Справа №766/4513/26
н/п 1-кп/766/3531/26
про направлення матеріалів кримінального провадження
для визначення підсудності
29.04.2026 Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про направлення матеріалів кримінального провадження для визначення підсудності у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР від 19.11.2025 року за №22025000000001196 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України,-
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №22025000000001196 від 19.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
29.04.2026 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора, яким остання просила скерувати на адресу Верховного Суду подання про визначення підсудності даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України за Шевченківським районним судом міста Києва. В обґрунтування клопотання зазначила, що на розгляді в Шевченківському районному суді міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22024000000000337 від 15.04.2024 стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за фактом депортації 15 дітей з с. Новопетрівка Миколаївської області до Російської Федерації. Обвинувальний акт стосовно цих осіб спрямовано до суду в територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, яким було завершено досудове розслідування, оскільки місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо. Наразі вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання. Зазначила, що обидва кримінальні провадження мають спільні обставини, факти, доказову базу та стосуються одного й того самого епізоду злочинної діяльності, а саме: факту насильницького переміщення 15 дітей у межах окупованої території України, без жодних законних підстав, об'єктивної необхідності та погодження з їх законними представниками або компетентними українськими органами влади, де було вчинено ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України. Пояснила, що потерпілими у справах є одні й ті самі ж неповнолітні особи, які вже були допитані на стадії досудового розслідування в порядку ст. 226, 354 КПК України з обов'язковою участю законного представника, педагога (психолога) та з фіксацією допиту на відео. Вказала, що розгляд цих кримінальних проваджень окремо призведе до необхідності виклику для допиту неповнолітніх потерпілих двічі до різних судів. Водночас повторний виклик неповнолітніх потерпілих до суду для дачі показань призведе до їхньої повторної травматизації та вторинної віктимізації. Вважає, що передача кримінального провадження до Шевченківського районного суду м. Києва відповідає вимогам закону, принципам захисту прав дитини та запобігає непотрібному повторному допиту неповнолітніх потерпілих, що неминуче призведе до їхнього психологічного травмування.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні клопотання про скерування на адресу апеляційного суду подання про визначення підсудності даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України за Шевченківським районним судом міста Києва підтримала та просила задовольнити.
Захисник в підготовчому судовому засіданні щодо направлення кримінального провадження для визначення підсудності не заперечувала.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що у будь-якому разі тягне за собою скасування судового рішення.
Дане питання підлягає першочерговому вирішенню до початку судового розгляду, оскільки, судове рішення підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, зокрема, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження, надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
При цьому, за приписами ч.3 ст.34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Згідно ст. 484 КПК України порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, які передбачені цією статтею.
За змістом частини 2 цієї статті суд та всі інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наведені у клопотанні прокурора обставини у своїй сукупності є належно обґрунтованими та свідчать про наявність виняткових підстав, передбачених статтею 34 КПК України, для вирішення питання про передачу кримінального провадження до іншого суду.
При цьому суд враховує, що обидва кримінальні провадження стосуються одного й того самого епізоду злочинної діяльності, мають спільних потерпілих та доказову базу, а їх окремий розгляд може призвести до необхідності повторного виклику та допиту неповнолітніх потерпілих у різних судах, що створює ризик повторної травматизації дітей та не відповідає завданню кримінального провадження щодо забезпечення їхніх прав та законних інтересів.
Ураховуючи зазначене, суд убачає підстави для задоволення клопотання прокурора та направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 до Херсонського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням в порядку передбаченому ч.3 ст.34 КПК України до Касаційного кримінального суду Верховного Суду про направлення обвинувального акту з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, для вирішення питання визначення підсудності.
Керуючись ст. 34, 314, 369-372, ст. 376 КПК України, суд, -
постановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №22025000000001196 від 19.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, направити до Херсонського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням в порядку передбаченому ч.3 ст.34 КПК України до Касаційного кримінального суду Верховного Суду про направлення обвинувального акту з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, для вирішення питання визначення підсудності.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1