СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/2433/26
пр. № 2/759/6689/26
28 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №100539633 від 25.03.2023 року у загальному розмірі 10 672,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100539633, згідно з умовами якого відповідач отримав 3 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
Позивач зазначає, що ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти у визначені сумі. У свою чергу, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
29.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і за Кредитним договором № 100539633 від 25.03.2023.
Позивачем також вказано, що сума заборгованості відповідача становить 10 672,20 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 2 190,00 грн.; заборгованість за сумою відсотків - 7 912,20 грн.; заборгованість за комісією за видачу кредиту - 570,00 грн.
На підставі викладеного позивач просить позовну заяву задовольнити, стягнувши із відповідача заборгованість за кредитним договором № 100539633 від 25.03.2023 у загальному розмірі 10 672,20 грн. та вирішити питання судових витрат.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів у розмірі 3 000,00 грн. за період з 25.03.2023 року по 25.03.2023 року.
23 березня 2026 року та 26 березня 2026 року від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребувана інформація, відображена у листі від 20.03.2026 №БТ/Е-8948, в якому повідомлено, що на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 , емітованої на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), було надходження коштів у розмірі 3 000,00 грн. за період з 25.03.2023 року по 25.03.2023 року.
Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 04 лютого 2026 року направлялась відповідачу ОСОБА_1 на її зареєстроване місце проживання відповідно до відомостей з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - м. Київ, вул. Синьоозерна, буд. 6-А, квартира 117.
Відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали від 04.02.2026 ОСОБА_1 отримала особисто 08.04.2026.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 25.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» із Анкетою-заявою на отримання кредиту №100539633, в якій зазначила, що бажає отримати кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 15 днів із визначеною відсотковою ставкою.
Із вказаної анкети-заяви вбачається процес її оформлення та розгляду, а також те, що по заяві 100539633 погоджені наступні умови кредитування: погоджена сума: 3 000,00 грн., погоджений строк: 15 днів, комісія за надання: 19,00% одноразово, ставка процентів: 2,00 % за кожен день користування.
25.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 100539633, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» зобов'язалось надати ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн. загальним строком на 105 днів з 25.03.2023, який складається з пільгового (15 днів до 09.04.2023) та поточного (90 днів з 10.04.2023 по 08.07.2023) періодів (п.п. 1.1 - 1.3 Договору).
За умовами п. 1.4 Договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 09.04.2023 (дата завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08.07.2023 (останнього дня строку кредитування).
Договір про споживчий кредит №100539633 також містить відомості про загальні витрати позичальника за пільговий та весь строк кредитування, орієнтовну вартість кредиту, орієнтовну реальну річну процентну ставку (п. 1.5 Договору).
За умовами п. 1.5.1. Договору: Комісія за надання кредиту: 570,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Пунктами 1.5.2., 1.5.3. Договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 900,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, а протягом поточного періоду: 8 100,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 Договору (п. 1.6 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
Пунктом 2.3 Договору сторонами узгоджені умови пролонгації строку кредитування, зокрема щодо розміру відсоткової ставки.
Згідно з п. 3.3.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1-1.5 та п. 2.4 цього Договору.
У відповідності до п. 6.1. договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та / або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Додатком № 1 до договору є Графік платежів, який складений з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Зі змісту кредитного договору та довідки генерального директора ТОВ «МІЛОАН» за вих. №б/н від 10.09.2025, встановлено, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит №100539633 від 25.03.2023 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: R16414; час відправки ідентифікатора позичальнику: 25.03.2023 о 15:26:58; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_4 .
Вказаний номер телефону ОСОБА_1 вказаний у реквізитивній частині Кредитного договору №100539633 від 25.03.2023 та Анкеті-заяві на кредит №100539633.
Крім того, до матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення 61681278 від 25.03.2023 з якого встановлено, що ТОВ «Мілоан» здійснило платіж у розмірі 3 000,00 грн. на користь ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 із призначенням платежу: Кошти згідно договору 100539633.
Факт приналежності карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов'язань з перерахування кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 20.03.2026 №БТ/Е-8948.
Зважаючи на викладене, суд робить висновок, що ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит №100539633 від 25.03.2023 виконало, зарахувавши на належний ОСОБА_1 банківський рахунок, який вона вказала при укладенні кредитного договору, узгоджену суму кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн.
За правилом, встановленим ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Так, стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, відповідачем підписано Кредитний договір №100539633 від 25.03.2023 року за допомогою одноразового ідентифікатора, який було направлено на номер телефону, зазначений ним під час укладення кредитного договору.
ОСОБА_1 погодилась, що у відповідності до п. 6.5 Договору про споживчий кредит №100539633 від 25.03.2023, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
До матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором №100539633, у відповідності до котрого вбачається, що нарахування відсотків на заборгованість здійснювалось первинним кредитодавцем до 14.08.2023.
Так, із 25.03.2023 по 09.04.2023, тобто у пільговий період, відсотки нараховувались у розмірі 2,00 % на день, що становить 60,00 грн., що відповідає положенням п. 1.5.2 Договору.
Із 10.04.2023 розпочався поточний період (п. 1.3.2 Договору) та 10.04.2023 та 11.04.2023 відсотки були нараховані у розмірі 3,00 % на день, що становить 90,00 грн. на день, що відповідає положенням п.п. 1.5.3 Договору.
Водночас, із розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 11.04.2023 скористалася можливістю поновлення пільгового періоду, передбаченою п. 2.3.1 Договору та сплатила комісію за пролонгацію 300,00 грн., проценти по кредиту у розмірі 300,00 грн. та тіло кредиту у розмірі 300,00 грн., продовживши строк пільгового періоду на 15 днів.
Враховуючи виконані ОСОБА_1 умови для поновлення строку пільгового періоду, у період з 12.04.2023 по 26.04.2023 на заборгованість нараховувались проценти у розмірі 2,00 % на день, тобто 54,00 грн. на день, що узгоджується із положеннями п.п. 1.5.2, 2.3.1.1 Договору.
26.04.2023 ОСОБА_1 повторно скористалась можливістю пролонгації строку пільгового періоду, передбаченою п. 2.3.1 Договору та сплатила комісію за пролонгацію 180,00 грн., проценти по кредиту у розмірі 210,00 грн. та тіло кредиту у розмірі 210,00 грн., продовживши строк пільгового періоду на 7 днів.
Враховуючи виконані ОСОБА_1 умови для продовження строку пільгового періоду, у період з 27.04.2023 по 03.05.2023 на заборгованість нараховувались проценти у розмірі 2,00 % на день, тобто 49,80 грн. на день, що узгоджується із положеннями п.п. 1.5.2, 2.3.1.1 Договору.
Із 04.05.2023 розпочався поточний період (п. 1.3.2 Договору) та з 04.05.2023 по 08.05.2023 відсотки були нараховані у розмірі 3,00 % на день, що становить 74,40 грн. на день, що відповідає положенням п.п. 1.5.3 Договору.
08.05.2023 ОСОБА_1 повторно скористалась можливістю пролонгації строку пільгового періоду, передбаченою п. 2.3.1 Договору та сплатила комісію за пролонгацію 300,00 грн., проценти по кредиту у розмірі 300,00 грн. та тіло кредиту у розмірі 300,00 грн., продовживши строк пільгового періоду на 15 днів.
Враховуючи виконані ОСОБА_1 умови для продовження строку пільгового періоду, у період з 09.05.2023 по 23.05.2023 на заборгованість нараховувались проценти у розмірі 2,00 % на день, тобто 43,80 грн. на день, що узгоджується із положеннями п.п. 1.5.2, 2.3.1.1 Договору.
Із 24.05.2023 розпочався поточний період (п. 1.3.2 Договору) та з 24.05.2023 по 14.08.2023 (83 календарних дні) відсотки були нараховані у розмірі 3,00 % на день, що становить 65,70 грн. на день, що відповідає положенням п.п. 1.5.3 Договору.
Суд враховує, що виконуючи умови для пролонгації строку пільгового періоду, ОСОБА_1 продовжила строк кредитування на 37 днів (11.04.2023 на 15 днів, 26.04.2023 на 7 днів та 08.05.2023 на 15 днів).
Відтак, строк кредитування був пролонгований із 08.07.2023 по 14.08.2023.
Зважаючи на викладене, нарахування ТОВ «МІЛОАН» відсотків на заборгованість ОСОБА_1 з 25.03.2023 по 14.08.2023 є правомірним. Крім того, судом враховується, що поточний період був не змінний та становив у загальній кількості 90 днів (2 дні з 10.04.2023 по 11.04.2023, 5 днів із 04.05.2023 по 08.05.2023 та 83 дні із 24.05.2023 по 14.08.2023).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №100539633 правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає умовам кредитного договору.
Відтак, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №100539633 від 25.03.2023 становить 10 672,20 грн. з яких: заборгованість за сумою кредиту - 2 190,00 грн.; заборгованість за сумою відсотків - 7 912,20 грн.; заборгованість за комісією за видачу кредиту - 570,00 грн.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Із досліджених під час судового слухання: Договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29.08.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (Новий Кредитор); Додаткової угоди №1 від 04.02.2025 до Договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29.08.2023; Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 29.08.2023 до Договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29.08.2023; платіжної інструкції №72489 від 29.08.2023; Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29.08.2023 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 04.02.2025), - судом встановлено, що ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , за кредитним договором: 100539633 від 25.03.2023 на загальну суму 10 672,20 грн., яка складається з залишку по тілу кредиту у сумі 2 190,00 грн.; залишку по відсотках у розмірі 7 912,20 грн.; залишку по комісії у сумі 570,00,00 грн.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Зобов'язання відповідач не виконав ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100539633 від 25.03.2023 на загальну суму 10 672,20 грн.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг.
Суд звертає увагу, що протягом розгляду справи відповідачем не подано пояснень чи письмових доказів на підтвердження неможливості виконання умов договору.
Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит, комісію та відсотки за користування ним, однак свого зобов'язання вчасно не виконав, кредит не повернув, нараховані відсотки та комісію за надання кредиту не сплатив.
Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно і належним чином, то суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №100539633 від 25.03.2023 у загальному розмірі 10 672,20 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.
У поданому позові позивач просить стягнути із відповідача на свою корить судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач долучив до матеріалів справи: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093, видане на ім'я Усенко Михайло Ігорович; копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року про надання Адвокатським об'єднанням «Апологет» (Виконавець) правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Клієнт); Ордер надання правничої допомоги серії ВС №1408806 від 20 жовтня 2025 року з якого встановлено, що правом представляти Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судах загальної юрисдикції наділений адвокат Усенко Михайло Ігорович; Акт №Д/12966 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 05.01.2026 з якого вбачається, що Виконавцем надано Клієнту, а Клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року по боржнику ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 за кредитним договором №100539633 на загальну суму 8 000,00 грн.; Детальний опис наданих послуг до Акту №Д/12966 від 05.01.2026 за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідач.
Відповідач не скористався правом подати клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого суд позбавлений права зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу за власною ініціативою.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, із відповідача на користь позивача слід стягнути 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо судових витрат по сплаті судового збору.
Позивач надає суду платіжну інструкцію №3404 від 19.01.2026, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило платіж у розмірі 2 662,40 грн. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Святошинського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 .
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) суму заборгованості за Договором про споживчий кредит № 100539633 від 25.03.2023 у загальному розмірі 10 672 (десять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко