Справа №750/243/26
Провадження №3/750/465/26
29 квітня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
захисника - Сидоренка В.В. (дистанційно),
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , учасника бойових дій, мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У протоколі серії ЕПР1 №555845 від 31.12.2025 про адміністративне правопорушення зазначено, що 31.12.2025 року о 13:26 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр. Перемоги 104, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознакам наркотичного сп'яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому рекомендованих листів, від отримання яких останній ухилився. Жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.
Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.
За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останньому надавався час на запрошення захисника для представлення власних інтересів в суді, чим той і скористався. Крім того, захисник Сидоренка В.В. був ознайомлений з матеріалами справи та отримав копію відеозапису, долученого до протоколу.
Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участю в судовому засіданні захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка В.В., проти чого заперечень від захисника не надійшло, останній вказав, що справу можливо розглядати за відсутності його довірителя, оскільки останній є військовослужбовцем ЗСУ і на даний час проходить військову службу.
Опитана в якості свідка лікар наркологічного диспансерного відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради ОСОБА_2 пояснила суду, що огляд ОСОБА_1 не проводила, оскільки той знаходився 2 години, однак сечу на аналіз не здав, тому діагноз не поставили, експертизу не проводили. Спочатку здається сеча, ОСОБА_1 пив воду 2 години, але не здав біологічне середовище, тому огляд і не проводили. Спочатку здають сечу, потім огляд, це передбачено спільним наказом МВС та МОЗ від 2015 року. Ознаки сп'яніння не встановлюються, поки не буде відібрано біологічне середовище. Вона не встановлювала ознак, чого він не здав біоматеріал вона не знає. Вона не пам'ятає відмовлявся він чи ні. В зв'язку з тим, що сечу не здав, огляд не провели. На наркотичні речовини відбирається лише сеча, кров не береться відповідно до Наказу. У них тільки сеча береться на наркотичні речовини, кров та слина через 2 години нічого не покаже. Якщо протягом 2 годи не пройшов, отже відмовився. Вона прийняла рішення, що він відмовився, так як пройшло 2 години. Він пив воду, але не здав аналіз, не зміг. Пив, багато пив води, але не зміг.
Опитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 суду пояснив, що він складав протокол. Так, зупинили водія за порушення ПДР - не був пристебнутий паском безпеки. В ході спілкування встановили ознаки сп'яніння. Від огляду водій не відмовлявся, погодився пройти такий. Вони проїхали до лікаря. Протягом 2 годин намагався здати сечу, ходив в туалет декілька раз, присідав і воду пив постійно. ОСОБА_1 був зацікавлений здати, але не зміг цього зробити, тому через 2 години склали протокол. Пробував здавати, пив багато, але на проходження огляду дається 2 години з моменту виникнення підстав для огляду, і якщо не здав, автоматично складається протокол. Лікар тиск міряв, пропонував воду пити. Він прийняв рішення про відмову, оскільки згідно наказу не здав протягом 2 годин біологічний матеріал, сказав, що не може здати.
Захисник подав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке підтримав в судовому засіданні. Просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що вина того не доведена належними доказами, останній не відмовлявся від проходження огляду, вчинив всі дії, спрямовані на те, щоб здати біологічний матеріал, пив дуже багато води, що зафіксовано на відеозаписі, однак фізіологічно не зміг, просив дати йому сечогінне, яке не дали, а інші зразки біологічного матеріалу взяти у того не пропонували. Враховуюче все вище наведене, просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555845 від 31.12.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.12.2025, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6441745 від 31.12.2025, рапорт поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Віталія Пеція від 31.12.2025, відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555845 від 31.12.2025.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписом з реєстратора службового автомобіля поліцейських, і не заперечується стороною захисту.
Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту, викладені у клопотання про закриття провадження у справі, на неправомірність зупинки ОСОБА_1 , з тих підстав, що законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягає доказуванню у даній справі. Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності. Дії працівників поліції щодо законності таких підстав зупинки можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному, що, як зазначено захисником, ними не вчинялось.
Разом з тим, суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо недоведеність наявності у ОСОБА_1 зовнішніх ознак наркотичного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, з огляду на наступне.
Так, у протоколі серії ЕПР1 №555845 від 31.12.2025 зазначено такі ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 , як: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
Однак, з відеозапису, долученого до протоколу, вбачається, що водій не має зовнішніх ознак сп'яніння, оскільки про такі також не свідчить жоден доказ - камера не охоплює очей водія під час перевірки їх реакції. Водій має зміну забарвлення шкірного покриву обличчя (червоний), проте ОСОБА_1 зазначає, що він отримав поранення, лікується після нього, у нього гіпертонія, тиск, він приймає ліки від тиску. При цьому на всі питання поліцейських ОСОБА_1 відповідає спокійно, вказує, що алкоголь не вживав, так само зазначає і щодо наркотичних речовин, посилаючись на те, що лікується і має тиск. Погоджується пройти огляд у лікаря без жодних роздумів і заперечень. У лікарні розповідає лікарю, які ліки приймає після поранення.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд виходить з вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі «Інструкція»).
Згідно ч.1 ст.7 Закону, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно ч.1 ст. 30 Закону, поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені КУпАП та КПК України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Як передбачено ч.1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Зазначені норми права передбачають, що огляду на стан сп'яніння підлягають лише ті водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
Так, згідно п.2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки наркотичного сп'яніння передбачені Інструкцією, а тому їх наявність підлягає доказуванню поряд з іншими обставинами справи.
Проте, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, водій ОСОБА_1 : має охайний вид, чистий формений військовий одяг; поводиться спокійно відповідно обстановці; спокійно розмовляє та логічно правильно відповідає на всі питання працівника поліції; виконує всі вимоги поліцейських. При огляді пальців рук, ОСОБА_1 витягнув одну руку перед поліцейським, і наявне незначне тремтіння, яке саме ж поліцейський пояснює як нервування. Шкіра обличчя ОСОБА_1 під час зупинки дійсно була дещо зміненого кольору - червона, однак на момент розмови з поліцейськими на вулиці вона вже мала нормальний колір без явних відхилень.
Згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 4 розділу І Інструкції, ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними.
Що стосується відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, то суд приходить до висновку, що справа не містить достатніх доказів таких дій особи.
Так, з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського одразу погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння та проїхав у медичний заклад.
Разом з тим, огляд не було проведено, оскільки він не зміг здати сечу у визначений термін. При цьому він виконував всі вимоги та указівки медичного персоналу, пояснив лікарю, які ліки після поранення приймає, після невдалої спроби здати біологічне середовище випив дуже велику кількість рідини - більше 10 склянок одразу. Після чого продовжував вживати рідину далі. Коли знову не зміг здати біоматеріал, то запитав у лікаря чи не могли б вони дати йому сечогінне, однак йому таке не надали. Після чого ОСОБА_1 ще вживає воду, багато. На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 протягом всіх двох годин постійно п'є воду, присідає, виходить на холод за порадою, ходить в туалет, однак не може здати біологічний матеріал. Такі активні дії ОСОБА_1 щодо проходження освідування підтвердив в судовому засіданні і сам поліцейський, вказавши, що той був зацікавлений у проходженні огляду, пив дуже багато рідини, але не здав біологічний матеріал протягом 2 годин, а тому поліцейським було прийнято рішення про відмову та складено протокол. Про вживання великої кількості рідини зазначила у своїх поясненнях суду і лікар-нарколог ЧОПНЛ, вказавши, що зі спливом 2 годин нею було прийнято рішення, що ОСОБА_1 відмовився від огляду, оскільки, якщо за 2 години не здав аналіз, значить відмовився від огляду.
Тобто, неможливість здати сечу ОСОБА_1 було розцінено поліцейським і лікарем, як відмова від огляду, з чим суд не може погодитись в даному випадку.
Відповідно до положень Інструкції, передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Згідно відеозапису ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння лише за допомогою здачі біоматеріалу сечі, та надано ОСОБА_1 стерильну ємність.
Зазначене вказує, що медичні працівники, за неспроможності ОСОБА_1 здати сечу, не запропонували йому здати кров або інше біологічне середовище, а просто пропонували пити воду. Навіть не провели огляд того, не перевіряли наявність чи відсутність клінічних ознак сп'яніння ОСОБА_1 , при цьому лікар в судовому засіданні послалась на те, що такі її дії щодо нездійснення огляду без здачі біологічного середовища передбачено спільним наказом МОЗ та МВС.
Так, відповідно до Інструкції, за результатами огляду на стан наркотичного сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, в якому зазначаються, зокрема, дані про зовнішній вигляд обстежуваної особи, її поведінку, стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, мовну здатність, вегетативно-судинні реакції, дихання, пульс, артеріальний тиск, рухову сферу (міміку, ходу, позу Ромберга, точні рухи, тремтіння повік, язика, пальців рук), ознаки нервово-психічних захворювань, органічного ураження центральної нервової системи, фізичного виснаження, відомості про останнє вживання наркотичних речовин, лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу, метод та результати лабораторних тестів (Додаток № 3 Інструкції).
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Однак, із записів нагрудної боді-камери, на яких відображена процедура освідування ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, слідує, що останній не оглядався лікарем. Медичний огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, куди був доставлений ОСОБА_1 , мав проводитись виключно лікарем у присутності працівників поліції у порядку визначеному розділом ІІІ Інструкції. Лікар повинен вчиняти всі дії передбачені у формі акту медичного огляду, а лабораторна діагностика, при якій здійснюється відбір зразків, зокрема сечі є лише однією з передбачених актом дій, що має вчинити саме лікар при медичному огляді на стан наркотичного сп'яніння.
Так, згідно з п.13 розділу ІІІ Інструкції, у разі неможливості взяти зразки біологічних середовищ, зокрема сечі, лікар пропонує особі, яка підлягає огляду, використати для дослідження кров.
В даному випадку, доставивши в медичний заклад ОСОБА_1 для проходження за його згодою огляду на стан наркотичного сп'яніння, не було проведено такого огляду саме лікарем, а коли останній повідомив, що він не в змозі надати зразки сечі, при чому зазначає про поранення, наявні проблеми зі здоров'ям, вживає достатньо велику кількість рідини, більше 15 склянок, присідає, виходить на холод, просить дати йому сечогінне, поліцейські розцінили такі дії як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, суд дійшов висновків, що не проведення медичного огляду не було пов'язано з діями або бездіяльністю ОСОБА_1
При цьому, посилання лікаря в судовому засіданні на те, що допоки особа не здасть біологічного середовище огляд такої не проводиться, що передбачено спільним наказом МОЗ та МВС 2015 року (вочевидь лікарем мається на увазі Наказ №1452/735 від 09.11.2025 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»), є неспроможними, оскільки Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка була затверджена таким наказом, передбачено обов'язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини (п. 6 розділ ІІІ), а також те, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.14 розділу ІІІ), однак жодний пункт вказаної Інструкції не виключає необхідності проведення огляду особи лікарем, незважаючи на те чи було відібрано у неї біологічне середовище чи не було. Отже, лікар має здійснити огляд такої особи, заповнити акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказавши у такому акті, в подальшому, про неможливість надання/складання Висновку за результатами огляду, через неможливість чи відмову обстежуваної особи від надання біологічного матеріалу.
Більш того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Суд дотримується позиції про те, що неможливість здавання сечі має бути реальною, зумовленою медичними показниками, а неможливість здати сечу у закладі охорони здоров'я має бути підтверджена відповідними доказами, оскільки така неможливість не виникає раптово, а їй передують відповідні обставини, що є усталеною судовою практикою, однак в даному випадку проведення неповної процедури огляду особи на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а саме не проведення огляду лікарем, пиття рідини ОСОБА_1 у досить великому об'ємі, вчинення інших дій, спрямованих на можливість надання біологічного матеріалу (присідання, вихід на холод) і неможливості після цього здати сечу та відсутності дослідження іншого біологічного середовища, судом не розглядається як відмова того від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та оцінюється не окремо, а в сукупності з усіма обставинами даної справи.
Тобто, враховуючи наявність зафіксованих відеокамерою поліцейських відомостей, у суду наявні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду, в яких зазначено про порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України, оскільки докази, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження саме у встановленому законом порядку огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, у матеріалах справи відсутні. Будь-які інші дані, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі, стосовно порушення вимог п. 2.5 ПДР, суду надані не були і у матеріалах справи відсутні, оскільки відомості, зазначені у протоколі та зафіксовані на відеозаписі, долученому до такого, суперечать встановленим обставинам. Вказане узгоджується з позицією апеляційного суду, викладеною у постановах №750/11905/24, №456/2093/25, №344/1610/25.
Таким чином, беручи до уваги викладене, а саме, недоведеність того, що особа, яка керувала транспортним засобом, відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки належні та допустимі докази цього відсутні, а один лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за порушення пункту 2.5 ПДР, що тягне за собою відповідальність, передбачену ч.1 статті 130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини, викладені в протоколі інспектором, не підтверджуються сукупністю наданих доказів та спростовуються поясненнями захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданими ним в судовому засіданні та підтверджені відеозаписом, долученим до протоколу. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами, тоді як в даному випадку протокол не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття справи. Буд-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Таким чином, із наданих суду матеріалів справи, однозначно не слідує, що ОСОБА_1 було вчинено порушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення ним пункту 2.5 ПДР, і це не спростовується вищенаведеними доказами справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження в справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 247 ч.1 п. 1, 284 п. 3 КУпАП
Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь