Справа № 703/2310/26
1-кс/703/254/26
15 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12026250350000280 від 06.04.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області, громадянина України, українця, має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 18.03.2026 Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років; в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,
15 квітня 2026 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не працює, не одружений, на утриманні дітей не має, раніше судимий за аналогічні злочини, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 спробує:
- перебуваючи на волі під тягарем кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення можливе переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не давали суду показань, у зв'язку з чим зі сплином часу інтереси слідства можуть втратити актуальність;
- вчинити нове кримінальне правопорушення.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам.
Копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, вручені підозрюваному ОСОБА_5 17 квітня 2026 року о 14 год. 00 хв., про що свідчить розписка останнього.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити посилаючись на його обґрунтованість.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати нічний домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250350000280 від 06 квітня 2026 року.
14 квітня 2026 року, підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, введений в Україні на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який неодноразово продовжений, у тому числі Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 з 03.02.2026 строком на 90 діб, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину проти власності, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин проти власності.
Зокрема він, 05.04.2026, у період часу з 16 год. 03 хв. по 16 год. 09 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «Єва», де здійснює свою торгівельну діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ», код ЄДРПОУ 32007740, що розташований за адресою: вул. В'ячеслава Чорновола, 5, м. Сміла Черкаської області, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, маючи корисливий умисел спрямований на власне збагачення, з полиць вказаного магазину, вчинив крадіжку туалетної води «Dolce&Gabbana» light blue», 50 мл, вартістю 2 605грн., та «Versace» crуstal noir», 30 мл, вартістю 3 205, 87 грн, які помістив до кишені своєї жилетки.
Після чого, ОСОБА_5 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «РУШ» матеріальних збитків на загальну суму 5 810,87грн.
З урахуванням зібраних доказів по кримінальному провадженні 14.04.2026 о 13 год. 18 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово. Отже, з урахування зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м'якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
За приписами ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором під час досудового розслідування.
Статтею 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах справи: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.04.2026; протоколом огляду місця події; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 09.04.2026; показаннями свідка ОСОБА_8 від 08.04.2026; показаннями свідка ОСОБА_9 від 08.04.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 від 08.04.2026; протоколом огляду предмету від 10.04.2026; протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 09.04.2026; протоколом огляду предмету DVD+R від 09.04.2026; актом інвентаризації від 05.04.2026.
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 , із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
При дослідженні ризику переховування, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не працевлаштований, не одружений, є інвалідом другої групи, раніше неодноразово судимий. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його цілодобового арешту у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
- незаконно впливати на свідків підтверджується тим, що обвинувачуваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків, у зв'язку з чим підозрюваний може спробувати умовити, погрожувати, змушувати або іншим чином впливати на свідків з метою зміни ними показань, складатиме суть ризику перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що підозрюваний має постійне місце проживання, працездатний, але не працює, не одружений, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи такі обставини, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, дані про особу підозрюваного.
Досліджений під час судового засідання та описані цією ухвалою ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід - особисте зобов'язання не буде беззаперечно виконано підозрюваним, тому виникає необхідність контролювати його місцезнаходження на період досудового розслідування кримінального провадження.
З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного та даних, які його характеризують, наявність не знятої та не погашеної судимості, слідчий суддя вважає за необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , та виконання ним процесуальних обов'язків доцільним є покладення на підозрюваного, таких передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків:
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання на яке вкаже підозрюваний під час розгляду клопотання по суті;
- не змінювати вказане місце проживання без повідомлення прокурора, суду чи слідчого;
- прибувати до слідчого ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що запобіжний захід обирається на час досудового розслідування. Строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12026250350000280 щодо ОСОБА_5 з моменту повідомлення про підозру становить два місяці.
Керуючись вимогами ст. 176 - 179, 181, 194, 196, 376, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 20:00 год. до 07:00 год.
Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 , на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання на яке вкаже підозрюваний під час розгляду клопотання по суті;
- не змінювати вказане місце проживання без повідомлення прокурора, суду чи слідчого;
- прибувати до слідчого ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків визначити до 06 червня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних та письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на ст. слідчого ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 , та прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1