Справа №760/4561/26
2/760/12987/26
23 квітня 2026 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі
головуючої судді Фіцай О.Л.,
за участю секретаря судового засідання Побединської Л.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №760/4561/25 за позовом ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та П'ятої Київської державної нотаріальної контори, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про звільнення майна з-під арешту.
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та П'ятої Київської державної нотаріальної контори, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про звільнення майна з-під арешту.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 26.05.1993 року. Зазначена квартира була пошкоджена під час обстрілу країною-агресором. 19.06.2025 року позивач звернулася до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з питанням про відшкодування шкоди та отримала відмову у проведенні реєстраційних дій у зв'язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на квартиру. З відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачу стало відомо, що відносно її квартири накладено арешт на її ім'я, та другим власником вказана невідома їй людина - ОСОБА_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06.2025 року щодо квартири позивача зареєстровано два обтяження: арешт (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 1394490, зареєстровано 20.10.2004 за № 1394490 реєстратором П'ятою Київською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: постанова 584/26, 02.04.2003, Виконавча служба Солом'янського району, власник: ОСОБА_1 ; та арешт (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 1394501, зареєстровано 20.10.2004 за № 1394501 реєстратором П'ятою Київською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: постанова 584/26, 02.04.2003, Виконавча служба Солом'янського району, власник: ОСОБА_2 .
Позивач звернулася із заявою до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві з проханням скасувати арешт на квартиру, проте отримала відмову, у якій зазначалось, що виконавче провадження, згідно якого внесено запис про арешт, в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутнє та знищене у зв'язку із закінченням строку зберігання. Для вирішення питання скасування арешту було запропоновано звернутися до суду.
Позивач також зазначила, що при винесенні постанови про арешт квартири відповідач визначив власником квартири неіснуючу особу « ОСОБА_2 », яка не є власником квартири, зазначена в постанові без номеру реєстраційної облікової картки, а у відомостях з Єдиного реєстру боржників дані щодо такої особи відсутні.
Позивач просила суд: визнати незаконними дії Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві по накладенню арешту на квартиру; скасувати арешт (архівний запис) за реєстраційним номером обтяження 1394490 та виключити відповідний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; скасувати арешт (архівний запис) за реєстраційним номером обтяження 1394501 та виключити відповідний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник третьої особи - Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив до суду письмові пояснення та просив розглянути справу на підставі наявних матеріалів.
Представник відповідача 2 - П'ятої Київської державної нотаріальної контори надав до суду заяву з проханням слухати справу у їх відсутність.
Представник відповідача 1 - Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 26.05.1993 року, посвідченим державним нотаріусом 5-ї Київської державної нотаріальної контори, запис у реєстровій книзі під номером 4834.
Згідно з Інформаційної довідки № 468096995 від 13.03.2026 за місцезнаходженням нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 містяться відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:
- тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1394490, зареєстровано: 20.10.2004 12:03:17 за № 1394490 реєстратором: П'ята Київська державна нотаріальна контора, 03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, (044); підстава обтяження: постанова 584/26, 02.04.2003; Виконавча служба Солом'янського району. Власник ОСОБА_1 .
- тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1394501, зареєстровано: 20.10.2004 12:04:55 за № 1394501 реєстратором: П'ята Київська державна нотаріальна контора, 03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, (044); підстава обтяження: постанова 584/26, 02.04.2003; Виконавча служба Солом'янського району. Власник ОСОБА_2 .
Відповідно до відповіді Солом'янського відділі державної виконавчої служби у м. Києві від 09.07.2025 № 146358 виконавче провадження, згідно якого внесено запис про арешт реєстраційний номер обтяження № 1394490 стосовно ОСОБА_3 , в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутнє. Надати більш детальну інформацію не має можливості, оскільки вказане виконавче провадження знищене у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Судом також встановлено, що станом на дату подання позовної заяви щодо ОСОБА_1 , відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження та відсутні будь-які майнові претензії відносно належного їй майна.
Згідно ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Враховуючи викладене, суд зобов'язаний прийняти до уваги при вирішенні цього спору положення Конституції України як норми прямої дії, які встановлюють конституційне право громадян отримати та реалізувати своє право власності на майно, отримати ефективний судовий захист від протиправних посягань та порушень такого права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном на власний розсуд, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Виходячи з викладеного вище, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право приватної власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, зокрема позбавлена можливості отримати відшкодування за шкоду, завдану ракетним обстрілом країною-агресором.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд вважає звернення позивача правомірним, відповідачі переконливих заперечень на позов не подали, доводи позивача не спростували, наявність правових підстав продовження існування арешту майна не довели.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено порушення прав та законних інтересів позивача як власника майна, які підлягають судовому захисту.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Поряд із тим, слід врахувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, згідно якої вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6 в редакції від 30 червня 1978 року № 5.
Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі №127/1547/14-ц зазначив, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №161/14034/20 (провадження №61-1980св21), від 22.12.2021 року у справі №645/6694/15 (провадження №61-18160св19).
За таких обставин, суд вважає, що слід обрати належний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів позивача, який ґрунтується на законі та є достатнім для відновлення порушеного права, а саме слід скасувати арешт нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження за реєстраційними номерами 1394490 та 1394501.
Щодо вимоги визнання в судовому порядку незаконними дій Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві по накладенню арешту на квартиру позивача в порядку цивільного судочинства, вона не підлягає задоволенню, зазначене питання вирішується в порядку оскарження рішень, дій або бездіяльністі державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, встановленому статтею 447-1 ЦПК України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позов є законним і обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 41, 55 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268, 273, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 208, 210, 319, 321, 328, 334, 391, 392, 655 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та П'ятої Київської державної нотаріальної контори, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити частково.
Скасувати арешт нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження:
- тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1394490, зареєстровано: 20.10.2004 12:03:17 за № 1394490 реєстратором: П'ята Київська державна нотаріальна контора, 03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, (044); підстава обтяження: постанова 584/26, 02.04.2003; Виконавча служба Солом'янського району
- тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1394501, зареєстровано: 20.10.2004 12:04:55 за № 1394501 реєстратором: П'ята Київська державна нотаріальна контора, 03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, (044); підстава обтяження: постанова 584/26, 02.04.2003; Виконавча служба Солом'янського району.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач 1: Солом'янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса 03057, проспект Берестейський,50, м.Київ ЄДРПОУ 35008087)
Відповідач 2: П'ята Київська державна нотаріальна контора ел. пошта 5kdnk@ukr.net тел. 380444578837 адреса 03058, вул. Машинобудівна, буд.8 ЄДРПОУ 39023905
Третя особа Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса 04050, м. Київ, вул. Студентська, 7, ЄДРПОУ 40452947)
Повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.
Суддя: О.Л.Фіцай