Справа № 761/4219/26
Провадження № 3/761/1625/2026
22 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Шевченківського УП ГУ НП у м. Києва, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
До суду надійшли протоколи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 634611 від 27 січня 2026 року, 27 січня 2026 року о 08 год. 50 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишнього співмешканця ОСОБА_2 , а саме завдала фізичного болю, вдаривши по обличчю.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 щодо вчинення вказаного правопорушення заперечувала.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).
Нормами цього ж Закону закріплено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства та унормовано, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд враховує додаткові пояснення ОСОБА_3 , подані через підсистему «Електронний суд», в яких останній стверджує про систематичність вчинення ОСОБА_1 психологічного та фізичного насилля стосовно нього.
Дослідивши наявні матеріали, суддя вважає наявними подію та склад адміністративного правопорушення та, відповідно, вбачає достатніми підстави для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адже його вина підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 634611 від 27 січня 2026 року, рапортом інспектора СПДН Шевченківського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Васильченка А., письмовими поясненнями потерпілого.
Визначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує суспільну небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням сукупності фактів та обставин вчинених правопорушень, відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340, 00 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: