Справа № 758/2938/26
3/758/2145/26
24 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
21.01.2026 року, о 22 год. 10 хв., в м. Києві, вул. Юрківська, 28, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння із згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, тест 1310, результат позитивний - 1,07 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні захисник адвокат Бибик В.А. зазначив, що ОСОБА_1 свою вину в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає, просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Вищезазначене обґрунтовує тим, що покази алкотестера є недостовірними, а тому суд повинен визнати його недостовірним доказом та відхилити його. Так, у своїх письмових поясненнях захисник вказує, що згідно Інструкції по експлуатації алкотестера Alcotest Drager 7510 (яка є в загальному доступі) в розділі «Технічні характеристики» зазначено, що його робочі умови навколишнього середовища «при експлуатації» становить температура від +50 до - 10 градусів Цельсія, і відносній вологості - від 10 - 100% (без конденсата). Звертає увагу суду, що в період проведення замірів в гр. ОСОБА_1 , а саме 21.01.2026 року о 22:26:01 год. температура повітря в м. Києві була 11,2 градусів морозу. Вказана обставина підтверджується довідкою УкрГМЦ ДСН України від 09.04.2026р. № 99001-2054/99 14.2., яка підготовлена на адвокатський запит захисника гр. ОСОБА_1 . На думку захисника, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції підтверджує факт несправності алкотестера Alcotest Drager 7510, який було використано. Оскільки на відеозаписі чітко видно проблеми роботи при увімкненні газоаналізатора, заборі повітря, а потім і при його аналізі та видання результату. Працівник поліції після забору повітря у гр. ОСОБА_1 сів до службового автомобіля для того, щоб його «відігріти» і отримати результат, про це він також повідомив усно. Таким чином використання алкотестера Alcotest Drager 7510 щодо гр. ОСОБА_1 відбувалось за навколишньої температури коли алкотестер - не може працювати. А відповідно його покази, які наявні у справі є недостовірними. Окрім цього, звертає увагу суду, що остання повірка Alcotest Drager 7510 відбулась 13.05.2025 року, а згідно Інструкції в розділі «Технічне обслуговування» зазначено, що інтервал технічного обслуговування складає кожні 6 місяців. Окрім того зазначає, що ОСОБА_1 не була водієм в розумінні ПДР України.
Заслухавши позицію захисника адвоката Бибика В.А., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена дослідженими судом доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 572291 від 21.01.2026 року;
- роздруківкою тестування на алкоголь DRAGER Alcotest 7510, тест №1310, від 21.01.2026 року о 22:26, результат - 1,07 ‰;
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роти, невнятне мовлення, порушення координації рухів;
- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.01.2026 року о 22 год. 10 хв., відповідно до якого у ОСОБА_1 у результаті огляду, проведеного поліцейським, були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірливе мовлення, порушення координації рухів;
- даними відеозапису, що міститься на компакт-диску з бодікамери працівника поліції 473887, початок запису 21.01.2026, о 22 год. 10 хв., з якого вбачається наступне. Працівники поліції знаходяться поряд з автомобілем, двигун заведений, включені фари. На запитання поліцейських ОСОБА_1 повідомила що вживала антидеприсанти. На пропозицію о 22:11 пройти огляд за допомогою приладу "Драгер" погодилась, результат позитивний - 1,07%.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не була водієм транспортного засобу спростовується досліженим відеозаписом, на якому о 22:19 ОСОБА_1 вказує, що її зупинили та її письмовими поясненнями від 21.01.2026 року.
Долучений до матеріалів справи відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Суд встановлює, що огляд на стан сп'яніння проведено відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та ст. 266 КУпАП.
Суд відхиляє твердження захисника щодо закінчення строку повірки приладу Alcotest Drager 7510, зважаючи на наступне.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року затверджено міжповірочний інтервал законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, за категоріями. Для категорії законодавчо регульованих ЗВТ «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» цим Наказом встановлено міжповірочний інтервал в 1 рік.
Згідно роздруківки результату тесту останнє калібрування даного приладу «Drager «Alcotest 7510» було проведено 13 травня 2025 року, а тому станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння (21 січня 2026 року) з його використанням, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
У письмових поясненнях сторона захисту зазначає про суперечність доказів, коли температура навколишнього середовища при заборі повітря складала: - 11,2 градуси, а при показанні і роздруківці інформації вказана температура складала: +11 градусів. З приводу вказаного суд дійшов наступних висновків.
Так, прилад «Drager» не є приладом по вимірюванню температури повітря. Відповідно, поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодних умов. Тобто, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу, що жодним чином не впливатиме на результати тестування і це не свідчить про несправність приладу.
Крім того, різниця у температурних показниках, вказаних при здійсненні огляду у роздруківці газоаналізатору «Drager Alcotest 7510» та фактичною температурою повітря на переконання суду, не свідчить про несправність газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», оскільки вказаний прилад до проведення огляду перебував в транспортному засобі працівників поліції, температура повітря всередині якого могла відрізнятися від температури повітря ззовні.
Таким чином, огляд проведено в дозволеному інструкцією діапазоні температур і тому зазначений факт на правильність остаточного результату не впливає.
Окрім цього, суд звертає увагу, що у разі незгоди із результатами тестування, яке було проведене на місці зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 мала можливість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, однак цього не зробила.
Отже, сукупність наведених доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані її дії, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
На підставі ст. 124 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п'ять грн. 60 коп.).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко