Справа № 545/913/26
Провадження № 2/545/1339/26
"28" квітня 2026 р. м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області, у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участі секретаря судового засідання Пінчук З.І.,
прокурора Голуб С.О.,
представника Головного управління
Держгеокадастру у Полтавській області Лузіної К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава, цивільну справу за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області Сошина Валентина в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, до ОСОБА_1 , про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,-
Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області Сошин В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській областізвернувся до суду з даним позовом, в якому в обґрунтування вимог зазначає, що відповідач ОСОБА_1 будучи громадянином російської федерації, в порядку спадкування за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , набув право власності на земельні ділянки загальною площею 3,05 га, а саме: з кадастровими номерами 5324087700:00:030:0012, площею 2,74 га, 5324087700:00:040:0056, площею 0,31 га, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація щодо прав власності на вищевказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Оскільки відповідач є іноземцем, а належні йому земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення, тому він повинен був відчужити вказані земельні ділянки протягом року. Проте в порушення вимог ч. 4 ст. 81 та ст. 145 Земельного кодексу України протягом року відповідач не здійснив відчуження земельних ділянок, отримані у спадок.
Посилаючись на викладене, прокурор просив суд припинити право власності ОСОБА_1 на вказані на земельні ділянки, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, та стягнути з відповідача судовий збір сплачений при подачі позову.
Ухвалою судді від 09.03.2026 року відкрито провадження по справі з визначенням її розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 25.03.2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
Прокурор позов підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області- Лузіна К.В. також просила задовольнити позов прокурора у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладення слухання справи, відзиву на позов до суду не надавав. Сповіщався про дату та час судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада».
Згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців,- за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надав, а також за наявності згоди позивача, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні на ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, що підтверджується паспортом виданим 15.01.2002 року відділом внутрішніх справ м. Гусєва, Калінінградської області, серія та номер: 27 01 323498 (а.с. 73), в порядку спадкування за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 72), набув право власності на земельні ділянки загальною площею 3,05 га, а саме: з кадастровими номерами 5324087700:00:030:0012, площею 2,74 га, 5324087700:00:040:0056, площею 0,31 га, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 674171 від 13.04.2007 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324087700:00:030:0012, площею 2,74 га (а.с. 36), Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 38-40), Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 674172 від 13.04.2007 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324087700:00:040:0056, площею 0,31 га (а.с. 74), Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 76-78).
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 13 Конституція України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Згідно ч.ч. 1-2, 4 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.
Відповідно до п.п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК підставами припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, то земельні ділянки з кадастровими номерами 5324087700:00:030:0012, площею 2,74 га, 5324087700:00:040:0056, площею 0,31 га, підлягають конфіскації за рішенням суду, в зв'язку з чим позовні вимоги прокурора слід задовольнити.
Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь сторони позивача слід стягнути 6656,00 грн. (а.с. 2) та 1664,00 грн. (а.с. 126) в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору, які підтверджені документально.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, суд
Позов заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області Сошина Валентина в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, до ОСОБА_1 , про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації- задовольнити.
Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки на земельні ділянки загальною площею 3,05 га, а саме: з кадастровим номером 5324087700:00:030:0012, площею 2,74 га, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; з кадастровим номером 5324087700:00:040:0056, площею 0,31 га, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ділянки, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Полтавської обласної прокуратури (UA18201720343130001000006160, код ЄДРПОУ 02910060, банк ДКСУ м. Київ, код класифікації видатків бюджету- 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6656 (шість тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп., та 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., а всього- 8320 (вісім тисяч триста двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Т. О. Зуб