Провадження № 1-кп/742/172/26
Єдиний унікальний № 742/4015/25
Іменем України
28 квітня 2026 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025275420000174 від 29.05.2025 за обвинуваченням :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубівка Прилуцького району Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
-прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_4
-обвинуваченого ОСОБА_3
I. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.
1.Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 грудня 2023 року №349 солдата ОСОБА_3 , звільненого з посади стрільця-помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
2.Порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, помітив на узбіччі дороги згорток обгорнутий клейкою стрічкою зеленого кольору в середині якого знаходився прозорий зіп-пакет, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору. ОСОБА_3 , сприймаючи знайдене, як психотропну речовину, оскільки вживав її раніше та був обізнаний про такий спосіб упакування та розповсюдження, маючи прямий умисел на її незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, поклав згорток обгорнутий клейкою стрічкою зеленого кольору в середині якого знаходився прозорий зіп-пакет з вказаною речовиною до правої кишені штанів, тим самим незаконно придбав психотропну речовину та залишив дану психотропну речовину собі з метою незаконного зберігання для подальшого власного вживання без мети збуту.
3.Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї протиправної мети щодо незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
4.У подальшому 28.05.2025 був зупинений працівниками Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області та в період часу з 19 години 45 хвилин до 19 години 54 хвилин в ході огляду місця події, а саме: Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, вул. Шевченка поблизу будинку № 73, ОСОБА_3 добровільно видав з правої кишені штанів згорток обгорнутий клейкою стрічкою зеленого кольору в середині якого знаходився прозорий зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
5.Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/125-25/7838-НЗПРАП від 01.07.2025 судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальність 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів і прекурсорів» надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, -PVP. Маса PVP становить 0,6293 г.
6.Згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, PVP віднесене до психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця 1, список 2).
ІІ. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 .
7.Ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.
ІII. Процесуальний рух справи
8.28.05.2025 проведено огляд місця події, під час якого у ОСОБА_3 вилучено поліетиленовий пакунок з кристалічною речовиною білого кольору.
9.29.05.2025 за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025275420000174 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
10.31.07.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
11.31.07.2025 складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, копію якого цього ж дня вручено ОСОБА_3 з реєстром матеріалів досудового розслідування.
12.Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.
IV. Позиції сторін.
13. В обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилалася на визнання ним своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та визначений сторонами обсяг доказів, що підлягають дослідженню згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України. Під час судових дебатів прокурор вважав зазначені обставини достатніми для того, щоб поза розумним сумнівом довести винуватість ОСОБА_3 у висунутому обвинуваченні в повному обсязі.
14. ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, сказав, що щиро розкаюється у вчиненому, усвідомлює протиправність власної поведінки погодився на недоцільність дослідження доказів у кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. У судових дебатах просив суд призначити покарання у виді штрафу, так як отримує пенсію по інвалідності, а також має неофіційний підробіток, а відтак може його сплатити.
V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
15.Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, показавши, що у травні 2025 року він, перебуваючи в районі вулиці Шевченка в м. Прилуки Чернігівської області побачив на узбіччі дороги згорток, обгорнутий клейкою стрічкою зеленого кольору, всередині якого знаходився прозорий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору. Він зрозумів, що у цьому пакеті знаходиться психотропна речовина PVP та взяв її для власного споживання. 28.05.2025 перебуваючи м. Прилуки, за адресою вулиця Шевченка поблизу будинку 73, його зупинили працівники поліції та під час спілкування з ними він добровільно видав їм згорток з цією речовиною.
16.Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
17.Отже, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,6293 г.
VI. Правова кваліфікація дій обвинуваченого.
18.Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , який знайшов та в подальшому зберігав пакет із психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, суд кваліфікує як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
VII. Призначення покарання.
19.Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
20.Згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення
21.За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк. Відтак, в силу ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення належить до проступків.
Обставини, які характеризують особу обвинуваченого
22. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодружений, офіційно не працюючий, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на обліку Прилуцького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
23.Обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
24.Обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття активне сприяння розкриттю злочину. Щодо врахування такої обставини, яка пом'якшує покарання, як щире каяття суд зазначає, що факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом'якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Це відзначено зокрема в постанові Касаційного кримінального суду від 3 жовтня 2024 року по справі 701/1202/23. Обвинувачений ОСОБА_5 , даючи показання в судовому засіданні пояснив, що на його думку, щире каяття полягає в тому, що він негативно оцінює вчинене ним діяння, шкодує з приводу його вчинення та зобов'язується не вчиняти протиправних вчинків в подальшому. Заслухавши обвинуваченого в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що його негативне емоційне ставлення до вчиненого є щирим і він дійсно жалкує з приводу цього діяння.
Мотиви призначення покарання
25.При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує обставини, що вказані в п.п. 19-24 вироку.
26. Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
27. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для виправлення, перевиховання ОСОБА_3 та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, справедливим та достатнім буде обрання йому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у розмірі однієї тисячі неоподаткованих доходів громадян. Суд враховує при цьому, що обвинувачений, з його слів, працює неофіційно, має дохід та може виконувати покарання у виді штрафу.
Щодо клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
28. Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
29. Відповідно до абз. 3 п .23 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» від 26.04.2002 № 4 вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
30. Як виснував Верховний Суд у постанові від 02.09.2021 у справі No 184/2324/19 (провадження No 51-5377км20) ураховуючи підставу та умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК, суд, вирішуючи питання про звільнення особи, має з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися, а не ухилитися в такий спосіб від відповідальності за вчинений злочин.
31. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», наркоманією визнається психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; особою, хворою на наркоманію, - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія». Відповідно до ст. 12 вказаного Закону діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією.
32. Таким чином, характерною ознакою наркоманії як хвороби є наявність у особи залежності внаслідок вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин.
33. Натомість, згідно з довідками, які надала сторона захисту, ОСОБА_3 у період з 10.03.2026 по 17.03.2026 пройшов курс лікування у КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради з діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіоїдів та інших психоактивних речовин, в тому числі «солей».
34. Наведене жодним чином не свідчить про те, що він страждав на наркоманію та потребував лікування від неї.
ІХ. Процесуальні витрати
35.У справі проведено судову експертизу матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», витрати на проведення якої склали 1782,80 грн.
36.Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
37.Отже, витрати на проведення експертизи, зазначені в п. 28 вироку підлягають стягненню з обвинуваченого.
X. Речові докази
38.У справі наявні речові докази, а саме психотропна речовина PVP масою 0,6293 г., поміщена до спец пакету 3734207, визнана речовим доказом постановою дізнавача від 01.07.2025.
39.На підставі п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України зазначені речові докази підлягають знищенню як предмети, що перебували в незаконному обігу.
ХІ. Заходи забезпечення кримінального провадження.
40. Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався, сторонами під час судового розгляду відповідні клопотання не заявлялись. Відтак, суд не вбачає підстав обирати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, 615 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертизи у даному кримінальному провадженні в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп.
Речові докази в кримінальному провадженні - речовину, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,6293 г, поміщену до спец пакету №3734207 - знищити.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6