Справа № 541/264/26
Номер провадження 2/541/723/2026
іменем України
22 квітня 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
28.01.2026 ТОВ «БІЗПОЗИКА» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначили, що 28.02.2025 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 519513-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позивач надав відповідачу кошти у розмірі 20000,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору позивач просили стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту, розмір якої, станом на 07.01.2026, становить 67 800,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 33 800,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 0,00 грн - cума заборгованості по штрафам; 10 000,00 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ; 4 000,00 грн - суми прострочених платежів за комісією, а також понесені позивачем при зверненні з позовом до суду судові витрати, а саме: на оплату судового збору у розмірі 2662, 40 грн.
Ухвалою суду від 03.02.2026 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
09.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що факт укладення кредитного договору з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», отримання грошових коштів та користування банківською карткою не заперечує. Водночас повідомив суд, що на теперішній час перебуває у вкрай складному матеріальному та життєвому становищі, а саме: фактично проживає за межами України; постійного місця роботи та офіційного доходу не має; перебуває за кордоном без повного пакета документів, що унеможливлює легальне працевлаштування; грошових заощаджень не має, проживає за рахунок допомоги знайомих; рухомого та нерухомого майна у власності не має; банківські рахунки та платіжні картки українських банків заблоковані, доступу до коштів не має. Зазначив, що невиконання зобов'язань за кредитним договором не є умисним ухиленням від виконання обов'язків, а зумовлене виключно об'єктивними обставинами, що не залежать від його волі та мають тимчасовий характер. З огляду на викладене, просив суд врахувати його фактичний майновий та фінансовий стан при вирішенні спору, у разі ухвалення рішення про стягнення заборгованості - застосувати принципи розумності, справедливості та співмірності, передбачені цивільним законодавством України, врахувати зазначені обставини при визначенні порядку та способу виконання судового рішення (а.с. 147-148).
23.02.2026 до суду надійшла подана представник позивача Козачок М.О. відповідь на відзив (150-165).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи належно повідомлений, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити у його відсутність.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.02.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 519513-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 2.1 Договору про надання кредиту, позичальнику надано кредит в сумі 20000,00 грн на засадах строковості, повторності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що стандартна процентна ставка за Кредитом є фіксованою та становить 1% вдень. Строк кредитування 24 тижні. Комісія за видачу Кредиту 4000,00 грн, термін дії Договору: до 15.08.2025. Загальна вартість кредиту становить 49 464,22 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 6918,23 процентів. Договір та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-1049.
28.02.2025 відповідачу кредитодавцем направлено пропозицію (оферту) укласти Договір № 519513-КС-002 про надання кредиту, а відповідачка прийняла пропозицію укласти вказаний договір, підписавши електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» виконав умови договору № 519513-КС-002 від 28.02.2025 та перерахував відповідачу на картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 519513-КС-002 від 28.02.2025, заборгованість відповідача ОСОБА_1 , станом на 08.01.2026, становить 67 800,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 000,00 грн; суми прострочених платежів по відсотках 33 800,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 10 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 4 000,00 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 03.02.2026, АТ «ПУМБ» листом № КНО-07.8.5/5005БТ від 27.03.2026 повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 28.02.2025 р. - 15.08.2025 р. на згаданий вище картковий рахунок 28.02.2025 зараховано кошти в сумі 20000,00 грн.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої та другої статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Отже, суд приходить до висновку, що 28.02.2025, підписавши за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитний договір, відповідач підтвердив, що прийняв в повному обсязі умови цього договору та зобов'язалася виконувати його умови.
Доказів, що спростовують висновки суду, відповідачем до суду не надано.
Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що станом на 08.01.2026 у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором № 519513-КС-002 від 28.02.2025 в розмірі 67 800,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 000,00 грн; суми прострочених платежів по відсотках 33 800,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 10 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 4 000,00 грн.
Відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання своїх кредитних зобов'язань.
Зазначена заборгованість відповідачем погашена не була.
Враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем взятих на себе за кредитним договором № 519513-КС-002 від 28.02.2025 зобов'язань, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості на суму 57 800,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 000,00 грн; суми прострочених платежів по відсотках 33 800,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 4 000,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які були чинні, як на день укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, тобто станом на 28.02.2025, так і на час ухвалення судового рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на те, що кредитний договір між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачем укладено 28.02.2025, останній належним чином кредитні зобов'язання не виконує, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у стягненні суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ в розмірі 10 000,00 грн з відповідача на користь позивача слід відмовити.
Отже, позов ТОВ «БІЗПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 67 800,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 57 800,00 грн, що становить 85,25% від ціни позову (57 800,00 х 100 /67 800,00 = 85,25%), отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2269,70 грн (2662,40 грн х 85,25% = 2269,70 грн).
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263-265, 268, 273, 282, 284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 519513-КС-002 від 28.02.2025 в розмірі 57 800,00 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот) грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн 70 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. М. Дністрян