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 29.04.2026 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко