Справа № 127/41383/24
Провадження № 22-ц/801/868/2026
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.
Доповідач:Рибчинський В. П.
29 квітня 2026 рокуСправа № 127/41383/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Голоти Л.О., Оніщука В.В.,
за участі секретаря судового засідання Литвин Ю.О., Казнаховської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син вже повнолітній, навчається у Харківському національному університеті внутрішніх справ на другому курсі, зарахований на навчання з 14.08.2023, термін закінчення навчання - липень 2027. Відповідач фізично здоровий, має регулярний дохід.
За таких обставин просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати звернення до суду до досягнення сином 23 річного віку, на час його навчання.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , аліменти на користь і утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстрація: АДРЕСА_2 , в розмірі 1/8 частки доходу щомісячно, починаючи з 19.12.2024 р., але лише на період до досягнення ним 23 річного віку і одночасно лише на час його навчання.
В решті позову відмовлено.
Встановлено порядок виконання рішення суду шляхом перерахування аліментів на банківський рахунок повнолітнього сина ОСОБА_3 , а за відсутності такого - шляхом надання готівкою.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, тобто, за період з 19.12.2024 до 19.01.2025 допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення змінити, збільшивши розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання з 1/8 частки до частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 19 грудня 2024 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.07.2019 (а.с. 10).
ОСОБА_3 зареєстрований по АДРЕСА_2 разом з матір'ю (а.с. 6, 4 зворот).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2019 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в розмірі по 2 000,00 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 22.09.2019 і до досягнення старшою дитиною повноліття (а.с. 8-9).
Згідно довідки Харківського національного університету внутрішніх справ №20/957 від 18.10.2024 ОСОБА_3 є курсантом 2 курсу Харківського національного університету внутрішніх справ, зарахований на навчання з 14.08.2023, термін закінчення навчання - липень 2027 (а.с. 7).
Згідно інформації, наданої Харківським національним університетом внутрішніх справ від 27.06.2025, ОСОБА_3 з 14.08.2023 наказом ХНУВС від 29.07.2023 №365 о/с зарахований до складу курсантів навчально-наукового інституту №4 Харківського національного університету внутрішніх справ (денна форма навчання за державним замовленням, за спеціальністю 081 Право) та навчається по теперішній час. У період навчання на повному державному забезпеченні не перебуває. Грошове забезпечення, в т.ч. у натуральній формі за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 становить 41 989,62 грн. На даний час рядовий ОСОБА_3 гуртожиток не використовує, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 51)
За довідкою Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.07.2025, ОСОБА_3 є курсантом та навчається в Харківському національному університеті внутрішніх справ, на повному державному утриманні не перебуває (а.с. 55).
Згідно довідки про доходи №24/1040 Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.07.2025, загальна сума доходу за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 ОСОБА_3 становить 41 989,62 грн (а.с. 56).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції врахував матеріальне становище повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання, і його батька - відповідача (доказів про матеріальне становище відповідача суду не надано), їх стан здоров'я, та вважав за справедливе встановити аліменти на утриманняповнолітнього сина в розмірі 1/8 частини всіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, починаючи з 19.12.2024, до досягнення ним 23 річного віку і одночасно лише на час його навчання.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з частиною першою статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріально допомогу.
У пункті 2 постанови Пленумом Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановивши, що син відповідача - ОСОБА_3 є курсантом 2 курсу Харківського національного університету внутрішніх справ, зарахований на навчання з 14.08.2023 термін закінчення навчання - липень 2027, згідно довідки про доходи №24/1040 Харківського національного університету внутрішніх справ від 17.07.2025, ОСОБА_3 перебуває на безоплатному навчанні, загальна сума доходу за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 становить 41 989,62 грн, а ОСОБА_2 , який є працездатною особою, зобов'язаний та має можливість утримувати повнолітнього сина, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з нього аліментів в розмірі 1/8 частини всіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно.
Такий обсяг стягнення аліментів відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Визначаючи розмір аліментів, районний суд належним чином перевірив обставини, обумовлені статтею 182 СК України, взяв до уваги як стан здоров'я і матеріальне становище дитини, так і стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, інші обставини та обґрунтовано визначив розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Ніяких нових обставин, які б давали підстави для проведення апеляційним судом переоцінки доказів, зроблених судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги не містять.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: Л.О. Голота
В.В. Оніщук