Справа № 157/93/26 Головуючий у 1 інстанції: Ходачинський Р. О.
Провадження № 22-ц/802/623/26 Доповідач: Шевчук Л. Я.
29 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 березня 2026 року,
У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 18 травня 2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1396-9849 в електронній формі, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 3 600 грн зі строком кредитування на 365 дні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалась повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом. Кредитним договором також передбачено базовий період 27 днів, комісія за видачу кредиту 15 %, стандартна процентна ставка 1,45 % в день.
ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору.
Позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 10 грудня 2025 року складає 14 596,71 грн.
Кредитодавець застосував програму лояльності, а саме частково списав заборгованість позичальнику за нарахованими процентами у розмірі 4 679,60 грн.
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 917,11 грн, з яких 3 495,60 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 421,51 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витати по справі у розмірі 2 662,40 грн.
Рішенням Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 05 березня 2026 року у цій справі позов ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.
Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1396-9849 від 18 травня 2024 року в розмірі 1 974,46 грн.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнуто із ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» частину сплаченого судового збору в розмірі 530,08 грн.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» задовольнити, стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просила апеляційний суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 29 квітня 2026 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити з таких підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За матеріалами справи судом встановлено, що 18 травня 2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1396-9849 в електронній формі (одноразовий ідентифікатор С4296), за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 3 600 грн шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних останнім реквізитів електронного платіжного засобу (пункти 4.1, 4.6 договору), строк кредитування 365 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (пункт 4.13 договору), базовий період складає 27 календарних днів (пункт 4.8 договору), стандартна та знижена процентна ставка становить 1,45 % за кожен день користування кредитом (пункти 4.10, 10.1 договору), комісія за видачу коштів становить 15 % від суми виданого кредиту (пункт 4.11 договору) (а. с. 12-21).
Невід'ємною частиною цього договору є додатки: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (пункт 12.14 договору).
Позичальник ОСОБА_1 своїм електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А4296 підписала паспорт споживчого кредиту (а. с. 30, 31), а також одноразовим ідентифікатором С4296 підписала додаток № 3 до вищевказаного договору (а. с. 32).
18 травня 2024 року кредитор перерахував позичальниці кредитні кошти у розмірі 3 600 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 18 травня 2024 року та довідкою ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1396-9849 від 18 травня 2024 року (а. с. 33, 34).
Судом також встановлено, що позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, яка згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 10 грудня 2025 року складає 14 596,71 грн, з яких 3 495,60 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 101,11 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а. с. 35-41).
Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (стаття 207 ЦК України).
За положеннями статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі - Закон).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У своїй постанові від 07 квітня 2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд зробив висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина 1-4 статті 1056-1 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
При цьому судом встановлено, що відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов?язання за кредитним договором, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за укладеним кредитним договором.
Також судом за матеріалами справи встановлено, що позивач нараховував відповідачці проценти за ставкою 1,45 % за кожен день користування кредитом, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. Проте такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 1,45 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 18 травня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Натомість у справі, що переглядається в апеляційному порядку, кредитний договір між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і позичальником ОСОБА_1 був укладений 18 травня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення стандартної процентної ставки на рівні 1,45 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Доводи апеляційної скарги позивача в цій частині підлягають відхиленню, оскільки суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права і обгрунтовано зменшив розмір процентної ставки, що підлягала застосуванню кредитором при нарахуванні відповідачці заборгованості за процентами за користування до 1,00 % в день від суми кредиту.
Однак, при перевірці в межах вимог та доводів апеляційної скарги розрахунку заборгованості за користування кредитом з урахуванням встановленої частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» процентної ставки, колегією суддів було установлено, що такий обрахунок проведено судом першої інстанції неправильно.
З огляду на викладене, колегія суддів здійснює перерахунок заборгованості відповідачки за процентами за користування кредитом.
З розрахунку заборгованості кредитора встановлено, що відповідачка здійснила погашення кредитного зобов'язання на загальну суму 8 802,89 грн (1949,40+1470,01+1368,63+1824,84+1470,01) (а. с. 35-41).
У період з 18 травня 2024 року по 17 травня 2024 року включно (365 днів) з урахуванням ставки 1 % в день від суми кредиту, відповідачці повинні були бути нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 13 140 грн (3 600 х 1 % х 365 днів = 13 140). У зв'язку зі сплатою відповідачкою в користь позивача 8 802,89 грн на погашення заборгованості, така сума у порядку черговості повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за процентами та часткове погашення тіла кредиту.
Отже, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 937,11 грн, з яких 3 495,60 - заборгованість за тілом кредиту, 4 441,51 - заборгованість за процентами.
З урахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції слід змінити.
У зв'язку зі зміною рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої заборгованості за кредитом, суд апеляційної інстанції на підставі підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України здійснює новий розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно із статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпунктів «б, в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови апеляційного суду повинна містити зазначення нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції і стягнення з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 937,11 грн, що становить 80,03 % (7 937,11 х 100 : 9 917,11 = 80,03), а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути 2 130,71 грн (2 662,40 х 80,03 : 100 = 2 130,71) судового збору за подання позовної заяви.
З врахуванням того, що часткове задоволення апеляційної скарги позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснене апеляційним судом у зв'язку зі зміною рішення суду в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню (розмір заборгованості зменшено), а не з підстав, зазначених позивачем в апеляційній скарзі, судові витрати позивача, понесені ним у зв'язку із переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції необхідно залишити за позивачем.
Керуючись статтями 368, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Камінь - Каширського суду Волинської області від 05 березня 2026 року у цій справі змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 937 (сім тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2 130 (дві тисячі сто тридцять) гривень 71 копійку судового збору за подання позовної заяви
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді