Справа №766/9530/25
н/п 1-кп/766/2847/26
про продовження запобіжного заходу
(повний текст)
29.04.2026
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції, Миколаївський СІЗО),
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції, власні засоби зв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024230000000012 від 05.01.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною сьомою ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.05.2024 (справа №490/256/25, н/п 1-кс/490/2093/2025) відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 03.07.2025 року, включно.
19.06.2025 року обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області .
Відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень, даному обвинувальному акту присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №766/9530/25 та передано для розгляду суду у скалі головуючого судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.06.2025 призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні на 30.06.2025 року на 10 год. 30 хв.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.06.2025 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 04.08.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 31.07.2025 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 27.09.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.09.2025 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 21.11.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.11.2025 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 17.01.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2026 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 15.03.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2026 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 04.05.2026 року включно, без визначення розміру застави.
29.04.2026 року у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, на строк два місяці без визначення застави, на підставі частини третьої ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК).
І. Позиція сторони обвинувачення
В цілому, по суті, клопотання сторони обвинувачення обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцять років позбавленням волі, з конфіскацію майна. Усвідомлюючи, що за результатами судового розгляду його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою негативні наслідки у вигляді застосування санкції, передбаченої ч. 7 ст. 111-1 КК України, останній може умисно ухилятися від явки до суду або переховуватись від суду, впливати на свідків або продовжити злочинну діяльність.
Необхідність у продовженні стосовного обвинуваченого застосованого запобіжного заходу, обумовлена наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Отже, на думку сторони обвинувачення, існує ризик, що ОСОБА_4 , опинившись на волі, продовжить вчиняти діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, у тому числі й у взаємодії з іншими зрадниками та колаборантами.
Крім того, прокурор нагадує, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, прокурор вважає, що найбільш доцільним є застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інший, більш м'який, запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігти наведеним вище ризикам.
ІІ. Позиція сторони захисту
Сторона захисту проти клопотання прокурора заперечувала, стверджуючи, що аргументи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо можливої неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого є лише припущенням без підкріплення зазначених обставин належними і допустимими доказами. Захисник просив обрати більш м'який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту, оскільки є усі умови для цього.
Обвинувачений із обраним стосовно нього запобіжний захід не погодився і зазначив, що якщо хотів би втекти на тимчасово окуповану територію, то зробив би це ще під час досудового розслідування. Відмітив свою добросовісну поведінку під час досудового розслідування.
ІІІ. Мотиви Суду
Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу в тому числі у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
Суд в ухвалі від 30.06.2025 року виклав позицію щодо змісту стандарту доказування «обґрунтована підозра» і необхідності дотримання цього стандарту під час вирішення клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Суд звертає увагу, що аргументи прокурора щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не змінилися з моменту розгляду відповідного клопотання у судовому засіданні 30.06.2025 року.
За результатами цього розгляду Судом було ухвалено рішення про задоволення клопотання прокурора та продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Ухвалами Суду від 31.07.2025, 23.09.2025, 19.11.2025, 15.01.2026, 05.03.2026 висновки викладені в ухвалі Суду від 30.06.2025 року були підтверджені.
В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання з підстав недоведеності існування ризиків, і добросовісну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування.
Мотиви Суду стосовно продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинуваченого викладені у вищенаведеній ухвалі від 30.06.2025. Такі мотиви Суд вважає вичерпними, входячи із наведених аргументів сторін кримінального провадження.
Отже Суд дотримується раніш викладеного висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та зможе запобігти ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України.
Суд нагадує, що запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення недобросовісної поведінки обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Рішення про застосування (продовження) одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
В цьому контексті Суд погоджується з прокурором, що необхідно враховувати те, що обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, об'єктом яких є суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, конституційний лад, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, обороноздатність країни.
На думку Суду, є очевидним, що в умовах воєнного стану, в м. Херсон, суспільний інтерес в даному випадку полягає в максимальній ізоляції обвинуваченого від суспільства задля забезпечення його безпеки і унеможливлення вчинення обвинуваченим повторних злочинів.
Відтак, Суд зважає на те, що відповідно до частини шостої ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, а імперативна норма частини шостої ст. 176 КПК України не дозволяє Суду застосувати інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Водночас, Суд ще раз наголошує, що відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і припущення прокурора щодо можливих неправомірних та недобросовісних вчинків обвинуваченого.
ІV Висновки Суду щодо клопотання
Суд вважає, що прокурором дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», в тому числі доведено існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, які можуть перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження або ж створитимуть загрозу суспільству.
Відтак, відповідно до приписів частини шостої ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до ОСОБА_4 , оскільки він обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 111-1 Кримінального кодексу України, має застосовуватися запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Виходячи з перелічених обставин у сукупності Суд зауважує, що в даному випадку (виходячи з позиції сторін і ступеню доведеності обставин) обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого без визначення застави.
З цих підстав,
керуючись статтями 176-178, 183, 197, 199, 331, 369-372, 376, 392, 395, 532 КПК України,
1. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
2. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.05.2025 (справа №490/256/25, н/п №1-кс/490/2093/25), стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до «27» червня 2026 року включно, без визначення застави.
3. Відмовити у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
4. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5).
5. Ухвала підлягає негайному виконанню.
6. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
7. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1