Справа № 545/479/26
Провадження № 2/545/1056/26
27.04.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді: Путрі О.Г.,
за участю секретаря: Коверди М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування вказав, що 11.07.2027 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Отже, в порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Оскільки станом на 27.11.2025 року у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором було понад 90 днів та відбулось істотне порушення клієнтом своїх зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 27.11.2025 року банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 04.12.2025 становить 25446,14 грн.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 24.02.2026 року справу відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача прохав розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримав, в підтвердження чого надав письмове клопотання (а.с. 50).
Відповідач у судові засідання 23.03.2026 року, 27.04.2026 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.78-80, 85-86). Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.
За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч.1ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2026 року призначено проведення заочного розгляду даної цивільної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактично відповідно до ч. 3ст. 207 ЦК України, цифровий підпис це аналог власноручного підпису, а за визначенням закону України «Про електронні довірчі послуги» цифровий підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов'язаними із підписувачем і не пов'язаними з жодною іншою особою.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи із змісту ст.1050 та 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. В разі порушення боржником взятого на себе зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, позикодавець має право достроково вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що 11.07.2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 17).
Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланнями www.monobank.ua/terms; www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити на його ім'я поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 спеціальним платіжним засобом якого є картка НОМЕР_2 , тип рахунку - картка чорна, статус картки - активна до 11/29 (а.с. 24).
Згідно довідки АТ «Універсал Банк» про розмір встановлено кредитного ліміту від 04.12.2025 року, 11.07.2024 року відповідачу на карту встановлено кредитний ліміт 8000 грн (а.с. 25).
Згідно розрахунку та виписки по картці вбачається що, відповідач користувався кредитним лімітом в період з 11.07.2024 року по 04.12.2025 року (а.с. 12-13, 15-16).
Проте позичальник умови договору не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 04.12.2025 року становить 25466,14 грн, з яких: 20969,84 грн заборгованість за тілом кредиту, 4476,30 грн - заборгованість за пенею (а.с. 12-13).
Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4476,30 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за пенею в розмірі 4476,30 грн. було нараховано відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, а тому позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 4476,30 грн, до задоволення не підлягає.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.07.2024 року у розмірі 20969,84 грн.
Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 25446,14 грн. Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 20969,84 грн. Пропорційність задоволених вимог становить 82 % (20969,84 х 100: 25446,14 = 82%).
Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, судовий збір з відповідача стягується пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2728,96 грн. (3328 х 82 %= 2728,96).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,280-282,352 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.07.2024 року у розмірі 20969 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір в розмірі 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) гривень 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. Г. Путря