Справа № 761/3527/26
Провадження № 1-кс/761/3406/2026
06 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 220 250 000 000 001 86 від 18.02.2025 за ч. 1 ст. 111-2 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернулась слідчий ГСУ Служби безпеки України (далі - ГСУ СБУ) ОСОБА_3 з погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 220 250 000 000 001 86 від 18.02.2025 за ч. 1 ст. 111-2 КК України на майно, вилучене 26.01.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що службові особи ТОВ «НЦВР «Різікон» у 2009 році зареєстрували у Російській Федерації ТОВ «Центр вивчення техногенних ризиків «Ризикон» (далі - ООО «ЦИТР «Ризикон» (ИНН/КПП 7722683101/770101001, м. Москва, вул. Ольховська, 16), яке упродовж 2020-2024 років виконувало роботи з аналізу небезпеки та працездатності, аналізу небезпечності ризиків, розслідування аварій та інцидентів на небезпечних виробничих об'єктах, а також розробки ІТ систем для моделювання аварій і аналізу ризиків структурно складних технологічних систем на об'єктах ПЕК РФ, замовником яких були ВАТ АНК «Башнафта», АТ «Газпромнафта», ПАТ «Тольяттіазот», ТОВ Салаватнафтохім», ТОВ «Іркутська нафтова компанія», Кемеровський «Азот», АТ «Саянськхімпласт» та інші.
Крім того, у 2023 році ООО «ЦИТР «Ризикон» зареєстровано в якості постійного учасника проекту Федеральної державної бюджетної установи Фонд «Сколково», який створений урядом РФ з метою розробки новітніх технологій у сфері енергетичних технологій, ядерних розробок, медицини, програмного забезпечення та комп'ютерних винаходів.
Також, відповідно до фінансової звітності ООО «ЦИТР «Ризикон», останнє протягом 2022-2023 років здійснило сплату податків до бюджету РФ у розмірі близько 50 млн. руб., чим надало матеріальні ресурси (активи) представникам держави-агресора.
Встановлено, що значна частина співробітників ТОВ «НЦВР «Різікон» працевлаштовані в ООО «ЦИТР «Ризикон» та виконують відповідні роботи на об'єктах паливно-енергетичного та хімічного комплексу РФ.
З початку жовтня 2022 року ОСОБА_5 , користуючись налагодженими зв'язками з представниками ООО «Центр изучения техногенных рисков «Ризикон» та Російськими підприємствами (замовниками), продовжила виконувати роботи з розробки планів локалізації та ліквідації аварій, обґрунтування безпеки небезпечних виробничих об'єктів, за грошову винагороду. Для реалізації свого злочинного умислу влаштувалась на посаду інженер-технолог ООО «Центр изучения техногенных рисков «Ризикон».
Так, ОСОБА_5 на виконання договірних відносин між ООО «Центр изучения техногенных рисков «Ризикон» та Кемеровское акционерное общество «АЗОТ» отримувала від представників РФ необхідну технічну інформацію - вихідні дані, розрахунки, технічні завдання, для виконання проєктних робіт.
У період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , розробляла необхідну частину проєктно-технічної документації: План локализации и ликвидации аварий для установки получения водорода цеха Водород КАО «Азот», Расчетно-пояснительную записку у плану локализации и ликвидации аварий, Обоснования безопасности опасного производственного объекта «Площадка производства капролактама» КАО «Азот».
З метою приховування злочинної діяльності, ОСОБА_5 отримувала вихідні дані для роботи, надсилала виготовлені проектні матеріали, спілкувалась із представниками держави-агресора за допомогою мессенджеру «Microsoft Teams».
Грошові кошти за виконану роботу ОСОБА_5 отримувала на власну банківську картку.
На підставі викладеного 26.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У зв'язку з викладеним органом досудового розслідування 26.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2026 проведений обшук за місцем мешкання підозрюваної ОСОБА_5 за адресою - АДРЕСА_1 , у ході якого виявлені та вилучені ноутбук «Dell», серійний номер ex 38387901244; мобільний телефон «Samsung Galaxy S23», серійний номер НОМЕР_1 , з сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , які рішенням слідчого від 26.01.2026 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Керуючись наведеним, слідчий просила з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів накласти на них арешт.
У судове засідання прокурор не прибув, просив здійснити розгляд клопотання за його відсутності та задовольнити його.
Власник майна, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду клопотання, до суду не прибула.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку, що у силу ч. 5 ст. 171 КПК покладає на слідчого обов'язок звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення на таке майно арешту.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 111-2 України та причетності до його вчинення ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється, за ст. 1112 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинені з метою завдання шкоди Україні шляхом, зокрема, добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.
Отже, доказами мають бути речі, документи, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин пособництва певної особи державі-агресору шляхом передачі матеріальних ресурсів чи інших активів.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено, що вилучені під час обшуку за місцем мешкання підозрюваної ОСОБА_5 мобільний телефон та ноутбук можуть містити у собі інформацію про обставини вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ Служби безпеки України ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 220 250 000 000 001 86 від 18.02.2025 арешт на майно, вилучене 26.01.2026 під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою - АДРЕСА_1 , а саме:
- ноутбук «Dell», серійний номер ex 38387901244;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy S23», серійний номер НОМЕР_1 , з сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1