Справа № 712/2783/26
Провадження № 1-кс/712/2097/26
23 квітня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
17 квітня 2026 року заявник ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024250310000489 від 06.02.2024 р.
Заяву мотивувала тим, що в рамках кримінального провадження було накладено арешт на майно, а саме телефон (афйон) та ноутбук. Внаслідок огляду вищевказаного майна на ньому не було виявлено будь-якої інформації стосовну злочину, чи причетності сина заявниці ОСОБА_4 до злочину.
Просить суд скасувати арешт телефона (афйон) та ноутбука.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Скерував до суду заяву про розгляд заяви без його участі. Проти скасування арешту на вилучене в ході обшуку 25.02.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 580/1, кімн. 10, в ході якого вилучено: мобільний телефон «Iphone X» (номер моделі: MQAC2RM/A, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ), котрий вилучено та упаковано до сейф-пакету CRI 1236644 та ноутбук «Lenovo» (серійний номер: MP2K3YHХ) із зарядним пристроєм чорного кольору до нього, які вилучено та упаковано до сейф-пакету WAR 1470358, не заперечує, так як у ході огляду вказаних речей, інформації, яка б становила інтерес для слідства, не виявлено.
Слідчий ОСОБА_6 скерувала до суду заяву, про розгляд заяви без її участі. Заперечує щодо скасування арешту майна.
Дослідивши матеріали, суд приходить до висновку.
Судом встановлено, що в ході обшуку 25.02.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 580/1, кімн. 10 було вилучено мобільний телефон «Iphone X» (номер моделі: MQAC2RM/A, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ), котрий вилучено та упаковано до сейф-пакету CRI 1236644 та ноутбук «Lenovo» (серійний номер: MP2K3YHХ) із зарядним пристроєм чорного кольору до нього.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2026 року у справі № 712/2783/26 було накладено арешт на мобільний телефон «IphoneX» (номер моделі: MQAC2RM/A, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ), котрий вилучено та упаковано до сейф-пакету CRI 1236644 та ноутбук «Lenovo» (серійний номер: MP2K3YHX) із зарядним пристроєм чорного кольору до нього, які вилучено та упаковано до сейф-пакету WAR 1470358, власником яких є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення обшуку 25.02.2026 р.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Суд вважає доводи заявника у заяві про скасування арешту та додані до неї докази такими, що спростовують доводи обвинувачення про відповідність арештованого майна критеріям ст.98 КК України як речового доказу, оскільки обґрунтування заявника не були спростовані стороною обвинувачення.
Відповідно до заяви слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 в ході огляду мобільного телефону «Iphone X» (номер моделі: MQAC2RM/A, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ), котрий вилучено та упаковано до сейф-пакету CRI 1236644 та ноутбука «Lenovo» (серійний номер: MP2K3YHХ) із зарядним пристроєм чорного кольору до нього, інформації, яка б становила інтерес для слідства, не виявлено.
Враховуючи вказане, відсутні підстави для висновку про обґрунтованість подальшого арешту мобільного телефону «Iphone X» (номер моделі: MQAC2RM/A, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ), котрий вилучено та упаковано до сейф-пакету CRI 1236644 та ноутбука «Lenovo» (серійний номер: MP2K3YHХ) із зарядним пристроєм чорного кольору до нього, а тому, беручи до уваги, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 174, 303-307, 309 КПК України слідчий суддя,-
Задоволити клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2026 року у справі № 712/2783/26 на мобільний телефон «IphoneX» (номер моделі: MQAC2RM/A, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ), котрий вилучено та упаковано до сейф-пакету CRI 1236644 та ноутбук «Lenovo» (серійний номер: MP2K3YHX) із зарядним пристроєм чорного кольору до нього, які вилучено та упаковано до сейф-пакету WAR 1470358, власником яких є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині вимог заяви про скасування арешту відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_8
Дата проголошення повного тексту ухвали 28 квітня 2026 року.