Справа № 761/9755/26
Провадження № 1-кс/761/7000/2026
16 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання у кримінальному провадженні № 22024011000000212 від 09.09.2024 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 438 КК України про накладення арешту,
До Шевченківського районного суду м.Києва звернувся прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту на майноу кримінальному провадженні № 22024011000000212 від 09.09.2024 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 438 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у вказаному вище провадженні, яким встановлено, що основними російськими компаніями, які здійснюють видобуток, переробку та експорт нафти є (мовою оригіналу): «ПАО «НК «Роснефть», «ПАО «Лукойл», «ПАО «Газпромнефть», «ПАО «Сургутнефтегаз», «ПАО «Татнефть», які у подальшому здійснюють експорт нафти танкерами «тіньового флоту» через такі порти: у Чорному морі: Новоросійський морський торговий порт, порт Кавказ, Туапсинский Морський торговий порт; у Балтійському морі: Приморський торговий порт, морський порт Санкт-Петербург, порт Усть-Луга; у Тихоокеанському басейні: Восточний порт (нафтовий термінал «Козьміно»), Ванінський морський торговий порт (нафтового термінал «ООО «Трансбункер Ванино»; у Арктичному басейні: Мурманський морський торговий порт.
При цьому, найбільшими імпортерами російських нафти та нафтопродуктів є компанії з Китайської Народної Республіки, Республіки Індія, країн Перської затоки та Африки, зокрема: Black Pearl Energy Trading LLC (ОАЕ), Conmar Maritime DMCC (ОАЕ), Conrad Management Company LLC FZ (ОАЕ), Lule One Services Inc (Ліберія), Lathyrus Shipping Company (Ліберія), International Marine Management FZE (ОАЕ), Fulda Shipping Co (Ліберія), Arctos Shipping And Trade DMCC (ОАЕ), Demex Trading Limited DMCC (ОАЕ), Eterra Crude Oil Abroad Trading LLC (ОАЕ), Guron Trading Limited (КНР), Marion Commodity DMCC (ОАЕ), Marsa Energy Trading DMCC (ОАЕ), Pratum Oil Trading LLC (ОАЕ), Sunrise X Trading Co Limited (КНР), Zion Trade Limited (КНР) та інші.
Більша частина експортованих Російською Федерацією (далі - РФ) протягом 2024 року нафти та нафтопродуктів доставлялися танкерами «тіньового флоту» до таких портів: в Китайській Народній Республіці: порт Хойчжоу, порт Циньчжоу, порт Чжоучань порт Тяньцзинь, порт Річжао, порт Гулей, порт Нінгбо, порт Ляньюнган, порт Тіанжин, порт Лункоу, порт Дунінг, порт Циндао, порт Дунцзякоу, порт Шуйдун; в Індії: порт Вадінар, порт Сікка, порт Джамнагар, порт Мундра, порт Парадіп; в Арабській Республіці Єгипет: порт Саїд, порт Суец.
З метою обходу міжнародних санкцій при експорті нафти з РФ, невстановленими особами залучено близько 500 нафтових танкерів, які перебувають під прапорами різних держав та формують так званий «тіньовий танкерний флот» РФ. До вказаних суден, їх власників та суднових агентів протягом 2024-2025 років Урядами США, Великої Британії, Європейського Союзу, України застосовані обмежувальні санкції.
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2024 року РФ за допомогою «тіньового танкерного флоту» експортовано близько 372,4 млн тон сирої нафти, що складає близько 90% експорту нафти з РФ.
Разом з цим установлено, що у 2024 році нафтові доходи бюджету РФ склали приблизно 11,1 трлн руб., що становить приблизно 30,2 % від дохідної частини федерального бюджету РФ за 2024 рік (загальна сума доходів федерального бюджету РФ за 2024 рік - 36,707 трлн руб.).
При цьому, видатки федерального бюджету РФ за 2024 рік становлять приблизно 40, 2 трлн рублів, 27,6 % (приблизно 11,1 трлн руб.) з яких становлять доходи отримані від нафтової галузі економіки РФ. Водночас, видатки на сектор безпеки РФ (національна оборона, національна безпека та правоохоронна система) становлять 13,7 трлн руб., частка з яких (приблизно 3,8 трлн руб.) отримані від нафтової галузі економіки РФ.
З огляду на викладене, частина федерального бюджету РФ за 2024 рік (приблизно 3,8 трлн руб.), отриманого від видобутку, переробки та експорту нафти з використанням так званого «тіньового танкерного флоту» використовується для ведення РФ агресивної війни проти України.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, до перевезення російських нафти та нафтопродуктів залучено нафтовий танкер «ETHERA» (IMO 9387279, прапор - невідомий, кол. прапор - Гвінея, підміна), зареєстрованим власником якого є компанія Lago International SA, IМО: 6505779 (Об'єднані Арабські Емірати), оператором - компанія Zulu Ships Management, IМО: 6509771 (Об'єднані Арабські Емірати).
До вказаного нафтового танкеру застосовано обмежувальні економічні заходи (санкції) Європейським Союзом, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Швейцарією та Україною (указ Президента України від 13.12.2025 № 929/2025), у зв'язку з веденням агресивної війни РФ проти України.
Установлено, що нафтовий танкер «ETHERA» (IMO 9387279) 15.06.2024 здійснив захід до порту Санк-Петербург (РФ) та після завантаження нафтою, 22.06.2024 вийшов з порту Санкт-Петербург до порту LOME (Тоголезька Республіка).
У зв'язку з цим, прокурор наполягала, що наявні підстави вважати, що невстановлені особи, залучивши нафтовий танкер «ETHERA» (IMO 9387279), реалізуючи рішення представників вищого політичного керівництва держави-агресора щодо експорту російських нафти та нафтопродуктів в обхід міжнародних санкцій, сприяють використанню отриманих коштів від експорту російських нафти та нафтопродуктів для фінансування ведення РФ агресивної війни проти України.
На підставі викладеного постановою слідчого від 13.03.2026 нафтовий танкер «ETHERA» на підставі ст. 98 КПК України визнаний речовим доказом.
Керуючись наведеним вище прокурор просила накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення його збереження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.
Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 438 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Матеріалами клопотання доведено, що нафтовий танкер «ETHERA» (IMO 9387279) використаний для експорту російської нафти в обхід міжнародних санкцій, а кошти, отримані від експорту російської нафти, що перевозилася вказаним танкером, шляхом сплати російськими нафтовими компаніями податків, зборів та інших обов'язкових платежів до федерального бюджету РФ, використані для фінансування ведення агресивної війни проти України.
Крім того, ч. 10 ст. 170 КПК визначено, що арешт накладається, зокрема, на рухоме та нерухоме майно.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, обґрунтованість прокурором застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна.
Керуючись вимогами ст. 41 Конституції України, ст. 2, 9, 16, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 22024011000000212 від 09.09.2024 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 438 КК України арешт на нафтовий танкер «ETHERA» (IMO 9387279, прапор - невідомий, кол. прапор - Гвінея, підміна), заборонивши користуватися та розпоряджатися ним у будь-який спосіб.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1