Справа №534/895/26
Провадження №2/534/417/26
про самовідвід судді
29 квітня 2026 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суддя Полтавської області Малюк Марини Вікторівни, розглянувши заяву судді Малюк Марини Вікторівни про самовідвід у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановила:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою
1. 27.04.2026 суддею Горішньоплавнівського міського суду Малюк М.В. подано заяву про самовідвід у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
2. Зазначає, що згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 визначено головуючим суддею для розгляду цієї справи суддю Малюк М.В.
3. Підставами самовідводу вказує, що відповідачем у справі виступає син ОСОБА_2 , який займає посаду керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області, вважає, що ці обставини виключають можливість участі судді в розгляді справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
4. Вказує, що зазначена обставина може викликати сумнів стороннього спостерігача в об'єктивності, неупередженості та незалежності судді. За переконанням головуючого, ця заява про самовідвід також має запобігти можливій конфліктній ситуації. Тому ці обставини вимагають від головуючого судді по справі заявити самовідвід.
5. Суддя розглядає заяву про самовідвід без повідомлення учасників справи (частина восьма статті 40 ЦПК України).
ІІ. Норми процесуального права. Мотиви суду
6. Доходжу висновку, що заява судді про самовідвід є обґрунтованою, наявні підстави для її задоволення, зважаючи на таке.
7. Згідно з вимогами частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
8. Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
9. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 ЦПК України).
10. Згідно з вимогами статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини дев'ята статті 40 ЦПК України).
11. Заява про самовідвід подана суддею до відкриття провадження у справі, тож у межах установленого строку.
12. Суддею встановлено, що відповідачем у справі виступає син ОСОБА_2 , який займає посаду керівника апарату Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області, ці обставини виключають можливість участі судді Малюк М.В. у розгляді справи з підстав визначених у п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України
13. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частина друга статті 40 ЦПК України).
14. Відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
15. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
16. Статтею 17 Закону «Про виконання рішень за застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
17. У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
18. Також у пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», у сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
19. У рішенні від 11.07.2020 у справі "Шкрля проти Хорватії" (№ 32953/13), ЄСПЛ вважав, що сам факт того, що справа заявника розглядалася суддею, який сам визнав наявність обставин, що виправдовують його відвід, підірвав видимість чесного судового розгляду..
20. Зі змісту пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, прийнятих 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй 27.07.2006 № 2006/23 вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
21. З огляду на це, з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, заяву про самовідвід слід задовольнити.
22. Керуючись ст ст. 36,40,260,353 ЦПК України, суддя, -
ухвалила:
1. Задовольнити заяву головуючого судді Малюк Марина Вікторівни про самовідвід у цивільній справі № 534/895/26.
2. Матеріали цивільної справи № 534/895/26 передати до канцелярії Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Марина МАЛЮК