СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25176/25
пр. № 2/759/3380/26
20 січня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Шило М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2025 року позивач ТОВ «Він Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 759/13674/15 у розмірі 205585, 33 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що 08.08.2008 року між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1138167500.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05.11.20215 року по справі 759/13674/15 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11381675000 від 08.08.2008 року в розмірі 666225, 36 грн. З моменту набрання рішенням законної сили вчинялися дії щодо примусового виконання рішення, але воно боржником не виконувалось.
В подальшому право вимоги первісним кредитором відступлено до ПАТ «Дельта Банк», який відступив своє право вимоги до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», на підставі договору купівлі-продажу права вимоги № 1930/К від 18.09.2019 року.
Вказаний факт також підтверджено у судовому порядку в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 23.09.2025 року по справі № 759/13674/15-ц, якою серед іншого підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 11381675000 від 08.08.2008 року до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».
Наказом № 55-к від 25 липня 2024 року на виконання Протоколу № 1706 від 25 липня 2024 року внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства, що підтверджується зокрема випискою з ЄДР № 140801500422 від 26 липня 2024 року.
У зв'язку з зазначеним, покликаючись невиконання відповідачем рішення суду протягом тривалого періоду та на право правонаступника, позивач просить стягнути з відповідача, виходячи з загальної суми заборгованості у розмірі 666225, 36 грн., 3% річних у розмірі 59905, 53 грн. та інфляційні збитки у розмірі 145679, 80 грн., що разом становить 205585,33 грн.
Ухвалою суду від 27.10.2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Відзив на позов матеріали справи не містять.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.08.2008 року між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1138167500.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05.11.2015 року по справі № 759/13674/15 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11381675000 від 08.08.2008 року в розмірі 666225,36 грн.
В подальшому право вимоги первісним кредитором було відступлено до ПАТ «Дельта Банк», який відступив своє право вимоги до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», на підставі договору купівлі-продажу права вимоги № 1930/К від 18 вересня 2019 року.
25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».
Наказом № 55-к від 25 липня 2024 року на виконання Протоколу № 1706 від 25 липня 2024 року внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства, що підтверджується зокрема випискою з ЄДР № 140801500422 від 26 липня 2024 року.
Згідно з розрахунком заборгованості позивача, виходячи з загальної суми заборгованості у розмірі 666225, 36 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за період з 25.02.20219 по 23.02.2022 року становить 205585, 33 грн., з яких: 3% річних у розмірі - 59905, 53 грн., інфляційні збитки у розмірі- 145679, 80 грн.
Між сторонами виник спір про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання на виконання рішення суду суми інфляційних втрат, а також трьох процентів річних.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статей 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що за змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суду наданий розрахунок заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, який суд вважає правильним та який відповідачем спростовано не було.
Згідно з розрахунком заборгованості, виходячи з загальної суми заборгованості у розмірі 666225, 36 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за невиконання зобов'язання за період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року за кредитним договором № 11381675000 від 08.08.2008 року становить 205585, 33 грн., з яких: 3% річних у розмірі 59905, 53 грн., інфляційні збитки у розмірі 145679, 80 грн.
Відповідно до вимог чинного законодавства, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Він Фінанс» підлягають задоволенню, а з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 205585, 33 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн відповідно до платіжної інструкції № 11381675 від 17.10.2025 року.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Він Фінанс» підлягають задоволенню, суд приходить до висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 524, 525, 526, 611, 625, 651 ч. 2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239, адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8) збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №759/13674/15 у розмірі 205585 (двісті п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239, адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8) витрати зі сплати судового збору 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Журибеда