Провадження № 2-с/742/17/26
Єдиний унікальний № 742/5404/24
про скасування судового наказу
29 квітня 2026 року м. Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Давидчук Д.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,
23.09.2024 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області був виданий судовий наказ за заявою ТОВ «Енера Чернігів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2023 року по 31.05.2024 року.
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування зазначеного вище судового наказу.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що вона не визнає заборгованість та що виданий судовий наказ підлягає скасуванню. Вказує на те, що копію судового наказу вона не отримувала, а про його існування довідалася коли виявила інформацію про відкриття виконавчого провадження, судовий наказ отримала в Прилуцькому міськрайонному суді.
Також заявник подала клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Оскільки наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, отже відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Судовий наказ винесено 23.09.2024. Встановлено, що боржник звернулася з заявою про скасування судового наказу 29.04.2026 року, тобто з пропуском строку.
Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, викладені у клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу, на переконання суду, не є поважними, оскільки жодним чином не доведено підстав, які об'єктивно перешкоджали вчасно звернутися з заявою про скасування судового наказу. Заявником не надано жодних належних та допустимих доказів (зокрема, довідок, підтверджуючих документів тощо), які б об'єктивно свідчили про наявність непереборних обставин чи інших поважних причин, що перешкоджали подачі заяви про скасування судового наказу у встановлений законом строк. Також не надано підтвердження того, що судовий наказ отримано нею невчасно. Сама лише посилка на певні обставини без їх документального підтвердження не може бути підставою для поновлення процесуального строку.
Разом з цим, суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку поважними не є, за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на подання заяви про скасування наказу протягом законодавчо встановленого строку та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про поновлення строку та відмову у його задоволенні.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи, що заявницею пропущено процесуальний строк для подачі заяви про скасування судового наказу, а судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 127, 170,171 ЦПК України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК